Постанова у справі № 990/143/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року

м. Київ

справа 990/143/26

провадження 11-215заі26

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Кривенди О. В.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кравченка С. І., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Тітова М. Ю., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 квітня 2026 року (судді Жук А. В., Уханенко С. А., Білак М. В.) у справі 990/143/26 за його позовом до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про зобов`язання вчинити певні дії та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

1. 27 квітня 2026 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - АП ВАКС), в якому позивач просив:

- зобов`язати відповідача здійснити обов`язкову реєстрацію в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІКС) та/або її окремих підсистемах (модулях) апеляційної скарги ОСОБА_1 , зареєстрованої АП ВАКС за вх. 3483/25-Вх від 28 жовтня 2025 року, в день надходження документів;

- визнати протиправним і скасувати протокол автоматизованого визначення колегії суддів АП ВАКС від 28 жовтня 2025 року у справі 991/8656/25;

- здійснити повторний автоматизований розподіл справи 991/8656/25, справу призначити до нового розгляду та задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 29 квітня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передав за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду, оскільки позивач при зверненні із цим позовом до Верховного Суду порушив правила інстанційної підсудності.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

3. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 11 травня 2026 року подав до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) апеляційну скаргу, в якій просить просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 квітня 2026 року повністю та ухвалити нове судове рішення, яким:

- задовольнити адміністративний позов;

- постановити судове рішення, яким зобов`язати відповідача здійснити обов`язкову реєстрацію в ЄСІКС та/або її окремих підсистемах (модулях) апеляційної скарги ОСОБА_1 , зареєстрованої АП ВАКС за вх. 3483/25-Вх від 28 жовтня 2025 року, в день надходження документів; визнати протиправним і скасувати протокол автоматизованого визначення колегії суддів АП ВАКС від 28 жовтня 2025 року у справі 991/8656/25; здійснити повторний автоматизований розподіл справи 991/8656/25, а дану справу призначити до нового розгляду та задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

4. Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала про передачу позовної заяви ОСОБА_1 за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду (та фактична відмова у відкритті провадження у справі) є незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням правил інстанційної, предметної та територіальної юрисдикції (підсудності).

5. Твердить, що зазначена ухвала суду першої інстанції постановлена неповноважним складом суду, визначеним у результаті несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду, та не підписана жодним із суддів, зазначених у ній.

6. У скарзі йдеться і про те, що 30 квітня 2026 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Верховного Суду Жука А. В. від розгляду цієї справи, проте ця заява не була розглянута судом.

7. Покликаючись на положення статей 27, 28 КАС України, позивач доводить, що його адміністративний позов до АП ВАКС обґрунтовано подано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

8. Посилається на Указ Президента України від 16 листопада 2004 року 1417/2004 Про утворення місцевих адміністративних судів, затвердження їх мережі (зі змінами), згідно з яким повноваження Київського окружного адміністративного суду поширюються на територію Київської області. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року 807-ІХ Про утворення та ліквідацію районів відсутній такий район, як місто Київ, де розташований відповідач, а тому цей позов не може бути переданий до Київського окружного адміністративного суду.

9. На переконання ОСОБА_1 , оскаржуваною ухвалою фактично відмовлено у відкритті провадження. Скаржник уважає, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи.

10. Крім того, апелянт просить вжити заходи для забезпечення його позову шляхом зупинення дії оскаржуваного протоколу автоматизованого визначення колегії суддів АП ВАКС та витребування документів і матеріалів, які можуть бути використані як докази у справі.

Позиція інших учасників справи

11. АП ВАКС у відзиві на апеляційну скаргу вважає її необґрунтованою, такою, що не спростовує законності та обґрунтованості ухвали суду, і просить залишити скаргу без задоволення.

12. Зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду правильно встановив, що справа не підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції. АП ВАКС не належить до суб`єктів, спори з якими розглядаються Верховним Судом як судом першої інстанції за правилами статті 266 КАС України.

13. Звертає увагу на те, що передача справи до Київського окружного адміністративного суду є законною та відповідає чинному процесуальному регулюванню, а доводи ОСОБА_1 про те, що цей суд нібито не може розглядати справи, пов`язані з територією міста Києва, є безпідставними з огляду на Закон України від 16 липня 2024 року 3863-ІХ Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ (далі - Закон 3863-ІХ).

14. ОСОБА_1 не наводить переконливих доводів, які б свідчили, що ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду порушує його право на судовий захист, адже передача справи за підсудністю не позбавляє апелянта доступу до суду.

15. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Рух апеляційної скарги

16. Велика Палата ухвалою від 14 травня 2026 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 квітня 2026 року. Ухвалою від 25 червня 2026 року Велика Палата відмовила у задоволенні відводу судді Великої Палати Кривенди О. В., а 02 липня 2026 року призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження на 23 липня 2026 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

17. Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

18. Задля реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

19. Так, відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

20. Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

21. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

22. Положеннями пункту 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

23. Отже, кожній особі надається право звернутися до адміністративного суду у разі, якщо дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, та просити про їх захист.

24. Разом із цим КАС України розрізняє предметну, інстанційну та територіальну юрисдикцію (підсудність).

25. Так, за приписами частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Рахункової палати, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

26. Тобто вказаною нормою КАС України встановлений вичерпний перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.

27. У цій справі ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до АП ВАКС про зобов`язання вчинити певні дії.

28. З огляду на наведене правове регулювання, а також на те, що позовні вимоги позивач заявив до АП ВАКС, яка відсутня у визначеному частиною четвертою статті 22 КАС України переліку суб`єктів оскарження, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ця справа не підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції.

29. Аналогічну правову позицію Велика Палата виклала в постановах від 11 серпня 2022 року у справі 990/54/22 (провадження 11-50заі22), від 15 лютого 2024 року у справі 990/336/23 (провадження 11-11заі24), від 10 липня 2025 року у справі 990/191/25 (провадження 11-241заі25).

30. Отже, звертаючись із цим позовом до Верховного Суду як суду першої інстанції, позивач порушив визначені КАС України правила інстанційної юрисдикції.

31. Відповідно до частини другої статті 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.

32. Частиною першою статті 22 КАС України передбачено, що місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.

33. Відповідно до частини першої статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

34. У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача (частина друга статті 25 КАС України).

35. Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що окружним адміністративним судам підсудні спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Як правило, такі спори вирішуються за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, але не виключно. Позивач має право звернутися до адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

36. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

37. Отже, у разі встановлення, що справа не підсудна суду, до якого подано позов, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, до юрисдикції якого належить розгляд справи.

38. У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

39. На підставі статей 1-3 Закону України від 13 грудня 2022 року 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва. Утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. Територіальна юрисдикція Київського міського окружного адміністративного суду поширюється на місто Київ.

40. Водночас згідно із частиною другою розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

41. Ураховуючи наведене, Велика Палата погоджується з висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про необхідність передачі позовної заяви ОСОБА_1 за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

42. Варто також наголосити, що питання відповідності позовної заяви вимогам КАС України, у тому числі щодо встановленого законом права особи на звернення з адміністративним позовом, має вирішувати компетентний на те суд, у цьому випадку - Київський окружний адміністративний суд.

43. Поряд із цим Велика Палата звертає увагу, що в оскаржуваній ухвалі Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не вирішував питання про наявність або відсутність підстав, у тому числі для відмови у відкритті провадження у справі, та не здійснював розгляду справи по суті, зокрема не встановлював обставин справи та не досліджував доказів, як помилково стверджує в апеляційній скарзі ОСОБА_1 .

44. Велика Палата не надає оцінки викладеним в апеляційній скарзі доводам, які фактично дублюють доводи позовної заяви, оскільки вони стосуються суті спору, а отже, не можуть бути розглянуті в цьому апеляційному провадженні.

45. Із цих же підстав Велика Палата не розглядає і клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів для забезпечення його позову шляхом зупинення дії оскаржуваного протоколу автоматизованого визначення колегії суддів АП ВАКС та витребування документів і матеріалів, які можуть бути використані як докази у справі.

46. Велика Палата не погоджується з тим, що оскаржувана ухвала постановлена неповноважним складом суду, оскільки доводи ОСОБА_1 на підтвердження цієї обставини не ґрунтуються на матеріалах справи і є припущенням апелянта.

47. Оскаржуване судове рішення підписане всіма суддями, які брали участь у його ухваленні, та внесене до Єдиного державного реєстру судових рішень. Передбачених пунктом 5 частини третьої статті 317 КАС України підстав для його скасування, про що йдеться в скарзі, немає.

48. Заява про відвід судді Жука А. В. надійшла до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 30 квітня 2026 року, тоді як оскаржувана ухвала була постановлена напередодні, тобто 29 квітня 2026 року. Відповідно ця заява не могла бути розглянута судом після ухвалення судового рішення, яке оскаржує ОСОБА_1 , а тому доводи апеляційної скарги і в цій частині є необґрунтованими.

49. Інші доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

50. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

51. На підставі статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

52. Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням вимог процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених в оскаржуваній ухвалі висновків, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 22, 308, 311, 315, 316, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 квітня 2026 року у справі 990/143/26 за позовом ОСОБА_1 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Кривенда

Судді: О. О. Банасько К. М. Пільков

О. Л. Булейко С. О. Погрібний

О. А. Губська Т. Г. Стрелець

А. А. Ємець О. В. Ступак

В. В. Король М. Ю. Тітов

С. І. Кравченко І. В. Ткач

М. В. Мазур О. С. Ткачук

Н. М. Мартинюк В. Ю. Уркевич