Постанова у справі № 147/1184/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року

м. Київ

справа 147/1184/25

провадження 61-16322св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду : Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Міністерство оборони України,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 25 листопада 2025 року

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт проживання її та ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 28 липня 2023 року до 15 квітня 2025 року включно.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказувала про те, що вони проживали разом як чоловік й дружина з ОСОБА_3 з липня 2023 року до дня його смерті, вони були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, мали взаємні права й обов`язки щодо утримання житла, харчування, піклувалися один про одного і надавали взаємну допомогу, мали намір зареєструвати шлюб. Заявниці як цивільній дружині надійшло сповіщення від 17 квітня 2025 року 1530 про загибель ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання при захисті Батьківщини поблизу населеного пункту Новоолександрівка Донецької області. Встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу необхідне заявнику для реалізації законного права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Тростянецький районний суд Вінницької області ухвалою від 09 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 залишив без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю спору про право, що є підставою для залишення заяви без розгляду відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України.

У ОСОБА_3 є інші члени сім`ї, зокрема його син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а тому спір підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Вінницький апеляційний суд постановою від 25 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована законністю й обґрунтованістю ухвали суду першої інстанції.

Вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу безпосередньо впливає на реалізацію прав члена сім`ї ОСОБА_3 на отримання одноразової допомоги, тому такі обставини виключають можливість розгляду справи в порядку окремого провадження.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2025 року і постанову Вінницького апеляційного суду від 25 листопада 2025 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказувала неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що заявлення вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу не є спором про право, адже заінтересовані особи не оспорюють встановлення такого факту, заява не містить вимог про виплату одноразової грошової допомоги, а зменшення розміру виплати заінтересованим особам не вказує на наявність спору.

У січні 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив Міністерства оборони України, мотивований законністю й обґрунтованістю судових рішень.

Заявлений ОСОБА_1 період встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу охоплює період перебування ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .

Встановлення заявленого юридичного факту впливає на обсяг прав інших осіб, зокрема дитини - ОСОБА_5 .

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

06 січня 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

28 серпня 2024 року рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області (справа 135/860/24) шлюб ОСОБА_3 і ОСОБА_2 розірвано.

Згідно з актовим записом про народження батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 і ОСОБА_2 .

Відповідно до сповіщення сім`ї загиблого від 17 квітня 2025 року 1530, яке адресоване ОСОБА_1 , її цивільний чоловік - старший сержант ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, поблизу населеного пункту Новоолександрівка, Донецької області.

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (довідка про місце проживання).

У матеріалах справи є договір найму (оренди) житла від 20 квітня 2024 року, відповідно до якого наймачі ОСОБА_1 і ОСОБА_3 прийняли у платне користування квартиру АДРЕСА_2 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Отже, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права, за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі 320/948/18 (провадження 14-567цс18) зробила висновок, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів .

Встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідно ОСОБА_1 для вирішення питання щодо реалізації права на отримання виплат у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб .

Встановивши, що у загиблого ОСОБА_3 є інші члени сім`ї, зокрема його син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а встановлення заявленого юридичного факту призведе до зменшення його частки одноразової допомоги, тому вплине на його права та інтереси, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність спору про право та залишив заяву ОСОБА_1 , подану в порядку окремого провадження, без розгляду.

Доводи касаційної скарги про те, що заінтересовані особи н е оспорюють встановлення такого факту , суд відхиляє, оскільки відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у справі 320/948/18, якщо суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

У цій справі вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу безпосередньо впливає на реалізацію прав дитини на отримання одноразової допомоги, яка не залучена до участі у справі, тому суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність спору про право, що виключає можливість розгляду справи в порядку окремого провадження.

Інші аргументи касаційної скарги висновків судів не спростовують, зводяться до незгоди з ними, необхідності здійснення переоцінки фактичних обставин справи, що перебуває поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 25 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун