Вирок у справі № 692/1020/25

Справа 692/1020/25

Провадження 1-кп/692/32/26

07.09.2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі :

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , законної представниці обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_7 , представниці сектору ювенальної превенції Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 , представниці Служби у справах дітей Шрамківської сільської ради ОСОБА_9 розглянувши у закритому судовому засіданні в с-щі Драбів кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Демки Драбівського району Черкаської області, українця, громадянина україни, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, освіта повна загальна середня, учасником бойових дій, особою з інвалідністю, депутатом будь-якого рівня не являється раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України , -

ВСТАНОВИВ:

Неповнолітній ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 07.05.2025 близько 17 години 50 хвилин, знаходячись на території кладовища 1, розташованого по АДРЕСА_1 , діючи умисно, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення наруги над могилою, демонструючи явну неповагу до суспільства та зневагу до встановлених у суспільстві правил поведінки, порушуючи громадський порядок, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання їх наслідків, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих та вияву поваги і пам`яті померлих, шляхом нанесення трьох ударів ногами незаконно пошкодив гранітний пам`ятник, встановлений на могилі ОСОБА_10 01.12.1939-06.11.2016 років життя, чим вчинив наругу над могилою, тобто згідно ст. 12 Закону України 1102-ІV Про поховання та похоронну справу , що виразилось у самовільному пошкодженні предмету ритуальної належності, чим осквернив пам`ять померлого.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину визнав, розкаявся у скоєному, шкодує про свій вчинок, пояснень про обставини вчинення кримінального правопорушення не надав.

Аналізуючи здобуті докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, суд приходить до переконливого висновку про доведеність пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення. Його вина підтверджується наступними доказами :

- даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07.05.2025, в якому ОСОБА_7 повідомила поліцію про те, що близько 17 год. 50 хв. 07.05.2025 в с. Демки Золотоніського району Черкаської області по вул. Шкільній на кладовищі на місці поховання батька ОСОБА_10 01.12.1939-06.11.2016 років життя пошкоджено гранітний пам`ятник;

- даними протоколу огляду місця події від 07.05.2025, згідно якого проведено огляд на кладовищі по вул. Шкільній в с. Демки Золотоніського району Черкаської області, а саме на відстані 9 м від паркану вглиб кладовища виявлено стеллу поховання ОСОБА_10 01.12.1939-06.11.2016 років, яка була у вертикальному положенні відділену від тумби, на якій були залишки клею та шматки граніту, а стержень що їх з`єднує погнутий, з фототаблицею місця огляду;

- даними листа Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 25.07.2025 10-23/2-17, яким вони повідомляють поліцію що центральне кладовище 1 в с. Демки Золотоніського району Черкаської області не має постійної адреси і знаходиться в районі вул. Шкільної, навпроти будинку 1;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 18.07.2025, в якому зафіксовано, як підозрюваний ОСОБА_4 продемонстрував та пояснив як він наніс правою ногою два удари у центр пам`ятника ОСОБА_10 , після чого пам`ятник впав до землі, до якого додано фото таблицю з зображенням як саме він це зробив;

- показаннями свідка ОСОБА_11 , яка показала суду, що як йшла на город побачила як якийсь хлопець на кладовищі підбіг до пам`ятника та став його бити, його впізнали її син та чоловік, коли вона прийшла на місце, то ОСОБА_4 вже зробив свою справу, зателефонували потерпілій ОСОБА_7 і старості, а староста викликав поліцію і батьків ОСОБА_4 , ОСОБА_4 був у неадекватному стані, кричав, бігав по кладовищу, комусь телефонував, спочатку він казав, що це не він зробив, ніякого запаху від нього не чула, так як близько біля нього не була;

- показаннями свідка ОСОБА_12 , який показав суду, що який день був не пам`ятає, як йшов по городу помітив як ОСОБА_13 залетів на кладовище і тричі вдарив по пам`ятнику ОСОБА_10 , на його крики що він робить останній не відреагував так як не чув, бо був у наушниках, його син ОСОБА_14 побіг та зупинив його, як він підійшов до них ще раз запитав що він робить, на що останній сказав, що нічого не робить, тримаючи ОСОБА_4 подзвонив до потерпілої, старости ОСОБА_15 , потім приїхали його батьки і поліція, стверджувати, що ОСОБА_4 був у стані алкогольного сп`яніння не може, але він говорив, що вживав енергетичний напій, ОСОБА_4 знає, як він був молодшим то вони товаришували, як підріс почав шкоду робити;

- показаннями свідка ОСОБА_14 , який показав суду, що він як свідок бачив як ОСОБА_4 ногою розбив пам`ятник на кладовищі, сталося це близько 5-6 години вечора, дату не пам`ятає, ОСОБА_13 ногою розбив пам`ятник, бачив це з подвір`я будинку, який знаходиться навпроти кладовища, після цього вони затримали ОСОБА_4 , викликали поліцію, повідомили старосту та викликами власницю могили, чи був ОСОБА_4 у стані сп`яніння не знає, запах алкоголю від нього він не відчував, ОСОБА_4 поводився агресивно, виражався нецензурною лексикою, він визнавав свою вину, чому зробив це не пояснював, з ОСОБА_4 вони разом ходили у школу, там він був спокійним;

- показаннями свідка ОСОБА_15 , який показав суду, що він працює старостою, у минулому році, дату точну не пам`ятає, влітку, в другу половину дня, йому подзвонив ОСОБА_12 та повідомив що на кладовищі ОСОБА_4 валяє пам`ятники, він приїхав на кладовище і побачив, що один пам`ятник пошкоджений, стелла лежала на гробниці, там був ОСОБА_4 , який був у неадекватному стані, поводився агресивно, махав руками, бігав по кладовищі, до приїзду батьків він вирвався і втік з кладовища, запах був з ротової порожнини не своєрідний, не знає, що він вживав, зрачків очей взагалі не було, ОСОБА_4 визнавав свою вину, пошкоджена могила належала батьку потерпілої, ОСОБА_4 знає, у школі на його поведінку були скарги, так як він проявляв неповагу до дорослих, до вчителів та однолітків, що змусило його перевестися у іншу школу, ОСОБА_4 живе у багатодітній сім`ї, де все добре;

- показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка показала суду, що 07.05.2025 їй подзвонили свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_11 і повідомили, що на кладовищі розбили пам`ятник її батькові, вона прийшла на кладовище, там був присутній ОСОБА_13 , свідки і староста, всі чекали слідчих, потім приїхали слідчі і батько ОСОБА_16 , на її запитання ОСОБА_16 чому він це зробив він не відповів, почав тікати, потім приїхала поліція і відбирала свідчення, ОСОБА_4 після цього випадку не підходив до неї з вибаченнями, чи був він в стані алкогольного сп`яніння не знає, він був відвернутий від неї, всі збитки відшкодували близько 39 тис. грн., ОСОБА_4 на першому чи другому судовому засіданні підходив до неї з мамою і вибачився, претензій більше до нього не має, суворої міри покарання йому не бажає.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 297 КК України, як вчинення наруги над могилою.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує вимоги ст.65-67, 103 КК України щодо загальних засад призначення покарання та умов для неповнолітніх, межі санкції ч.1 ст.297 КК України , ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст.12 КК України є нетяжким, а також особу обвинуваченого.

Обставинами, що пом`якшують покарання є щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування збитків, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім. Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає. Факт перебування ОСОБА_4 у момент скоєння злочину у стані алкогольного сп`яніння не підтверджено жодним належним, допустимим і достовірним доказом. Сам факт, що ОСОБА_4 поводився неадекватно, тікав, вживав нецензурні слова, розповів свідкам про вжиття енергетичного напою, і для одного з свідків мав невизначений запах з порожнини рота, не свідчить про те, що це було викликано саме вживанням алкоголю, оскільки такий стан міг бути викликаний і іншими фактори, які б впливали аналогічно на його поведінку.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України , при призначенні міри покарання обвинуваченому суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів. Згідно даних досудової доповіді і показань учасників провадження встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4 ріс у повноцінній багатодітній родині, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, двічі притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, має постійне місце проживання з батьками, житлово побутові умови задовільні, в сім`ї виховувались 15 дітей, сім`я та обвинувачений на обліку у службі у справах дітей не перебувають, ОСОБА_4 після закінчення школи не навчається, але має бажання отримати спеціальність, за місцем навчання у школі характеризувався як особа без успішності, мав небагато друзів, інколи створював конфлікти, старшим міг нагрубити, проте був працелюбним, товариським. З слів матері органом пробації встановлено, що дитина фізично добре розвинута, тяжких захворювань не має, але має порушення мовлення, від ОСОБА_4 органом пробації встановлено, що він алкоголь в даний час не вживає, лише палить, контактів з особами, які проявляють антисоціальну поведінку не підтримує, з сусідами добрі відносини, громадський порядок не порушує. З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, його особи, яку суд оцінює як схильну до вчинення протиправних дій, вимог ст. 101, 103 КК України, суд вважає доцільним призначити йому реальне покарання в межах ч. 1 ст. 297 КК України у виді пробаційного нагляду з мінімальним строком, з покладенням обов`язків згідно ст.59-1 КК України.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні, цивільний позов не заявлявся, запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373 , 374 КПК України , суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік.

Згідно п.1, 2, 3 ч.2, п.4 ч.3 ст.59-1, ч.1 ст. 101 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Речові докази і процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Драбівський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: