Постанова у справі № 550/668/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року

м. Київ

справа 550/668/ 24

провадження 51-1570км26

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Полтавського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року в об`єднаному кримінальному провадженні, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12024175450000107 від 06 травня 2024 року та за 12025170450000138 від 16 березня 2025 року, стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кантемирівка Чутівського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого за вироком Чутівського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2023 року за частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК) із застосуванням частини 4 статті 70 КК до покарання у виді 240 годин громадських робіт,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 125, частиною 2 статті 389 та частиною 1 статті 382 КК.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Чутівського районного суду Полтавської області від 19 червня 2025 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 125, частиною 2 статті 389 та частиною 1 статті 382 КК , та призначено йому покарання:

за частиною 2 статті 389 КК - у виді обмеження волі на строк 1 рік;

за частиною 2 статті 125 КК - у виді обмеження волі на строк 1 рік;

за частиною 1 статті 382 КК - у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Із застосуванням статті 71 КК за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Чутівського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2023 року, виходячи із передбаченого статтею 72 КК співвідношення, що 1 дню позбавлення волі відповідає 8 годин громадських робіт, призначено покарання у виді позбавлення волі на трок 2 роки 14 днів.

На підставі статті 75 КК звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, покладено обов`язки, передбачені статтею 76 КК.

Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення ним кримінальних правопорушень за таких обставин:

Епізод 1. За вироком Чутівського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2023 року ОСОБА_6 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 125 КК, та призначено йому із застосуванням статті 70 КК остаточне покарання у виді 240 годин громадських робіт.

ОСОБА_6 , будучи працездатним та маючи змогу працювати й відбувати призначене судом покарання, діючи умисно, з метою ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт, порушуючи порядок та умови відбування покарання, 09, 10, 11, 12, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 24, 25, 26, 29 та 30 квітня 2024 року, будучи ознайомленим із порядком та умовами відбування покарання, письмово попередженим про кримінальну відповідальність за частиною 2 статті 389 КК - за ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт, отримавши під підпис направлення до Чутівської селищної ради Полтавської області для відбування покарання у вигляді громадських робіт, без поважних причин не відпрацював 112 годин громадських робіт, ухилившись від відбування покарання у вигляді громадських робіт.

Епізод 2. 06 травня 2024 року приблизно о 20 год 30 хв ОСОБА_6 , перебуваючи біля домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , під час виниклого конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин умисно наніс ОСОБА_8 два удари кулаком у голову, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Епізод 3. 21 травня 2024 року приблизно о 21 год ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , у ході сварки на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин умисно наніс ОСОБА_9 не менше чотирьох ударів кулаком в обличчя, в ході нанесення серії ударів різким поштовхом повалив ОСОБА_9 , яка опинилася в положенні лежачи на спині, та, притиснувши коліно правої ноги в ділянку черевної порожнини ОСОБА_9 , продовжував заподіяння їй тілесних ушкоджень. Своїми протиправними діями ОСОБА_6 завдав ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Епізод 4. 06 вересня 2024 року постановою Чутівського районного суду Полтавської області у справі 550/713/24, яка набрала законної сили 17 вересня 2024 року, ОСОБА_6 було визнано винуватим у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

У подальшому ОСОБА_6 , будучи обізнаним про те, що вказаним вище судовим рішенням його позбавлено права керування транспортними засобами, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду продовжив керувати транспортним засобом, а саме 02 грудня 2024 року о 15 год 26 хв керував автомобілем ВАЗ 2101 , н.з. НОМЕР_1 , по вул. Шкільній у с. Кочубеївка Полтавського р-ну Полтавської обл. і порушив вимоги підпунктів 2.1 а та 2.5 Правил дорожнього руху, за що на нього були складені відповідні протоколи про адміністративні правопорушення.

04 лютого 2025 року постановою Чутівського районного суду Полтавської області у справі 550/1477/24, яка набрала законної сили 17 лютого 2025 року, ОСОБА_6 було визнано винуватим у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 2 статті 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 9 років 7 місяців без оплатного вилучення транспортного засобу.

Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_6 16 березня 2025 року о 12 год 38 хв, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, керував автомобілем ВАЗ 21063 , н.з. НОМЕР_2 , по вул. Миру в сел. Скороходове Полтавського р-ну Полтавської обл, де був зупинений поліцейськими СРПП СПД 2 ВП 3 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області.

Своїми діями ОСОБА_6 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Судовий розгляд здійснювався у порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Вироком Полтавського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року вирок Чутівського районного суду Полтавської області від 19 червня 2025 року в частині призначення ОСОБА_6 покарання скасовано.

Ухвалено в цій частині новий вирок, яким призначено ОСОБА_6 покарання за:

частиною 2 статті 389 КК - у виді обмеження волі на строк 1 рік;

частиною 2 статті 125 КК - у виді обмеження волі на строк 1 рік;

частиною 1 статті 382 КК - у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі частини 1 статті 70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

Відповідно до частини 1 статті 71, підпункту г пункту 1 частини 1 статті 72 КК, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за зміненим вироком Чутівського районного суду Полтавської області від 19 червня 2025 року частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Чутівського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2023 року та призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 5 днів.

В іншій частині вирок залишено без зміни.

Вимоги, викладені у касаційній скарзі , і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Не погоджується з вироком апеляційного суду, вважає його таким, що не відповідає вимогам статті 370 кримінального процесуального закону. Зазначає, що апеляційний суд, скасовуючи вирок в частині призначення покарання та ухвалюючи новий вирок, не врахував наведених висновків суду першої інстанції, не спростував їх та не навів переконливих мотивів для скасування такого вироку, чим погіршив становище засудженого.

Також у касаційній скарзі захисник наводить доводи про порушення апеляційним судом права ОСОБА_6 на захист. Указує на те, що апеляційний суд не перевірив належної реалізації цього права, не з`ясував необхідності обов`язкової участі захисника, не забезпечив його участі. У матеріалах провадження відсутні будь-які відомості про відмову засудженого від захисника у встановленому частинами 1-3 статті 54 КПК порядку.

Поз иції учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні просили задовольнити касаційну скаргу з підстав, зазначених у ній.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні просила залишити без задоволення касаційну скаргу, а вирок апеляційного суду - без зміни.

Інших учасників було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з'явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, думку учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

За вироком Чутівського районного суду Полтавської області від 19 червня 2025 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 125, частиною 2 статті 389 та частиною 1 статті 382 КК , та, на підставі частини 1 статті 70 КК, із застосуванням статті 71 та 72 КК, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 років 14 днів.

На підставі статті 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, покладено обов`язки, передбачені статтею 76 КК.

Не погодившись з вироком, прокурор подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора та ухвалою того ж суду від 11 серпня 2025 року закінчено підготовку та призначено апеляційний розгляд на 15 жовтня 2025 року.

Апеляційний розгляд, призначений на 15 жовтня 2025 року, не відбувся у зв`язку з перебуванням судді, який входить до складу колегії у відпустці (т. 2, а. п. 106).

Повідомлення про призначення апеляційного розгляду на 29 січня 2026 року було надіслано сторонам кримінального провадження, у тому числі ОСОБА_6 , через додаток Viber (т. 2, а. п. 108 - 110).

29 січня 2026 року апеляційний розгляд також не відбувся через припинення роботи інформаційних систем Полтавського апеляційного суду (т. 2, а. п. 111).

Повідомлення про призначення апеляційного розгляду на 02 квітня 2026 року також було надіслано сторонам кримінального провадження через додаток Viber (т. 2, а. п. 113 - 115).

Верховний Суд вже висловлювався щодо повідомлення учасників про судовий розгляд через додаток Viber . Так, у постанові Касаційного кримінального суду від 30 липня 2026 року по справі справа 208/12461/24, колегія суддів зауважила, що кримінальний процесуальний закон не передбачає такого способу повідомлення в кримінальному провадженні, як направлення текстового повідомлення через мобільний застосунок Viber за відсутності відповідної заяви від особи про те, що вона бажає бути повідомленою в такий спосіб. За відсутності такої заяви у разі, коли повідомлення про дату, час та місце судового розгляду було направлено у додатку Viber , проте відсутнє підтвердження його отримання особою певним зворотнім зв`язком, повідомлення не можна вважати належним в контексті положень КПК.

Під час касаційного розгляду засуджений повідомив, що 02 квітня 2026 року перебував на роботі, коли з`явилися працівники поліції та повідомили, що йому треба пройти з ними, та, нічого йому не пояснивши, повезли до міста Полтави в апеляційний суд. Апеляційну скаргу прокурора він отримав вже після апеляційного розгляду, а повідомлень про дату та час апеляційного розгляду він не отримував.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 401 КПК суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасникам судового провадження разом з копіями апеляційних скарг, інформацією про їхні права та обов`язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу.

Матеріали провадження містять супровідний лист від 20 серпня 2025 року, яким учасників апеляційного розгляду було повідомлено про дату апеляційного розгляду та направлено апеляційну скаргу прокурора (т. 2, а. п. 105).

Проте матеріали кримінального провадження не містять відомостей про отримання ОСОБА_6 апеляційної скарги прокурора, з огляду на що Суд не має можливості спростувати аргументи засудженого щодо неналежного виконання апеляційним судом вимог статті 401 КПК.

Разом з цим, колегія суддів відхиляє доводи захисника про порушення судом апеляційної інстанції права на захист, яке, на його погляд, полягало у не надані можливості залучити захисника з огляду на таке.

З огляду на положення статті 52 КК участь захисника у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 125, частиною 2 статті 389 та частиною 1 статті 382 КК, не є обов`язковою . У суді першої інстанції засуджений не користувався послугами захисника, а в суді апеляційної інстанції, після детального роз`яснення головуючим суддею усіх процесуальних можливостей залучення захисника, у тому числі за рахунок держави, повідомив, що не потребує допомоги захисника.

Допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону, про які йшлося вище, на думку колегії суддів, є істотними, що відповідно до статті 438 КПК, є підставою для скасування судового рішення.

Отже касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а вирок Полтавського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, що ОСОБА_6 запобіжний захід під час провадження у судах першої та апеляційної інстанцій не обирався і засуджений відбуває покарання за вироком Полтавського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року він підлягає звільненню з-під варти з установи виконання покарання.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Полтавського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти з установи виконання покарання.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3