← Судова практика

Постанова у справі № 2а-3406/11(6-а/201/2/2016)

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · 06.02.2018 · Верховний Суд
повний текст із нашої бази6 173 знаківусі акти у справі →

Про акт

Справа №
2а-3406/11(6-а/201/2/2016)
Дата ухвалення
06.02.2018
Суддя
Мороз Л.Л.
Форма судочинства
Адміністративне
Тип акта
Постанова
Категорія справи
соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:

Норми, на які посилається акт

За порядком першої згадки в тексті: те, що на початку, зазвичай і є предметом спору. Клік — стаття з нашого корпусу.

Текст рішення

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2018 Київ К/9901/6666/18 2а-3406/11(6-а/201/2/2016)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу 2а-3406/11 (6-а/201/2/2016)

за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, прийняту 09 березня 2016 року у складі головуючого судді Антонюка О.А. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, прийняту 21 квітня 2016 року у складі колегії суддів: головуючого судді Бишевської Н.А., суддів Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 (згодом змінив прізвище на ОСОБА_1) заявив позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача та стягнення заборгованості зі сплати щорічної допомоги до 5 травня.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2011 року, яка залишена без змін ухвалою суду апеляційної інстанції, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено та, з урахуванням ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2013 року про зміну способу виконання судового рішення, постановлено стягнути у відповідача на користь позивача одноразову щорічну допомогу за 2011 рік згідно зі статтею 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту з урахуванням фактично виплачених в цей період коштів.

29 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа, у якому просив вказати правильне найменування боржника та зазначити суму стягнення. Також, заявник просив поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року, заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалено видати дублікат виконавчого листа у справі. Поновлено ОСОБА_1 строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Виправлено помилку, допущену у виконавчому листі 2а-3406/11, а саме: замість Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради зазначено Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої у місті Дніпропетровську ради .

У задоволенні вимоги про виправлення помилки у виконавчому листі та зазначення у ньому суми стягнення відмовлено.

У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у виправленні описки у сумі стягнення та прийняття нового рішення, яким врахувати вимогу щодо стягнення 4838 грн.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Зокрема, заявник зазначає, що у позові він вказав суму стягнення, проте ця сума у судовому рішенні не була зазначена.

Суд, переглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін, оскільки відсутні підстави для їх скасування.

В оскаржуваних судових рішеннях суди дійшли висновку про відмову у задоволенні заяви позивача у частині виправлення помилки у виконавчому листі в частині суми стягнення, оскільки помилок чи описок у виконавчому листі немає. Виконавчий лист відповідає змісту резолютивної частини судового рішення.

Суд погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій.

Пунктом 4 частини 1 статті 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення.

Частиною 2 статті 259 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача із заявою) передбачено, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.

Отже, з урахуванням змісту вказаних норм, суд може виправити помилку у виконавчому листі лише у разі її наявності, зокрема, якщо виконавчий лист за своїм змістом не відповідає резолютивній частині рішення.

Проте, у виконавчому листі від 24 грудня 2013 року зазначена резолютивна частина судового рішення (постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2011 року), як це передбачено пунктом 4 частини 1 статті 18 Закону України Про виконавче провадження , тобто без будь-яких змін чи доповнень.

Тобто, оскільки у резолютивні частині судового рішення сума стягнення не вказана, у суду при видачі виконавчого листа не було підстав для зазначення цієї суми.

Отже, у задоволенні заяви позивача в частині вимог про виправлення помилки у виконавчому листі та зазначення у ньому суми стягнення суди відмовили обґрунтовано.

Суд звертає увагу, що усунення недоліків резолютивної частини судового рішення (а як наслідок і недоліків виконавчого листа) має вирішуватись шляхом звернення до суду із заявою про винесення додаткового рішення або оскарження судового рішення, яке містить недоліки.

Суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року у справі 2а-3406/11 (6-а/201/2/2016) залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий Л.Л. Мороз

Судді А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень. Судові рішення відкриті (ЗУ «Про доступ до судових рішень»), а самі акти є офіційними документами і не є обʼєктом авторського права. Ми не редагуємо текст і не додаємо до нього оцінок.

Звірити з реєстром ↗