Постанова у справі № 686/7897/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року

м. Київ

справа 686/7897/25

провадження 61-3854св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - держава Україна в особі Міністерства юстиції України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору , - Хмельницька обласна прокуратура,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 листопада 2025 року у складі судді Продана Б. Г. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 лютого 2026 року у складі колегії суддів: Янчук Т. О., Грох Л. М., Ярмолюка О. І.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до держави Україна в особі Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, про - Хмельницька обласна прокуратура, про відшкодування моральної шкоди.

2. Позов обґрунтовано тим, що протягом 2010-2015 років щодо нього як керівника ряду суб`єктів господарювання здійснювалося кримінальне провадження.

3. Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Хмельницької області від 29 грудня 2015 року кримінальне провадження про обвинувачення позивача у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 212, частиною другою статті 366 КК України, закрито у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості у вчиненні цих кримінальних правопорушень у суді та вичерпанням можливості їх отримати, запобіжний захід скасовано.

4. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2017 року стягнуто з Державного бюджету України на його користь 300 000 грн моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду.

5. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у справі 822/1816/17 визнано протиправними дії прокуратури Хмельницької області щодо відмови у прийнятті постанови про відшкодування позивачу втраченого заробітку та інших грошових доходів, які він втратив внаслідок проведення досудового розслідування, та зобов`язано прокуратуру Хмельницької області в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду , прийняти таку постанову.

6. На виконання цього рішення суду 14 січня 2019 року прокуратура Хмельницької області прийняла постанову, якою відмовила позивачу у відшкодуванні шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду.

7. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року у справі 560/257/20, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року, вказану постанову було скасовано. Водночас адміністративний суд зобов`язав уповноважену особу прокуратури Хмельницької області прийняти передбачену частиною першою статті 12 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду постанову про відшкодування позивачу шкоди, завданої неправомірними діями органів досудового розслідування у кримінальному провадженні 32014240000000028 від 16 травня 2014 року, за ознаками правопорушень передбачених частиною 2 статті 212 та частиною другою статті 366 КК України.

8. Станом на 01 січня 2022 року та станом на 01 січня 2024 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року у справі 560/257/20 не виконане.

9. Внаслідок неприйняття прокуратурою Хмельницької області постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду, позивачеві завдано моральну шкоду. Зокрема, він зазнав душевних страждань і немайнових втрат, вживав додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права. З урахуванням характеру правопорушення та глибини душевних страждань розмір завданої позивачу моральної шкоди склав в загальному розмірі 30 000 000 грн.

10. За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з держави Україна на свою користь 30 000 000 грн моральної шкоди, завданої навмисним тривалим невиконанням рішення суду (справа 560/257/20) щодо прийняття постанови Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2024 року.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

11. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 листопада 2025 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 17 лютого 2025 року, в задоволенні позову відмовлено.

12. Ухвалюючи судові рішення, суди виходили із того, що ОСОБА_1 не довів склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності держави за завдані йому збитки. Зокрема, позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між процесуальними рішеннями прокуратури та негативним наслідками для нього у зв`язку з цими рішеннями. Також у справі відсутні докази щодо заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди та її розміру.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

13. У березні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .

14. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 26 березня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позовні вимоги.

16. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає:

застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі 916/1423/17, від 27 листопада 2019 року у справі 242/4741/16-ц та в справі 750/6330/17, від 25 березня 2020 року у справі 641/8857/17, від 19 січня 2021 року в справі 916/1415/19, від 25 січня 2021 року у справі 227/4410/19, від 22 березня 2021 року у справі 203/1067/19, від 25 березня 2021 року у справі 227/3052/19, від 26 січня 2022 року в справі 953/6561/20, від 07 вересня 2022 року в справі 289/2110/21, від 17 січня 2024 року в справі 686/14845/22, від 28 січня 2026 року в справі 686/12310/25 та в справі 686/18328/24 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

справу розглянуто і вирішено неповноважним складом апеляційного суду (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

17. Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення статей 23, 276 ЦК України. Суди не звернули уваги, що він пов`язував моральну шкоду із спричиненнями йому неправомірними діями відповідача душевними стражданнями, які призвели до порушення його нормальних життєвих зв`яків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

18. Також заявник посилається на неповноту розгляду позовних вимог, оскільки судами не розглянуті вимоги щодо стягнення на його користь 20 000 000 грн моральної шкоди станом на 01 січня 2024 року.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

19. У квітні 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від Міністерства юстиції України, у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

20. Вироком Хмельницького міськрайоного суду від 05 листопада 2013 року, залишеним у цій частині без зміни ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 28 січня 2014 року, позивача за обвинуваченням у вчиненні злочинів передбачених частиною третьою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 209, частиною другою статті 366 КК України виправдано за відсутністю складу цих злочинів та засуджено за частиною першою статті 366 КК України із звільненням, на підставі частини п`ятої статті 74 КК України від покарання.

21. Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 28 січня 2014 року, апеляційну скаргу на цей вирок в частині засудження за частиною першою статті 366 КК України було частково задоволено, вирок у частині засудження за частиною першою статті 366 КК України скасовано з направленням справи у цій частині прокурору Хмельницької області на додаткове розслідування, запобіжний захід залишено без змін.

22. Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Хмельницької області Балюка В. О. від 29 грудня 2015 року кримінальне провадження за обвинуваченням позивача у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною другою статті 212, частиною другою статті 366 КК України закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 284 КПК України, скасовано запобіжний захід.

23. Ухвалою від 10 січня 2017 року по справі 686/2708/17 відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області до Державної казначейської служби України, прокуратури Хмельницької області, Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про стягнення моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.

24. Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 27 липня 2017 року у справі 686/2708/17 на користь ОСОБА_1 стягнуто з державного бюджету 300 000 грн моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.

25. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у справі 822/1816/17, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, визнано протиправними дії прокуратури Хмельницької області щодо відмови у прийнятті постанови про відшкодування ОСОБА_1 втраченого заробітку та інших грошових доходів, які він втратив внаслідок проведення досудового розслідування 32014240000000028 від 16 травня 2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 212 та частиною другою статті 366 КК України, прийняття якої передбачене статтею 12 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду 266-94 від 01 грудня 1994 року, а також зобов`язано прокуратуру Хмельницької області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 до прокуратури Хмельницької області з приводу виплати йому втраченого заробітку та інших грошових доходів, які він втратив внаслідок проведення досудового розслідування 32014240000000028 від 16 травня 2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 212 та частиною другою статті 366 КК України, та прийняти постанову у порядку, передбаченому статтею 12 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду 266-94 від 01 грудня 1994 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

26. На виконання рішення суду у справі 822/1816/17 прокуратура Хмельницької області прийняла постанову від 08 листопада 2017 року, якою відмовлено у відшкодуванні ОСОБА_1 шкоди, завданої йому діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, оскільки досудове розслідування проводило Слідче управління фінансових розслідувань ДФС у Хмельницькій області.

27. 01 серпня 2018 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою І. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа 822/1816/17, виданого 31 жовтня 2017 року Хмельницьким окружним адміністративним судом, яким зобов`язано прокуратуру Хмельницької області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 до прокуратури Хмельницької області винести постанову про відшкодування заподіяної ОСОБА_1 шкоди. 17 вересня 2018 року, беручи до уваги наявну постанову прокурора від 08 листопада 2017 року вказане виконавче провадження 56898637 з виконання боржником виконавчого листа 822/1816/17, виданого 31 жовтня 2017 року Хмельницьким окружним адміністративним судом, закрито.

28. Постановою від 25 жовтня 2018 року у справі 2240/3246/18 Хмельницького окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 17 вересня 2018 року.

29. Постановою від 21 листопада 2018 року у справі 2240/3246/18 Сьомого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення від 25 жовтня 2018 року Хмельницького окружного адміністративного суду, визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця від 17 вересня 2018 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року. Постановою від 05 грудня 2018 року державним виконавцем поновлено виконавче провадження. Вимогою від 22 грудня 2018 року державним виконавцем зобов`язано прокуратуру Хмельницької області виконати виконавчий лист 822/1816/17 від 31 жовтня 2017 року, виданий Хмельницьким окружним адміністративним судом, протягом десяти робочих днів та повідомити державного виконавця про виконання.

30. Постановою прокуратури Хмельницької області про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду від 14 січня 2019 року відмовлено у відшкодуванні заробітку та інших грошових доходів ОСОБА_1 , а також іншої шкоди, завданої йому незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.

31. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року у справі 560/257/20, постанова прокуратури Хмельницької області від 14 січня 2019 року визнана протиправною та скасована. Водночас адміністративний суд зобов`язав уповноважену особу Прокуратури Хмельницької області прийняти передбачену частиною першою статті 12 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду постанову про відшкодування позивачу шкоди, завданої неправомірними діями органів досудового розслідування у кримінальному провадженні 32014240000000028 від 16 травня 2014 року за ознаками правопорушень, передбачених частиною другою статті 212 та частиною другою статті 366 КК України.

32. 31 березня 2021 року прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Хмельницької обласної прокуратури винесено постанову про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування і суду, якою визначено суму відшкодування 0 грн 0 коп.

33. Однак на підставі рішень судів, а саме, рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 27 липня 2017 року у справі 686/2708/17 на користь ОСОБА_1 стягнуто з державного бюджету 300 000 грн моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.

34. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 11 листопада 2020 у справі 686/1049/18 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано рішення Хмельницького міськрайонного суду від 15 травня 2018 року та постановлене нове судове рішення, яким стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 21 324,41 грн втраченого заробітку з урахуванням індексу інфляції та 28 000 грн витрат за надання правової допомога.

35. Сума коштів у розмірі 49 324,41 грн зарахована на банківську картку ОСОБА_1 30 червня 2022 року.

Позиція Верховного Суду

36. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

37. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

38. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

39. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

40. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

41. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

42. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

43. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

44. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

45. Згідно зі змістом статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

46. На підставі вказаної норми відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.

47. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України.

48. Вищевказані підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

49. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

50. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

51. Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

52. Застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов

є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

53. Вищезазначене узгоджується із правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у змісті постанови від 12 березня 2019 року у справі 920/715/17, а також у змісті постанови Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі 454/2855/22.

54. Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

55. Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи,

а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

56. Положеннями частини третьої статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

57. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, зокрема, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

58. Для наявності підстав зобов`язання відшкодувати шкоду відповідно до вимог статті 1174 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, наявність шкоди, протиправність дій її заподіювача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, а тому позивач

в цій справі повинен довести належними та допустимими доказами завдання йому шкоди і що дії або бездіяльність відповідача є підставою для відшкодування шкоди в розумінні статей 1167, 1174 ЦК України.

59. Відтак, для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення. Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

60. Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

61. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

62. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

63. Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

64. Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

65. У постановах від 20 березня 2019 року у справі 918/203/18,

від 28 жовтня 2020 року у справі 904/3667/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що у справах про відшкодування шкоди доведення обґрунтованості вимог покладається на позивача, який має надати суду докази наявності шкоди, протиправності поведінки того, хто завдав шкоду, а також причинно-наслідковий зв`язок такої поведінки із завданою шкодою.

66. Так, судами встановлено, що постановою прокуратури Хмельницької області від 14 січня 2019 року відмовлено у відшкодуванні заробітку та інших грошових доходів ОСОБА_1 , а також іншої шкоди, завданої йому незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року у справі 560/257/20 постанова прокуратури Хмельницької області від 14 січня 2019 року визнана протиправною та скасована.

67. 31 березня 2021 року прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Хмельницької обласної прокуратури винесено постанову про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування і суду, якою визначено суму відшкодування 0 грн 0 коп.

68. ОСОБА_1 оскаржив цю постанову до суду, внаслідок чого постановою Хмельницького апеляційного суду від 14 березня 2023 року у справі 686/19620/22 її скасовано. Водночас апеляційний суд зобов`язав Хмельницьку обласну прокуратуру повторно розглянути звернення позивача з приводу відшкодування шкоди у виді втраченого заробітку та інших грошових доходів у порядку, передбаченому статтею 12 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду .

69. Під час апеляційного перегляду вказаної справи судом враховано, що відсутні дані про виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 14 березня 2023 року у справі 686/19620/22.

70. Відповідно частини другої статті 12 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність органів досудового розслідування, прокуратури і суду у разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.

71. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_1 не довів склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності держави за завдані йому збитки.

72. Зокрема, позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між процесуальними рішеннями прокуратури та негативним наслідками для нього у зв`язку з цими рішеннями. Також у справі відсутні докази щодо заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди та її розміру.

73. Крім того, суди правомірно виснували, що сам факт скасування постанови прокурора не свідчить про протиправність дій держави та завдання моральної шкоди позивачу, враховуючи, що права та інтереси позивача були поновлені рішеннями судів.

74. З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій статей 23, 276 ЦК України.

75. Також відхиляються доводи касаційної скарги про те, що судами не розглянуті вимоги щодо стягнення на його користь 20 000 000 грн моральної шкоди станом на 01 січня 2024 року, оскільки судами відмовлено у задоволенні позовних вимог у з`язку із недоведеністю. При цьому позивач обґрунтовував підстави позову про стягнення моральної шкоди станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2024 року одними і тими ж обставинами.

76. Посилання заявника на розгляд справи в апеляційному суді неналежним складом суду не знайшли свого підтвердження, з урахуванням доводів заявника.

77. Доводи заявника щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі 916/1423/17, від 27 листопада 2019 року у справі 242/4741/16-ц та в справі 750/6330/17, від 25 березня 2020 року у справі 641/8857/17, від 19 січня 2021 року в справі 916/1415/19, від 25 січня 2021 року у справі 227/4410/19, від 22 березня 2021 року у справі 203/1067/19, від 25 березня 2021 року у справі 227/3052/19, від 26 січня 2022 року в справі 953/6561/20, від 07 вересня 2022 року в справі 289/2110/21, від 17 січня 2024 року в справі 686/14845/22, від 28 січня 2026 року в справі 686/12310/25 та в справі 686/18328/24, відхиляються колегією суддів, оскільки, з урахуванням встановлених обставин, оскаржувані судові рішення не суперечать висновкам, викладеним у наведених постановах.

78. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

79. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

80. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 листопада 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. М. Осіян

В. В. Сердюк