Pravosvit
УКРРУСENG

Сьогодні

Робочий стілНовиниКалендар справЦентр сповіщень
  • Досьє компанії
  • Масова перевірка списку
  • Мої перевірки
  • Виконавчі провадження
  • Пошук рішень
  • Практика ЄСПЛ
  • Аналітика справ
  • Аналітика суддів
  • Судова карта
  • Кодекси і закони
  • Пошук по законодавству
  • Розбір договору
  • Відповідність закону
  • Генерація документів
  • Мої документи

Інструменти

СпеціалістиОбʼєкти під наглядом

Сервіс

ОбранеІсторія запитівКалькуляториТарифи і квотаКомандаНалаштування
← Судова практика

Ухвала у справі № 911/2374/26

Господарський суд Київської області · 12.08.2026
повний текст завантажено з реєстру та збережено7 216 знаківусі акти у справі →

Про акт

Справа №
911/2374/26
Дата ухвалення
12.08.2026
Суд
Господарський суд Київської області
Суддя
Христенко О.О.
Форма судочинства
Господарське
Тип акта
Ухвала
Категорія справи
втрата, пошкодження, псування вантажу

Текст рішення

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"12" серпня 2026 р. м. Київ Справа 911/2374/26

Суддя Христенко О.О. розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енерго-Буд", м. Рівне

до відповідача Фізичної особи-підприємця Шабаліної Лариси Іванівни, м. Васильків Київської області

про стягнення 45 483,12 Євро

встановив:

07.08.2026 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. 582/26) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енерго-Буд" до Фізичної особи-підприємця Шабаліної Лариси Іванівни про стягнення 45 483,12 Євро.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.

За змістом п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В прохальній частині позовної заяви позивач зазначає ціну позову - 45 483,12 Євро, при цьому, не вказує еквівалент в національній валюті України (гривні) заявленої до стягнення суми станом на день звернення до суду із відповідним позовом.

Згідно зі статтею 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" 18 від 26.12.2011, ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами. У разі подання позову про стягнення національної валюти України - еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається в іноземній або національній валюті України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову.

Абзацом 6 частини 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Тобто, розмір судового збору залежить від ціни позову.

Натомість з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем при зверненні з позовом до суду не надано доказів сплати судового збору.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Також, пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, у разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов`язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривні). Виходячи з останнього й визначається сума судового збору, що сплачується з позовної заяви: для нерезидентів - в іноземній валюті (за їх бажанням), для інших платників - у гривнях у національній валюті.

Відтак, з метою усунення встановлених недоліків позивачу необхідно зазначити еквівалент в національній валюті України (гривні) заявленої до стягнення суми станом на день звернення до суду з відповідним позовом.

Приписами ст. 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених ст. 162, 164, 172 ГПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з п. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частинами 3 та 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За таких обставин, керуючись статтями 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енерго-Буд" залишити без руху.

Запропонувати Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енерго-Буд", у строк до п`яти днів, з дня вручення ухвали суду, усунути недоліки позовної заяви шляхом:

- визначити (уточнити) ціну позову із зазначенням еквіваленту в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову;

- надати докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ухвала підписана 12.08.2026, набирає законної сили в порядку частини 2 ст. 235 ГПК України з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Суддя О.О. Христенко

Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень. Судові рішення відкриті (ЗУ «Про доступ до судових рішень»), а самі акти є офіційними документами і не є обʼєктом авторського права. Ми не редагуємо текст і не додаємо до нього оцінок.

Звірити з реєстром ↗