Постанова у справі № 921/113/17-г/17

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року

м. Київ

справа 921/113/17-г/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.

учасники справи:

позивач - компанія Анімаккорд Лтд,

відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_4,

розглянув касаційну скаргу компанії Анімаккорд Лтд

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 (головуючий - Давид Л.Л., судді: Галушко Н.А., Кордюк Г.Т.)

у справі 921/113/17-г/17

за позовом компанії Анімаккорд Лтд (далі - Компанія)

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі - Підприємець)

про стягнення 32 000,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Компанія Анімаккорд Лтд звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом до Підприємця про стягнення 32 000,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача на самостійні частини твору - зображення персонажів "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь".

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 14.03.2017 зі справи 921/113/17-г/17 позов задоволено повністю з посиланням на встановлені обставини щодо порушення відповідачем майнових авторських прав позивача та наявність підстав для стягнення компенсації у заявленому позивачем розмірі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 зі справи рішення місцевого господарського суду змінено в частині задоволення позову в повному обсязі; відмовлено позивачу в стягненні з відповідача 16 000,00 грн.; у решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін; стягнуто з Компанії на користь Підприємця 1680,00 грн. судового збору за результатами розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій.

Компанія, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Так, згідно з доводами Компанії, викладеними у касаційній скарзі, судом попередньої інстанції у вирішенні спору не враховано того, що:

- положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів", а саме його Прикінцеві та перехідні положення застосовуються у сфері трудових відносин, а не деліктних зобов'язань, які виникли між Компанією і Підприємцем;

- пояснювальні записки, висновки до вказаного Закону не містять жодних відсилань, що вказували б на його застосування до правовідносин у сфері авторського права і суміжних прав, в тому числі і до тих правовідносин, які виникли між сторонами спору.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Розгляд касаційної скарги Компанії здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини четвертої статті 301 та пункту 4 частини четвертої статті 247 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017).

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 10.12.2014 товариством з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (правовласник) та Компанією Анімаккорд Лтд (набувач) укладено договір ММ-2 про відчуження виключного права на аудіовізуальні твори (анімаційні серіали "Маша і Мєдвєдь" і "Машині казки", далі - Договір), відповідно до умов якого правовласник у порядку, передбаченому Договором, передає і відчужує набувачу виключне право в повному обсязі на аудіовізуальні твори, а набувач зобов'язується сплатити правовласнику обумовлену Договором винагороду;

- згідно з пунктом 3 параграфу А Договору визначено, що поняття "Аудіовізуальні твори" означає (спільно) кольорові анімаційні серіали "Маша і Ведмідь" та "Машині казки" російською мовою, включаючи, але не обмежуючись вихідними матеріалами серій, Керівництво по стилю, робочі матеріали, назва(и) анімаційних серіалів "Маша і Ведмідь" та "Машині казки", елементи та об'єкти, що охороняються та є складовою частиною серій, в тому числі графічні зображення, персонажі, музика та фонограми незалежно від того, чи перераховані вказані об'єкти безпосередньо у додатках до Договору;

- відповідно до пункту 1.3 Договору правовласник заявляє і гарантує, що правовласник є єдиним власником виключного права на аудіовізуальні твори і що після передачі/відчуження згідно актів передачі прав або актам приймання-передачі, виключне право на аудіовізуальні твори не буде заставлено, під арештом та не буде обтяжено ніякими іншими зобов'язаннями чи будь-якими іншими інтересами будь-якого виду;

- згідно з пунктом 1.7.1 Договору до набувача переходять права правовласника, який є ліцензіаром за всіма діючими ліцензійними договорами (зазначеними у відповідному додатку до договору), укладених правовласником відносно аудіовізуальних творів, право на які підлягає передачі за цим договором. Правовласник зобов'язується у найкоротший термін повідомити всі компанії-ліцензіати в письмовій формі про передачу своїх прав за діючими ліцензійними договорами;

- у відповідності до пункту 4.1 Договору одночасно з відчуженням права на аудіовізуальні твори правовласник передає набувачу в повному обсязі виключне право на всі юридично значимі охоронювані елементи і об'єкти аудіовізуальних творів, включаючи, але не обмежуючись: вихідні матеріали серій, інструкцію по стилю, робочі матеріали, назву анімаційних серіалів "Маша і Мєдвєдь" і "Машині казки", графічне зображення, персонажі, музику та фонограми, незалежно від того чи перераховані зазначені елементи та об'єкти безпосередньо в додатках до Договору;

- відповідно до пункту 7.1 Договору останній набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом всього терміну дії виключного права на аудіовізуальні твори, включаючи будь-які пролонгації терміну дії виключного права;

