Постанова у справі № 2-5376/11

Постанова

Іменем України

(додаткова)

05 серпня 2026 року

м. Київ

справа 2-5376/11

провадження 61-4853св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Мартєва С. Ю.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Ситнік О. М., Фаловської І. М.

розглянув у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Усатенка В`ячеслава Юрійовича про ухвалення додаткової постанови у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність в. о. начальника Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чубари Любові Вікторівни, за участю стягувача - Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог скарги та ухвалених у справі судових рішень

1. У квітні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність в. о. начальника Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) [ далі - Фортечний ВДВС ] Чубари Л. В., у якій просила:

- визнати неправомірною бездіяльність в. о. начальника Фортечного ВДВС Чубари Л. В. щодо незняття арешту, накладеного на належне їй на праві власності майно згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 19 квітня 2012 року НОМЕР_2;

- зобов`язати в. о. начальника Фортечного ВДВС Чубару Л. В. зняти арешт з її майна.

2. Ухвалою від 26 листопада 2025 року Фортечний районний суд міста Кропивницького відмовив у скарзі ОСОБА_2 на бездіяльність в. о. начальника Фортечного ВДВС.

3. Постановою від 26 березня 2026 року Кропивницький апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26 листопада 2025 року - без змін.

4. 11 квітня 2026 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду через підсистему ЄСІТС Електронний суд касаційну скаргу на ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26 листопада 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 березня 2026 року, яку мотивувала неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Просила скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її скаргу на бездіяльність в. о. начальника Фортечного ВДВС.

5. Постановою від 01 липня 2026 року Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.

Ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26 листопада 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 березня 2026 року скасував у частині відмови у задоволенні вимоги скарги ОСОБА_1 про зобов`язання в. о. начальника Фортечного ВДВС Чубари Л. В. зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_2 та ухвалив у цій частині нове рішення.

Скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.

Зобов`язав в. о. начальника Фортечного ВДВС Чубару Л. В. зняти арешт, накладений на нерухоме майно ОСОБА_2 постановою від 19 квітня 2012 року Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 (номер запису обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22189682 [перенесено із запису 9943267 ] ; реєстраційний номер обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 12414657).

Решту ухвали Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26 листопада 2025 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 26 березня 2026 року залишив без змін.

Короткий зміст наведених у заяві вимог

6. Представник ОСОБА_1 - адвокат Усатенко В. Ю. подав до Верховного Суду через підсистему ЄСІТС Електронний суд заяву, в якій просив ухвалити додаткову постанову, якою стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, надану в судах першої та апеляційної інстанцій, у розмірі 12 000,00 грн.

7. Зазначив, що про орієнтовний розмір понесених судових витрат ОСОБА_1 заявила як в місцевому, так і в апеляційному судах, також подала до цих судів заяви про стягнення понесених витрат з наданням відповідних доказів.

Тому з огляду на задоволення її скарги, слід здійснити розподіл цих витрат.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів, наведених у заяві

8. За пунктом 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд не вирішив питання про судові витрати.

9. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

10. Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

11. За статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

Під час встановлення розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

12. Верховний Суд у постановах від 02 жовтня 2019 року у справі

211/3113/16-ц, від 06 листопада 2020 року у справі 760/11145/18 зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг .

13. Під час визначення суми відшкодування суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (див. додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі 755/9215/15-ц та постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі 904/4507/18).

14. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та наголошує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим [ див. mutatis mutandis рішення у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року ( East/West Alliance Limited v. Ukraine , заява 19336/04, 268) ].

15. У постанові від 03 жовтня 2019 року у справі 922/445/19 Верховний Суд зазначив, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою .

16. Загальне правило розподілу судових витрат визначене у статті 141 ЦПК України, за частинами першою, другою, восьмою якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

17. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 грудня 2024 року у справі 921/357/20 зазначила, що положення статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є універсальними у правовідносинах при вирішенні питання про розподіл витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги адвоката, за результатами розгляду справи.

Тому Велика Палата Верховного Суду зауважила, що положення, зокрема, статті 129 ГПК України стосуються всіх стадій процесу, в яких такі витрати можуть виникнути.

Аналогічні положення щодо розподілу судових витрат закріплені у статтях 137, 141 ЦПК України.

Отже, відшкодування судових витрат має відбуватись на будь-якій стадії судового провадження, зокрема і на стадії судового контролю за виконанням судових рішень.

18. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

19. Так, у скарзі на бездіяльність державного виконавця, ОСОБА_1 зазначила, що на професійну правничу допомогу в місцевому суді планує витратити 6 000,00 грн (а. с. 10).

