Ухвала у справі № 640/7848/22

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

10 вересня 2026 року

м. Київ

справа 640/7848/22

адміністративне провадження К/990/37304/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2026 у справі 640/7848/22 за позовом ОСОБА_1 до Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України (далі - відповідач), в якому просив:

визнати протиправними дії Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України (колишня військова частина НОМЕР_1 ) щодо припинення виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житла майору ОСОБА_1 на склад сім`ї в кількості 4-х осіб за період з 01.04.2020 по 31.12.2021;

зобов`язати Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України (колишня військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з грошової компенсації за піднайом (найом) житла на склад сім`ї в кількості 4-х осіб за період з 01.04.2020 по 31.12.2021.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 28.02.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2026, позов задовольнив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Окрім цього, зобов`язати ОСОБА_1 повернути відповідачу грошові кошти, отримані ним у якості грошової компенсації за піднайом житла, за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 відповідно до довідки-розрахунку відповідача від 05.06.2025 146.

Верховний Суд ухвалою від 24.08.2026 касаційну скаргу відповідача залишив без руху та надав скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги, з конкретизацією підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також документу про сплату судового збору у розмірі 1587,84 грн.

На виконання вимог цієї ухвали скаржник подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучив уточнену скаргу, у якій конкретизує підстави касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, та надав квитанцію про сплату судового збору за подання касаційної скарги від 31.08.2026 BZR4-LTT6-RA6E у розмірі 1588 грн.

Вирішуючи питання щодо підстав для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.

Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах а , б , в та г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Доведення обставин, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Зі змісту уточненої касаційної скарги вбачається, що випадком для відкриття касаційного провадження відповідач зазначає підпункти а , в пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та вказує, що ця справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також касаційна скарга становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на існування обставин, визначених підпунктом а пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Також скаржник, посилаючись на підпункт в пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження, вказує, що касаційна скарга становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Вжите національним законодавцем словосполучення значний суспільний інтерес необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Указане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням і захистом цінностей, утрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення: визначення і зміну конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Касаційна скарга не містить аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

При цьому, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.

Отже, наведені посилання скаржника на підпункт в пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України мають загальний характер і не можуть вважатися винятковими.

Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Також як на підставу касаційного оскарження відповідач посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Однак, усі обґрунтування скаржника щодо цієї підстави касаційного оскарження зводяться до питання переоцінки доказів та обставин у цій справі, досліджених та встановлених судами попередніх інстанцій. Відповідач у доводах касаційної скарги зазначає лише про незгоду із ухваленими судовими рішеннями та фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин щодо наявності/відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації за піднайом житла, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Також, слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.

Однак, у цілому у касаційній скарзі лише викладено обставини, які стали підставою для прийняття спірних у цій справі рішень, з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

З огляду на викладене, Суд вважає, що скаржником не доведено наявність підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити випадки, вказані у підпунктах а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із підставами визначеними пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності відповідно до підпунктів а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.

Так, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у цій справі, як у справі незначної складності, не оскаржуються у касаційному порядку.

Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.

Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2026 у справі 640/7848/22.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб