Постанова у справі № 925/1085/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року

м. Київ

cправа 925/1085/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Сулім А.М.,

за участю ліквідатора ТОВ "Інтерлайф Медіа Реозот" арбітражного керуючого Корольова В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026

та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.01.2026

у справі 925/1085/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ",

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Інтерлайф Медіа Реозот"

про банкрутство юридичної особи.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.10.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлайф Медіа Реозот" (далі - ТОВ "Інтерлайф Медіа Реозот", боржник), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича.

31.10.2024 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника та визначено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення цього повідомлення.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.01.2025 затверджено реєстр вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 08.04.2025 ТОВ "Інтерлайф Медіа Реозот" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича.

Від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова надійшла заява з грошовими вимогами до боржника у розмірі 3 065 508,26 грн боргу, 6 056,00 грн судового збору та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

Заява Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова з вимогами до боржника надійшла до суду 24.09.2025, тобто після закінчення строку, встановленого для її подання.

Заявлені грошові вимоги до боржника обґрунтовані тим, що вони складаються із зайво переплачених коштів за отриману електричну енергію, що підтверджується проведеним Службою внутрішнього аудиту Міністерства оборони України аудитом використання коштів у сфері Командування Сил Логістики ЗСУ, за результатами якого складено аудиторський звіт 526/2 від 26.02.2025.

Від ліквідатора банкрута надійшло клопотання про результати розгляду грошових вимог заявника, в якому відхилено заявлені вимоги повністю у зв`язку з відсутністю правових підстав для проведення перерахунку наданих послуг по ціні на 20% менше, ніж погоджені сторонами в договорі про постачання електричної енергії споживачу ЕС-107/2022 від 16.02.2022.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

16.02.2022 між ТОВ "ЄВРОГАЗ ЛТД" (правонаступником якого являється ТОВ "Інтерлайф Медіа Реозот"), з однієї сторони, та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Харків, укладено договір про постачання електричної енергії споживачу ЕС-107/2022, відповідно до якого ТОВ "ЄВРОГАЗ ЛТД" взяв на себе зобов`язання постачати для КЕВ м.Харків електричну енергію.

22.04.2022 між ТОВ "ЄВРОГАЗ ЛТД", КЕВ м.Харків та КЕВ м.Львова укладено додаткову угоду 1 до Договору постачання електричної енергії ЕС-107/2022 від 16.02.2022, відповідно до якої сторони погодились замінити Первинного платника (Замовника) Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харків по договору ЕС-107/2022 від 16.02.2022, а саме, передати Новому платнику (Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова усі права та обов`язки Первинного Платника за договором ЕС-107/2022 від 16.02.2022.

У лютому 2025 року Службою внутрішнього аудиту Міністерства оборони України було проведено аудит використання коштів у сфері Командування Сил Логістики ЗСУ, за результатами перевірки було складено аудиторський звіт 526/2 від 26.02.2025, яким встановлено порушення у вигляді зайво витрачених коштів за договором закупівлі електричної енергії між КЕВ м.Харків та ТзОВ "Єврогаз ЛТД" на загальну суму 3 065 508,26 грн.

Як встановлено аудиторським звітом, переплата за отриману електричну енергію в сумі 3 065 508,26 грн підтверджується додатками, долученими до даної заяви, а саме: згідно договору закупівлі від 16.02.2022 ЕС-107/2022, укладеним між ТОВ "Єврогаз ЛТД" та КЕВ м.Харків, учасник постачає електричну енергію замовнику відповідно до комерційної пропозиції (додаток 2 до договору); комерційна пропозиція (до договору) складається з ціни електричної енергії (ринкова складова), послуг постачальника, послуг розподілу електроенергії, послуг передачі електроенергії.

Як зазначав заявник, незважаючи на те, що за період лютого-квітня 2022 року, згідно даних офіційного сайту АТ "Оператора ринку", ціна на ринку електричної енергії знизилась на 25% протягом лютого-березня 2022 року, постачання електричної енергії постачальником ТзОВ "Єврогаз ЛТД" відбулось за завищеними цінами на 20%, що призвело до переплати за отриману електроенергію на загальну суму 3 065 508,26 грн, а також КЕВ м. Львова проводило оплату за спожиту електричну енергію об`єктів, що обслуговувалися КЕВ м. Харків по закупівельним цінам, які перевищували ринкову ціну, а саме: згідно актів від 465, 532, 614 проведено оплату в сумі 7 231 043,69 грн (за лютий 2022 року), згідно актів 889, 909 проведено оплату в сумі 3 222 190,20 грн (за березень 2022 року), згідно акту від 10.05.2022 1173 проведено оплату в сумі 4 751 666,56 грн (за квітень 2022 року).

Заявник наголошував, що постачальником ТОВ "Єврогаз ЛТД" протягом лютого-квітня 2022 року надано послуг для КЕВ м. Харків у сумі 15 204 900,45 грн, з яких 3 065 508,26 фактично переплачено у зв`язку із завищеними цінами на електричну енергію, що підтверджується даними сайту "Оператор ринку".

Відповідно до загально доступної інформації з реєстру юридичних осіб ТОВ "ЄВРОГАЗ ЛТД" код ЄДРПОУ 41665589, 17.10.2024 змінило назву на ТОВ "ІНТЕРЛАЙФ МЕДІА РЕОЗОТ".

З метою досудового врегулювання спору Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова разом із Квартирно-експлуатаційним відділом м.Харькова 02.09.2025 звернулись до ТОВ "Інтерлайф Медіа Реозот" з претензією на суму 3 065 508,26 грн, однак жодних дій на погашення заборгованості ТОВ "Інтерлайф Медіа Реозот" не вчинило, що і стало підставою для звернення заявника з відповідною заявою про визнання його кредиторських вимог на суму 3 065 508,26 грн боргу, 6056,00 грн судового збору та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

Короткий зміст ухвали та постанови судів першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.01.2026, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026, відхилено повністю вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова в загальному розмірі 3 071 564,26 грн, з яких: 3 065 508,26 грн основного боргу та 6056,00 грн судового збору.

Судові рішення мотивовані тим, що у ТОВ "Інтерлайф Медіа Реозот" відсутні зобов`язання щодо сплати грошових коштів за Договором про постачання електричної енергії споживачу ЕС-107/2022 від 16.02.2022 зважаючи на те, що:

- договір про постачання електричної енергії споживачу ЕС-107/2022 від 16.02.2022 є обов`язковим для виконання його сторонами за усіма умовами, які сторони погодили при його підписанні;

- копії актів приймання-передачі електричної енергії підтверджують належне надання ТОВ "ЄВРОГАЗ ЛТД" послуг за договором;

- у судовому порядку договір чи його окремі частини недійсними не визнавалися;

- умови договору про постачання електричної енергії споживачу ЕС-107/2022 від 16.02.2022 виконані сторонами, а тому в силу частини третьої статті 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається;

- у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026, ухвалити нове рішення, яким заяву Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова до боржника задовольнити в повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження зазначено обставини, визначені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України. Скаржник вважає, що застосовуючи частину третю статті 632 ЦК України судами не взято до уваги висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах: Великої Палати Верховного суду від 21.11.2025 у справі 920/19/24, Верховного Суду від 12.02.2020 у справі 913/166/19, від 15.03.2018 у справі 910/4474/17, від 19.07.2022 у справі 927/568/21, від 09.06.2022 у справі 927/636/21, від 31.05.2022 у справі 927/515/21, від 25.11.2022 у справі 927/563/20 та від 13.10.2020 у справі 912/1580/18.

Позиція інших учасників справи

Ліквідатор ТОВ "Інтерлайф Медіа Реозот" арбітражний керуючий Корольов В.В. у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Вважає, що суди правильно застосували положення частини третьої статті 632 ЦК України та обґрунтовано вказали на відсутність грошового зобов`язання боржника перед Квартирно-експлуатаційним відділом міста Львова і як наслідок - відхилення грошових вимог.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Предметом судового розгляду у цій справі є правомірність відхилення судами попередніх інстанцій грошових вимог Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова у розмірі 3 071 564,26 грн.

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (стаття 2 КУзПБ).

За визначенням, наведеним у статті 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Поняття кредитора у справі про банкрутство розкрито у статті 1 КУзПБ, згідно з якою кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

Відповідно до частини першої статті 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частина четверта статті 45 КУзПБ визначає, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

В частині шостій статті 45 КУзПБ закріплено, що вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

За змістом постанови Верховного Суду від 31.07.2024 у cправі 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду щодо порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі 908/710/18, 25.06.2019 у справі 922/116/18, від 15.10.2019 у справі 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі 904/9024/16).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та/або рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі 908/710/18, від 15.10.2019 у справі 908/2189/17).

Дослідивши наявні матеріали справи суди встановили, що заявлені Квартирно-експлуатаційним відділом у м.Львова грошові вимоги до боржника визначені як переплата за отриману електричну енергію за договором закупівлі електричної енергії, укладеним між між КЕВ м. Харків та ТОВ "Єврогаз ЛТД" у розмірі, вищому за ринкові ціни.

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В частині першій статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина перша статті 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частинами першою, другою статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, суди встановили:

- договір про постачання електричної енергії споживачу ЕС-107/2022 від 16.02.2022 є обов`язковим для виконання його сторонами за усіма умовами, які сторони погодили при його підписанні;

- копії актів приймання-передачі електричної енергії, долучені заявником Квартирно-експлуатаційним відділом м.Львова до заяви з грошовими вимогами, підтверджують належне надання ТОВ "ЄВРОГАЗ ЛТД" послуг за договором про постачання електричної енергії споживачу ЕС-107/2022 від 16.02.2022, що не заперечується заявником;

- у судовому порядку договір про постачання електричної енергії споживачу ЕС-107/2022 від 16.02.2022 чи його окремі частини недійсними не визнавалися.

Відповідно до частини першої статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відтак, встановивши, що договір про постачання електричної енергії є чинним, умови договору виконані сторонами, суди правомірно виснували про відсутність правових підстав для проведення перерахунку наданих послуг по ціні на 20% менше, ніж погоджені в Договорі про постачання електричної енергії споживачу ЕС-107/2022 від 16.02.2022.

Адже, виходячи зі змісту положень частини 3 статті 632 ЦК України, не допускається зміна ціни в договорі саме після повного виконання стороною зобов`язання з оплати товару, що встановлено судами в розрізі цієї справи.

У цій справі господарські суди, проаналізувавши подану Квартирно-експлуатаційним відділом м.Львова заяву з доданими до неї документами та норми чинного законодавства, встановивши, що договір про постачання електричної енергії споживачу ЕС-107/2022 від 16.02.2022 є правомірним в силу положень статті 204 ГПК України, а відтак є обов`язковим для виконання його сторонами за усіма умовами, які сторони погодили при його підписанні, з урахуванням висновків Верховного Суду, наведених у постановах від 10.08.2023 у справі 911/1310/21, від 26.02.2019 у справі 908/710/18, від 15.10.2019 у справі 908/2189/17, дійшли вірного висновку, про наявність підстав для відхилення повністю заявлених Квартирно-експлуатаційним відділом м.Львова вимог.

Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують. У касаційній скарзі заявник не посилається на конкретні наявні у справі докази, які б підтверджували існування невиконаного грошового зобов`язання між боржником і заявником, та/або рішення юрисдикційного органу про вирішення відповідного спору між ними.

Натомість стверджує, що приймаючи оскаржувані ухвалу та постанову господарські суди першої та апеляційної інстанції застосували частину третю статті 632 ЦК України без врахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених у постановах Верховного суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного суду від 21.11.2025 у справі 920/19/24.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права суд враховує висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

Критерії подібності визначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі 233/2021/19, де основним визнано змістовий критерій.

Спростовуючи доводи скаржника про неприйняття судами до уваги висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного суду від 21.11.2025 у справі 920/19/24, колегія суддів зазначає, що висновки у наведеній справі є не релевантними до правовідносин у даній справі, а відтак не можуть визнаватися підставою для скасування оскарженого рішення.

Так, у справі 920/19/24 Велика Палата Верховного Суду розглядала спір про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів. Тобто суд досліджувала правомірність укладення відповідного правочину та питання його чинності.

Натомість у даній справі предметом перегляду є судові рішення про відмову у визнанні кредиторських вимог в межах справи про банкрутство 925/1085/24. При цьому, заявлені Квартирно-експлуатаційним відділом м.Львова кредиторські вимоги ґрунтуються на аудиторському висновку щодо завищеної вартості купівлі електричної енергії без відповідного внесення змін сторонами чи оскарження договору про постачання електричної енергії споживачу ЕС-107/2022 від 16.02.2022 чи його окремі частини. Договір, як встановили суди, є чинними, у встановленому законом порядку недійсними не визнавався та не був оскаржений заявником.

Саме з огляду на вищенаведене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у визнанні кредиторських вимог Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова.

Посилання скаржника на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі 913/166/19, від 15.03.2018 у справі 910/4474/17, від 19.07.2022 у справі 927/568/21, від 09.06.2022 у справі 927/636/21, від 31.05.2022 у справі 927/515/21, від 25.11.2022 у справі 927/563/20 та від 13.10.2020 у справі 912/1580/18, зазначеного не спростовують, оскільки вказані судові рішення свідчать про те, що у цих справах саме у позовному провадженні розглядались спори про визнання недійсними правочину та стягнення грошових коштів.

Таким чином, наведені скаржником підстави касаційного оскарження не отримали підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних ухвали та постанови попередніх судових інстанцій.

Порушень судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які є підставами для обов`язкового скасування оскаржуваних судових рішень (частина перша статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження також не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржені судові рішення у цій справі, Верховний Суд не встановив обґрунтованості підстав касаційного оскарження, на які посилався скаржник.

З огляду на викладене та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та необхідність залишення оскаржених судових рішень у цій справі без змін.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.01.2026 у справі 925/1085/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Огороднік К. М.

Судді Васьковський О.В.

Погребняк В.Я.