Постанова у справі № 910/19434/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року

м. Київ

cправа 910/19434/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 (колегія суддів: Сітайло Л.Г., Іванов В.П., Чаплян С.Є.)

у справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд)

до відповідачів:

1) ОСОБА_1 ,

2) ОСОБА_2 ,

3) ОСОБА_3 ,

4) ОСОБА_4 ,

5) ОСОБА_5 ,

6) ОСОБА_6 ,

7) ОСОБА_7 ,

8) ОСОБА_8 ,

9) ОСОБА_9 ,

10) ОСОБА_10

про стягнення 78 710 514,95 грн.

ВСТУП

1. Після ліквідації банку Фонд звернувся з позовом до його колишніх керівників про солідарне стягнення шкоди (збитків) у порядку ч.5 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ч.5 ст.58 Закону "Про банки і банківську діяльність".

2. Апеляційний господарський суд визнав частково обґрунтованими позовні вимоги по суті спору, однак відмовив у їх задоволенні з підстав пропуску Фондом позовної давності.

3. Після цього у іншій судовій справі було відмінено державну реєстрацію припинення банку, у зв`язку із чим Фонд звернувся із заявою про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами.

4. Оскільки суд відмовив у задоволенні цієї заяви, Фонд звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

5. Перед Верховним Судом у цій справі постали питання про те, чи відповідають обставини, на які посилається Фонд у зв`язку з відміною державної реєстрації припинення банку, ознакам нововиявлених обставин, визначеним у ст.320 ГПК, зокрема, чи є ці обставини істотними для розгляду справи.

6. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

7. У грудні 2020 року Фонд звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про солідарне стягнення шкоди (збитків) у розмірі 78 710 514,95 грн у порядку ч.5 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ч.5 ст.58 Закону "Про банки і банківську діяльність".

8. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема тим, що внаслідок недобросовісних управлінських рішень відповідачів (щодо укладення двох кредитних договорів) банку спричинено шкоду в розмірі 78 710 514,95 грн.

9. Господарський суд міста Києва рішенням від 15.03.2023 відмовив у задоволенні позову через сплив позовної давності. Також дійшов висновку, що позовні вимоги до деяких з відповідачів є повністю (до ОСОБА_1 та ОСОБА_10 ) або частково (до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 і ОСОБА_5 ) необґрунтованими через відсутність протиправної поведінки. Такого висновку суд дійшов у зв`язку з відсутністю ОСОБА_6 на засіданні комітетів та відсутністю підписів ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 і ОСОБА_5 на певних протоколах.

10. Північний апеляційний господарський суд постановою від 15.10.2024 рішення Господарського суду міста Києва змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови, а резолютивну частину рішення залишив без змін. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутність підписів ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 і ОСОБА_5 на протоколах не є підставою для висновку про відсутність протиправної поведінки цих осіб. Щодо ОСОБА_6 встановив відсутність протиправної поведінки.

11. Верховний Суд постановою від 09.07.2025 касаційні скарги Фонду та ОСОБА_10 залишив без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 залишив без змін.

12. 01.05.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Фонду про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024, у якій просить скасувати наведену постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нову, якою скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 та ухвалити нове, яким позовну заяву Фонду задовольнити частково, а саме:

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 на користь Фонду майнову шкоду в розмірі 953 000,00 грн;

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь Фонду майнову шкоду в розмірі 35 197 347,31 грн;

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь Фонду майнову шкоду в розмірі 42 560 167,64 грн;

- відмовити у задоволенні позовних вимог Фонду до ОСОБА_6 в частині стягнення 42 560 167,64 грн.

13. Заява Фонду обґрунтована таким:

- постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі 910/6109/25 та ухвалено нове рішення, яким позов Фонду до Шевченківської районної у м Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс", задоволено та відмінено державну реєстрацію припинення юридичної особи - Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Ерде Банк" в результаті ліквідації (запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі також - ЄДР): "Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, 13.11.2018, 17:41:31, 10711110040022299, ОСОБА_12 , Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація");

- 15.04.2026 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про скасування/анулювання реєстраційної дії від 13.11.2018 10711110040022299, якою припинено юридичну особу ПАТ "Ерде Банк" в результаті її ліквідації;

- таким чином, ПАТ "Ерде Банк" продовжує існувати як юридична особа, процедура ліквідації якого здійснюється на сьогодні Фондом. Наразі статус банку - в стадії припинення, керівник: Караченцев Артем Юрійович (уповноважена особа Фонду);

- за таких обставин висновки суду апеляційної інстанції, викладені у постанові від 15.10.2025 у справі 910/19434/20, про доцільність застосування правових висновків Верховного Суду, які викладені в постанові у справі 916/3724/21 щодо питання визначення моменту, з якого починається перебіг позовної давності у спорах за позовами Фонду про стягнення шкоди, в порядку ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", поданими після припинення банку, є помилковими, а отже - підстава для відмови в позові, яка покладена в основу судового рішення, яке переглядається, є безпідставною та необґрунтованою;

- позовна давність у цій справі не спливла, оскільки на день звернення позивачем з позовом (09.12.2020) не настала подія, з якою Закон "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" пов`язує момент закінчення позовної давності (настання останнього дня трирічного строку з моменту внесення до реєстру запису про припинення ПАТ "Ерде Банк" як юридичної особи), що призвело до ухвалення Північним апеляційним господарським судом помилкової постанови від 15.10.2024, яка підлягає скасуванню;

- отже, правовий висновок, який сформовано в постанові Верховного Суду у справі 916/3724/21 щодо пропуску позивачем позовної давності, нерелевантний до цієї справи, оскільки ПАТ "Ерде Банк" не є припиненим як юридична особа та на сьогодні відсутній запис про припинення неплатоспроможного банку як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- зазначені обставини є істотними, оскільки мають важливе значення як на визначення моменту початку перебігу позовної давності, його перебіг, так і на його закінчення, існували на час розгляду даної справи, однак не були встановлені судами, не були і не могли бути відомі заявнику, тому ці обставини є нововиявленими та є підставами для перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024, якою змінено рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2023;

- з урахуванням нововиявлених обставин, момент початку перебігу позовної давності настав 10.01.2013 (рішення Фонду щодо початку процедури ліквідації ПAT "Ерде Банк"), з моменту початку процедури ліквідації, однак сама позовна давність на момент подання позову у справі (09.12.2020) не спливла, оскільки Банк не припинений та відповідно не закінчився трирічний строк з моменту внесення запису до реєстру про припинення AT "Ерде Банк" як юридичної особи.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

14. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 20.05.2026 відмовив у задоволенні заяви Фонду про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 за нововиявленими обставинами. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 залишив в силі.

15. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- заявник посилається на те, що скасування запису про державну реєстрацію припинення ПАТ "Ерде Банк" в судовому порядку спричиняє відміну всіх правових наслідків, які пов`язані з його внесенням, від самої дати запису - 13.11.2018, тобто запис в державному реєстрі є анульованим з дня його внесення, а не з дня ухвалення відповідного судового рішення; на думку позивача ПАТ "Ерде Банк" не було припинено в момент звернення до суду з відповідним позовом;

- відповідно до змісту постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 у справі 910/6109/25 відміна реєстрації припинення банку відбулася не через визнання неправомірним/скасування/анулювання рішення державного реєстратора, який проводив відповідну реєстрацію, а через залишення у банку майна за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги кредиторів;

- при цьому, в судовому порядку відбулося не скасування запису про державну реєстрацію, як це зазначає позивач, а відміна державної реєстрації припинення банку; в свою чергу, відміна державної реєстрації припинення ПАТ "Ерде Банк" не скасовує попередні дії щодо державної реєстрації припинення банку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а поновлює стан, який існував до моменту державної реєстрації припинення; така відміна створює юридичні наслідки на майбутнє зі збереженням обставин/фактів, які існували до моменту відміни;

- зазначене вказує на те, що на момент розгляду справи 910/19434/20 ПАТ "Ерде Банк" було припинено, а позивач вчиняв дії направлені на відновлення банку; відміна державної реєстрації припинення юридичної особи, це зміна обставин, які існували до моменту такої відміни; на момент звернення до суду з позовом у справі 910/19434/20 у грудні 2020 року, ПАТ "Ерде Банк" було припинено і подальша відміна державної реєстрації такого припинення за рішенням суду у справі 910/6109/25 не поновлює стан "в процесі припинення" минулою датою; поновлення відбулося саме поточною датою 30.03.2026 - з дати набуття чинності рішення суду про відміну державної реєстрації припинення ПАТ "Ерде Банк"; в даному випадку відбулася зміна обставин, а висновок позивача про те, що на момент звернення до суду з позовом у справі 910/19434/20 (грудень 2020 року) тривала процедура ліквідації ПАТ "Ерде Банк" не відповідає дійсним обставинам справи; відміна державної реєстрації припинення ПАТ "Ерде Банк" не є нововиявленою обставиною в розумінні ст.320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК);

- на час звернення до суду з позовом у справі 910/19434/20 в Єдиному державному реєстрі були наявні відомості про реєстрацію припинення ПАТ "Ерде Банк", тобто такі відомості були достовірні; крім того, такі відомості надані самим позивачем, як доказ припинення ПАТ "Ерде Банк", а суд розглядаючи цю справу керувався саме цими відомостями; докази, які надані позивачем, а саме копія постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 у справі 910/6109/25 та копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.04.2026 стосовно ПАТ "Ерде Банк" не існували під час розгляду справи.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзивів на касаційну скаргу

16. 12.06.2026 Фонд засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026, у якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви Фонду про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 за нововиявленими обставинами; скасувати вказану постанову та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву Фонду задовольнити частково.

17. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК Фонд зазначає, що суд апеляційної інстанції невірно застосував ст.104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ст.10 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", ч.7 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушив ст.86, ч.4 ст.236, ст.ст.320, 325 ГПК.

18. В касаційній скарзі стверджує, зокрема, таке:

- нововиявленою обставиною є не постанова Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 у справі 910/6109/25 та долучений витяг з ЄДР, а матеріально-правовий факт, який існував на час розгляду справи 910/19434/20: неналежне завершення процедури ліквідації AT "Ерде Банк", наявність у банку невідчуженого активу (майнових прав) та, як наслідок, відсутність підстав для припинення банку як юридичної особи та відповідно внесення такого запису до ЄДР від 13.11.2018;

- апеляційний суд неправильно застосував ст.10 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", оскільки фактично надав презумпції достовірності відомостей ЄДР незаперечного/неспростовного характеру; у постанові від 26.10.2022 у справі 910/406/21 Верховний Суд підкреслив, що якщо ліквідацію не здійснено належним чином, внесення до ЄДР запису про припинення не зумовлює припинення юридичної особи; апеляційний суд мав виходити не з того, що станом на 09.12.2020 (момент звернення Фонду з позовом у справі 910/19434/20) у ЄДР існував запис про припинення, а з того, що такий запис пізніше був відмінений саме через неналежність ліквідації; тобто презумпція, на яку послався суд, була спростована судовим рішенням у справі 910/6109/25;

- висновок про те, що відміна державної реєстрації припинення діє лише на майбутнє, свідчить про неправильне застосування ст.104 ЦК; суд не врахував висновки Верховного Суду щодо правових наслідків неналежної ліквідації юридичної особи, зокрема вже усталений підхід, за яким запис про припинення не є беззастережним доказом припинення юридичної особи, якщо ліквідація проведена неналежно або залишилось майно; підставою відміни державної реєстрації припинення банку була не нова подія, а встановлення неналежного завершення ліквідаційної процедури, зокрема через наявність активу;

- апеляційний суд застосував формальний критерій: якщо судове рішення, яким підтверджено відповідну обставину, ухвалено лише 30.03.2026, це значить що обставина автоматично є абсолютно новою; такий підхід не відповідає змісту п.1 ч.2 ст.320 ГПК; Закон не встановлює, що доказ нововиявленої обставини повинен існувати на момент попереднього розгляду справи, натомість вимагає, щоб існувала сама обставина, яка не була і не могла бути відома заявнику та суду;

- наявність скасованого запису про припинення банку як юридичної особи (а в ЄДР - саме скасовано запис) повинно було призвести до прийняття протилежного рішення у справі 910/19434/20 - про задоволення позовних вимог; станом на момент подання позову та розгляду справи 910/19434/20 судом банк був у стані припинення, а не припиненим (ліквідованим)), тобто такий позов фактично ініційовано Фондом як ліквідатором банку від його імені та в його інтересах; з урахуванням нововиявлених обставин, момент початку перебігу позовної давності настав 10.01.2013 (рішення Фонду щодо початку процедури ліквідації), однак сама позовна давність на момент подання позову у справі (09.12.2020) не спливла, оскільки банк не припинений та відповідно не закінчився трирічний строк з моменту внесення запису до ЄДР про припинення як юридичної особи;

- оскаржувана ухвала є незаконною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки апеляційний суд не дотримався положень статей 86, 236 ГПК щодо трьох питань: критеріїв нововиявлених обставин, спростовності презумпції достовірності ЄДР та правових наслідків неналежної ліквідації юридичної особи; суд вважав відміну реєстрації новою обставиною, тому не дослідив її як підтвердження раніше існуючого факту; визнав запис ЄДР абсолютним, тому не врахував спростовну природу реєстраційних відомостей; відмовився від ретроспективного значення відміни реєстрації, тому не перевірив правильність застосування судами відліку позовної давності;

- апеляційний суд у своїй ухвалі не здійснив належного балансу між остаточністю судового рішення та правом на справедливий суд; він фактично абсолютизував res judicata, не врахувавши, що закон прямо допускає перегляд остаточного рішення за наявності істотних обставин.

19. 07.07.2026 ОСОБА_1 через систему Електронний суд подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

20. Доводи відзиву в цілому збігаються з мотивами, викладеними судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі. У відзиві, зокрема, додатково вказує:

- ліквідаційний баланс ПАТ "Ерде Банк" було затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду від 11.12.2017 5334; рішенням виконавчої дирекції Фонду від 10.04.2025 344 рішення про затвердження ліквідаційного балансу було відмінено; тобто позивач намагався поновити ліквідаційну процедуру банку вже після набуття чинності рішенням суду у справі 910/19434/20;

- ані у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, ані в касаційній скарзі Фонд не зазначає, які саме фактичні дані він вважає нововиявленими обставинами;

- на момент звернення до суду у грудні 2020 з позовом про солідарне стягнення шкоди у справі 910/19434/20 Фонду було відомо про те, що процедура ліквідації ПАТ "Ерде Банк" здійснена неналежним чином і після ліквідації банку залишилося майно, бо саме Фонд і здійснював цю процедуру ліквідації;

- однак про ці обставини протягом всього часу розгляду справи Фонд не повідомляв з невідомих причин, і лише через сім років після виникнення цих обставин та набуття чинності рішення суду у справі 910/19434/20, Фонд вимагає переглянути остаточне рішення суду з метою добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

21. 07.07.2026 ОСОБА_10 через систему Електронний суд подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

22. 08.07.2026 ОСОБА_5 через систему Електронний суд подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

23. Доводи відзивів ОСОБА_10 та ОСОБА_5 в цілому збігаються з доводами, наведеними у відзиві ОСОБА_1 .

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

24. Верховний Суд ухвалою від 23.06.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду, її розгляд призначив у порядку письмового провадження.

25. 25.06.2026 до Верховного Суду надійшли матеріали справи 910/19434/20.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо відміни державної реєстрації припинення банку як нововиявленої обставини

26. За змістом ч.1 ст.320 ГПК рішення, постанови та ухвали господарського суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

27. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, визначеними у ч.2 ст.320 ГПК, є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

28. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

29. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

1) їх існування на час розгляду справи,

2) те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи,

3) істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

30. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

31. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

32. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи або ті обставини, яких не існувало на момент вирішення спору .

33. Суди вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

34. Фонд, звертаючись до суду із заявою про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у цій справі за нововиявленими обставинами, послався як на нововиявлену обставину, яка має істотне значення для справи, на те, що судовим рішенням у справі 910/6109/25 відмінено державну реєстрацію припинення ПАТ "Ерде Банк" в результаті ліквідації; 15.04.2026 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про скасування/анулювання реєстраційної дії від 13.11.2018 10711110040022299, якою припинено юридичну особу ПАТ "Ерде Банк" в результаті її ліквідації; ПАТ "Ерде Банк" продовжує існувати як юридична особа, процедура ліквідації якого здійснюється на сьогодні Фондом.

35. У свою чергу суд апеляційної інстанції зазначив, що на момент розгляду справи 910/19434/20 ПАТ "Ерде Банк" було припинено; висновок позивача про те, що на момент звернення до суду з позовом у справі 910/19434/20 (грудень 2020 року) тривала процедура ліквідації ПАТ "Ерде Банк" не відповідає дійсним обставинам справи; на час звернення до суду з позовом у справі 910/19434/20 в Єдиному державному реєстрі були наявні відомості про реєстрацію припинення ПАТ "Ерде Банк", тобто такі відомості були достовірні; такі відомості надані самим позивачем, як доказ припинення ПАТ "Ерде Банк"; докази, які надані позивачем, а саме копія постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 у справі 910/6109/25 та копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.04.2026 стосовно ПАТ "Ерде Банк" не існували під час розгляду справи.

36. Суд дійшов висновку, що відміна державної реєстрації припинення ПАТ "Ерде Банк" не скасовує попередні дії щодо державної реєстрації припинення банку, а поновлює стан, який існував до моменту державної реєстрації припинення; така відміна створює юридичні наслідки на майбутнє зі збереженням обставин/фактів, які існували до моменту відміни; відміна державної реєстрації припинення юридичної особи, це зміна обставин, які існували до моменту такої відміни; відміна державної реєстрації припинення ПАТ "Ерде Банк" не є нововиявленою обставиною в розумінні ст.320 ГПК.

37. Верховний Суд вважає, що такі висновки суду апеляційної інстанції є помилковими, натомість частково погоджується із доводами Фонду, наведеними у касаційній скарзі.

38. Зокрема, Верховний суд погоджується із тим, що суд фактично надав презумпції достовірності відомостей ЄДР незаперечного/неспростовного характеру, тобто неправильно застосував ст.10 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а також ст.104 ЦК.

39. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі 813/6286/15 зазначено, що Законом "Про державну реєстрацію" (статті 10, 18) встановлено спростовану презумпцію відомостей, внесених до ЄДР, з огляду на що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. Якщо процедуру ліквідації не було здійснено належним чином, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не зумовлює її припинення, а також припинення права власності на її майно. У подібних випадках до ЄДР вносяться зміни про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.

40. Подібний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі 910/11027/18, постановах Верховного Суду від 26.10.2022 у справі 910/406/21, від 23.10.2024 у справі 910/11854/22 тощо.

41. Також у постанові від 26.10.2022 у справі 910/406/21 Верховний Суд зазначив:

"108. Отже, ухилення ліквідатора від розгляду кредиторських вимог та ліквідація Товариства за наявності незадоволених вимог кредитора є порушенням процедури припинення Товариства, передбаченої статтями 110 та 111 ЦК, що має наслідком порушення прав та законних інтересів кредитора, які мають бути захищені судом.

…

114. Таким чином, наявність запису про припинення юридичної особи не виключає, що будь-який з її кредиторів може звернутися з позовною вимогою про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи (п.59 постанови Верховного Суду від 08.12.2021 у справі 914/2450/20)".

42. Окрім цього у пунктах 123-125 постанови від 26.10.2022 у справі 910/406/21 зазначено, що внаслідок відміни реєстрації припинення та відновлення процедури ліквідації кредитор може захищати свої майнові інтереси, зокрема, оскаржувати невизнання вимог або ухилення від їх розгляду, оскаржувати фраудаторні правочини, ініціювати провадження у справі про банкрутство.

43. Як встановив суд апеляційної інстанції, відповідно до змісту постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 у справі 910/6109/25 відміна реєстрації припинення банку відбулася не через визнання неправомірним/скасування/анулювання рішення державного реєстратора, який проводив відповідну реєстрацію, а через залишення у банку майна за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги кредиторів.

44. Отже, Верховний Суд пов`язує відміну державної реєстрації припинення юридичної особи з відновленням правового статусу з моменту внесення неправомірного запису до про припинення до ЄДР.

45. Натомість висновок апеляційного господарського суду про поширення дії відміни державної реєстрації припинення лише на майбутнє не відповідає такому підходу Верховного Суду.

46. Разом з тим, здійснивши аналіз ознак існування нововиявлених обставин, Верховний Суд дійшов висновку про те, що обставина відміни державної реєстрації припинення ПАТ "Ерде Банк" в результаті ліквідації, наведена Фондом в якості нововиявленої, не є істотною для розгляду цієї справи, оскільки не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену Північним апеляційним господарським судом у постанові від 15.10.2024, при її врахуванні вона не буде мати визначального впливу на той результат розгляду справи, який викладений у постанові від 15.10.2024, з огляду на таке.

47. Запис про припинення ПАТ "Ерде Банк" було внесено до ЄДР 13.11.2018, а з позовом у цій справі Фонд звернувся 09.12.2020.

48. Редакція ч.5 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка була чинною як на момент внесення запису про припинення банку, так і на момент звернення Фонду з позовом передбачала, що Фонд або уповноважена особа Фонду у разі недостатності майна банку звертається до пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку. Фонд або уповноважена особа Фонду також має право заявити вимоги до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів.

Кошти, стягнуті з пов`язаних із банком осіб як відшкодування шкоди, а також з небанківських фінансових установ, зазначених в абзаці першому цієї частини, включаються до ліквідаційної маси банку.

У разі невиконання зазначених вимог Фонд звертається з такими вимогами до суду. Такі вимоги забезпечуються накладенням арешту на грошові кошти та майно осіб, до яких вони заявлені, у порядку забезпечення позову.

Ліквідація неплатоспроможного банку не є підставою для закінчення судового розгляду на підставі поданого Фондом позову до пов`язаної з банком особи та не є підставою для звільнення від відповідальності пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду.

49. Натомість ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" була доповнена новими частинами, зокрема й ч.7, згідно із Законом 1588-IX від 30.06.2021, який набрав чинності 05.08.2021.

50. Частина 7 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачає, що право на звернення до судів належної юрисдикції (в тому числі іноземних судів) з позовом про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної банку, у разі наявності умов, визначених ч.1 цієї статті, виникає у Фонду з моменту виявлення рішень, дій чи бездіяльності, якими завдано шкоди (збитків) банку та/або його кредиторам, виявлення осіб, які брали участь у прийнятті таких рішень, вчиненні дій чи бездіяльності та/або отримали від них майнову вигоду, а також встановлення розміру заподіяної шкоди (збитків).

Фонд має право звертатися з такими позовами до судів належної юрисдикції (в тому числі іноземних судів) протягом процедури ліквідації банку та протягом трьох років після внесення запису про припинення банку як юридичної особи (спеціальна позовна давність).

51. Верховний Суд у постанові від 27.05.2025 у справі 910/13722/22 погодився з судами попередніх інстанцій про неможливість застосування положень ч.7 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" при визначенні позовної давності та зазначив, що норми права щодо позовної давності застосовуються у редакції, яка діяла на момент початку перебігу позовної давності, тобто, на момент коли позивач дізнався чи мав дізнатися про завдану йому шкоду, включно з її розміром.

52. З цього випливає, що положення, встановлені ч.7 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема щодо спеціальної позовної, давності, не підлягають застосуванню та не впливають на обрахунок позовної давності у цій справі.

53. Натомість застосування підходу щодо визначення початку перебігу позовної давності, про який йдеться у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 04.06.2024 у справі 916/3724/21, а саме - з дня затвердження останнього з двох документів, а саме реєстру акцептованих вимог кредиторів або акта формування ліквідаційної маси банку шляхом відповідних розрахунків, застосовується Верховним Судом і щодо позовів, поданих до припинення банку (див. постанови від 27.05.2025 у справі 910/13722/22 (щодо Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції"), від 02.02.2026 у справі 910/680/20 (щодо Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк")).

54. Саме такий підхід (погоджуючись із судом першої інстанції з цього питання) застосував суд апеляційної інстанції у постанові від 15.10.2024, вказавши, що саме з 18.07.2013 (дати затвердження акту формування ліквідаційної маси банку, як останнього з двох документів) Фонд був обізнаний про те, що задоволення всіх зобов`язань банку неможливе і шкоду вже завдано, а тому позовна давність тривала до 19.07.2016.

55. У зв`язку із цим, не знайшли свого підтвердження доводи Фонду про помилковість та безпідставність тверджень суду апеляційної інстанції щодо спливу позовної давності 19.07.2016 як таких, що ґрунтуються на нерелевантних висновках зі справи 916/3724/21.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

56. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

57. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

58. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Судові витрати

59. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 у справі 910/19434/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець