Постанова у справі № 914/2276/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року

м. Київ

cправа 914/2276/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

розглянув касаційну скаргу Львівської міської ради

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 у справі

за позовом Львівської міської ради

до Приватного підприємства "Озерна алея"

про визнання укладеним договору.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У липні 2025 року на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської міської ради до Приватного підприємства "Озерна алея" (далі - Підприємство) про визнання укладеним з моменту винесення рішення судом договору про внесення змін до договору оренди землі, зареєстрованого у Львівській міській раді від 28.04.2017 Ф-3003 та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1249402946101, номер запису про інше речове право 20435426), у редакції, викладеній у прохальній частині цієї позовної заяви, а також стягнення 966 266,96 грн боргу з орендної плати за земельну ділянку, кадастровий номер 4610136900:07:005:0028, 67 007,17 грн пені, 84 308,83 грн інфляційних втрат та 18 357,25 грн 3% річних на загальну суму 1 135 940,21 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.07.2023 Львівська міська рада прийняла ухвалу 3426 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель у межах та за межами населеного пункту м. Львів Львівської міської територіальної громади Львівської області", якою затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати. Решту пунктів договору позивач просив привести у відповідність до чинних нормативно-правових актів.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції 29.10.2025 позивач подав заяву про залишення позову без розгляду в частині вимоги про стягнення 1 135 940,21 грн.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою від 29.10.2025 у справі 914/2276/25 Господарський суд Львівської області залишив без розгляду позовну заяву Львівської міської ради у справі 914/2276/25 в частині вимоги про стягнення 1 135 940,21 грн на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Предметом спору залишилася вимога про визнання укладеним договору.

4. Господарський суд Львівської області рішенням від 17.12.2025 (суддя Никон О. З.), залишеним без зміни постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 (судді: Прядко О. В. - головуючий, Кравчук Н. М., Рим Т. Я.), у задоволенні позову відмовив.

Суди попередніх інстанцій встановили, що у спірних правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди землі як в частині нормативної грошової оцінки, так і в частині орендної плати шляхом укладення договору про внесення змін, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовна вимога про визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки не відповідає критеріям належного та ефективного способу захисту прав, що є підставою для відмови у позові.

Суди також дійшли висновку, що відсутні підстави для внесення змін до інших умов договору у запропонованій позивачем редакції, оскільки позивач не довів порушення своїх прав та не обґрунтував, яким чином такі зміни сприятимуть їх поновленню. Позивач не обґрунтував та не зазначив жодних правових підстав, що передбачають обов`язок внесення запропонованих ним змін до інших умов такого договору чи приведення раніше укладених договорів оренди землі у відповідність до нових вимог, які застосовуються до типової форми договору оренди землі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі Львівська міська рада просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.04.2026, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме: статті 632, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, що викладені у постановах Верховного Суду від 03.06.2020 у справі 904/3262/19 та від 16.04.2018 у справі 910/7905/17: " Якщо сторони договору безпосередньо в самому договорі визначили підстави для внесення до нього змін, то наявність відповідного договірного обґрунтування є тим фактичним складом, який може слугувати підставою для внесення змін до договору оренди землі у судовому порядку ". Так, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій не врахували, що у пункті 13 самого договору оренди землі сторони прямо передбачили можливість перегляду розміру орендної плати у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності .

Скаржник наголошує на тому, що внаслідок неотримання коштів місцевим бюджетом за використання земельної ділянки у розмірі орендної плати порушуються інтереси територіальної громади м. Львова. Однак, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій не дослідили та не надали належної оцінки розрахункам розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності , кадастровий номер 4610136900:07:005:0028, які здійснені управлінням земельних ресурсів (грошова оцінка земельної ділянки проведена станом на 20.06.2024 та станом на 20.01.2025), а також листу управління адміністрування місцевих податків та залучення фінансів від 27.05.2025 4-2201-6176 щодо наявної заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за землю. Неврахування зазначених доказів призвело до неможливості встановлення судом обставин істотного порушення відповідачем умов договору оренди в частині належної та своєчасної сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, а також до неправильного застосування норм ЦК України та помилкового висновку суду про відсутність підстав для зміни договору за рішенням суду .

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Підприємство правом на подання відзиву не скористалося.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22.06.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Львівської міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 у справі 914/2276/25 та призначив розгляд справи у судовому засіданні на 11.08.2026.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 10.08.2026 від Львівської міської ради надійшло клопотання про відкладення справи, мотивоване тим, що представник позивача - Кубай Ю. Г., не зможе взяти участь у розгляді справи, оскільки перебуватиме у щорічній відпустці. Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки явка представника не визнавалася обов`язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. До того ж Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, і скаржник протягом строку з дати відкриття касаційного провадження та по дату судового засідання не був позбавлений можливості надавати Суду відповідні клопотання та пояснення стосовно вимог касаційної скарги. Крім цього, позивач не надав доказів неможливості участі іншого представника у розгляді справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. 01.12.2016 Львівська міська рада прийняла ухвалу 1341 "Про затвердження ПП "Озерна алея" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Володимира Великого, 2-а".

10. Ухвалою від 06.04.2017 1835 "Про внесення змін до ухвал міської ради щодо землекористування" міська рада вирішила внести зміни до ухвали міської ради від 01.12.2016 1341 "Про затвердження ПП "Озерна алея" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Володимира Великого, 2-а", а саме: у п. 1 вилучити слова" за функцією використання землі змішаного використання"; доповнити п. 2.1.1 після слів "договір оренди землі" словами "встановивши річну орендну плату за землю у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки".

11. 28.04.2017 Львівська міська рада (орендодавець) та Підприємство (орендар) уклали договір оренди землі, за умовами якого:

- орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування спортивно-рекреаційного комплексу з офісно-торговими приміщеннями, житлом, підземним паркінгом та об`єктами громадського харчування, кадастровий номер 4610136900:07:005:0028, яка розташована у м. Львові на вул. Володимира Великого, 2-а (пункт 1);

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3869 га (пункт 2);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 4610136900:07:005:0028, на дату укладання договору становить 2 637 381,23 грн (пункт 5);

- договір оренди укладено на 10 років до 01.12.2026 (пункт 8);

- орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 316 485,75 грн в рік, що становить 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, щомісячно рівними частинами, зокрема, для юридичних осіб до 30-го числа місяця, наступного за звітним (пункт 9);

- обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням індексації (пункт 10);

- орендна плата вноситься в такі строки: за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 11);

- розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності; в інших випадках, передбачених законом (пункт 13).

12. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4610136900:07:005:0028, зареєстровано за територіальною громадою м. Львова, право оренди земельної ділянки зареєстроване за відповідачем зі строком дії до 01.12.2026.

13. 06.07.2023 Львівська міська рада прийняла ухвалу 3426 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель у межах та за межами населеного пункту м. Львів Львівської міської територіальної громади Львівської області", якою затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель у межах та за межами населеного пункту м. Львів Львівської міської територіальної громади Львівської області, яка вступила в дію з 01.01.2024.

14. Відповідно до зазначеної ухвали Львівської міської ради від 06.07.2023 3426, орендарі земельних ділянок повинні отримати у встановленому порядку витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та внести зміни до договорів оренди землі в частині розміру орендної плати у зв`язку із введенням в дію нової нормативної грошової оцінки земель.

15. Департамент природних ресурсів та будівництва Львівської міської ради звертався до відповідача з листом від 28.02.2025 2403-вих-29610, у якому пропонував підписати пакет документів про внесення змін до договору оренди землі щодо земельної ділянки площею 0,3869 га, кадастровий номер 4610136900:07:005:0028, на вул. Володимира Великого, 2-а у м. Львові в частині плати за землю.

У проєкті договору запропоновано внести нижчевикладені зміни.

Пункт 1 договору оренди землі викласти у редакції: орендодавець на підставі Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі", ухвал Львівської міської ради від 06.07.2023 3426 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель у межах та за межами населеного пункту м. Львів Львівської міської територіальної громади Львівської області", від 25.05.2017 1995 "Про затвердження Порядку укладення договорів оренди землі та нарахування орендної плати за землю у Львівській міській територіальній громаді" (зі змінами), від 01.12.2016 1341 "Про затвердження "ПП Озерна алея" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Володимира Великого, 2-а" та від 06.04.2017 1835 "Про внесення змін до ухвал міської ради щодо землекористування" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування спортивно-рекреаційного комплексу з офісно-торговими приміщеннями, житлом, підземним паркінгом та об`єктами громадського харчування (вид цільового призначення земельної ділянки 02.10 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури) з кадастровим номером 4610136900:07:005:0028, яка розташована у м. Львові на вул. Володимира Великого, 2-а.

Пункт 5 договору оренди землі викласти у редакції: нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання цього договору становить 10 372 654, 13 грн.

Пункт 9 договору оренди землі викласти у редакції: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 1 244 718,50 грн в рік, що становить 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок UA218999980334149812000013933, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Отримувач: ГУК Львів/Львівська тг/18010600, ЄДРПОУ 38008294, код класифікації доходів бюджету 18010600 для юридичних осіб до 30-го числа місяця, наступного за звітним.

Пункт 10 договору оренди землі викласти у редакції: обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється орендарем самостійно з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, які застосовуються кумулятивно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель та не потребує внесення змін чи укладання додаткових угод до діючого договору оренди.

Пункт 11 договору оренди землі викласти у редакції: орендна плата вноситься у такі строки: за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. У платіжній інструкції чи іншому визначеному законодавством платіжному документі повинна міститись інформація про номер реєстрації договору оренди земельної ділянки у Львівській міській раді та строк, за який здійснюється платіж.

Пункт 13 договору оренди землі викласти у редакції: розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності; в інших випадках, передбачених законом.

Пункт 14 договору оренди землі викласти у редакції: у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:

- у 10-ти денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;

- стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день відповідно до Податкового кодексу України.

Пункт 16 договору оренди землі викласти у редакції: вид цільового призначення земельної ділянки 02.10 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, категорія земельної ділянки згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України - землі житлової та громадської забудови.

У цій же редакції позивач просив суд визнати укладеним договір про внесення змін до договору оренди землі.

Позиція Верховного Суду

16. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

18. Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

19. Скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 632, 651 ЦК України, без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03.06.2020 у справі 904/3262/19 та від 16.04.2018 у справі 910/7905/17, про те, що якщо сторони договору безпосередньо в самому договорі визначили підстави для внесення до нього змін, то наявність відповідного договірного обґрунтування є тим фактичним складом, який може слугувати підставою для внесення змін до договору оренди землі у судовому порядку.

20. Скаржник зазначає, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують істотне порушення договору оренди землі орендарем (наявність заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за землю), а в самому договорі передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності (пункт 13 договору оренди землі).

21. Слід зазначити, що предметом розгляду у цій справі є наявність/відсутність підстав для визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди землі у редакції позивача.

22. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі 925/1265/16 (пункт 5.6), від 06.02.2019 у справі 522/12901/17-ц, від 02.07.2019 у справі 48/340 (пункт 6.41), від 01.10.2019 у справі 910/3907/18 (пункт 48), від 28.01.2020 у справі 50/311-б (пункт 91), від 19.05.2020 у справі 922/4206/19 (пункт 43), від 22.09.2020 у справі 910/3009/18 (пункт 88), від 22.06.2021 у справі 200/606/18 (пункт 75), від 22.06.2021 у справі 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду України від 10.09.2014 у справі 6-32цс14).

23. У контексті наведеного колегія суддів звертається до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.06.2024 у справі 914/2848/22 (на який посилалися суди попередніх інстанцій):

" Велика Палата Верховного Суду зауважує, що задоволення позовної вимоги про визнання укладеною спірної додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, які пов`язані тільки зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не приведе до захисту прав чи інтересів позивача, оскільки судове рішення про визнання укладеною спірної додаткової угоди не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Отже, зазначена позовна вимога не відповідає критеріям належного та ефективного способу захисту прав.

Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.

Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.

Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності ".

24. Отже, оскільки позивач посилається лише на обставини істотного порушення відповідачем умов договору оренди в частині належної та своєчасної сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що заявлена у справі, що переглядається, позовна вимога не відповідає належному способу захисту, а її задоволення не може призвести до захисту прав позивача, які він вважає порушеними.

25. Доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі про те, що зазначені висновки Верховного Суду є нерелевантними до спірних правовідносин, колегія суддів вважає помилковими, оскільки у справі 914/2848/22 переглядались рішення судів попередніх інстанцій, якими частково задоволені позовні вимоги Східницької селищної ради до Приватного підприємства фірма "Курорт-сервіс" про визнання укладеною додаткової угоди від 02.09.2022 до договору оренди землі від 06.09.2004, згідно з якою внесено зміни в частині розміру орендної плати у зв`язку з затвердженням нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

26 . Посилання скаржника на висновки, викладені у постановах від 03.06.2020 у справі 904/3262/19 та від 16.04.2018 у справі 910/7905/17, Суд вважає безпідставними, оскільки ці справи стосувалися інших правовідносин та не враховують актуальну правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 05.06.2024 у справі 914/2848/22.

27 . Велика Палата Верховного Суду, Верховний Суд неодноразово висновували таке:

- нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем. Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац 2 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель"). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини 2 статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом;

- з моменту початку застосування зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди , оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки .

28 . Таким чином, спір про зміну договору з підстав порушення його умов однією зі сторін вирішується судами в залежності від умов договору, фактичних обставин справи, поданих сторонами доказів на обґрунтування своїх вимог та заперечень, тобто з урахуванням обставин кожної конкретної справи та здійсненої судами оцінки доказів у ній.

Водночас умови договору, які передбачають можливість перегляду ціни, лише дублюють імперативні приписи закону, тому їх наявність не перетворює спір про зміну договору на ефективний спосіб захисту прав громади.

29 . Колегія суддів відхиляє аргументи скаржника щодо істотного порушення договору другою стороною через наявність заборгованості відповідача, оскільки цим не спростовуються наведені вище висновки, а внесення змін до договору оренди землі у редакції позивача не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а отже , і не призведе до захисту його прав та інтересів.

30 . З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позовна вимога про визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди землі комунальної власності у зв`язку зі зміною її нормативної грошової оцінки не є належним та ефективним способом захисту прав, що становить самостійну підставу для відмови в позові.

31. Щодо вимоги про внесення змін до інших умов договору в редакції позивача, колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для зміни договору в судовому порядку на вимогу однієї зі сторін, оскільки позивач не довів істотного порушення договору відповідачем, наявності істотної зміни обставин чи існування інших підстав, передбачених договором або законом. Крім того, позивач не обґрунтував, яке саме його право порушено та як воно буде відновлене у разі задоволення цих вимог. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

32. Отже, Верховний Суд констатує, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

33 . Враховуючи доводи касаційної скарги, межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв`язку із чим відсутні підстави для скасування судових рішень попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

35. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

36. Згідно з частиною 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

37. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є правильними по суті і підлягають залишенню без змін, а подана касаційна скарга - залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат

38. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника .

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 у справі 914/2276/25 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай