Вирок у справі № 274/381/26

Справа 274/381/26

Провадження 1-кп/0274/512/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року місто Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

з участю: секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2026 за 12026065480000005, щодо:

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Осична Хмільницького району Вінницької області, є громадянином України, з професійно-технічною освітою, непрацевлаштований, на утриманні має трьох малолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимий: 06.02.2025 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_7 , бувши особою, яка згідно з абз. 11 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу зобов`язана стати на військовий облік, 16.12.2025 отримав під особистий підпис попередження від тимчасово виконувача обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_8 про кримінальну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 337 КК України, та повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , на 13 год. 00 хв 16.12.2025, для постановки на військовий облік військовозобов`язаних.

В подальшому, ОСОБА_7 , бувши попередженим про кримінальну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 337 КК України, всупереч вимогам Закону України Про військовий обов`язок і військову службу , умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою ухилення від постановки на військовий облік, не маючи поважних причин для неявки, 16.11.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для постановки на військовий облік не з`явився, чим ухилився від військового обліку.

Кримінальна відповідальність за кримінальний проступок, у вчиненні якого ОСОБА_7 визнається винуватим, передбачена ч. 1 ст. 337 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 337 КК України не визнав та показав, що під час чергового відвідування органу з питань пробації в м. Бердичеві, де він перебував на обліку, близько 12 год., точну дату не пригадав, йому запропонували зачекати на працівників поліції та ІНФОРМАЦІЯ_2 , які прибули через деякий час, після чого йому була вручена повістка до ІНФОРМАЦІЯ_2 на той же день через короткий проміжок часу та попередження про кримінальну відповідальність, на яких він поставив власний підпис про їх отримання. Однак, до ІНФОРМАЦІЯ_2 у той день він не з`явився тому, що допомагав батькові, і це було для нього важливішим. Про причини неявки не повідомляв. В подальшому він до ІНФОРМАЦІЯ_2 також не з`явився та з`являтися не бажає, оскільки вважає, що там є усі необхідні документи, проходити військову службу він не бажає. Йому роз`яснювали, що він має право на відстрочку від призову на військову службу як батько трьох неповнолітніх дітей, проте він категорично не бажає ставати на військовий облік, таке його переконання.

Свідок сторони обвинувачення ОСОБА_9 , який працює дільничним офіцером поліції Бердичівського РВ ГУНП в Житомирській області, в судовому засіданні надав показання про те, що 16.12.2025 чергував в групі оповіщення спільно з працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , поблизу приміщення Бердичівського РВ ГУНП в Житомирській області помітили обвинуваченого ОСОБА_7 та після перевірки його даних по базі Оберіг , запропонували йому пройти до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік, але той відмовився. Після цього обвинуваченому запропонували пройти до приміщення відділу пробації в м. Бердичеві та зачекати допоки ОСОБА_10 не принесе повістку та попередження про кримінальну відповідальність. Обвинувачений погодився, жоден примус до нього не застосовувався. В подальшому, ОСОБА_10 вручив ОСОБА_7 повістку та попередження про кримінальну відповідальність за ст. 337 КК України, й останній поставив свої підписи про отримання цих документів, що було зафіксовано на службову бодікамеру свідка. В ході спілкування ОСОБА_7 на свій стан здоров`я не скаржився, повідомляв про наявність у нього дітей, але для оформлення відстрочки з`являтися відмовився, причин не повідомляв.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, підтверджується фактичними даними, які містяться в його ж показаннях та показаннях свідка ОСОБА_9 та в досліджених судом документах, а саме даними:

- повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ознаками частини першої статті 337 КК України від 25.12.2025 1963/7227 щодо ОСОБА_7 , разом з додатками: рапортом від 19.12.2025; копією попередження обвинуваченого ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за ст. 337 КК України та про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 у термін до 16.12.2025, яке підписане керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 та з яким ознайомлений 16.12.2025 обвинувачений під підпис; копією корінця розписки, згідно з якою 16.12.2025 обвинувачений ОСОБА_7 під підпис отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 13:00 год 16.12.2025; копією витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.02.2022 26 Про проведення загальної мобілізації на території Бердичівського району , згідно з яким на території Бердичівського району проводиться мобілізація людських та транспортних ресурсів (а.п. 72-79);

- відеозапису вручення ОСОБА_7 працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 повістки про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 в термін до 16.12.2025 та попередження про кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку або навчальних зборів (а.п. 81);

- протоколу огляду речей від 06.01.2026, згідно з яким був проведений огляд DVD-R диска із відеозаписом, на якому зафіксоване вручення ОСОБА_7 працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 в присутності поліцейського ОСОБА_9 , який здійснював відеозапис, повістки про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік та попередження про кримінальну відповідальність за ст. 337 КК України (а.п. 82);

