Pravosvit
УКРРУСENG

Сьогодні

Робочий стілНовиниКалендар справЦентр сповіщень
  • Досьє компанії
  • Масова перевірка списку
  • Мої перевірки
  • Виконавчі провадження
  • Пошук рішень
  • Практика ЄСПЛ
  • Аналітика справ
  • Аналітика суддів
  • Судова карта
  • Кодекси і закони
  • Пошук по законодавству
  • Розбір договору
  • Відповідність закону
  • Генерація документів
  • Мої документи

Інструменти

СпеціалістиОбʼєкти під наглядом

Сервіс

ОбранеІсторія запитівКалькуляториТарифи і квотаКомандаНалаштування
← Судова практика

Ухвала у справі № 240/5496/26

Житомирський окружний адміністративний суд · 08.09.2026
повний текст завантажено з реєстру та збережено10 771 знаківусі акти у справі →

Про акт

Справа №
240/5496/26
Дата ухвалення
08.09.2026
Суд
Житомирський окружний адміністративний суд
Суддя
Приходько Оксана Григорівна
Форма судочинства
Адміністративне
Тип акта
Ухвала
Категорія справи
передачі майна у податкову заставу

Текст рішення

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

08 вересня 2026 року м. Житомир справа 240/5496/26

категорія 111020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О. Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якій позивачка просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення керівника Головного управління ДПС у Житомирській області від 06 лютого 2025 року 1469/06-30-13-06;

- визнати протиправними дії відповідача щодо складання акту опису майна від 06 лютого 2025 року 77/06-30-13-06;

- скасувати зареєстровану в Державному реєстрі обтяжень, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 77105072 від 07 лютого 2025 року, податкову заставу майна позивачки на підставі акту опису майна від 06 лютого 2025 року 77/06-30-13-06 ;

- зобов`язати відповідача звільнити з податкової застави майно позивачки на підставі акту опису майна від 06 лютого 2025 року 77/06-30-13-06 та внести відомості в Державний реєстр обтяжень щодо припинення такої застави.

Ухвалою від 09 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі й суд, задовольнивши клопотання ОСОБА_1 , постановив провадити судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху з наданням п`ятиденного строку для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із заявленими у позові вимогами із наведенням поважних причин пропуску цього процесуального строку з доданням належних доказів на підтвердження відповідних обставин.

Проте вимоги цієї ухвали залишились не виконаними, про причини суд не повідомлено, жодних заяв, клопотань стороною позивачки не подано.

(У періоди з 31 липня по 04 серпня 2026 року та з 19 серпня по 02 вересня 2026 року суддя Приходько О. Г. перебувала у відпустці).

Визначаючись щодо судового розгляду заявленого позову суд виходить з такого.

Згідно з частиною сьомою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. За правилами абзацу 2 пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Аналіз норм Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року 1845/0/15-21, у системному зв`язку з положенням пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то надсилання процесуальних документів за допомогою підсистем ЄСІТС "Електронний кабінет" та "Електронний суд" є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення (ухвала Верховного Суду від 21 жовтня 2024 року у справі 420/32853/23).

За даними підсистеми "Електронний суд" ухвала про залишення позовної заяви без руху від 25 травня 2026 року доставлена в Електронний кабінет представника позивачки адвоката Яковенка Анатолія Вікторовича 25 травня 2026 року о 15:39 год., про що судом отримано повідомлення 25 травня 2026 року о 15:59 год., відтак вважається врученою 25 травня 2026 року.

При цьому відповідно до частини сьомої статті 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Таким чином, позивачці належало до 01 червня 2026 року включно (за правилами частини шостої статті 120 КАС України) усунути недоліки позовної заяви, подавши до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із заявленими у позові вимогами із наведенням поважних причин пропуску цього процесуального строку з доданням належних доказів на підтвердження відповідних обставин.

Оскільки, як вже йшлося, згідно з частиною восьмою статті 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом, судом узято до уваги, що за правилами частини дев`ятої статті 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

У контексті цього суд враховує Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 22 грудня 2025 року 1833 (надалі - Нормативи). Ці Нормативи і нормативні строки є державними соціальними стандартами надання універсальних послуг поштового зв`язку і поширюються на внутрішні та міжнародні поштові відправлення, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку, зокрема й реєстрованих листів.

Як визначено у пункті 2 розділу ІІ цих Нормативів, нормативні строки пересилання внутрішніх поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку, операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д + 3, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку, а 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Тож з урахуванням визначених нормативів поштового перебігу недоліки заявленого позову належало усунути щонайпізніше 05 червня 2026 року.

Доцільно зауважити, що строк, який сплинув з дня вручення копії судової ухвали (25 травня 2026 року) представнику, є більше ніж достатнім для забезпечення позивачці можливості усунути недоліки позовної заяви у встановлений судом за нормою частини тринадцятої статті 171 КАС України п`ятиденний строк, та станом на 08 вересня 2026 року перевищує звичайний строк поштового перебігу (у разі скерування заяви про усунення недоліків в паперовій формі засобами поштового зв`язку).

Слід врахувати, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Саме позивач, як ініціатор судового процесу, з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має насамперед виявляти зацікавленість щодо руху заявленого ним позову.

Згідно з усталеною практикою, викладеною в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії) (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") (Application no. 11681/85).

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Ця норма кореспондує положенню пункту 7 частини першої статті 240 КАС України, за яким суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

За таких обставин у розпорядженні суду відсутні будь-які підтвердження виконання стороною позивачки ухвали суду від 25 травня 2026 року, як і жодні інші клопотання чи заяви від позивачки, яким би суд міг надати оцінку для цілей вирішення продовження судового розгляду цієї справи (частина чотирнадцята статті 171 КАС України). А тому суд застосовує процесуальні наслідки, передбачені частиною п`ятнадцятою статті 171 КАС України залишаючи позов без розгляду.

В силу частини четвертої статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 171, 240, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.Г. Приходько

08.09.26

Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень. Судові рішення відкриті (ЗУ «Про доступ до судових рішень»), а самі акти є офіційними документами і не є обʼєктом авторського права. Ми не редагуємо текст і не додаємо до нього оцінок.

Звірити з реєстром ↗