Постанова у справі № 208/8237/26

справа 208/8237/26

провадження 3/208/1624/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Подкопаєва І.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 16.02.2002 року Заводським РВ, що проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , такої, що раніше до адміністративної відповідальності не притягалася,

- за ч. 1 ст.164-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД 957773 від 15.06.2026 року, слідує що 15.06.2026 року о 09:40 год. за адресою в м. Кам`янське, вул. Грушевського, буд. 18А, гр. ОСОБА_1 порушила вимоги, що регулюють здійснення операцій з металобрухтом, приймаючи металобрухт за ціною 45 грн. за 1 кг, не видаючи квитанції та чеки, чим порушила вимоги Закону України Про металобрухт , за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.164-10 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2026 року головуючою суддею визначено суддю Подкопаєву І.А.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 23.07.2026 особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з`явилася, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, повідомила, що жодного металобрухту вона не приймала, за вказаною адресою вона не працює, господарську діяльність з прийому металобрухту не здійснює. Працівники поліції запропонували їй підписати пустий протокол, другий примірник вона не отримувала .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшла до наступних висновків.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно з вимогами статті 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Диспозицією частини 1 ст.164-10 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом, посадовою особою суб`єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом.

Частина 2 статті 164-10 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Відносини, що виникають у процесі збирання, заготівлі та здійснення операцій з металобрухтом, який є найважливішою стратегічною та енергозберігаючою сировиною для металургійного виробництва, і спрямований на захист інтересів підприємств вітчизняної металургійної галузі та забезпечення екологічної безпеки довкілля при утворенні, збиранні та використанні металобрухту регулюються Законом України Про металобрухт 619-XIV від .05.05.1999.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про металобрухт заготівлю металобрухту здійснюють суб`єкти господарювання.

Таким чином, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-10 КУпАП, передбачає наявність, зокрема, спеціального суб`єкта вчинення, а саме посадової особи суб`єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містять доказів, які б підтверджували наявність в неї статусу суб`єкта господарювання та/або обіймання нею певної посади у такого суб`єкта, зокрема наказу про призначення на посаду, посадової інструкції, документів щодо визначення її службових повноважень, відомостей про суб`єкта господарювання, у трудових чи інших правовідносинах з яким вона перебуває, або інших доказів, які б підтверджували наявність у неї статусу спеціального суб`єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-10 КУпАП.

Також у протоколі не зазначено конкретної норми Закону України Про металобрухт чи іншого нормативно-правового акта, вимоги якої були порушені ОСОБА_1 , а також не наведено обставин, які б давали можливість встановити, у чому саме полягало порушення законодавства про металобрухт.

Зазначення у протоколі загального посилання на Закон України Про металобрухт без конкретизації порушеної норми та змісту відповідного обов`язку особи не дає можливості суду встановити об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-10 КУпАП.

Згідно із вимогами ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фотоі кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 62 Конституції України в Україні діє принцип презумпції невинуватості.

Відповідно до частин першої - третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

При цьому суд враховує положення пункту 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

З огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції, поширюються також на провадження про адміністративні правопорушення, якщо таке провадження за своєю суттю має каральний характер. При цьому презумпція невинуватості вимагає, щоб обов`язок доведення вини покладався на сторону обвинувачення, а не на особу, яка притягується до відповідальності.

Так, у рішенні у справі Озтюрк проти Німеччини (Ozturk v. Germany) від 21 лютого 1984 року Європейський суд з прав людини визнав, що адміністративне правопорушення за своїм характером та передбаченою за нього санкцією може мати кримінальний характер у розумінні статті 6 Конвенції, незалежно від його класифікації у національному законодавстві.

У справі Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії (Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain) від 6 грудня 1988 року Європейський суд з прав людини наголосив, що принцип презумпції невинуватості, серед іншого, вимагає, щоб суд не розпочинав розгляд справи з наперед сформованого переконання про винуватість особи, а всі сумніви щодо її вини тлумачилися на її користь.

Отже, у справах про адміністративні правопорушення саме орган, який склав протокол, має надати достатні та належні докази, які дають можливість встановити подію правопорушення, винність особи та всі інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Відповідно до принципу in dubio pro reo сумніви щодо доведеності вини особи, які неможливо усунути на підставі належних та допустимих доказів, мають тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Застосування зазначених принципів у цій справі має істотне значення, оскільки для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-10 КУпАП, необхідно довести не лише факт здійснення певних дій щодо металобрухту, а й те, що ці дії становили порушення конкретної норми законодавства, яке регулює здійснення операцій з металобрухтом, та були вчинені саме спеціальним суб`єктом, визначеним диспозицією ч. 1 ст. 164-10 КУпАП.

За відсутності належних доказів хоча б однієї з обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення висновок про винуватість особи ґрунтувався б на припущеннях, що є неприпустимим відповідно до принципу презумпції невинуватості.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суд дійшов до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-10 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.164-10, 247, 251, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст.164-10 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд міста Кам`янського протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Суддя І. А. Подкопаєва