- копії службового посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, згідно з яким ОСОБА_10 має право вручати повістки громадянам на території Житомирської області до 31.12.2025 (а.п. 84);

- копії доручення Бердичівського РВ ГУНП в Житомирській області Про залучення додаткових нарядів до відпрацювання м. Бердичева та Бердичівського району 524 від 16.12.2025, згідно з яким ОСОБА_9 був залучений до відпрацювання м. Бердичева та Бердичівського району, в т.ч. для розшуку осіб, які ухиляються від мобілізації (а.п. 85);

- листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.01.2026 4/14, згідно з яким ОСОБА_7 на військовому обліку не перебуває (а.п. 96);

- листа КНП Бердичівська міська лікарня від 06.01.2026 32, згідно з яким ОСОБА_7 в період з 16.12.2025 по дату листа на стаціонарному лікуванні не перебував, за медичною допомогою не звертався (а.п. 98);

- листа КНП Центральна районна лікарня Бердичівського району від 08.01.2026 19, згідно з яким ОСОБА_7 в період з 16.12.2025 та по дату листа за стаціонарною та амбулаторною медичною допомогою не звертався (а.п. 99).

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази, перевіривши їх за критеріями належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність на предмет достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дотримуючись загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який надалі був неодноразово продовжений та діє на теперішній час.

Також, Указом Президента України Про загальну мобілізацію від 24.02.2022 65/2022 передбачено, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних сил України та інших військових формувань, на території України оголошена загальна мобілізація, яка проводиться протягом 90 діб, строк проведення якої був неодноразово продовжений та діє на теперішній час.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про військовий обов`язок та військову службу взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають громадяни України, зокрема, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку.

Положеннями ч. 10 ст. 1 Закону України Про військовий обов`язок та військову службу визначено, зокрема, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік , проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Обвинувачений ОСОБА_7 на військовому обліку згідно з даними АС Оберіг не перебував та не перебуває, однак отримавши повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , незважаючи на попередження про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 337 КК України, без поважних на те причин до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився, на військовий облік не став, тобто від нього ухилився.

Також, слід звернути увагу, що сама наявність передбачених законом підстав для відстрочки від призову на військову службу не позбавляє особу обов`язку перебувати на військовому обліку. Адже, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондується з обов`язком військовозобов`язаного дотримуватися правил військового обліку (п. 57 постанови Верховного Суду від 01.10.2024 у справі 160/10728/23).

Таким чином, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 337 КК України, як ухилення військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 337 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Обвинувачений ОСОБА_7 : раніше судимий та вчинив нове кримінальне правопорушення в період іспитового строку; він є непрацевлаштований, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей; за місцем проживання характеризується позитивно; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_7 відповідно до ст. 66 КК України, суд не встановив. Вказане в обвинувальному акті такою обставиною щире каяття, суд відхиляє, оскільки обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального проступку не визнав, щирого каяття не проявив.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив. Рецидив, зазначений в обвинувальному акті, не може бути визнаний обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_7 , оскільки згідно з п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України такою визнається лише рецидив злочинів, а кримінальне правопорушення, у скоєнні якого визнається винуватим обвинувачений, є кримінальним проступком.

Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, суд призначає ОСОБА_7 покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та перевиховання, у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підстави для застосування положень ст. 69, ст. 75 КК України відсутні.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.02.2025 ОСОБА_7 засуджений за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

Нове кримінальне правопорушення ОСОБА_7 вчинив 16.12.2025, тобто протягом іспитового строку за попереднім вироком.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає та виконуються самостійно.

Таким чином, на підставі ст. 71, ст. 72 КК України ОСОБА_7 слід призначити остаточне покарання за сукупністю вироків у виді штрафу, який виконується самостійно, та позбавлення волі, яке відбувається реально і повністю, оскільки обвинувачений вчинив нове кримінальне правопорушення до закінчення іспитового строку і таке покарання не відбував.

На переконання суду застосований захід примусу зможе забезпечити досягнення мети покарання і буде відповідати загальним засадам призначення покарання, є необхідним для виправлення обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, процесуальні витрати відсутні.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна чи запобіжного заходу не застосовувалися. Підстав для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, зважаючи на відсутність клопотань з цього приводу, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень 00 копійок.

На підставі ч. 1, ч. 4 ст. 71, ст. 72 КК України за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання до покарання за цим вироком невідбутого покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.02.2025, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 02 (два) роки та штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень 00 копійок.

Початок строку відбування ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі обчислювати з часу його фактичного затримання для виконання цього вироку.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України призначене ОСОБА_7 покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_7 - не застосовувати.

Речовий доказ після набрання вироком законної сили, а саме: диск із відеозаписом від 16.12.2026 - залишити у матеріалах кримінального провадження.

На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1