Постанова у справі № 564/3700/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа 564/3700/26

02 вересня 2026 року

Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Цвіркун О. С. розглянувши матеріали, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , командира 1 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , майора, РНОКПП: НОМЕР_3 за ч.2 ст. 172-16 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Майор ОСОБА_2 , який проходить військову службу на посаді командира 1 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , тобто, будучи військовою службовою особою, перебуваючи на території розташування роти охорони військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_2 , неналежно виконав свої службові обов`язки, передбачені законами України, Статутами Збройних Сил України, наказами та інструкціями, через недбале ставлення до військової служби.

Зокрема, у порушення вимог ст.ст. 11, 16, 49, 58,59, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 20 розділу ІІ Інструкції, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.11.2018 604, 25.08.2026 майор ОСОБА_2 , будучи військовою службовою особою, діючи бездіяльно, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків, приписів законів та інструкцій, вчинив бездіяльність військової влади, вчинене в умовах особливого періоду, а саме не здійснив негайного повідомлення з моменту виявлення факту самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 старшого сержанта ОСОБА_3 та не провів негайні розшукові заходи. Внаслідок цього командування військової частини не було своєчасно поінформовано, що призвело до несвоєчасного прийняття відповідних рішень у зв`язку із самовільним залишенням місця служби військовослужбовцем направлення відповідних повідомлень та письмової доповіді до органів та управління Військової служби правопорядку та вищого командування.

Такими своїми діями майор ОСОБА_1 вчинив військове адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.172-16 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, у своїй заяві просить суд розглядати справу без його участі, вину визнає.

Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.172-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Відповідно до диспозиції ч.2 ст.172-16 КУпАП, адміністративним правопорушенням вважається, умисне невжиття заходів щодо припинення кримінального правопорушення, що вчиняється підлеглим, або ненаправлення військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також інше умисне невиконання військовою службовою особою покладених на неї службових обов`язків, вчинене в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст.1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію особливий період - настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Встановлено, що Указом Президента України 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні , в Україні із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.

Таким чином, дослідивши письмові докази по справі, а саме:

- протокол серії ЛВР 848 від 27.08.2026 року;

- витяг з наказу командира війькової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) 156/5338 від 31.05.2026 року, відповідно до якого старшого сержанта ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ;

- письмові пояснення ОСОБА_4 від 27.08.2026 року, який повідомив, що залишив розташування підрозділу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) 25.08.2026 року близькь 07 год. 00 хв., затриманий був посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 26.08.2026 року близько 0 16 год. 00 хв.;

- копію з книги вечірньої перевірки І механізованої роти І механізованого батальйону в/ч НОМЕР_2 , де у клітинці 25.08 навпроти графи ОСОБА_4 стоїть відмітка ? (знак питання), що свідчить про імовірну відсутність старшого сержанта ОСОБА_4 під час шикування особового складу 25.08.2026;

- наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) 157/5338 від 01.06.2026 року, відповідно до якого майора ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та призначено на посаду командира механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 ;

- письмові пояснення командира 2 механізованого відділення командира бойової машини механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 від 27.08.2026 року, який повідомив, що 25.08.2026 під час проведення ранкового шикування ним було виявлено відсутність в строю ( АДРЕСА_2 ) старшого сержанта ОСОБА_4 із закріпленою за ним зброєб, про що негайно ним було здійснено доповідб командиру 1 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 майору ОСОБА_1 ;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 27.08.2026 року, який вказав, що 25.08.2026 року вирішив не повідомити про вчинення СЗЧ старшим сержантом ОСОБА_4 у встановленому порядку та не проводив передбачених розшукових заходів, оскільки розраховував, що військовослужбовець повернеться;

- письмові пояснення заступника командира 1 механізованого батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_2 від 27.08.2026 року, який повідомив, що 26.08.2026 року близько 13:00 від отримав усну доповідь майора ОСОБА_1 про те, що ним був виявлений відсутнім у підрозділі НОМЕР_1 механізованого батальйону ( АДРЕСА_2 ) старший сержант ОСОБА_4 . Про те, що старший сержант ОСОБА_4 самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 25.08.2026 року близько 07 год. 00 хв. йому та безпосередньо командуванню 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 нічого відомо не було;

- доповідь про факт самовільного залишення військової частини (зі зброєю) військовослужбовцем, призваним по мобілізації військової частини НОМЕР_2 ОК ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ) ОК ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим сержантом ОСОБА_4 3965 від 26.08.2026 року:

- доповідь (уточнення) про факт самовільного залишення військової частини (без зброї) військовослужбовцем, призваним по мобілізації військової частини НОМЕР_2 ОК Захід (с. Мала Любаша) ОК ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим сержантом ОСОБА_4 від 26.08.2026 року, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-16 КУпАП.

Малозначним є правопорушення, яке не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Ісмаїлов проти Росії" від 6 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Враховуючи те, що правопорушник, своїми діями не завдав будь-якої значної шкоди державному або громадському порядку, правам і свободам громадян, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, визнав вину, те, що ОСОБА_4 був затриманий 26.08.2026 року, та фактично перебував за межами розташування військової частини НОМЕР_2 в період з 07:00 год. 25.08.2026 по 16:00 год. 26.08.2026, суд вважає, що дане правопорушення не становить великої суспільної шкідливості, не завдало збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам і є малозначним, і можливе згідно ст.22 КпАП України звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, та закрити провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись ст.22 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суд

ПОСТАНОВИВ :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-16 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-16 КУпАП, та обмежитись усним зауваженням.

Провадження у справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд.

Суддя О. С. Цвіркун