← Судова практика

Ухвала у справі № 600/4364/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд · 20.08.2026
повний текст із нашої бази10 444 знаківусі акти у справі →

Про акт

Справа №
600/4364/26-а
Дата ухвалення
20.08.2026
Форма судочинства
Адміністративне
Тип акта
Ухвала
Категорія справи
Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:

Текст рішення

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 серпня 2026 р. м. Чернівці Справа 600/4364/26-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Боднарюк О.В., розглянувши матеріали позову ТзОВ "Компанія Менатеп" до Верховного Суду, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ТзОВ "Компанія Менатеп"(далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Верховного Суду (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Верховного Суду, що полягає у не розсекречуванні рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.11.2023 року та постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2025 року у справі 9901/132/2;

- зобов`язати Відповідача здійснити розгляд пропозиції про розсекречування носія інформації від 28.03.2025 року по суті з урахуванням вимог Закону України Про державну таємницю ;

- судові витрати у справі покласти на відповідача.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Приписами частини 1 та частини 2 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що статтею 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Під строком звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов`язаний із різними юридичними фактами та їх оцінкою правомочною особою.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З аналізу вказаних норм вбачається, що перебіг строку звернення до адміністративного суду розпочинається саме з моменту, коли позивач дізнався про порушення його прав.

Звертаючись до суду позивач зазначив, що за результатами чергового його звернення, Верховний Суд звернувся до Служби безпеки України (вих. ВС 101/ВС-60ДСК від 04.04.2025) з проханням розсекретити відповідні рішення або надати можливість вилучити секретну інформацію для доступу заявника. При цьому, Верховний Суд зобов`язався додатково повідомити заявника про результати розгляду СБУ такої пропозиції про розсекречування.

Разом з тим, наголошував на тому, що йому не надходило жодної відповіді стосовно даного питання, тому останнім повторно скеровано чергове звернення від 09.09.2025 року.

Водночас, листом 102/ВС-187 від 12.09.2025 року у відповідь на вищевказане звернення, Верховний Суд надав інформацію про те, що Служба безпеки України, у відповідь на звернення Верховного Суду, у листі 14/4-6091дск від 07.05.2025 (містить гриф Для службового користування) повідомила про те, що Верховний Суд вправі визначити та вилучити інформацію, що містить секретні відомості, зазначену у рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та постанові Великої Палати Верховного Суду.

Крім того, позивач повторно надав запит від 13.12.2025р. щодо стану опрацювання первинної пропозиції про розсекречування. У відповідь на зазначений запит, Верховний Суд у листі 102/ВС-249нт від 26.12.2025 року повідомив про те, що голові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та секретарю Великої Палати Верховного Суду доручено вжити заходів щодо організації підготовки, з урахуванням вимог законодавства з охорони державної таємниці, відповідних витягів з рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.11.2023 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2025 в адміністративній справі N 9901/132/21, виключивши ті частини, які в актах експертизи цих матеріальних носіїв секретної інформації, визначені як такі, що містять відомості, що становлять державну таємницю .

22.01.2026 року позивачем також скеровано звернення, в якому останній просив повідомити, у які строки буде виконано доручення вих . ВС N101/ ВС -258 ДСК від 26.12.2025.

12.02.2026 року Верховний Суд листом 115/ВС-26нт фактично відмовив у наданні витягів, пославшись на відсутність у процесуальному законодавстві такого виду документа, запропонувавши ознайомлення з матеріалами справи 9901/132/21 у спеціальному порядку.

Отже, предметом даного спору є бездіяльність Верховного Суду, яка полягає у невиконанні доручення щодо підготовки та надання ТОВ Компанія Менатеп витягів із рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.11.2023 року та постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2025 року у справі 9901/132/21 із виключенням відомостей, що становлять державну таємницю.

З огляду на наведе вище, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, оскільки початок оскаржуваної бездіяльності Верховного Суду пов`язується з моментом первинного звернення позивача щодо розсекречування та надання доступу до судових рішень.

Подальші звернення позивача, зокрема від 13.12.2025 року та 22.01.2026 року, а також листування з Верховним Судом не змінюють моменту, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав. Разом з тим, подальші звернення, як досудовий спосіб врегулювання спірних правовідносин мають оцінюватись судом як можлива триваюча бездіяльність.

З урахуванням викладеного суд вважає, що в даних правовідносинах позивач очевидно припустився пропуску строку звернення до суду оскаржуючи бездіяльність відповідача. При цьому, позивач всупереч вказаних вище норм та обставин справи, не надав до суду обґрунтованої заяви з відповідними доказами про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленими статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що недоліки вказаної позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду з відповідними обґрунтуваннями (за наявності) щодо поважності причин пропуску цього строку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних вище недоліків.

На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ТзОВ "Компанія Менатеп" до Верховного Суду, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії- залишити без руху.

2. Встановити позивачеві строк звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Боднарюк

Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень. Судові рішення відкриті (ЗУ «Про доступ до судових рішень»), а самі акти є офіційними документами і не є обʼєктом авторського права. Ми не редагуємо текст і не додаємо до нього оцінок.

Звірити з реєстром ↗