20. 24 травня 2025 року, тобто до ухвалення судового рішення по суті скарги, ОСОБА_1 подала до місцевого суду заяву, в якій просила стягнути з Фортечного ВДВС на свою користь 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

До заяви долучила:

- копію договору про надання професійної правничої допомоги від 05 лютого 2024 року, укладеного між нею та Адвокатським об`єднанням Усатенко і Усатенко ;

- копію додаткової угоди від 24 травня 2025 року до цього договору, в пункті 1 якої визначений розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги у місцевому суді у цій справі у розмірі 6 000,00 грн;

- копію квитанції до прибуткового касового ордера від 24 травня 2025 року 109, за змістом якої Адвокатське об`єднання Усатенко і Усатенко прийняло від ОСОБА_1 6 000,00 грн на підставі договору від 05 лютого 2024 року та додаткової угоди до нього від 24 травня 2025 року;

- копію розрахунку до договору про надання професійної правничої допомоги від 05 лютого 2024 року, в якому наведений детальний опис робіт (наданих послуг), за яким по 3 000,00 грн (загалом 6 000,00 грн) оцінена вартість таких робіт:

1) опрацювання матеріалів, законодавства, судової практики та складення скарги на бездіяльність начальника Фортечного ВДВС;

2) представництво інтересів ОСОБА_1 в судових засіданнях місцевого суду у справі 2-5376/11;

- квитанцію про доставку цих документів до електронного кабінету користувача ЄСІТС - Фортечного ВДВС (а. с. 45-57).

21. З протоколу судового засідання від 26 листопада 2025 року 5518371 відомо, що адвокат Усатенко В. Ю. представляв інтереси ОСОБА_1 в судовому засіданні місцевого суду (а. с. 80, 81).

22. У письмових поясненнях, наданих в. о. начальника Фортечного ВДВС, немає заперечень щодо заявленого ОСОБА_1 розміру судових витрат, наявні клопотання про проведення судових засідань без її участі (а. с. 60, 61, 76).

23. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначила, що на професійну правничу допомогу в апеляційному суді планує витратити 6 000,00 грн (а. с. 95).

24. 08 березня 2026 року, тобто до ухвалення апеляційним судом постанови, ОСОБА_1 подала до апеляційного суду заяву, в якій просила стягнути з Фортечного ВДВС на свою користь 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

До заяви долучила:

- копію договору про надання професійної правничої допомоги від 05 лютого 2024 року, укладеного між нею та Адвокатським об`єднанням Усатенко і Усатенко ;

- копію додаткової угоди від 08 березня 2026 року до цього договору, в пункті 1 якої визначений розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги в апеляційному суді у цій справі у розмірі 6 000,00 грн;

- копію квитанції до прибуткового касового ордера від 08 березня 2026 року 52, за змістом якої Адвокатське об`єднання Усатенко і Усатенко прийняло від ОСОБА_1 6 000,00 грн на підставі договору від 05 лютого 2024 року та додаткової угоди до нього від 08 березня 2026 року;

- копію розрахунку до договору про надання професійної правничої допомоги від 05 лютого 2024 року, в якому наведений детальний опис робіт (наданих послуг), за яким по 3 000,00 грн (загалом 6 000,00 грн) оцінена вартість таких робіт:

1) опрацювання ухвали місцевого суду від 26 листопада 2025 року та складення апеляційної скарги на це судове рішення;

2) представництво інтересів ОСОБА_1 в судових засіданнях в апеляційному суді у справі 2-5376/11;

- квитанцію про доставку цих документів до електронного кабінету користувача ЄСІТС - Фортечного ВДВС (а. с. 138-147).

25. З протоколів судового засідання від 05 березня 2026 року 6022111 та від 26 березня 2026 року 6146693 відомо, що адвокат Усатенко В. Ю. представляв інтереси ОСОБА_1 в судових засіданнях апеляційного суду (а. с. 175-177).

26. У письмових поясненнях, наданих в. о. начальника Фортечного ВДВС, немає заперечень щодо заявленого ОСОБА_1 розміру судових витрат, наявне клопотання про проведення судового засідання без її участі (а. с. 123).

27. ОСОБА_1 надіслала заяву про ухвалення додаткового рішення Фортечному ВДВС, який отримав цю заяву в електронний кабінет ЄСІТС 07 липня 2026 року та не надіслав до Верховного Суду заперечень щодо заявленого розміру судових витрат.

28. Відповідно до статті 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

29. За наслідками касаційного розгляду Верховний Суд задовольнив скаргу ОСОБА_1 в частині її вимоги про зобов`язання в. о. начальника Фортечного ВДВС Чубари Л. В. зняти арешт з майна, водночас в частині вимоги про визнання неправомірною бездіяльність в. о. начальника Фортечного ВДВС Чубари Л. В. щодо незняття арешту, залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в її (вимозі) задоволенні.

30. З огляду на це заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Усатенка В. Ю. слід задовольнити частково і ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Фортечного ВДВС на користь ОСОБА_1 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, з яких 3 000,00 грн за професійну правничу допомогу, надану в місцевому суді, та 3 000,00 грн - в апеляційному суді.

Керуючись статтями 141, 270, 416, 452 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Усатенка В`ячеслава Юрійовича про ухвалення додаткової постанови задовольнити частково.

2. Стягнути з Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) [ЄДРПОУ - 34977781] на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп. витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги в місцевому та апеляційному судах.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С. Ю. Мартєв

Судді В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

О. М. Ситнік

І. М. Фаловська