← Судова практика

Постанова у справі № 560/17953/24

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · 10.09.2026 · Верховний Суд
повний текст із нашої бази24 754 знаківусі акти у справі →

Про акт

Справа №
560/17953/24
Дата ухвалення
10.09.2026
Суддя
Білак М.В.
Форма судочинства
Адміністративне
Тип акта
Постанова
Категорія справи
транспорту та перевезення пасажирів

Норми, на які посилається акт

За порядком першої згадки в тексті: те, що на початку, зазвичай і є предметом спору. Клік — стаття з нашого корпусу.

Текст рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року

м. Київ

справа 560/17953/24

адміністративне провадження К/990/41483/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Єресько Л.О., Жука А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Волочиськ-Агро

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року (головуючий суддя - Смілянець Е.С., судді: Драчук Т.О., Полотнянко Ю.П.)

у справі 560/17953/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Волочиськ-Агро

до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Волочиськ-Агро (далі - ТОВ Волочиськ-Агро ) звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20 листопада 2024 року ПШ 133397.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що транспортний засіб, який перевірявся відповідачем, не був обладнаний тахографом, а тому водієм відповідно до пункту 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року 340 (далі - Положення 340) велася індивідуальна контрольна книжка водія, що своєю чергою є належним доказом обліку робочого часу та відпочинку, отже постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 20 листопада 2024 року ПШ 133397 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн. Стягнуто на користь ТОВ Волочиськ-Агро судові витрати в розмірі 2 422,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області.

4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

5. 13 жовтня 2025 року до Верховного Суду через підсистему Електронний суд надійшла касаційна скарга ТОВ Волочиськ-Агро на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року у справі 560/17953/24. Заявник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31 жовтня 2024 року посадовою особою відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті здійснено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складено акт від 31 жовтня 2024 року 053514.

8. За результатами рейдової перевірки відповідачем виявлено, що транспортний засіб марки КАМАЗ 5320, державний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу, не обладнаний тахографом, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено вимоги статті 48 Закону України від 05 квітня 2001 року 2344-III Про автомобільний транспорт (далі - Закон 2344-III), у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону 2344-III - перевезення вантажу, без наявності на момент перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, а саме відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

9. 20 листопада 2024 року відповідачем прийнято постанову ПШ 133397 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000 грн за порушення вимог статті 48 Закону 2344-III.

10. Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у разі відсутності тахографа у транспортному засобі при виконанні внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн, водій повинен мати індивідуальну контрольну книжку водія. У водія під час здійснення перевезення 31 жовтня 2024 року та проведення перевірки була наявна індивідуальна контрольна книжка водія, про що свідчать пояснення останнього в акті проведення перевірки.

12. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що водій транспортного засобу повинен мати при собі: 1) протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; 2) заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР; 3) картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

13. Отже, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що пункт 6.3 Положення 340 застосовується при невиконанні імперативної норми пункту 6.1 цього Положення, оскільки пункт 6.1 Положення 340 є обов`язковим саме до вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонн (в межах наявних правовідносин), а пункт 6.3 цього Положення застосовується в тому випадку коли, транспортний засіб не підпадає під вимоги пункту 6.1 Положення 340 та не обладнаний діючим та повіреним тахографом.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Підставою перегляду оскаржуваного судового рішення апеляційного суду заявник указує пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постановах від 06 березня 2024 року у справі 200/4052/22, від 14 грудня 2023 року у справі 340/5660/22, від 31 жовтня 2023 року у справі 440/17062/21, від 11 лютого 2020 року у справі 820/4624/17, від 19 березня 2020 року у справі 823/1199/17, від 19 серпня 2019 року у справі 823/5035/15 щодо застосування пункту 6.3 Положення 340, а саме, що водій, який здійснює перевезення, зобов`язаний мати при собі діючий та повірений тахограф; у разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

15. Скаржник наголошує, що Положенням 340 передбачено спосіб контролю за режимом праці та відпочинку водіїв для транспортних засобів, які не обладнанні тахографами, незалежно від причин такого необладнання, шляхом перевірки наявності у водія індивідуальної контрольної книжки.

16. У водія ОСОБА_1 31 жовтня 2024 року, під час здійснення перевезення ТЗ КАМАЗ 5320, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , були наявні необхідні документи для здійснення перевезення вантажу, з дотриманням вимог Положення 340, а саме велася індивідуальна контрольна книжка водія (копія додавалася до позову), про що водієм вказано в поясненнях до акту перевірки, однак, суд апеляційної інстанції, без урахування вказаних правових висновків Верховного Суду, скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

17. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, мотивований тим, що під час перевезення вантажу, а саме - нафтопродукту (згідно товаро-транспортної накладної від 31 жовтня 2024 року 054), на ТОВ Волочиськ-Агро розповсюджувалася дія Положення 340, оскільки використовувалась праця найманої особи ОСОБА_1 як водія. В той же час пунктом 6.1 Положення 340 визначено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. З огляду на те, що транспортний засіб, який був предметом перевірки, має повну масу, що перевищує 3,5 тонни, на нього в повному обсязі поширюється вимога щодо обов`язкового обладнання тахографом.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

19. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон 2344-III.

21. Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

22. В силу частини сьомої статті 6 Закону 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

23. Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

24. Згідно з частинами сімнадцятою-двадцятою статті 6 Закону 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

25. Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року 1567 (далі - Порядок 1567).

26. Відповідно до пункту 2 Порядку 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

27. За приписами пункту 14 Порядку 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

28. Відповідно до пункту 15 Порядку 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону 2344-III; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

29. Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку 1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

30. За приписами пункту 26 Порядку 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

31. Відповідно до пункту 27 Порядку 1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

32. Частиною першою статті 47 Закону 2344-III визначено, що до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

33. Згідно з частинами першою-другою статті 48 Закону 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

34. Аналіз положень статті 48 Закону 2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлений їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

35. Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлює Положення 340.

36. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (пункт 1.3 Положення 340).

37. Пунктом 6.1 Положення 340 передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

38. Водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв (пункт 6.3 Положення 340).

39. Відповідно до пункту 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 24 червня 2010 року 385 (далі - Інструкція 385) водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, має при собі, зокрема протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

40. Статтею 49 Закону 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

41. В силу частини першої статті 60 Закону 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

42. Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям відповідачем спірної постанови про накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

43. Підставою для накладення штрафу згідно з спірною постановою від 20 листопада 2024 року ПШ 133397 стало непред`явлення водієм транспортного засобу марки КАМАЗ 5320, державний номер НОМЕР_1 , протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

44. Питання щодо обладнання транспортних засобів, повна маса яких перевищує 3,5 тонни, справними та повіреними тахографами, а також належного документального підтвердження обліку режиму праці і відпочинку водіїв, вже було предметом дослідження Верховного Суду.

45. Так, у постанові від 31 жовтня 2023 року у справі 440/17062/21 Верховний Суд, дослідивши вимоги Положення 340 та Інструкції 385, зазначив, що з 01 червня 2015 року набула чинності вимога щодо наявності тахографа у транспортному засобі при виконанні внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн. У разі відсутності такого пристрою, водій повинен мати індивідуальну контрольну книжку водія.

46. У постанові від 18 березня 2020 року у справі 826/2239/16 Верховний Суд вказав, що за відсутності документів, зокрема, протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуально-контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

47. Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами рейдової перевірки відповідачем виявлено, що транспортний засіб марки КАМАЗ 5320, державний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу, не обладнаний тахографом, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено вимоги статті 48 Закону 2344-III, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону 2344-III.

48. Як у позові, так і в касаційній скарзі позивач не заперечує, що вказаний документ не був пред`явлений до перевірки, зазначаючи, що на момент проведення перевірки транспортний засіб не був обладнаний тахографом.

49. У аспекті наведеного Суд уважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що у ситуації, коли тахограф у транспортному засобі був відсутній, позивач мав право вести облік режиму праці та відпочинку водіїв за допомогою індивідуальної контрольної книжки.

50. Водночас у водія під час здійснення перевезення 31 жовтня 2024 року та проведення перевірки була наявна індивідуальна контрольна книжка водія, що виключає застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону 2344-III.

51. Отже, суд апеляційної інстанції безпідставно скасував законне рішення суду першої інстанції.

52. Щодо посилання відповідача на обов`язковості за спірних правовідносин обладнання транспортного засобу тахографом в силу пункту 6.1 Положення 340 Суд вважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10 липня 2025 року у справі 620/5897/23, за змістом якого помилковим є висновок, що ведення індивідуальної контрольної книжки допускається лише для вантажних автомобілів з повною масою до 3,5 тонни.

53. Відповідно до частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

54. З урахуванням викладеного та наведених положень КАС України, Верховний Суд уважає за необхідне скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі законне рішення суду першої інстанції.

55. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345, 352, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Волочиськ-Агро задовольнити.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року у справі 560/17953/24 скасувати.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі 560/17953/24 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

Л.О. Єресько

А.В. Жук,

Судді Верховного Суду

Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень. Судові рішення відкриті (ЗУ «Про доступ до судових рішень»), а самі акти є офіційними документами і не є обʼєктом авторського права. Ми не редагуємо текст і не додаємо до нього оцінок.

Звірити з реєстром ↗