Постанова у справі № 902/476/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року

м. Київ

cправа 902/476/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Вронська Г.О., Кролевець О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Родинний маєток"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 (головуючий суддя - Хабаров М.В., судді: Мамченко Ю.А., Петухов М.Г.)

у справі 902/476/26

за позовом заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родинний маєток"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 24.08.2026 32.2-01/1554 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з відпусткою суддів Студенця В.І. та Кібенко О.Р., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи 902/476/26, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Вронська Г.О., Кролевець О.А.

Короткий зміст обставин справи та оскаржуваних судових рішень.

1. Заступник керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родинний маєток" (далі також - ТОВ "Родинний маєток") про стягнення 2 793 870,68 грн безпідставно збережених коштів пайової участі, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

2. Заступник керівника Вінницької обласної прокуратури одночасно з позовом подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Родинний маєток" (код ЄДРПОУ 41029980) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ТОВ "Родинний маєток", у межах суми позовних вимог на загальну суму 2 793 870,68 грн;

- накладення арешту на нерухоме майно ТОВ "Родинний маєток" (код ЄДРПОУ 41029980);

- заборони ТОВ "Родинний маєток" (код ЄДРПОУ 41029980), державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам та посадовим особам, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Родинний маєток", що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо: змін до відомостей про розмір статутного капіталу; змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників; змін до відомостей, пов`язаних із входженням до складу учасників.

3. Мотивуючи заяву про забезпечення позову прокурор вказує, що відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань статутний капітал ТОВ "Родинний маєтзок" - становить 1 010 000,00 грн. Водночас , відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта , у ТОВ "Родинний маєток" у власності перебуває 3 земельні ділянки та 6 об`єктів нерухомого майна , за рахунок якого в подальшому можливо забезпечити погашення утвореної значної заборгованості перед територіальною громадою Вінницької міської ради. Наявність у приватній власності майна/коштів свідчить про реальну можливість відповідача у будь-який момент їх відчужити, що в подальшому призведе до неможливості виконання рішення суду у вказаній справі та недосягнення цілей господарського судочинства щодо ефективного захисту порушених інтересів держави .

4. Господарський суд Вінницької області ухвалою від 14.04.2026 у справі 902/476/26 у задоволенні заяви заступника керівника Вінницької обласної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову у справі 902/476/26 відмовив.

5. В обґрунтування постановленої ухвали суд першої інстанції вказав, що доказів вчинення відповідачем ТОВ "Родинний маєток" активних дій, спрямованих на відчуження рухомого чи нерухомого майна, коштів чи підготовчих дій до такого відчуження , матеріали справи 902/476/26 не містять, при тому, що спірні правовідносини виникли ще у 2022 році. З огляду на викладене суд першої інстанції вказав, що міркування заявника про можливість ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог є лише його припущенням, яке не підтверджено жодними належними та допустимими доказами .

6. Крім того суд зазначив, що заходи забезпечення позову, які не пов`язані з накладенням арешту на грошові кошти, не підлягають застосуванню оскільки ці заходи не пов`язані з предметом спору .

7. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 14.05.2026 ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.04.2026 у справі 902/476/26 в частині відмови у накладені арешту на грошові кошти ТОВ "Родинний маєток" як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ТОВ "Родинний маєток", у межах суми позовних вимог на загальну суму 2 793 870,68 грн , скасував. Прийняв в цій частині нове рішення, яким заяву Вінницької обласної прокуратури про забезпечення позову у справі 902/476/26 задовольнив частково, а саме:

- наклав арешт на грошові кошти ТОВ "Родинний маєток" як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ТОВ "Родинний маєток", у межах суми позовних вимог на загальну суму 2 793 870,68 грн.

В іншій частині ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.04.2026 у справі 902/476/26 щодо відмови у вжитті заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ТОВ "Родинний маєток" та заборонити ТОВ "Родинний маєток", державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам та посадовим особам, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Родинний маєток", що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо: змін до відомостей про розмір статутного капіталу; змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників; змін до відомостей, пов`язаних із входженням до складу учасників , залишив без змін.

8. Постанова апеляційного суду мотивована таким:

- при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- оскільки судове рішення при задоволенні вищевказаної позовної вимоги вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- оцінюючи заявлений Вінницькою обласною прокуратурою захід забезпечення позову щодо накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Родинний маєток" в межах ціни позову, колегія суддів вважає його співмірним до предмету спору та таким, що забезпечить майбутнє виконання рішення суду та захист прав позивача, у разі задоволення позову;

