Постанова у справі № 910/15099/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року

м. Київ

cправа 910/15099/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Власова Ю. Л. (головуючого), Бенедисюка І. М., Булгакової І. В.,

за участю секретаря судового засідання Бутенка А. О.,

представників учасників справи:

позивача - Мартинюк Є.В.,

відповідача-1 - Пекар А.О.,

відповідача-2 - не з`явився,

відповідача-3 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21 травня 2025 року, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11 червня 2025 року (суддя Ломака В.С.)

та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2026 року (колегія суддів: Корсак В.А., Євсіков О.О., Алданова С.О.)

та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11 червня 2025 року

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2026 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро"; 3) ОСОБА_1

про стягнення 1 577 041,86 доларів США.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У грудні 2024 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" (далі - відповідач-1, ТОВ "Світ Агро Трейд"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" (далі - відповідач-2, ТОВ "Укртрансагро") та ОСОБА_1 (далі - відповідач-3) про солідарне стягнення 1 577 041,86 доларів США.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч умовам Генерального та Кредитного договорів позичальник неналежним чином виконував покладені на нього грошові зобов`язання, внаслідок чого за відповідачем-1 станом на 12 листопада 2024 року утворилася заборгованість у вказаному розмірі.

1.3. Відповідач-1 з позовом не погодився, посилаючись на те, що він, як один з позичальників за Генеральним та Кредитним договорами, провадив свою діяльність у місті Маріуполь, яке з березня 2022 року є окупованим внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - рф) проти України. ТОВ "Укртрансагро" зазнало втрат серед виробничих потужностей (що були передані в заставу та іпотеку в забезпечення виконання зобов`язань перед Банком) внаслідок їх часткового знищення та окупації, а продукція ТОВ "Світ Агро Трейд" (зернові культури сукупною масою майже 6,5 тисяч тон загальною вартістю станом на 23 лютого 2022 року майже 52 млн грн) була окупована та втрачена/знищена рф.

2. Стислий виклад фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

2.1. 23 грудня 2021 року між Банком, ТОВ "Світ Агро Трейд" (позичальник-1) та ТОВ "Укртрансагро" (позичальник-2) укладено Генеральний кредитний договір 707/2021/СРД-КБ-ГКД (далі - Генеральний договір), який визначає загальні умови та порядок здійснення Банком на користь позичальника кредитних операцій у межах загального ліміту, визначеного пунктом 1.3 Генерального договору, а також встановлює права та обов`язки, відповідальність сторін та інші умови, які визнаються сторонами обов`язковими для застосування протягом всього строку дії Генерального договору та до всіх відносин, що виникнуть на підставі Генерального договору та додаткових договорів, укладених в рамках Генерального договору, які зазначені в Додатку 1 до Генерального договору.

2.2. Згідно з пунктом 1.3 Генерального договору загальний ліміт встановлюється у розмірі 5 500 000,00 доларів США. Ліміт кредитування за кожним додатковим договором встановлюється у межах загального ліміту кредитування.

2.3. Відповідно до положень пункту 1.4 Генерального договору строк кредитування та проведення кредитних операцій за Генеральним договором встановлюється з 23 грудня 2021 року по 22 липня 2027 року (включно).

2.4. Пунктом 1.8 Генерального договору встановлено, що позичальники відповідають перед Банком як солідарні боржники.

2.5. За змістом пункту 2.1.1 Генерального договору у забезпечення зобов`язань прийнято:

- в іпотеку - нерухоме майно, а саме: комплекс, зерноперевалочний (ємкістю 48,12 тис. тон (без зерносушарки)), що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Луніна (вул. Портова), буд. 2, та належить позичальнику-2;

- в іпотеку - нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення (комплекс) загальною площею 2746,2 м 2 , що знаходяться за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Луніна (вул. Портова), буд. 50, та належить позичальнику-2;

- в заставу - обладнання майнового комплексу по перевалці зернових культур (у т.ч. приналежності та складові частини), яке знаходяться за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Луніна, буд. 2 та пр. Луніна, буд. 50, і належить позичальнику-2;

- поруку ТОВ "Світ Агро Трейд";

- поруку ТОВ "Укртрансагро";

- поруку ОСОБА_1 .

2.6. У пункті 5.7 Генерального договору його сторони погодилися, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (дії непереборної сили), що не залежать від волі сторін, такі як: війни, військові дії, блокади, ембарго, інші міжнародні санкції, валютні обмеження, інші дії держави, що створюють неможливість виконання сторонами своїх зобов`язань, пожежі, повені, інші стихійні лиха, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень Генерального договору на період дії зазначених обставин.

2.7. Доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий відповідними державними органами (пункт 5.8 Генерального договору).

2.8. Відповідно до положень пункту 5.9 Генерального договору виникнення форс-мажорних обставин продовжує строк виконання взаємних зобов`язань сторін за Генеральним договором на період тривалості дії таких обставин без відшкодування збитків обох сторін.

2.9. 23 грудня 2021 року між Банком та ТОВ "Світ Агро Трейд" (позичальник) був укладений Додатковий договір 707/2021/СРД-КБ-ГКД-ТКЛ1 про надання кредиту у формі відновлюваної кредитної лінії (траншевої) до Генерального договору (далі - Кредитний договір), за умовами якого Банк на умовах Генерального договору та цього Кредитного договору відкриває відновлювану кредитну лінію (траншеву) з лімітом 2 000 000,00 доларів США, а позичальник зобов`язується повернути кредит в межах строку кредитування, встановленого в пункті 2 цього Кредитного договору, та сплатити плату за кредит на умовах та в строки (терміни), визначені Генеральним договором та Кредитним договором.

2.10. Згідно з пунктом 2.1 Кредитного договору надання кредитних коштів здійснюється з 23 грудня 2021 року по 22 грудня 2022 року (включно).

2.11. На виконання умов Генерального договору та Кредитного договору Банк відкрив ТОВ "Світ Агро Трейд" відновлювальну кредитну лінію та видав в її рамках вісім траншів у загальному розмірі 2 000 000,00 доларів США у період з 18 січня 2022 року до 07 лютого 2022 року (кожен - строком на 4 місяці).

2.12. Позивач стверджує, що всупереч умовам Генерального та Кредитного договорів позичальник (відповідач-1) неналежним чином виконував покладені на нього грошові зобов`язання, внаслідок чого за ним станом на 12 листопада 2024 року утворилася заборгованість у розмірі 1 577 041,86 доларів США.

2.13. Пунктом 4.3.6 Генерального договору передбачено право Банку в разі наявності у позичальника простроченої заборгованості за Генеральним договором та/або іншими кредитними договорами, укладеними з Банком, та якщо забезпеченням за усіма вищевказаними договорами виступає предмет забезпечення, визначений в пункті 2.1 Генерального договору, вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов`язань за Генеральним договором та окремо за кожним іншим кредитним договором, в тому числі за рахунок реалізації вищезазначеного забезпечення.

2.14. Листами від 14 березня 2023 року 172/8730/2023 та від 14 березня 2023 року 172/8731/2023 Банк звернувся до ТОВ "Укртрансагро" і ТОВ "Світ Агро Трейд" з вимогою про повернення всієї суми заборгованості за Генеральним договором протягом тридцяти календарних днів з дати пред`явлення даної вимоги.

2.15. Однак вимога була залишена відповідачами 1 і 2 без задоволення, а заборгованість за Генеральним та Кредитним договорами - у добровільному порядку не погашена.

2.16. Також між Банком і відповідачами укладені договори поруки, за умовами яких поручителі несуть солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов`язань по Кредитному договору.

2.17. Листом від 14 листопада 2024 року 132/34346/2024 Банк звертався, зокрема, до ТОВ "Укртрансагро" з вимогою про усунення порушень, в якій вимагав виконати порушене зобов`язання та повернути всю суму кредиту за Кредитним договором, а також сплатити проценти протягом 2 (двох) банківських днів від дати отримання вимоги.

2.18. Оскільки наявна у ТОВ "Світ Агро Трейд" заборгованість за Генеральним та Кредитним договорами ні позичальником, ні поручителями в добровільному порядку погашена не була, Банк вирішив звернутися до суду з цим позовом для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів шляхом солідарного стягнення з відповідачів заборгованості у загальному розмірі 1 577 041,86 доларів США.

3. Короткий зміст судових рішень

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21 травня 2025 року у справі 910/15099/24 у задоволенні позову відмовлено.

3.2. Рішення, з посиланням на статті 11, 509, 530, 610, 614, 617, 626-629, 1049, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 14, 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" мотивоване тим, що господарська діяльність відповідача-1 (безпосереднього позичальника за Кредитним договором) зазнала негативний вплив через настання форс-мажорних обставин. Позивачем не надано, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності, зокрема, у ТОВ "Світ Агро Трейд" грошових коштів, достатніх для погашення тіла кредиту чи нарахованих за Генеральним та Кредитним договорами процентів, чи наявності у власності відповідачів необтяженого нерухомого майна, за рахунок якого можливо виконати зобов`язання за наведеними угодами і на яке не вплинули форс-мажорні обставини.

3.3. Суд першої інстанції зазначив, що оскільки заборгованість за тілом кредиту та процентами виникла вже після настання для відповідача-1 форс-мажорних обставин, зважаючи на доведеність наявності форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та причинно-наслідкового зв`язку між форс-мажором та неможливістю виконати свої зобов`язання позичальником, то беручи до уваги положення пункту 5.9 Генерального договору, суд дійшов висновку про те, що строк виконання зобов`язань ТОВ "Світ Агро Трейд" перед Банком за Генеральним (Кредитним) договором в частині сплати кредитних коштів та процентів продовжився на період дії обставин непереборної сили. Отже, на час звернення позивача з цим позовом до суду та на момент вирішення спору в справі 910/15099/24 по суті, строк виконання зазначених договірних зобов`язань не вважається простроченим, що свідчить про відсутність порушення позичальником зобов`язань за Генеральним (Кредитним) договором, а також відповідно й зобов`язань відповідача-2 та відповідача-3 як поручителів.

3.4. Отже, суд дійшов висновку про передчасність вимог Банку про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості у загальному розмірі 1 577 041,86 доларів США, у зв`язку з чим у задоволенні вимог позивача відмовив.

3.5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2026 року рішення Господарського суду міста Києва від 21 травня 2025 року у справі 910/15099/24 залишено без змін.

3.6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності всіх елементів, необхідних для застосування наслідків форс-мажору, а саме: факту настання надзвичайних та невідворотних обставин (повномасштабна військова агресія рф, окупація м. Маріуполь, де знаходились ключові активи та велась господарська діяльність ТОВ "Світ Агро Трейд"); прямого причинно-наслідкового зв`язку між цими обставинами та об`єктивною неможливістю виконання зобов`язання, що полягала у фізичній втраті/знищенні закредитованого товару (зернових культур), який був єдиним джерелом для генерації прибутку та погашення кредиту; відсутності вини відповідача у невиконанні зобов`язання.

3.7. Також апеляційний суд зауважив, що виникнення форс-мажорних обставин продовжує строк виконання взаємних зобов`язань сторін за Генеральним договором на період дії таких обставин без відшкодування збитків обома сторонами. Такі положення, зокрема містяться у Генеральному договорі в розрізі наявних фактичних обставин, адже відповідно до нього строк виконання зобов`язань між Банком та ТОВ "Світ Агро Трейд" як за Генеральним договором, так і за Кредитним договором, укладеним на виконання Генерального договору, продовжується на період дії форс-мажорних обставин. Отже строк виконання зобов`язання, у випадку настання форс-мажорних обставин, продовжується на період дії обставин непереборної сили, тобто на теперішній час не закінчився та не вважається простроченим, а після завершення відповідного періоду відповідач зобов`язаний повністю виконати свої обов`язки, позаяк за змістом наведених умов укладеного між сторонами договору вказані форс-мажорні обставини мають тимчасовий характер.

3.8. Суд апеляційної інстанції вказав, що Верховний Суд, за аналогічних обставин, вже робив висновки щодо неможливості задоволення позовних вимог про стягнення грошових коштів, у випадку наявності в договорі положення про продовження строку виконання зобов`язань між сторонами через настання форс-мажорних обставин. У цьому контексті апеляційний суд врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24 червня 2025 року у справі 905/755/24, яка за критеріями суб`єктного складу, обставин справи та правового регулювання є релевантною щодо справи, що розглядається ( 910/15099/24).

3.9. Крім того, додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11 червня 2025 року частково задоволено заяву ТОВ "Світ Агро Трейд" про розподіл судових витрат; стягнуто з позивача на користь відповідача-1 60 000,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги.

3.10. Дослідивши подані відповідачем-1 докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір заявлених відповідачем-1 витрат у сумі 15 000,00 доларів, що еквівалентно приблизно 650 000,00 грн, не повністю відповідає критеріям співмірності та пропорційності, керуючись принципом розумності судових витрат. Також суд врахував, що розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат, а також складності справи.

3.11. Зважаючи на встановлені судом обставини, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог, а також складності справи, незначної тривалості її розгляду, кількості призначених засідань та обсягу підготованих адвокатами процесуальних документів, оцінюючи фактичні витрати відповідача-1 з урахуванням всіх аспектів цієї справи, беручи до уваги, зокрема, викладені позивачем заперечення проти розміру витрат на оплату послуг адвоката та їх зменшення, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з Банку на користь ТОВ "Світ Агро Трейд" витрат на професійну правничу допомогу (з урахуванням витрат на отриманням Сертифікату Запорізької торгово-промислової палати) в сумі 60 000,00 грн.

3.12. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2026 року додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11 червня 2025 року у справі 910/15099/24 залишено без змін.

3.13. Розглянувши доводи апеляційних скарг позивача та відповідача-1, колегія суддів дійшла висновку, що скаржниками не спростовані висновки суду першої інстанції, всім обставинам, на які посилаються апелянти в апеляційних скаргах, судом першої інстанції надана належна правова оцінка на підставі сукупності належних та допустимих доказів. Норми матеріального та процесуального права судом першої інстанції застосовані правильно.

4. Короткий зміст вимог касаційних скарг

4.1. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення попередніх інстанцій, в якій просить:

- скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 21 травня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2026 року у справі 910/15099/24, прийняти нову постанову якою позовні вимоги задовольнити повністю;

- скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11 червня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2026 року, прийняту за наслідком перегляду додаткового рішення, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Світ Агро Трейд" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

- стягнути з відповідачів на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" судовий збір за подання позовної заяви в сумі 788 131,72 грн, за подання апеляційної скарги в сумі 1 182 197, 58 грн, за подання касаційної скарги в сумі 1 576 263, 44 грн.

4.2. Позивач зазначає, що оскаржує рішення Господарського суду міста Києва від 21 травня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2026 року, ухвалену за результатами апеляційного перегляду основного рішення у справі 910/15099/24, а також і додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11 червня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2026 року, ухвалену після апеляційного розгляду додаткового рішення у цій же справі, з підстави, передбаченої пунктом 1 абзацу 1 частини першої статті 287 ГПК України, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, не врахувавши висновки стосовно їх застосування, викладені у постановах Верховного Суду.

4.3. Відповідач-1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11 червня 2026 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2026 року, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Банку на користь ТОВ "Світ Агро Трейд" судові витрати у розмірі 635 839,18 грн.

4.4. Зазначає, що оскаржує вказані судові рішення на підставі пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 126, 129 ГПК України, без врахування висновків стосовно їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду.

5. Доводи касаційної скарги позивача

5.1. Позивач оскаржує рішення Господарського суду міста Києва від 21 травня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2026 року на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, стверджуючи про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права (статтю 617 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтю 218 Господарського кодексу України, частину другу статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також статті 541, 543 ЦК України) без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 25 січня 2022 року у справі 904/3886/21, від 15 червня 2023 року у справі 910/8580/22, від 20 червня 2024 року у справі 910/1779/23, від 21 липня 2021 року у справі 912/3323/20, від 07 червня 2023 року у справі 906/540/22, від 15 червня 2018 року у справі 915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі 913/785/17, від 30 листопада 2021 року у справі 913/785/17, від 24 червня 2025 року у справі 905/755/24, від 20 квітня 2022 року у справі 910/2615/18, від 13 вересня 2023 року у справі 910/7679/22, від 28 лютого 2024 року у справі 910/12005/22.

5.2. Зокрема, позивач посилається на те, що відповідачем-1 не були доведені належними та допустимими доказами обставини неможливості виконання зобов`язань за Генеральним договором у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, а саме, не надано жодних документів на підтвердження того, що станом на момент подання позову, фінансовий стан відповідача-1 не дозволяв виконувати зобов`язання за Генеральним договором.

5.3. Позивач вказує, що відповідач-1 не надав документального підтвердження відсутності коштів на банківських рахунках, а висновки судів попередніх інстанцій про зупинення його господарської діяльності та про відсутність у нього інших активів, за рахунок яких позичальник міг би виконати зобов`язання, є передчасними та такими, що не підтверджуються матеріалами справи. Висновки судів попередніх інстанцій про те, що наявність форс-мажорних обставин для відповідача-1 підтверджується сертифікатом Запорізької торгово-промислової палати від 11 лютого 2025 року 2300-25-0243 є помилковими.

5.4. Також позивач вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові безпідставно послався на правові висновки Верховного Суду з постанови від 24 червня 2025 року у справі 905/755/24, оскільки правовідносини не є подібними, а обставини справ суттєво відрізняються.

5.5. Крім того, судами не враховано солідарну відповідальність відповідачів згідно з умовами Генерального договору; навіть за наявності підстав для відмови у позові до відповідача-1 суди не мали правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог до відповідачів 2,3.

5.6. Додатково позивач зауважує, що суд першої інстанції безпідставно приймав процесуальні документи, подані відповідачем-1 з порушенням строків, а саме, відзив на позовну заяву та сертифікат торгово-промислової палати. Крім того, сертифікат торгово-промислової палати є доказом, який створений уже після відкриття провадження у справі, тому не міг бути врахований судами під час вирішення спору.

5.7. В обґрунтування передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 11 червня 2025 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2026 року, прийнятої за наслідками перегляду додаткового рішення, позивач вказує про порушення судами норм процесуального права (частин четвертої, п`ятої статті 126, частини п`ятої статті 129, пункту 5 частини четвертої статті 280 ГПК України), без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 16 листопада 2022 року у справі 922/1964/21, від 19 лютого 2020 року у справі 755/9215/15-ц, від 02 лютого 2024 року у справі 910/9714/22, від 08 квітня 2020 року у справі 306/1198/17, зокрема, щодо необхідності врахування критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

6. Доводи касаційної скарги відповідача-1

6.1. В обґрунтування передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 11 червня 2025 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2026 року, прийнятої за наслідками перегляду додаткового рішення, відповідач-1 також вказує про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права (частин четвертої, п`ятої та шостої статті 126, частини четвертої статті 129 ГПК України), без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 07 липня 2021 року у справі 910/12876/19, від 16 листопада 2022 року у справі 922/1964/21, від 03 жовтня 2019 року у справі 922/445/19, від 24 січня 2022 року у справі 911/2737/17, від 29 липня 2025 року у справі 921/457/23. Суть допущених судами порушень, на переконання відповідача-1, полягає в тому, що вони необґрунтовано зменшили суму його витрат на професійну правничу допомогу, в результаті чого основний тягар судових витрат поніс саме відповідач-1.

7. Заперечення відповідача-1 на касаційну скаргу позивача

7.1. ТОВ "Світ Агро Трейд" у відзиві на касаційну скаргу Банку зазначає про її необґрунтованість, просить залишити її без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 21 травня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2026 року просить залишити без змін.

7.2. Зауважує, що оскільки строк кредитування у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин автоматично продовжився на період їх дії (відповідно до пункту 5.9 Генерального договору), заборгованість не вважається простроченою. Доводи касаційної скарги в цій частині зводяться до переоцінки доказів.

7.3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11 червня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2026 року, прийнятої за наслідками перегляду додаткового рішення, відповідач-1 просить скасувати, ухваливши нове рішення, яким заяву ТОВ "Світ Агро Трейд" про ухвалення додаткового рішення задовольнити у повному обсязі та стягнути з Банку на користь ТОВ "Світ Агро Трейд" судові витрати в розмірі 635 839,18 грн.

8. Заперечення позивача на касаційну скаргу відповідача

8.1. Банк у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Світ Агро Трейд" проти неї заперечує, просить залишити її без задоволення.

8.2. Стверджує, що заявлений відповідачем-1 до стягнення з позивача розмір судових витрат є завищеним у декілька разів, неспівмірним зі складністю справи, витраченим адвокатом часом та обсягом наданих послуг.

9. Рух справи в суді касаційної інстанції

9.1. Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями та передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07 травня 2026 року для розгляду касаційних скарг позивача та відповідача-1 визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т.М.

9.2. Ухвалами від 20 травня 2026 року Верховний Суд залишив касаційні скарги без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надав строк для усунення допущених недоліків.

9.3. Скаржники усунули недоліки у встановлений Верховним Судом строк.

9.4. Ухвалами Верховного Суду від 15 червня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами позивача та відповідача-1, касаційні скарги призначені до спільного розгляду.

9.5. Згідно з розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 04 серпня 2026 року 32.2-01/1307 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи 910/15099/24 у зв`язку з відпусткою судді Малашенкової Т. М.

9.6. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 серпня 2026 року справу 910/15099/24 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у такому складі: Власов Ю.Л. - головуючий, Бенедисюк І. М., Булгакова І. В.

10. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

10.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

10.2. Нормами частини другої статті 300 ГПК України встановлені межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

10.3. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

10.4. Процесуальні фільтри доступу до касаційного суду визначені у статті 287 ГПК України. Зокрема, касаційний перегляд рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанов суду апеляційної інстанції є можливим виключно за наявності підстав касаційного оскарження, зазначених у частині другій статті 287 ГПК України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою ЄСПЛ, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

10.5. Також Верховний Суд наголошує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, він виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

10.6. Верховний Суд позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

10.7. Крім того, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на положення частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

10.8. Отже, повноваження Верховного Суду з розгляду касаційних скарг мають здійснюватися з метою забезпечення сталої судової практики, а не створення можливості проведення додаткового апеляційного перегляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Стосовно доводів касаційної скарги позивача щодо наявності підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 21 травня 2025 року, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2026 року

11.1. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

11.2. Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

11.3. Позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій під час вирішення спору по суті не врахували висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 25 січня 2022 року у справі 904/3886/21, від 15 червня 2023 року у справі 910/8580/22, від 20 червня 2024 року у справі 910/1779/23, від 21 липня 2021 року у справі 912/3323/20, від 07 червня 2023 року у справі 906/540/22, від 15 червня 2018 року у справі 915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі 913/785/17, від 30 листопада 2021 року у справі 913/785/17, від 24 червня 2025 року у справі 905/755/24, від 20 квітня 2022 року у справі 910/2615/18, від 13 вересня 2023 року у справі 910/7679/22, від 28 лютого 2024 року у справі 910/12005/22, внаслідок чого неправильно застосували статті 541, 543, 617 ЦК України, статтю 218 Господарського кодексу України, частину другу статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

11.4. Так, відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

11.5. Згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

11.6. Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" ТПП та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

11.7. У касаційній скарзі позивач наводить фрагменти постанов Верховного Суду (зокрема, від 25 січня 2022 року у справі 904/3886/21, від 15 червня 2023 року у справі 910/8580/22, від 20 червня 2024 року у справі 910/1779/23, від 21 липня 2021 року у справі 912/3323/20, від 07 червня 2023 року у справі 906/540/22, від 15 червня 2018 року у справі 915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі 913/785/17, від 30 листопада 2021 року у справі 913/785/17, від 24 червня 2025 року у справі 905/755/24, від 13 вересня 2023 року у справі 910/7679/22), які містять загальні правові висновки щодо застосування наведених вище законодавчих положень, зміст яких зводиться до того, що:

- форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести;

- лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку;

- між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин;

- посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору;

- сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

11.8. З посиланням на наведені та подібні до них висновки Верховного Суду позивач наголошує на тому, що відповідачі не довели належними та достатніми доказами, що на момент заявлення цього позову позичальник (відповідач-1) не мав можливості повертати кредит, сплачувати проценти та комісію. Суди обмежилися посиланням лише на сертифікат торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини, хоча він у цьому випадку є неналежним доказом.

11.9. Перевіряючи зазначені доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду враховує, що суди першої та апеляційної інстанцій встановили наступні обставини справи.

Відповідачі (позичальники за Генеральним договором) на час початку широкомасштабної військової агресії здійснювали свою господарську діяльність у місті Маріуполі Донецької області, яке є окупованим рф з початку березня 2022 року. За фактом знищення та/або втрати майна ТОВ "Світ Агро Трейд" подало до правоохоронних органів заяву про вчинення кримінального правопорушення (за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України), а також звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з рф збитків. За висновком судового експерта від 22 січня 2024 року 22/01/2024, складеного за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), заподіяних ТОВ "Світ Агро Трейд" в ході збройної агресії рф внаслідок пошкодження, втрати та (або) знищення майна (запасів), а саме, зернових культур врожаю 2021 року, становить 59 143 326,25 грн, що станом на дату оцінки еквівалентно 1 576 029,04 доларів США. Рішенням від 17 липня 2024 року в справі 905/162/24 за позовом ТОВ "Світ Агро Трейд" до рф в особі міністерства юстиції російської федерації, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Банку, про стягнення 59 143 326,25 грн (яке у встановленому законом порядку набрало законної сили) господарський суд Донецької області задовольнив вимоги позивача у повному обсязі.

Суди також встановили, що належні відповідачу-1 зернові культури, придбані за кредитні кошти, були втрачені ТОВ "Світ Агро Трейд" внаслідок збройної агресії рф та окупації міста Маріуполя. Відповідач-1 отримав Сертифікат Запорізької торгово-промислової палати 2300-25-0243 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) про засвідчення настання форс-мажорних обставин з 05 березня 2022 року. Цим сертифікатом ТОВ "Світ Агро Трейд" засвідчено форс-мажорні обставини: військова агресія рф проти України, що стало підставою введення воєнного стану (тимчасова окупація Маріупольського району Донецької області) з 05 березня 2022 року - за Генеральним та Кредитним договорами, укладеними з Банком. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 05 березня 2022 року; дата закінчення - тривають на 11 лютого 2025 року.

Суди вказали, що станом на 23 лютого 2022 року у ТОВ "Світ Агро Трейд" була відсутня заборгованість перед Банком як за тілом кредиту, так і за нарахованими процентами. Листом від 05 квітня 2022 року ТОВ "Світ Агро Трейд" звернулося до Банку з повідомленням про виникнення форс-мажорних обставин (дії непереборної сили) у порядку пунктів 5.7, 5.9 Генерального договору, в якому проінформувало позивача про неможливість виконання зобов`язань за вищезгаданим договором та повідомило про повернення до виконання зобов`язань після припинення дії воєнного стану в України, долучивши копію листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року 2024/02.0-7.1.

11.10. Виходячи із встановлених обставин справи, суди попередніх інстанцій виснували про наявність усіх елементів, необхідних для застосування наслідків форс-мажору. При цьому суди зазначили, що згідно з умовами укладеного між сторонами Генерального договору виникнення форс-мажорних обставин продовжує строк виконання взаємних зобов`язань сторін за Генеральним договором на період дії таких обставин без відшкодування збитків обома сторонами. При цьому суди окремо зауважили, що заборгованість за тілом кредиту та процентам виникла вже після настання для відповідача-1 форс-мажорних обставин, разом з тим ні Генеральним договором, ні Кредитним договором не передбачено певні строки та юридичні наслідки того, що сторона не повідомила іншу сторону цього договору в строки, визначені договором, про факт настання таких обставин, та не встановлено умови про те, що ненадання сертифікату протягом певного строку позбавляє сторону можливості посилатися на настання форс-мажорних обставин, як на підставу відкладення строку виконання зобов`язань.

11.11. У касаційній скарзі позивач стверджує про те, що надані відповідачами докази на підтвердження наявності форс-мажорних обставин не підтверджують існування для них форс-мажорних обставин на час звернення позивача з позовом у цій справі; в реальності відповідачі мають можливість виконувати договірні зобов`язання, оскільки не припинили господарську діяльність, а продовжують її здійснювати на неокупованій частині України, зокрема відповідач-1 протягом липня-вересня придбав та відвантажив на експорт 1900 тон пшениці, виручка від реалізації якої склала близько 455 000,00 євро.

11.12. Проаналізувавши оскаржувані судові рішення у наведеному аспекті, колегія суддів Верховного Суду погоджується із указаними доводами позивача про те, що суди попередніх інстанцій не досліджували та не встановлювали обставин неможливості відповідачем-1 як позичальником за Генеральним та Кредитним договорами виконувати зобов`язання перед Банком станом на час звернення Банку до суду із цим позовом, тобто не досліджувати та не встановлювали обставин тривання для відповідача-1 форс-мажорних обставин протягом цього часу.

11.13. Встановлені судами обставини стосовно наявності у відповідача-1 форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили виконання ним зобов`язань перед Банком за Генеральним та Кредитним договорами, стосуються періоду втрати відповідачами належного їм майна на території, окупованій внаслідок широкомасштабної військової агресії рф у 2022 році. Водночас майнового стану ТОВ "Світ Агро Трейд" станом на час звернення Банку з позовом суди першої та апеляційної інстанцій не перевіряли, обставини щодо наявності/ відсутності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, за рахунок яких було би можливо виконати зобов`язання перед Банком за отриманими кредитними коштами, не встановлювали.

11.14. Під час розгляду справи позивач постійно акцентував увагу на тому, що відповідачі станом на зараз здійснюють господарську діяльність, мають у власності нерухоме майно та транспортні засоби, отримують прибуток, який дозволяє розраховуватися за кредитом, однак суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою вказані доводи.

11.15. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з позивачем у тому, що фактично суди поклали в основу свого висновку про існування форс-мажорних обставин для відповідачів станом на час вирішення цієї справи лише сертифікат Запорізької торгово-промислової палати, однак Верховний Суд неодноразово зазначав (у тому числі у тих постановах, на які посилається позивач), що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

11.16. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона в разі виникнення спору має подавати відповідні докази на підтвердження наявності обставин непереборної сили (їх існування станом на час виникнення спору), причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання.

11.17. Водночас в оскаржуваних судових рішеннях відсутні посилання на надані відповідачем-1 докази, які підтверджують існування (продовження існування) для нього форс-мажорних обставин, які унеможливлюють належне виконання Генерального та Кредитного договорів, станом на час звернення позивача з позовом (06 грудня 2024 року), та оцінка таких доказів.

11.18. Апеляційний суд в оскаржуваній постанові від 04 березня 2026 року послався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24 червня 2025 року у справі 905/755/24, які вважав такими, що зроблені в аналогічних правовідносинах.

11.19. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що висновки у справі 905/755/24 зроблені за інших фактичних обставин цієї справи, оскільки у зазначеній справі суди досліджували та встановлювали майновий стан відповідача-1 станом на час виникнення спору з позивачем.

11.20. Виходячи з викладеного, колегія суддів Верховного Суду виснує, що доводи касаційної скарги позивача знайшли своє часткове підтвердження, зокрема щодо того, що висновки судів попередніх інстанцій про наявність для відповідачів форс-мажорних обставин станом на час виникнення цього судового спору зроблені лише на підставі Сертифікату Запорізької торгово-промислової палати, що суперечить сталій практиці Верховного Суду, відповідно до якої сертифікат торгово-промислової палати повинен оцінюватися судом критично та не може вважатися беззаперечним доказом існування форс-мажору.

11.21. Оскільки суд касаційної інстанції не може втручатися в оцінку доказів, здійснену судами попередніх інстанцій, вирішувати питання про достатність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази, наведене вище є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд.

11.22. У зв`язку із зробленими висновками щодо результатів касаційного перегляду інші доводи касаційної скарги позивача щодо оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21 травня 2025 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2026 року (у тому числі щодо наявності / відсутності правових підстав для солідарної відповідальності всіх відповідачів) колегією суддів Верховного Суду не аналізуються.

Стосовно доводів касаційних скарг позивача та відповідача-1 щодо наявності підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, для скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 11 червня 2025 року, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2026 року

11.23. В обґрунтування передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 11 червня 2025 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2026 року, прийнятої за наслідками перегляду додаткового рішення, позивач та відповідач-1 вказують про порушення судами статей 126, 129 ГПК України, без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 16 листопада 2022 року у справі 922/1964/21, від 19 лютого 2020 року у справі 755/9215/15-ц, від 02 лютого 2024 року у справі 910/9714/22, від 08 квітня 2020 року у справі 306/1198/17, від 07 липня 2021 року у справі 910/12876/19, від 03 жовтня 2019 року у справі 922/445/19, від 24 січня 2022 року у справі 911/2737/17, від 29 липня 2025 року у справі 921/457/23 тощо.

11.24. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що за змістом статті 244 ГПК України додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Отже, додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу (такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі 904/8884/21).

11.25. Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення Господарського суду міста Києва від 21 травня 2025 року у цій справі (залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2026 року), то додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11 червня 2025 року (залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2026 року), яке є похідним від первісного судового акта, також слід скасувати, незалежно від вимог та доводів касаційних скарг позивача та відповідача-1, які стали підставою для відкриття касаційного провадження з перегляду цього судового рішення.

12. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

12.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

12.2. Колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу Банку слід задовольнити частково, оскаржувані судові рішення у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

12.3. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід оцінити надані ТОВ "Світ Агро Трейд" докази на підтвердження наявності (продовження існування) станом на час виникнення цього судового спору форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливлюють виконання ним як позичальником своїх зобов`язань за Генеральним та Кредитним договорами, з урахуванням сталих правових висновків Верховного Суду щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" (зокрема, стосовно того, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін; сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони є форс-мажорними саме для конкретного випадку; непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести; суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливлювали належне виконання стороною свого обов`язку станом на час виникнення судового спору; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання; сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами тощо).

13. Судові витрати

13.1. Верховний Суд розподіл судового збору не здійснює відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, оскільки такий розподіл має бути здійснений за результатами нового розгляду.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21 травня 2025 року, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11 червня 2025 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2026 року скасувати.

3. Справу 910/15099/24 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. Л. Власов

Суддя І. М. Бенедисюк

Суддя І. В. Булгакова