Судовий акт у справі № 910/2902/18 (910/10381/20)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року

м. Київ

cправа 910/2902/18 (910/10381/20)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

Громадської організації "Екопарк Осокорки" - Рибіцька Ю.Б., Пилипенко О.Ю.,

Київської міської ради - Поліщук М.В.,

Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" - Мороз Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Громадської організації "Екопарк Осокорки" та Київської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 (колегія суддів у складі: головуючий - Станік С.Р., Сотніков С.В., Отрюх Б.В.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2025 (суддя Стасюк С.В.)

у справі 910/2902/18(910/10381/20)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс"

до 1) Київської міської ради; 2) Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки,

в межах справи 910/2902/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ Інвестментс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Хід розгляду справи

1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2018 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ Інвестментс" (далі - ТОВ "НМТ Інвестментс") відкрито провадження у справі 910/2902/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" (далі - ТОВ "Контактбудсервіс", боржник), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном та призначено розпорядника майна боржника.

2. 14.07.2020, після відкриття провадження у справі про банкрутство та під час процедури розпорядження майном, ТОВ "Контактбудсервіс" звернулося з позовом. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 відкрито провадження у справі 910/10381/20.

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 справу 910/10381/20 відповідно до вимог ст.ст. 12, 20, 30 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передано для розгляду спору по суті в межах справи 910/2902/18, а ухвалою від 01.12.2022 прийнято до розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "Контактбудсервіс".

Стислий зміст позовних вимог

4. У липні 2020 року ТОВ "Контактбудсервіс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - Київська міськрада, відповідач-1) та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент, відповідач-2) про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки на 15 років у запропонованій позивачем редакції.

5. Позов обґрунтовано порушенням Київською міськрадою вимог ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 161-XIV (далі - Закон 161-XIV) у зв`язку з нерозглядом протягом одного місяця звернення позивача щодо поновлення договору оренди земельної ділянки та неповерненням підписаного примірника додаткової угоди, що, на думку позивача, порушило його переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк.

Фактичні обставини справи, встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій

6. 05.09.2005 між Київською міськрадою як орендодавцем та ТОВ "Контактбудсервіс" як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Петровою Т.М. за реєстровим 17-4327 та зареєстрований 08.09.2005 за 63-6-00285 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі - Договір).

7. За п. 1.2 Договору об`єктом оренди є земельна ділянка у ж/м Осокорки-Центральні (4 мікрорайон) у Дарницькому районі м. Києва площею 21,8966 га, цільове призначення - для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення, кадастровий номер 8000000000:96:001:0010 (далі - Земельна ділянка).

8. Договір укладено на 15 років, на період будівництва. З урахуванням державної реєстрації строк його дії встановлено до 08.09.2020.

9. Пунктами 4.1, 4.2 Договору визначено, що річна орендна плата за Земельну ділянку становить 1,5% від її нормативної грошової оцінки. За п. 4.3 Договору розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міськрадою та внесення змін до Договору.

10. П. 4.5 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

11. У п. 8.4 Договору орендар зобов`язався, зокрема, завершити забудову Земельної ділянки у строки, встановлені проєктною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, а також передбачити проєктом будівництва житлових будинків місця постійного зберігання автотранспорту (крім відкритих автостоянок) у кількості, не меншій за кількість квартир у цих будинках.

12. Відповідно до п. 11.7 Договору після закінчення строку, на який його було укладено, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. Орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії Договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

13. 30.04.2020 ТОВ "Контактбудсервіс" направило Київській міськраді лист-повідомлення 14 про поновлення Договору. До листа додано проєкт додаткової угоди, довідку Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 23.04.2020 про відсутність заборгованості з орендної плати та податкового боргу станом на 17.04.2020, документи щодо виконання умов Договору або необхідності його поновлення для завершення будівництва, проєкт організації будівництва, копії сертифікатів Київської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини та інформацію про сплату пайової участі.

14. Київська міськрада отримала лист-повідомлення 06.05.2020. Упродовж місяця відповідачі його не розглянули, не повідомили орендаря про заперечення та не прийняли рішення.

15. Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.05.2021 у справі 640/12591/19 скасовано рішення судів попередніх інстанцій та відмовлено у позові ТОВ "Контактбудсервіс" про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2019 0045140305.

16. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 у справі 910/2902/18(910/20011/21) стягнуто з ТОВ "Контактбудсервіс" на користь Головного управління ДПС у м. Києві заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 27002368,65 грн, з яких 17960573,28 грн - основний борг, 4490143,32 грн - штраф, 4551652,05 грн - пеня, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 04.02.2019 0045140305.

17. Іншим рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 у справі 910/2902/18(910/15569/21) стягнуто з ТОВ "Контактбудсервіс" заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 2158772,67 грн, яка виникла на підставі податкових розрахунків земельного податку від 17.02.2020 9027609086 у розмірі 163153,41 грн та від 17.02.2021 9372308227 у розмірі 1995619,26 грн.

18. Господарські суди також установили, що у грудні 2023 року ТОВ "Контактбудсервіс" сплатило податковий борг з орендної плати. Листом Головного управління ДПС у м. Києві від 20.12.2023 113095/6/26-15-13-01-08 повідомлено, що станом на 19.12.2023 заборгованість із земельного податку та орендної плати з юридичних осіб за позивачем не обліковується.

19. Разом із цим господарські суди послалися на лист Головного управління ДФС у м. Києві від 05.10.2018 76965/10/26-15-51-07-19 про відсутність заборгованості на час, що передував прийняттю Київською міськрадою рішення від 31.01.2019 3/6659, на обставини, встановлені у справі 910/1424/19, та на лист Департаменту від 11.01.2024 05703-437 щодо договірної ставки орендної плати 1,5% від нормативної грошової оцінки за п`ятьма земельними ділянками.

20. У межах нового розгляду після постанови Верховного Суду від 26.11.2024 господарський суд першої інстанції встановив наявність листа-згоди розпорядника майна від 07.03.2025 02-12/56, протоколу засідання комітету кредиторів від 06.03.2025 та рішення учасника ТОВ "Контактбудсервіс" від 10.03.2025 10-03/25 щодо укладення додаткової угоди про поновлення Договору.

21. Господарські суди навели показники містобудівних умов та обмежень забудови Земельної ділянки: кількість квартир - 6684, кількість місць для постійного зберігання автомобілів - 2560, кількість гостьових машино-місць - 501.

Стислий виклад рішення господарського суду першої інстанції та постанови господарського суду апеляційної інстанції

22. Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

23. Постановою Верховного Суду від 24.11.2021 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021, справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

24. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 позов задоволено. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 це рішення залишено без змін.

25. Постановою Верховного Суду від 26.11.2024 зазначені судові рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

26. Верховний Суд виходив із того, що господарські суди не врахували особливостей вчинення боржником правочину в процедурі розпорядження майном та не перевірили наявності передбачених КУзПБ погоджень.

27. За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2025 позов задоволено. Визнано укладеною між Київською міськрадою та ТОВ "Контактбудсервіс" додаткову угоду про поновлення Договору на 15 років у запропонованій позивачем редакції. Здійснено розподіл судового збору.

28. Господарський суд першої інстанції виходив із того, що позивач своєчасно повідомив орендодавця про намір поновити Договір і надав проєкт додаткової угоди, а Київська міськрада не розглянула звернення у місячний строк та не повідомила про заперечення. Господарський суд визнав належним виконання позивачем обов`язку зі сплати орендної плати, оскільки договірна ставка становила 1,5% нормативної грошової оцінки, а податковий борг був погашений у грудні 2023 року. Також господарський суд установив одержання погоджень, передбачених законодавством про банкрутство.

29. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 закрито апеляційні провадження за апеляційними скаргами Громадської організації "Екопарк Осокорки" (далі - ГО "Екопарк Осокорки") та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2025. Апеляційну скаргу Київської міськради залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2025 - без змін.

30. Господарський суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо дотримання позивачем процедури поновлення Договору, належного виконання обов`язку зі сплати орендної плати та наявності погоджень у процедурі банкрутства.

31. Довід Київської міськради про невиконання п. 8.4 Договору щодо кількості машино-місць апеляційний господарський суд відхилив, зазначивши, що наведені показники стосуються проєктної та містобудівної документації, а питання їх відповідності державним будівельним нормам не входить до предмета цього спору.

32. Закриваючи апеляційні провадження за апеляційними скаргами ГО "Екопарк Осокорки" та ОСОБА_1 , господарський суд апеляційної інстанції встановив, що мотивувальна і резолютивна частини рішення від 13.11.2025 не містять висновків про права, інтереси чи обов`язки цих осіб, а спір вирішено виключно у правовідносинах між позивачем і відповідачами.

Стислий виклад вимог касаційних скарг та узагальнення доводів скаржників

33. ГО "Екопарк Осокорки" (далі - скаржник-1) подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2025, постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

34. Підставою касаційного оскарження ГО "Екопарк Осокорки" визначила п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

35. Скаржник-1 зазначає, що господарські суди не врахували положень Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (далі - Орхуська конвенція), ст.ст. 10, 11, 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон про охорону довкілля) та висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2018 у справі 910/8122/17, Верховного Суду від 27.11.2024 у справі 904/2439/23 і від 18.05.2023 у справі 759/23414/20, щодо права природоохоронних організацій на судовий захист екологічних інтересів.

36. Скаржник-1 посилається на визначену Статутом мету діяльності, петицію 713 від 18.11.2015 "Ландшафтний природний парк замість забудови південних Осокорків", створення заказника "Осокорківські луки", суміжність Земельної ділянки з територією заказника та можливий вплив забудови на довкілля. На думку скаржника-1, ці обставини підтверджують її право на участь у справі та апеляційне оскарження.

37. Також ГО "Екопарк Осокорки" наводить доводи щодо суті спору: неналежного виконання орендарем обов`язків зі сплати орендної плати, порушення п. 8.4 Договору, неправильного застосування ст. 33 Закону 161-XIV та відсутності рішення Київської міськради.

38. Обґрунтовуючи доводи щодо суті спору, ГО "Екопарк Осокорки", зокрема, посилається на постанови Верховного Суду від 29.08.2024 у справі 910/10380/20, від 23.08.2022 у справі 920/102/21, від 08.09.2025 у справі 914/2220/24 та від 21.11.2024 у справі 924/1200/23. Скаржник-1 також заперечує застосовність висновків, на які послалися господарські суди, зокрема постанови від 02.08.2022 у справі 910/2902/18(910/20964/20) та від 14.12.2021 у справі 910/1344/21.

39. Київська міськрада (далі - скаржник-2) подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2025, постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

40. Після усунення недоліків Київська міськрада визначила підставою касаційного оскарження п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та вказала, що господарські суди застосували ст. 33 Закону України "Про оренду землі" і ст. 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31.08.2021 у справі 903/1030/19, від 03.04.2024 у справі 910/14933/22, від 30.07.2024 у справі 910/4928/23, від 09.07.2024 у справі 910/930/23 та від 12.07.2022 у справі 924/707/19.

41. У заяві про усунення недоліків Київська міськрада навела цитати з постанов Верховного Суду, які містять посилання на постанови Верховного Суду від 10.04.2018 у справі 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах 313/350/16-ц і 159/5756/18, від 15.06.2022 у справі 904/1671/21, від 09.11.2021 у справі 910/4790/20, від 26.10.2021 у справі 910/5710/19, від 24.01.2019 у справі 904/869/18, від 26.03.2019 у справі 910/1335/17, від 10.01.2019 у справі 911/3998/16, від 11.12.2018 у справі 923/111/18, від 06.12.2018 у справі 925/1651/17, від 03.04.2018 у справі 904/8168/17, від 22.02.2018 у справі 922/1008/17, а також на постанови Верховного Суду України від 11.11.2014 у справі 912/1552/13 та від 20.11.2012 у справі 44/69.

42. Крім того, у касаційній скарзі скаржник-2 послався на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.05.2021 у справі 640/12591/19 на підтвердження доводів щодо нарахування позивачу податкового зобов`язання з орендної плати.

43. Скаржник-2 стверджує, що господарські суди дійшли взаємовиключних висновків: установили наявність значної заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2017 до 30.06.2018 та наступні періоди, її стягнення за судовими рішеннями і погашення лише у грудні 2023 року, однак визнали виконання Договору належним.

44. Скаржник-2 також зазначає, що у податковій декларації за 2020 рік позивач визначив річну орендну плату за Земельну ділянку в розмірі 1390215,12 грн замість, за розрахунком скаржника-2, 2780430,25 грн, виходячи з нормативної грошової оцінки 185362016,29 грн та ставки 1,5%; господарські суди не дослідили лист Головного управління Держгеокадастру від 21.05.2024 та подані декларації.

45. Окремим доводом Київська міськрада вказує на невиконання п. 8.4 Договору, оскільки за наведеними господарськими судами показниками проєкт передбачає 2560 місць для постійного зберігання автомобілів при 6684 квартирах. Скаржник-2 також указує на невиконання обов`язку завершити забудову протягом строку оренди.

46. Київська міськрада стверджує, що поновлення договору оренди земельної ділянки комунальної власності потребує її рішення. На підтвердження відсутності волі на продовження орендних відносин скаржник-2 посилається на рішення від 31.01.2019 3/6659 про розірвання договорів оренди та зазначає, що на час звернення орендаря з листом-повідомленням тривав розгляд справи 910/1424/19.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

47. ТОВ "Контактбудсервіс" подало клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ГО "Екопарк Осокорки" на підставі п. 3 ч. 1 ст. 296 ГПК України.

48. Клопотання мотивовано тим, що оскаржувані судові рішення не вирішують питання про права, інтереси чи обов`язки цієї організації.

49. У відзиві на касаційну скаргу ГО "Екопарк Осокорки" ТОВ "Контактбудсервіс" просить залишити скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

50. Позивач зазначає, що спір має приватноправовий характер, стосується поновлення Договору між його сторонами, не встановлює екологічного правопорушення і не породжує правових наслідків для ГО "Екопарк Осокорки". Позивач вважає наведені екологічні справи неподібними, а доводи щодо сплати орендної плати - спростованими наявними у справі документами.

51. У відзиві на касаційну скаргу Київської міськради ТОВ "Контактбудсервіс" просить залишити цю скаргу без задоволення, а рішення від 13.11.2025 і постанову від 02.06.2026 - без змін.

52. Позивач заперечує подібність правовідносин у справах 903/1030/19, 910/14933/22, 910/4928/23, 910/930/23 і 924/707/19, посилаючись на відмінність застосовного правового регулювання та фактичних обставин.

53. Позивач посилається на незмінність договірної ставки орендної плати 1,5% нормативної грошової оцінки та заперечує доведеність розміру несплати за конкретною Земельною ділянкою, оскільки податковий орган обліковує платежі сукупно, без розмежування за окремими договорами. Також позивач заперечує доводи щодо відсутності волі на поновлення Договору, кількості машино-місць і наголошує на одержанні погоджень у процедурі банкрутства під час нового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

54. Предметом касаційного перегляду за скаргою ГО "Екопарк Осокорки" є постанова апеляційного господарського суду в частині закриття апеляційного провадження за її скаргою. Перевірці підлягає правильність застосування п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України в контексті права особи, яка не брала участі у справі, на апеляційне оскарження рішення.

55. Предметом касаційного перегляду за скаргою Київської міськради є судові рішення про задоволення вимоги про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення Договору на 15 років. Перевірка підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, здійснюється з урахуванням усіх посилань, наведених Київською міськрадою в касаційній скарзі та заяві про усунення її недоліків.

56. Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

57. Частиною 2 ст. 300 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

58. Отже, Верховний Суд має вирішити: 1) чи вирішено рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2025 питання про права, інтереси та (або) обов`язки ГО "Екопарк Осокорки" і чи впливають на вирішення цього питання положення Орхуської конвенції та практика, на яку посилається організація; 2) чи стосуються подібних правовідносин висновки Верховного Суду, на які Київська міськрада послалася на обґрунтування п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а щодо висновку, сформульованого у подібних правовідносинах, - чи переглянув апеляційний господарський суд рішення відповідно до нього. Від відповіді на ці питання залежить наявність підстав для закриття касаційного провадження за ч. 1 ст. 296 ГПК України. Доводи Київської міськради щодо фактичних обставин виконання Договору та оцінки доказів підлягають урахуванню лише настільки, наскільки це необхідно для перевірки заявленого неврахування висновку Верховного Суду, без повторного встановлення обставин і переоцінки доказів.

Щодо касаційної скарги ГО "Екопарк Осокорки"

59. За ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

60. Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

61. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

62. Частиною 1 ст. 50 ГПК України встановлює: треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

63. Орхуську конвенцію, на яку посилається ГО "Екопарк Осокорки", ратифіковано Законом України від 06.07.1999 832-XIV.

64. За п. 3 ст. 9 Орхуської конвенції, крім процедур перегляду, передбачених вище пунктами 1 і 2, і без їх порушення, кожна зі Сторін забезпечує представникам громадськості, коли вони відповідають передбаченим законодавством критеріям, якщо такі є, доступ до адміністративних або судових процедур для оскарження дій або бездіяльності приватних осіб і громадських органів, які порушують положення національного законодавства, що стосується навколишнього середовища.

65. У постанові від 04.03.2026 у справі 922/5241/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що рішення стосується прав, інтересів або обов`язків незалученої особи, коли резолютивна частина містить спрямований на цю особу присуд: стягує з неї кошти, зобов`язує вчинити дії або утриматися від них, змінює чи припиняє правовідносини з її участю, визнає недійсним або скасовує документ, який посвідчує її право, тощо.

66. У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду розмежувала можливий вплив рішення на особу та вирішення питання про її права, інтереси чи обов`язки. При цьому обставини, встановлені стосовно певної особи, можуть бути спростовані в загальному порядку особою, яка не брала участі у справі; правова оцінка факту в іншій справі не є обов`язковою для господарського суду.

67. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2018 у справі 910/8122/17, на яку посилається скаржник, прийнята у справі за позовом природоохоронної організації про заборону діяльності дельфінарію через порушення вимог природоохоронного законодавства та законодавства про захист тварин. Висновок цієї постанови стосується права природоохоронної організації ініціювати судовий процес для захисту екологічних інтересів.

68. У постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі 759/23414/20, на яку посилається скаржник, фізична особа як позивач оскаржувала містобудівні умови та обмеження, посилаючись на право на безпечне довкілля. Постанова Верховного Суду від 18.05.2023 стосується існування у такої особи права на відповідний позов, а не права незалученої особи оскаржувати рішення в іншому спорі.

69. У постанові від 27.11.2024 у справі 904/2439/23, на яку посилається ГО "Екопарк Осокорки", Верховний Суд розглянув позов громадської організації про припинення права постійного користування земельною ділянкою та її повернення. У п. 53 зазначено, що звернення з таким цивільно-правовим спором через призму реалізації мети статутної діяльності громадської організації не узгоджується із завданням господарського судочинства та положеннями Орхуської конвенції і не може слугувати підставою позову про захист екологічних прав громадян.

70. Резолютивна частина рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2025 визнає укладеною додаткову угоду між Київською міськрадою та ТОВ "Контактбудсервіс". Вона не містить будь-яких висновків, адресованих ГО "Екопарк Осокорки", не покладає на організацію обов`язків, не припиняє і не змінює правовідносин за її участю та не скасовує документа, який посвідчує її право.

71. Мотивувальна частина рішення також не містить висновку про належність ГО "Екопарк Осокорки" будь-якого права на Земельну ділянку чи суміжну територію, про обсяг її екологічних прав або про обов`язки організації.

72. Подання організацією заяви про вступ у справу як третьої особи потребує розмежування підстав для залучення за ст. 50 ГПК України та права на апеляційне оскарження за ч. 1 ст. 254 цього Кодексу. Для перевірки закриття апеляційного провадження визначальним є те, чи вирішено рішенням від 13.11.2025 питання про права, інтереси та (або) обов`язки організації.

73. Посилання ГО "Екопарк Осокорки" на ст.ст. 10, 11, 16 Закону про охорону довкілля та п. 3 ст. 9 Орхуської конвенції стосуються гарантій захисту екологічних прав, громадського контролю та участі природоохоронних організацій. Верховний Суд не заперечує цих гарантій, однак у цьому касаційному провадженні перевіряє, чи вирішено саме оскарженим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки організації.

74. Захист екологічного інтересу не залежить від наявності в організації речового права на земельну ділянку. Проте посилання на статутну мету, петицію, суміжність із заказником та можливий вплив забудови саме по собі не встановлює, що рішенням про поновлення Договору вирішено питання про права, інтереси чи обов`язки ГО "Екопарк Осокорки". Це рішення не вирішує вимог про законність природоохоронних або містобудівних рішень і не перешкоджає зверненню за захистом екологічного інтересу в установленому законом порядку.

75. Отже, постанови, проаналізовані у пп. 67-69 цієї постанови, стосуються звернення позивачів за захистом інтересів, які вони пов`язували з охороною довкілля. Викладені в них висновки не усувають необхідності встановити передбачену ч. 1 ст. 254 ГПК України умову апеляційного оскарження рішення особою, яка не брала участі у справі: вирішення цим рішенням питання про її права, інтереси та (або) обов`язки.

76. У постанові Верховного Суду від 06.12.2022 у справі 923/719/17 зазначено, що коли об`єктом касаційного перегляду є судове рішення про закриття апеляційного провадження за п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, питання про те, чи вирішено рішенням господарського суду першої інстанції питання про права, інтереси або обов`язки скаржника, становить предмет касаційного розгляду по суті. Тому ті самі обставини не можуть бути наперед вирішені шляхом закриття касаційного провадження за п. 3 ч. 1 ст. 296 ГПК України.

77. З огляду на викладене Верховний Суд відхиляє клопотання ТОВ "Контактбудсервіс" про закриття касаційного провадження за скаргою ГО "Екопарк Осокорки" на підставі п. 3 ч. 1 ст. 296 ГПК України.

78. Перевіривши це питання по суті, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відсутність у ГО "Екопарк Осокорки" права на апеляційне оскарження рішення від 13.11.2025. Після встановлення цієї обставини доводи організації щодо правильності вирішення спору між сторонами Договору, зокрема посилання на постанови Верховного Суду щодо застосування ст. 33 Закону 161-XIV, не підлягають оцінці в межах її касаційної скарги.

79. З огляду на викладене касаційну скаргу ГО "Екопарк Осокорки" належить залишити без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду в частині закриття апеляційного провадження за її скаргою - без змін.

Щодо касаційної скарги Київської міськради

80. До спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон 161-XIV у редакції, чинній на час виникнення спору. Позов подано 14.07.2020, до набрання 16.07.2020 чинності відповідними змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 340-IX (далі - Закон 340-IX).

81. У постанові Верховного Суду від 26.11.2024 у цій справі зазначено, що положення Закону 161-XIV підлягають застосуванню у спірних правовідносинах у редакції, чинній на час звернення позивача з позовом до господарського суду - 14.07.2020, а саме в редакції до набрання чинності Законом 340-IX.

82. Ч. 1 ст. 33 Закону 161-XIV передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

83. За ч. 2 ст. 33 Закону 161-XIV орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

84. Ч. 3 ст. 33 Закону 161-XIV передбачає, що до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

85. Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону 161-XIV при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

86. Згідно з ч. 5 ст. 33 Закону 161-XIV орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

87. За ч. 8 ст. 33 Закону 161-XIV додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. За ч. 11 цієї статті відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

88. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у такому випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

89. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

90. За п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

91. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі 233/2021/19 визначила, що для цілей застосування п. 1 ч. 2 ст. 287 і п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України подібність правовідносин слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. Змістовий критерій - оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків - є основним, а два інші - додатковими.

92. У кожному випадку порівняння правовідносин слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними, а тоді порівняти права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням і, за необхідності, зумовленої цим регулюванням - суб`єктний склад спірних правовідносин та об`єкти спорів.

93. Спір у цій справі виник у зв`язку з реалізацією орендарем до закінчення строку Договору переважного права на його поновлення за чч. 1- 5 ст. 33 Закону 161-XIV у редакції станом на 14.07.2020. ТОВ "Контактбудсервіс" звернулося з позовом до закінчення строку Договору, посилаючись на те, що Київська міськрада у визначений ч. 5 цієї статті місячний строк не розглянула отриманий 06.05.2020 лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди та не повідомила орендаря про заперечення.

94. У постанові від 31.08.2021 у справі 903/1030/19, на яку Київська міськрада послалася як на підставу касаційного оскарження, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону 161-XIV, необхідна наявність сукупності юридичних фактів, одним із яких є належне виконання орендарем обов`язків за договором.

95. Хоча у справі 903/1030/19 вирішувалося питання про поновлення договору з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону 161-XIV, ця відмінність не виключає застосовності висновку про належне виконання орендарем обов`язків як необхідну умову поновлення Договору. У п. 43 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду наголосила на змістовній єдності приписів ст. 33 Закону 161-XIV та визнала помилковим висновок про те, що передбачені чч. 1-5 і 6 цієї статті підстави для поновлення договору не пов`язані між собою.

96. Отже, наведений Київською міськрадою висновок у справі 903/1030/19 є застосовним до спірних правовідносин. Його значення для вирішення цієї справи вже було враховано Верховним Судом у постанові від 24.11.2021, якою справу направлено на новий розгляд для перевірки, зокрема, належного виконання орендарем обов`язків за Договором.

97. Під час останнього нового розгляду господарські суди виходили саме з того, що належне виконання орендарем договірних обов`язків є необхідною передумовою поновлення Договору. Господарський суд першої інстанції перевірив заперечення Київської міськради щодо користування Земельною ділянкою, сплати орендної плати та виконання інших умов Договору. Апеляційний господарський суд повторно перевірив відповідні доводи та погодився з висновком про належне виконання орендарем своїх обов`язків.

98. Господарські суди навели обставини, пов`язані з податковим повідомленням-рішенням від 04.02.2019 0045140305, рішеннями про стягнення податкової заборгованості, її погашенням у грудні 2023 року та договірною ставкою орендної плати 1,5% нормативної грошової оцінки. Водночас в оскаржуваних судових рішеннях не встановлено, що визначена у цих рішеннях податкова заборгованість стосувалася несвоєчасного внесення орендної плати саме за Земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:96:001:0010 та підтверджувала порушення п. 4.5 Договору в період реалізації переважного права на його поновлення.

99. Тому наведення господарськими судами відомостей про існування та подальше погашення податкового боргу не тотожне встановленню обставини неналежного виконання саме спірного Договору. Твердження Київської міськради про те, що господарські суди встановили відповідне порушення, але не надали йому належних правових наслідків, не відповідає змісту встановлених ними обставин.

100. Для прийняття доводів скаржника Верховний Суд мав би самостійно визначити, чи стосувалася встановлена податковим органом заборгованість саме спірної Земельної ділянки, за який період вона виникла та чи свідчила про порушення строків, установлених п. 4.5 Договору. Такі дії вимагали б нового дослідження та переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень господарського суду касаційної інстанції, визначених ст. 300 ГПК України.

101. Апеляційний господарський суд перевірив довід Київської міськради щодо кількості машино-місць і відхилив його, зазначивши, що наведені показники стосуються відповідності проєктної документації нормативам забудови, що не входить до предмета цього спору. Київська міськрада не навела висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах до цієї умови Договору та не визначила іншої підстави, передбаченої ч. 2 ст. 287 ГПК України.

102. Твердження про незавершення забудови також не супроводжене посиланням на висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Перевірка цього доводу шляхом самостійного визначення стану та строків виконання будівельних робіт потребувала б установлення обставин, що виходить за межі повноважень господарського суду касаційної інстанції.

103. Отже, апеляційний господарський суд застосував передбачений ст. 33 Закону 161-XIV і висновком Великої Палати Верховного Суду у справі 903/1030/19 критерій належного виконання орендарем обов`язків за договором, перевірив відповідні заперечення ради та вирішив справу на підставі встановлених обставин. Верховний Суд не встановив підстав для відступу від цього висновку. Тому в частині посилання Київської міськради на постанову від 31.08.2021 у справі 903/1030/19 касаційне провадження підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК України.

104. У наведеному Київською міськрадою п. 42 постанови у справі 903/1030/19 містяться посилання на постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі 594/376/17-ц і від 22.09.2020 у справах 313/350/16-ц та 159/5756/18. Їх наведено на підтвердження сукупності юридичних фактів, необхідних для поновлення договору. Висновок щодо необхідності належного виконання орендарем договірних обов`язків ураховано господарським судом апеляційної інстанції з наведених вище мотивів, тому ці посилання не підтверджують заявлену касаційну підставу.

105. Постанова Верховного Суду від 03.04.2024 у справі 910/14933/22, на яку Київська міськрада посилається у заяві про усунення недоліків, стосується застосування нової редакції ст. 33 Закону 161-XIV і ст. 126-1 ЗК України після законодавчого розмежування переважного права на укладення нового договору та поновлення договору. Саме за такого правового регулювання Верховний Суд виснував, що укладення нового договору щодо земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення органу, визначеного ст. 122 ЗК України.

106. У справі, що переглядається, застосовується попередня редакція ст. 33 Закону 161-XIV, яка передбачала поновлення договору шляхом укладення додаткової угоди, обов`язковість її укладення та право оскаржити в господарському суді відмову або зволікання в укладенні. Відмінність нормативного регулювання визначає інший зміст прав та обов`язків орендаря й орендодавця, тому правовідносини у справі 910/14933/22 не є подібними до спірних правовідносин.

107. У постанові від 30.07.2024 у справі 910/4928/23, на яку Київська міськрада посилається у заяві про усунення недоліків, Верховний Суд виходив із того, що договір укладено у 2006 році, а його поновлення після набрання чинності відповідними змінами, внесеними Законом 340-IX, здійснюється на умовах договору за правилами, чинними на момент його укладення. Саме в межах цього правового регулювання оцінено значення рішення органу місцевого самоврядування.

108. У цій справі позов подано 14.07.2020, до набрання чинності зазначеними змінами, а застосовну редакцію ст. 33 Закону 161-XIV уже визначено Верховним Судом у постанові від 26.11.2024 у цій справі. Отже, висновок у постанові 910/4928/23 сформульований за іншого нормативно-часового регулювання, яке визначає відмінний зміст прав та обов`язків учасників правовідносин.

109. Київська міськрада також посилається на постанову Верховного Суду від 09.07.2024 у справі 910/930/23. Однак постанова із зазначеними реквізитами в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня, що унеможливлює перевірку Верховним Судом змісту викладених у ній висновків щодо застосування норм права та їх урахування під час касаційного перегляду цієї справи. Тому це посилання не підтверджує підставу касаційного оскарження, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

110. У заяві про усунення недоліків Київська міськрада також навела цитати з постанов Верховного Суду, які містять посилання на постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі 904/1671/21, від 09.11.2021 у справі 910/4790/20, від 26.10.2021 у справі 910/5710/19, від 24.01.2019 у справі 904/869/18, від 26.03.2019 у справі 910/1335/17, від 10.01.2019 у справі 911/3998/16, від 11.12.2018 у справі 923/111/18, від 06.12.2018 у справі 925/1651/17, від 03.04.2018 у справі 904/8168/17, від 22.02.2018 у справі 922/1008/17, а також на постанови Верховного Суду України від 11.11.2014 у справі 912/1552/13 та від 20.11.2012 у справі 44/69. Скаржник навів їх як такі, що підтверджують необхідність рішення відповідного органу за правилами, чинними на момент укладення договору.

111. Висновки про необхідність рішення орендодавця у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі 904/869/18, від 26.03.2019 у справі 910/1335/17, від 11.12.2018 у справі 923/111/18, від 06.12.2018 у справі 925/1651/17 та від 03.04.2018 у справі 904/8168/17 зроблено щодо договорів, строк яких закінчився до зміни редакції ст. 33 Закону 161-XIV у 2011 році. Те саме часове розмежування має значення для постанов Верховного Суду України від 11.11.2014 у справі 912/1552/13 та від 20.11.2012 у справі 44/69.

112. У постанові від 26.10.2021 у справі 910/5710/19 йдеться про договір 2007 року строком на один рік та необхідність з`ясування правових підстав його поновлення після закінчення строку в 2008 році. У постанові від 10.01.2019 у справі 911/3998/16 перевірялося поновлення договору, строк якого закінчився у 2009 році. Постанова від 22.02.2018 у справі 922/1008/17 стосувалася договору зі строком до 01.12.2009 та звернення про його поновлення у 2016 році.

113. Постанова від 09.11.2021 у справі 910/4790/20 також стосувалася наслідків закінчення строку договору у 2009 році. Натомість у постанові від 15.06.2022 у справі 904/1671/21 застосовано перехідне правило щодо поновлення договору після набрання чинності змінами, внесеними Законом 340-IX. Відмінність цих справ від справи, що переглядається, полягає не лише в датах укладення договорів, а насамперед у редакції правового регулювання процедури їх поновлення. Отже, висновки у зазначених постановах стосуються правовідносин, які не є подібними до спірних.

114. У постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі 924/707/19, на яку Київська міськрада послалася у заяві про усунення недоліків, вирішальними були встановлена відсутність волі орендодавця на поновлення договору на запропонованих орендарем нових умовах та недосягнення сторонами згоди щодо цих умов.

115. У справі, що переглядається, господарські суди встановили, що Київська міськрада своєчасно поданий проєкт додаткової угоди у місячний строк не розглянула та заперечень орендарю не направила, а запропонована додаткова угода передбачала поновлення Договору зі збереженням інших його умов. Рішення Київської міськради від 31.01.2019 3/6659 про розірвання договорів оренди було скасовано господарським судом. Відмінність юридично значущих обставин зумовлює різний зміст спірних правовідносин, тому правовідносини у справі 924/707/19 не є подібними.

116. Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.05.2021 у справі 640/12591/19, на яку Київська міськрада послалася у касаційній скарзі, ухвалена в публічно-правовому спорі про правомірність податкового повідомлення-рішення щодо орендної плати. У ній застосовано норми податкового законодавства у правовідносинах між платником податку та контролюючим органом, тоді як у цій справі спірними є договірні права й обов`язки орендаря та орендодавця у процедурі поновлення Договору за ст. 33 Закону 161-XIV. Тому правовідносини у справі 640/12591/19 не є подібними, а посилання на цю постанову для підтвердження факту податкового нарахування не становить висновку Верховного Суду щодо застосування ст. 33 Закону 161-XIV або ст. 122 ЗК України.

117. Отже, висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.04.2024 у справі 910/14933/22, від 30.07.2024 у справі 910/4928/23, від 15.06.2022 у справі 904/1671/21, від 09.11.2021 у справі 910/4790/20, від 26.10.2021 у справі 910/5710/19, від 24.01.2019 у справі 904/869/18, від 26.03.2019 у справі 910/1335/17, від 10.01.2019 у справі 911/3998/16, від 11.12.2018 у справі 923/111/18, від 06.12.2018 у справі 925/1651/17, від 03.04.2018 у справі 904/8168/17, від 22.02.2018 у справі 922/1008/17, від 12.07.2022 у справі 924/707/19, а також у постановах Верховного Суду України від 11.11.2014 у справі 912/1552/13 та від 20.11.2012 у справі 44/69, на які посилається Київська міськрада, стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі, що переглядається. У цій частині касаційне провадження підлягає закриттю на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України.

118. Інші доводи Київської міськради щодо розміру та строків внесення орендної плати, податкової звітності, незавершення забудови, кількості машино-місць та необхідності прийняття рішення орендодавцем наведені на обґрунтування заявленої підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Після застосування процесуальних наслідків, установлених п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України, ці доводи не утворюють самостійної підстави для продовження касаційного провадження.

119. Київська міськрада не визначила п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України як окрему підставу касаційного оскарження у взаємозв`язку з відповідною підставою, передбаченою ст. 310 цього Кодексу. Встановлення нового фактичного змісту податкових, проєктних або містобудівних документів, вирішення питання про достовірність доказів чи перевагу одних доказів над іншими виходило б за межі повноважень Верховного Суду, встановлених ст. 300 ГПК України.

120. За результатами перевірки всіх постанов, наведених Київською міськрадою у касаційній скарзі та заяві про усунення її недоліків, заявлена підстава касаційного оскарження не підтвердилася. Щодо висновку Великої Палати Верховного Суду у справі 903/1030/19 апеляційний господарський суд переглянув рішення відповідно до цього висновку, а підстав для відступу від нього Верховний Суд не встановив. Інші перевірені висновки сформульовані у правовідносинах, які не є подібними, або не підтверджують заявлену касаційну підставу.

121. Отже, у частині посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі 903/1030/19 касаційне провадження підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК України, а в частині посилань на постанови Верховного Суду, ухвалені у неподібних правовідносинах, - на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України.

122. Враховуючи викладене, касаційне провадження за касаційною скаргою Київської міськради підлягає закриттю.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

123. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

124. Згідно зі ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

125. Касаційну скаргу ГО "Екопарк Осокорки" належить залишити без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду в частині закриття апеляційного провадження за її скаргою - без змін.

126. Касаційне провадження за скаргою Київської міськради, відкрите на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, підлягає закриттю за п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України.

Судові витрати

127. Оскільки касаційну скаргу ГО "Екопарк Осокорки" залишено без задоволення, понесені нею судові витрати за подання цієї скарги покладаються на скаржника.

128. У зв`язку із закриттям касаційного провадження за касаційною скаргою Київської міськради підстав для розподілу судових витрат за результатами її касаційного розгляду немає. Сплачений Київською міськрадою судовий збір за подання касаційної скарги поверненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягає.

Керуючись статтями 296, 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Громадської організації "Екопарк Осокорки" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 у справі 910/2902/18(910/10381/20) в частині закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Громадської організації "Екопарк Осокорки" залишити без змін.

3. Касаційне провадження за касаційною скаргою Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2025 у справі 910/2902/18(910/10381/20) закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

Судді С. Жуков

В. Пєсков