- як вбачається з інформації, розміщеної у відкритому доступі на сайті "Опендатабот" у розділі "Фінансові показники" (за посиланням: https://opendatabot.ua/c/41029980) , ТОВ "Родинний маєток" мав наступний чистий прибуток: у 2023 році - " - 26 240 900 грн", у 2024 році - " - 21 658 300 грн", у 2025 році - " - 21 898 200 грн"; а його рентабельність складала: у 2023 році - " -1 044,62%", у 2024 році - " - 4 266,8%", у 2025 році - " -1 325,32%". Вказане свідчить про тривалий характер збиткової діяльності товариства. Водночас наявний статутний капітал ТОВ "Родинний маєток" у розмірі 1 010 000 грн є істотно меншим за суму позовних вимог і навіть за сприятливих умов може покрити лише близько третини заявлених до стягнення коштів. За таких обставин, існують обґрунтовані підстави вважати, що на момент виконання судового рішення у відповідача може бути недостатньо грошових коштів або вони можуть бути взагалі відсутні;

- у грудні 2025 року, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідачем було відчужено належні йому на праві власності три нежитлових приміщення, що свідчить про можливу недобросовісну поведінку ТОВ "Родинний маєток" у частині розпорядження власними активами за наявності невиконаних зобов`язань перед позивачем щодо сплати коштів пайової участі до місцевого бюджету Вінницької міської ради;

- вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладання арешту на належні відповідачу грошові кошти не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ТОВ "Родинний маєток", оскільки вони залишаються у його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися ними обмежується на певний час, отже мають тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду цієї справи по суті;

- щодо заявленого Вінницькою обласною прокуратурою заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно ТОВ "Родинний маєток" колегія суддів зазначає, що прокурором не наведено достатніх підстав, які б свідчили про те, що невжиття такого заходу ускладнить або унеможливить виконання рішення суду у даній справі .

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу .

9. ТОВ "Родинний маєток" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 у справі 902/476/26 .

10. Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, скаржник вказує на застосування положень статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) без належного врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема у постановах Верховного Суду від 03.03.2023 у справі 905/448/22, від 15.04.2021 у справі 910/16370/20, від 24.06.2022 у справі 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі 911/3208/21, від 20.06.2025 у справі 911/2073/24; також вказує, що суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови керувався неналежними та недопустимим доказами, не надав їм оцінку з урахуванням положень ГПК, що потягло за собою порушення приписів статей 73, 77, 136, 137 ГПК.

11. У касаційній скарзі ТОВ "Родинний маєток" зазначає таке:

- достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо);

- в оскаржуваній постанові, як на доказ, колегія суду послалась на інформацію, що не підтверджується фактичним даними;

- суд у постанові послався як на достовірний доказ на інформацію, відповідальності за яку автор (сайт "Опендатабот") не несе;

- статутний капітал, посиланням на розмір якого апеляційний суд також обґрунтував постанову, є номінальним, а не реальним виразом вартості часток учасників товариства , та не може підтверджувати чи спростовувати фінансові спроможності відповідача;

- накладення арешту на грошові кошти підприємства призведе до блокування його роботи, оскільки в останнього є поточні зобов`язання, які потрібно виконувати (в тому числі в частині виплати заробітної плати, сплати податків, загальнообов`язкових платежів та зборів) .

12. Від заступника керівника Вінницької обласної прокуратури надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому прокурор, зазначаючи про безпідставність викладених у скарзі доводів, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін, як таку, що прийнята у відповідності з нормами процесуального права .

Позиція Верховного Суду .

13. Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення, тобто, це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

14. Відповідно до статті 136 ГПК господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

15. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі 915/1912/19).

16. Колегія суддів зазначає, що гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.11.2021 у справі 344/14718/20).

17. Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 ГПК.

18. Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

19. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 137 ГПК позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

20. У постанові Верховного Суду від 24.05.2021 у справі 910/3158/20 міститься висновок, що за змістом пункту 1 частини першої статті 137 ГПК, під час розгляду заяви про накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, а тому може застосовуватися в справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

21. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

22. Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у частині другій статті 136 ГПК.

23. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК).

24. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі 381/4019/18).

25. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

26. Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).Аналогічні висновки наводяться у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі 910/10598/21, від 28.08.2023 у справі 906/304/23 та інших.

27. Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача коштів у розмірі 2 793 870,68 грн .

28. Отже, виконання судового рішення в цій справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів або майна, за рахунок якого можна буде задовольнити вимоги кредитора.

29. Оцінюючи можливість утруднення виконання судового рішення в контексті відповідних обґрунтувань прокуратури, колегія суддів апеляційного суду врахувала, що сума стягнення є значною, тоді як відповідно до інформації, розміщеної у відкритому доступі на сайті "Опендатабот" , вбачається тривалий характер збиткової діяльності товариства. Крім того, апеляційний суд прийняв до уваги, що наявний статутний капітал ТОВ "Родинний маєток" у розмірі 1 010 000 грн є істотно меншим за суму позовних вимог і навіть за сприятливих умов може покрити лише близько третини заявлених до стягнення коштів. Також апеляційний суд установив, що у грудні 2025 року, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідачем було відчужено належні йому на праві власності три нежитлових приміщення, що свідчить про можливу недобросовісну поведінку ТОВ "Родинний маєток" у частині розпорядження власними активами за наявності невиконаних зобов`язань перед позивачем щодо сплати коштів пайової участі до місцевого бюджету Вінницької міської ради .

30. З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильними висновки апеляційного суду про наявність підстав для часткового задоволення вимог про вжиття заходів забезпечення позову та накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми, яка є предметом спору, оскільки такі висновки ґрунтуються на існуванні достатньо обґрунтованого припущення про можливість виникнення обставин, що утруднять чи унеможливлять виконання судового рішення у разі задоволення позову.

31. Доводи скаржника про те, що достатньо обґрунтоване припущення може базуватися лише на доказах вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо), та посилання у зв`язку з цим на неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

32. У постанові від 03.03.2023 у справі 905/448/22 об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду, зокрема, зазначила, що сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Водночас у цій постанові також вказано, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

33. Отже, у справі 905/448/22 об`єднана палата фактично уточнила попередній висновок про застосування положень процесуального законодавства щодо вжиття заходів забезпечення позову, виснувавши, що доведення стороною обставин вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо), може бути однією з підстав для застосування заходів забезпечення позову, однак не є обов`язковою підставою для їх застосування . Викладення наведених висновків саме у постанові об`єднаної палати свідчить про те, що зазначені висновки мають пріоритет у застосуванні перед висновками Верховного Суду у складі колегії суддів, а тому до вирішення аналогічних спорів мають застосовуватися саме висновки об`єднаної палати.

34. Відтак стала та актуальна практика Верховного Суду покладає на заявника необхідність обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову (таким обґрунтуванням можуть бути, наприклад, значна сума стягнення, відсутність інформації з Реєстрів про існування у відповідача нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення в достатньому розмірі, існування великої кількості судових проваджень щодо відповідача, де останній є боржником тощо), однак визначає, що такі обґрунтування не обов`язково мають бути доведеними доказами вчинення боржником дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

35. Водночас скаржник помилково тлумачить висновки, викладені об`єднаною палатою у вказаній справі, зазначаючи, що забезпечення позову може застосовуватися лише на підставі доказів вчинення відповідачем дій спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.

36. Доводи скаржника про те, що надані прокурором докази на підтвердження можливого утруднення виконання судового рішення, не можуть достовірно підтвердити дійсний майновий стан позивача, колегія суддів відхиляє, оскільки по-перше, у постанові від 06.10.2022 у справі 905/446/22 Верховний Суд, зокрема, зазначив, що за обставин звернення із позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення , вжиття яких просить у суду позивач . Водночас у справі 902/476/26 відповідач не спростував доводів прокурора про доцільність застосування таких заходів з огляду на наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; по-друге, як вже було зазначено вище, надання заявником певних доказів можливого утруднення виконання судового рішення, не є безумовною підставою для застосування відповідних заходів.

37. Доводи скаржника про те, що накладення арешту на грошові кошти підприємства призведе до блокування його роботи, оскільки в останнього є поточні зобов`язання, які потрібно виконувати (в тому числі в частині виплати заробітної плати, сплати податків, загальнообов`язкових платежів та зборів), колегія суддів відхиляє, оскільки суть таких доводів зводиться до неспівмірності застосованих апеляційним судом заходів забезпечення, водночас відповідач не довів у судах попередніх інстанцій зазначених обставин.

38. Крім того колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що нормами процесуального законодавства, а саме статті 145 ГПК, визначена процедура скасування заходів забезпечення позову, відповідно до якої суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

39. Відповідно до частини другої статті 145 ГПК клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

40. Відтак, відповідач має право доводити обставини неспівмірності заходів забезпечення чи їх безпідставність, подавши відповідні докази в порядку статті 145 ГПК, яка дозволяє у найкоротші строки відновити права відповідача у разі їх порушення.

41. Також колегія суддів звертає увагу на непослідовність та взаємовиключність правової позиції відповідача, оскільки, обґрунтовуючи відсутність підстав для забезпечення позову, скаржник посилається на наявність у нього достатнього фінансового ресурсу для майбутнього виконання судового рішення. Водночас, заперечуючи проти накладеного арешту, він стверджує, що цей захід паралізує діяльність товариства, оскільки заблоковані кошти планувалося спрямувати на виконання поточних зобов`язань перед працівниками (виплата заробітної плати), державою (сплата податків і зборів).

42. Такі доводи відповідача фактично підтверджують, що одні й ті самі грошові кошти призначалися для можливого одночасного задоволення різних, конкуруючих між собою матеріальних вимог .

43. Отже, обґрунтованість доводів, наведених скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку не підтвердилася, а тому підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат .

44. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

45. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК).

46. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги.

47. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Родинний маєток" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 у справі 902/476/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді Г.О. Вронська

О.А. Кролевець