- згідно з додатком 1 до Договору сторони погодили, зокрема, основні ідентифікуючі характеристики аудіовізуальних творів - серіалів "Маша і Мєдвєдь" і "Машині казки" та права, які підлягають відчуженню згідно з Договором;

- Компанією і товариством з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" підписані акти приймання-передачі до Договору, а саме: від 01.01.2015 1, від 30.04.2015 3 та від 01.07.2015 4, згідно з якими Компанія прийняла права на серії анімаційних серіалів "Маша і Мєдвєдь" і "Машині казки";

- згідно з пунктом 4 акта передачі прав від 01.01.2015 1 до Договору одночасно з передачею права на аудіовізуальні твори "Маша і Мєдвєдь" та "Машині казки", які перелічені у пунктах 2 та 3, правовласник передав набувачу у повному обсязі виключні права на всі юридично значимі елементи та об'єкти аудіовізуального твору, що охороняються, включаючи, але не обмежуючись: вихідні матеріали серій, Керівництво по стилю, робочі матеріали, назва(и) анімаційних серіалів аудіовізуальних творів та їх окремих серій, перерахованих у пунктах 2 та 3, графічне зображення, персонажі, музику та фонограми, незалежно від того, чи названі вказані елементи та об'єкти безпосередньо у додатках до Договору.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що:

- 31.03.2016 в належному відповідачу магазині "ІНФОРМАЦІЯ_3", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зафіксовано факт здійснення продажу (розповсюдження) товарів - гри настільної "ІНФОРМАЦІЯ_4" та ігрового килимка-мозаїки, на яких зображені персонажі "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" з аудіовізуального твору "Маша і Мєдвєдь". Даний факт підтверджується: товарним чеком від 31.03.2016, чеками від 31.03.2016, виданими платіжним терміналом Підприємця, і відеозаписом придбання товару;

- відповідачем не надано доказів наявності у нього права на використання названих об'єктів авторського права.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача 32 000,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача на персонажі "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" з аудіовізуального твору "Маша і Мєдвєдь".

Зображення персонажів "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" названого мультиплікаційного серіалу є частиною Твору, яка може використовуватися самостійно, а тому розглядається судом як твір.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 7, 15, 31-33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон): право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції у розгляді справи, принцип вичерпання прав стосується лише оригіналу чи примірників творів, правомірно введених у цивільних обіг. Розповсюдження ж контрафактних примірників творів у будь-якому разі є порушенням виключних майнових прав на твір, незалежно від того, створено цей примірник самим порушником чи придбано у третіх осіб (для подальшого використання у комерційних цілях). Зазначеним спростовується твердження відповідача про те, що він не є виробником відповідних товарів і порушення авторських прав мало місце виключно при першому продажу такої продукції.

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції виходив із встановлених обставин порушення відповідачем майнових авторських прав позивача та наявності підстав для стягнення компенсації у заявленому позивачем розмірі (10 мінімальних заробітних плат з урахуванням того розміру мінімальної заробітної плати, який встановлений на час прийняття судом відповідного рішення).

Змінюючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову Компанії в частині стягнення 16 000,00 грн., суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників, та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600,00 грн. У зв'язку з цим, у визначенні розміру компенсації місцевому господарському суду на час прийняття рішення у справі необхідно було застосовувати розрахункову величину у розмірі 1600,00 грн. З огляду на викладене сума компенсації, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 16 000,00 грн. (10 х 1600,00 грн. = 16 000,00 грн.).

Касаційний господарський суд погоджується з позицією апеляційного господарського суду у визначенні останнім суми компенсації, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за порушення виключних майнових авторських прав позивача на самостійні частини твору - зображення персонажів "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь".

При цьому Касаційний господарський суд виходить з того, що виплата компенсації за порушення майнових авторських прав підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений Законом України "Про авторське право і суміжні права" на час прийняття рішення у справі, не підлягав застосуванню як розрахункова величина при визначенні компенсації. Зазначеним спростовується аргумент Компанії про необхідність застосування у спірних правовідносинах мінімальної заробітної плати як розрахункової величини (станом на час прийняття рішення у справі).

Отже, у визначенні відповідної компенсації суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з приписів пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та застосував розрахункову величину у розмірі 1600 грн.

Відповідно до статті 300 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 309 ГПК України у відповідній редакції суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Компанії без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції - без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права (статей 204, 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону, пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", статей 4 3 , 32, 33, 43 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017).

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, а також враховуючи те, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу компанії Анімаккорд Лтд залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 у справі 921/113/17-г/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко