Ухвала у справі № 521/21184/25

Справа 521/21184/25

Номер провадження:1-кс/521/4456/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Одеса, заяву адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , про відвід судді Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження 521/21184/25 за обвинуваченням ОСОБА_5 , суд

ВСТАНОВИВ:

На розгляді судді Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження 521/21184/25 за обвинуваченням ОСОБА_5 ..

Захисником адвокатом ОСОБА_4 , в інт. ОСОБА_7 подано заяву про відвід.

В обгрунтування заяви про відвід зазначено наступне.

18 травня 2026 року сторона захисту заявила клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, посилаючись на те, що його було вручено слідчим, а не прокурором, усупереч вимогам частини першої статті 293 КПК України. У судовому засіданні прокурор підтвердив, що особисто обвинувальний акт не вручав через зайнятість, а вручення здійснив слідчий. Водночас в ухвалі суд зазначив, що вимоги кримінального процесуального закону дотримано й обвинувальний акт відповідає КПК України, не надавши оцінки визнанню прокурора.За таких умов у сторони захисту виникло об`єктивне враження, що суд не обмежився перевіркою доводів клопотання, а самостійно усунув процесуальне значення підтвердженого порушення. Після виходу з нарадчої кімнати 18 травня 2026 року суд, не з`ясувавши думку учасників щодо можливості завершення підготовчого судового засідання, завершив підготовче провадження та призначив кримінальне провадження до судового розгляду. До цього стороні захисту не було надано можливості заявити додаткові клопотання, подати нові докази, звернутися із заявами, передбаченими статтею 315 КПК України, та реалізувати інші права, здійснення яких пов`язане зі стадією підготовчого судового засідання. Унаслідок цього захист утратив можливість скористатися процесуальними механізмами, передбаченими саме для підготовчого провадження. Такий порядок його завершення істотно обмежив право на захист і не узгоджується із засадою змагальності та рівності сторін, закріпленою у статті 22 КПК України. 23 червня 2026 року суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні чергового клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю належного процесуального статусу обвинуваченої та істотним порушенням права на захист, зазначивши, що відповідні доводи вже були розглянуті раніше. Отже, підставою для відмови стало власне попереднє рішення суду. Разом з іншими процесуальними діями це створює враження, що суд завчасно сформував незмінну позицію щодо ключових процесуальних заперечень сторони захисту.

Заява про відвід не ґрунтується лише на незгоді сторони захисту зі змістом судових рішень. Сумнів викликає сукупність дій суду: ненадання оцінки обставині, визнаній прокурором; завершення підготовчого провадження без обговорення зі сторонами; подальша відмова з посиланням на раніше прийняте рішення; а також формування правового обґрунтування, якого сторона обвинувачення не наводила. Кожна із зазначених обставин окремо могла б оцінюватися як процесуальне рішення суду. Проте їх послідовність і взаємозв`язок створюють у сторони захисту об`єктивно виправданий сумнів у збереженні судом процесуальної нейтральності. Саме сукупність цих обставин, а не сама по собі незгода із судовими ухвалами, становить ту іншу обставину , передбачену пунктом 4 частини першої статті 75 КПК України, яка з позиції розумного стороннього спостерігача може викликати сумнів у безсторонності головуючого судді та є підставою для його відводу.

Прокурор заперечував проти заяви захисника. Зазначив, що про необгунтованість заяви про відвід.

Дослідивши зміст заявленого відводу, заслухавши думку учасників провадження, суд дійшов до наступних висновків.

Вичерпний перелік підстав для відводу судді визначений ст. 75 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Статтею 76 КПК України, передбачено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Нормами КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує усунення від розгляду кримінального провадження відповідного суддю.

Згідно з частиною третьою статті 80 КПК України відвід заявляється до початку судового розгляду; пізніше лише якщо про підставу стало відомо після його початку. Обставини, на які посилається захист, мали місце 18.05.2026 і 23.06.2026 та були відомі захиснику до початку судового розгляду. Жодної нової обставини у заяві не наведено.

Пункт 4 частини першої статті 75 КПК України охоплює обставини, що об`єктивно свідчать про заінтересованість судді. Ухвалення рішень не на користь сторони є реалізацією повноважень, передбачених статтями 314, 315, 350 КПК України, і усувається шляхом апеляційного оскарження, а не через інститут відводу. У рішенні у справі Hauschildt v. Denmark ЄСПЛ прямо зазначив, що сам лише факт ухвалення суддею попередніх процесуальних рішень не виправдовує побоювань щодо його безсторонності; у справах Micallef v. Malta та Sacilor Lormines v. France наголошено, що такі побоювання мають бути об`єктивно виправданими, а не суб`єктивним сприйняттям сторони.

Обвинувальний акт і реєстр матеріалів вручено обвинуваченій та захиснику, факт отримання не заперечується, право на захист не порушено. Прокурор відповідно до пункту 4 частини другої статті 36 КПК України уповноважений доручати слідчому проведення процесуальних дій. Перелік підстав для повернення обвинувального акта є вичерпним (пункт 3 частини третьої статті 314 КПК України) і порядку вручення не охоплює. Суд навів мотиви відмови; незгода з ними не є їх відсутністю.

У заяві не названо жодного конкретного клопотання, якого захисник був позбавлений можливості заявити, тому довід має абстрактний характер.

Посилання суду на раніше розглянуті доводи є правомірним, оскільки клопотання ґрунтувалося на тих самих обставинах; до того ж підстави закриття провадження судом визначені частиною другою статті 284 КПК України і є вичерпними. Наведення судом мотивів свого рішення є виконанням обов`язку, передбаченого статтею 370 КПК України, а не підміною функції обвинувачення: суд не збирав доказів і не змінював обсягу обвинувачення.

Оскільки жодна з обставин окремо не свідчить про упередженість, їх сукупність також не утворює іншої обставини у розумінні пункту 4 частини першої статті 75 КПК України.

На думку судді, у даному випадку посилання захисника щодо необхідності відводу судді ОСОБА_6 є необґрунтованими та не можуть слугувати підставою для задоволення відводу, а вказують лише на її суб`єктивне ставлення до дій суду у рамках провадження, яке розглядається.

Будь-яких інших обставин, які відповідно до КПК України, є підставою для відводу судді заявник не зазначив, та доказів на підтвердження цього не надав.

За таких обставин заява про відвід не підлягає задоволенню, оскільки зазначені у ній обставини є лише припущеннями та не підтверджуються доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , про відвід судді Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження 521/21184/25 за обвинуваченням ОСОБА_5 ..

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1