Постанова у справі № 216/6388/26

Справа 216/6388/26

провадження 3/216/1618/26

ПОСТАНОВА

іменем України

09 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В., розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли з Полку патрульної поліції УПП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , -

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення , -

ВСТАНОВИВ:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

26.07.2026 о 19 год 00 хв ОСОБА_1 протягом строку дії термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА581507 від 16.07.2026, а саме: з 23 год 15 хв 26 липня 2026 року, який винесено відносно нього зайшов та перебував за адресою проживання постраждалої особи, контактував з постраждалою особою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив заходи застосовані до нього термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА581507 від 16.07.2026.

ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення

ОСОБА_1 надав суду письмові пояснення, відповідно до яких вину не визнав, зазначив, що саме ОСОБА_2 порушила вимоги заборонного припису.

ІІІ. Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення

Згідно з приписами ст. 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Стаття 28 Конституції України декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству (далі - Закон 2229-VIII) терміновий заборонний припис стосовно кривдника є одним із спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.

Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону 2229-VIII )

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону 2229-VIII , терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:

1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб та вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику (ч.ч. 5, 6 цієї статті)

Частиною 11 ст. 25 Закону 2229-VIIІ визначено, що терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.

Таким порядком є Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, затверджений наказом МВС України від 01.08.2018 654 (далі- Порядок 654).

Наведені положення ч. ч. 1, 2, 5 ст. 25 Закону 2229-VIII кореспондуються з положеннями п.п. 1, 4, 17 розділу ІІ Порядку 654.

Відповідно до п.п. 6, 9 розділу ІІ Порядку 654, терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер.

За наявності технічної можливості терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою з автоматичним присвоєнням йому відповідних серії та номера, а також із зазначенням відомостей, визначених у додатку 1до цього Порядку, який інтегрується до електронної картки та роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.

Припис у паперовій формі складається в одному примірнику з утворенням двох копій через самокопіювальний папір. Оригінал припису вручається кривднику під підпис, перша копія - постраждалій особі або її представнику, друга копія залишається у працівника уповноваженого підрозділу поліції.

Відомості, які необхідно зазначати в приписі наведені у п. 10 розділу ІІ Порядку 654, до яких, крім інших, належить зазначати:

- у рядку заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника - захід чи заходи, передбачені частиною другою статті 25 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству ;

- у рядку Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком - строк із зазначенням кількості діб, часу та дати винесення припису, часу та дати закінчення дії припису.

За п. 18 Порядку 654, дія припису припиняється в разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.

Аналогічні положення наведені в ч. 7 ст. 25 Закону 2229-VIII .

Відповідно до ч. 9 ст. 25 Закону 2229-VIII , особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його в адміністративному порядку відповідно до Закону України Про адміністративну процедуру та/або в судовому порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України. Оскарження термінового заборонного припису не зупиняє його дію.

Аналогічні за змістом положення наведені в п. 22 розділу ІІ Порядку 654.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави стверджувати, що терміновий заборонний припис є одним із спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, який виноситься стосовно особи, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, який містить визначені законом заходи та застосовується на строк до 10 діб.

Припис є таким, що набирає законної сили з моменту його складення і діє:

- на строк, визначений працівником органу Національної поліції, але не більше ніж до 10 діб;

- до часу застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні;

- оскарження припису в порядку Закону України Про адміністративну процедуру та/або в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, копія такого припису має видаватись кривднику для забезпечення останньому права на його оскарження в порядку адміністративного судочинства, потерпілому (чи його представнику) за вимогою та в будь-якому випадку копія припису залишається в розпорядженні працівника органу Національної поліції.

Частиною 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

ІV. Оцінка суду

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП , підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ 206238 від 26.07.2026, який відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення , містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;

- заявою ОСОБА_2 від 26.07.2026;

- поясненнями ОСОБА_2 від 26.07.2026;

- терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА 581507 від 16.07.2026.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП .

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП , суду не надано.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП , доведена у повному обсязі.

V. Накладення стягнення за адміністративне правопорушення

Відповідно до положень ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу , та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу .

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд дійшов висновку про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

VІ. Інші питання, які вирішує суд при розгляді даної справи.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону .

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-36 , 173-8 , 280 , 283-285 , 287 , 294 КУпАП , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП .

2. Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн 00 коп (отримувач коштів ГУК у Дніпропет-кій обл/Ц-М р/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 338999980313030106000004652, код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: сплата штрафу по справі про адміністративне правопорушення ).

3. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп на користь держави (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету : 22030106, призначення платежу: судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення ).

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

5. У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

6. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення . Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

7. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

Суддя О.В. Цимбалістенко