Постанова у справі № 920/1061/23(920/1064/25)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року

м. Київ

cправа 920/1061/23(920/1064/25)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Сулім А.М.,

за участю представників:

ТОВ Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" - Спиридонова А.А.,

МПП "НВЦ "Сільвер" - Балаклицького В.Я.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026

у справі 920/1061/23(920/1064/25)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

до Малого приватного підприємства "Науково-виробничий центр "Сільвер"

про стягнення 217 416,80 грн

в межах справи 920/1061/23

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

про банкрутство.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 05.10.2023 відкрито провадження у справі 920/1061/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (далі - ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", боржник, позивач, скаржник).

У межах зазначеної справи ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" звернулося до господарського суду з позовом до Малого приватного підприємства "Науково-виробничий центр "Сільвер" (далі - МПП "НВЦ "Сільвер", відповідач) про стягнення 217416 грн 80 коп. заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.02.2024 по 31.05.2025, з яких: 202836,61 грн основний борг, 12563,65 грн інфляційні втрати, 2016,54 грн 3% річних, а також судовий збір в сумі 2609,00 грн.

В обґрунтування заявленого позову вказано, що ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" з 01.02.2024 по 31.05.2025 надавало послугу з постачання теплової енергії, у тому числі для багатоквартирного будинку 6А по вулиці Студентська в місті Шостка. У зазначеному вище багатоквартирному будинку провадить свою господарську діяльність МПП "НВЦ "Сільвер", яке є власником нежитлового вбудованого приміщення магазину, загальною площею 366,7 кв.м, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак, відповідачем не було сплачено вартість наданої послуги з постачання теплової енергії за вказаний період, внаслідок чого утворилась заявлена до стягнення заборгованість.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що позивачем не доведено наявність заборгованості відповідача за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.02.2024 по 31.05.2025, відтак у нього відсутній обов`язок сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Сумської області від 29.09.2025 у справі 920/1061/23(920/1064/25) позов задоволено повністю; стягнуто з МПП "Науково-виробничий центр "Сільвер" на користь ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" 202 836,61 грн заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.02.2024 до 31.05.2025, 12 563,65 грн інфляційних втрат, 2 016,54 грн 3% річних та 2 609,00 грн судового збору.

Суд першої інстанції виходив з обставин виконання позивачем своїх зобов`язань з надання відповідачу послуги з постачання теплової енергії в період з 01.02.2024 до 31.05.2025 та неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати таких послуг.

Суд першої інстанції зазначив, що теплова енергія подається в житловий будинок 6А по вул. Студентська в м. Шостка через приєднану мережу і розподіляється по всьому будинку по внутрішньобудинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розташованого на цих мережах. Відсутність опалювальних приладів у місцях загального користування не виключає загальнобудинкові потреби на опалення всієї будівлі/будинку, оскільки це входить до загального обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення. Факт надання послуг з постачання теплової енергії, а відтак і отримання їх відповідачем, підтверджується актами приймання теплоносія та актами перевірки роботи системи опалення. Відповідач не надав суду документального підтвердження незадовільної якості послуг.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, МПП "НВЦ "Сільвер" подало апеляційну скаргу.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 01.04.2026 рішення Господарського суду Сумської області від 29.09.2025 у справі 920/1061/23(920/1064/25) скасував. Прийняв нове судове рішення, яким відмовив у задоволенні позову. Стягнув з ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" на користь МПП "НВЦ "Сільвер" 3 913,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

За результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції апеляційний суд прийшов до висновку, що рішення прийняте з невідповідністю висновків встановленим обставинам, зокрема, позивач послався на дані з інформаційної бази попереднього надавача послуг, на підставі яких сформована комп`ютерна програма БАС-ЖКГ ТОВ "ШП "Харківенергоремонт". Разом з тим, первинних документів, на підставі яких сформована інформаційна база попереднього надавача послуг, суду не надано, актуальність даних станом на заявлений у позові період не підтверджені в суді, при тому, що сам позивач зазначає про те, що площа будинків (приміщень) не є сталою величиною та може змінюватись.

Апеляційний суд обґрунтував постанову тим, що факт порушення відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати за послуги опалення у заявленому обсязі на заявлену суму не доведений позивачем, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні, позивач не довів отримання відповідачем певних послуг на заявлену суму та не обґрунтував належними первинними документами розрахунок заборгованості. Вказане є підставою визнання заявленного боргу недоведеним.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 скасувати, залишити в силі рішення Господарського суду Сумської області від 29.09.2025.

В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що:

- суд апеляційної інстанції не звернув увагу, на той факт, що Закон України "Про житлово-комунальні послуги", Закон України "Про теплопостачання", Правила 830, Методика 315 не зобов`язують теплопостачальну організацію здійснювати розшук технічних характеристик будинку та відновлювати проектну документацію на багатоквартирний будинок. Розпорядниками даної інформації та документації є співвласники багатоквартирного будинку та управитель будинку;

- покладання апеляційним судом на позивача обов`язку доводити технічні характеристики багатоквартирного будинку, які відповідно до законодавства не перебувають у віданні теплопостачальної організації, свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, зокрема статті 5, 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил 830 та Методики 315, що відповідно до частини третьої статті 311 ГПК України є підставою для скасування судового рішення;

- касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскільки потребує відповіді Верховного Суду на принципове питання застосування норм п. 10 розділу І Методики 315 у взаємозв`язку з частиною четвертою статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" від 22.06.2017 2119-VIII, частини четвертої статті 5, пункту четвертого, частини першої статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14.05.2015 417-VIII, пункту 3 частини четвертої статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 2189-VIII та пункту 23, 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії. Спір у цій справі стосується стандарту доказування площ приміщень багатоквартирного будинку, що використовуються для розподілу обсягів спожитої теплової енергії та визначення розміру плати за комунальну послугу;

- справа має виняткове значення для скаржника як для учасника справи, оскільки станом на 01.04.2026 кількість споживачів послуг з постачання теплової енергії становить 23 957 абонентів, у тому числі: населення - 23 563; установи бюджетної сфери - 56; інші споживачі - 335; релігійні організації - 3. Послуги надаються у 313 багатоквартирних будинках. Загальна вартість нарахованих послуг за опалювальний сезон 2025/2026 становить 245 951 175, 05 грн. Оскаржувана постанова закріплює фактичне звільнення споживачів від сплати заборгованості за спожиту послугу з постачання теплової енергії у зв`язку з невиконанням споживачами обов`язку з надання інформації щодо технічних характеристик належних їм приміщень;

- суд апеляційної інстанції не дотримався вимог статей 86, 236, 238 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи як в цілому, так і кожного доказу окремо, керуючись законом, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального прав;

- ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" є об`єктом критичної інфраструктури, що неодноразово зазнавало пошкоджень внаслідок збройної агресії рф. Кошти, які суд постановив стягнути, є критично необхідними для проведення аварійно-відновлювальних робіт;

- виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 та додаткової постанови від 16.04.2026 у справі 920/1061/23(920/1064/25) зараз позбавить підприємство фінансового ресурсу для ліквідації наслідків завданих ударів; створює реальну загрозу зриву підготовки до наступного опалювального сезону, оскільки відсутність зазначених коштів унеможливлює закупівлю необхідних матеріалів, обладнання та проведення планових ремонтних робіт.

Доводи інших учасників справи

МПП "НВЦ "Сільвер" у поданому відзиві заперечує проти доводів та вимог касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, оскаржувану постанову апеляційного господарського суду залишити в силі.

Вважає, що апеляційний суд обґрунтовано виснував, що факт порушення відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати за послуги опалення у заявленому обсязі на заявлену суму позивачем не доведений, розрахунок заборгованості не обґрунтований належними первинними документами, відтак правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Керуючись вимогами статей 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги.

Предметом касаційного перегляду є судові рішення, ухвалені за наслідком вирішення в межах справи про банкрутство спору за позовом про стягнення на користь позивача (боржника в справі про банкрутство) заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.

Перевіряючи правильність застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних у цій справі судових рішень, з урахуванням доводів касаційної скарги та заперечень на неї, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі з договорів та інших правочинів.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

За загальним правилом, встановленим статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Водночас статтею 634 ЦК України передбачено договір приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Зокрема, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (стаття 714 ЦК України).

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, врегульовано Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг, зокрема, постачання теплової енергії (стаття 2). Постановою Кабінету Міністрів України 830 від 21.08.2019 на підставі Закону України "Про житлово-комунальні послуги" затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 1022 внесені зміни до постанови від 21.08.2019 830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" (далі - Правила), якою затверджено Типові договори про надання послуг з постачання теплової енергії за відповідними моделями договірних відносин.

Відповідно до положень статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (частина 1). Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (частина 2).

Згідно з частиною п`ятою статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Плата виконавцю комунальної послуги за публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

За вимогами частини третьої статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" якість комунальної послуги повинна відповідати вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства та договором. Обов`язок забезпечення відповідності якості комунальної послуги встановленим вимогам покладається на виконавця такої послуги.

Положення наведеної норми кореспондуються з частиною другою статті 21 зазначеного Закону, згідно з якою виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації.

Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором (частина друга статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Виконавець комунальної послуги не несе відповідальності за її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, якщо доведе, що в точці обліку такої послуги (в разі укладення індивідуального договору - на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача) її якість відповідала вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства і договором (частина третя статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Комерційний облік комунальних послуг з постачання, зокрема, теплової енергії здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства (частина перша статті 17 зазначеного Закону).

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлення обов`язкового переліку послуг, витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Водночас, за змістом Обов`язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.07.2018 190, встановлено, що обов`язковими послугами, які стосуються утримання багатоквартирного будинку є: технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем (зокрема, теплопостачання); технічне обслуговування ліфтів; обслуговування систем диспетчеризації; обслуговування димових та вентиляційних каналів; технічне обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності); поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків), та іншого спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт внутрішньобудинкових систем; поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності); прибирання прибудинкової території; прибирання приміщень загального користування (у тому числі допоміжних); прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами; дератизація; дезінсекція; придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у встановленому законодавством порядку споживач має право відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Суди встановили, що з 15.10.2006 ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" забезпечує тепловою енергією на опалення підприємства, установи, організації та населення м. Шостки і визнане надавачем послуг з теплопостачання (постачання теплової енергії) згідно з рішенням Виконавчого комітету Шосткинської міської ради 226 від 28.07.2006.

Предметом господарської діяльності позивача є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення, підприємств, установ та організації міста Шостка. Тому позивач є виконавцем комунальної послуги в значенні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" 2189-VІІ.

Позивач забезпечує тепловою енергією на опалення зокрема і багатоквартирний будинок 6А по вулиці Студентська в місті Шостка. У зазначеному вище багатоквартирному будинку провадить свою господарську діяльність МПП "НВЦ "Сільвер", яке є власником нежитлового вбудованого приміщення магазину, загальною площею 366,7 кв.м, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За встановленими у цій справі обставинами, текст публічного договору приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії (Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії) 01.10.2021 розміщено на офіційному веб-сайті позивача та на офіційному веб-сайті Шосткинської міської ради.

Договір є укладеним за умови відсутності рішень співвласників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин будинку одразу після спливу 30 днів з моменту його опублікування та факту приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) - вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджено постановою КМУ 1022 від 08.09.2021).

Предметом Договору є надання виконавцем споживачу послуги з постачання теплової енергії, обсяг якої визначається, зокрема, як частина обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Враховуючи правову природу договору послуг, до предмету доказування входить факт надання виконавцем замовнику відповідної послуги, оскільки у разі ненадання послуги визначеної якості у замовника не виникає обов`язку з її оплати.

Крім того, для стягнення заборгованості за поставлену позивачем та фактично спожиту відповідачем теплову енергію, доказуванню підлягає обсяг спожитої теплової енергії та її вартість.

Відповідно до п. 11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 315 (далі Методика 315).

Розділом ІІІ Методики 315 передбачено, що загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень у розрахунковому періоді визначається так:

- за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) за його наявності;

- розрахунковим методом у разі тимчасового виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку відповідно до розділу ХІ цієї Методики;

- розрахунковим методом у разі відсутності вузла комерційного обліку за нормою споживання теплової енергії у будівлі / будинку. Такий обсяг споживання теплової енергії у будівлі/будинку підлягає щомісячному коригуванню виконавцем за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря у відповідності до формул 10, 11 цього розділу (пункт 1).

За змістом пункту 2 розділу ІІІ Методики 315 норма споживання теплової енергії у будівлі/будинку протягом опалювального періоду розраховується як співвідношення нормативного споживання теплової енергії будівлею/будинком за опалювальний період до загальної опалювальної площі будівлі/будинку, та розраховується за формулою, яка враховує, зокрема, кількість теплової енергії, спожитої будівлею/будинком за опалювальний період, яка розраховується за формулою, що в свою чергу враховує, зокрема, нормативне теплове навантаження будівлі/будинку. Відповідно, фактичний обсяг спожитої у будівлі/ будинку теплової енергії у розрахунковому періоді розраховується за формулою 11, одним із елементів якої є нормативне теплове навантаження будинку.

Відповідно до наданих позивачем за первісним позовом розрахунків, нарахування здійснено за наступною формулою:

Споживання теплової енергії для потреб опалення приміщення = (Опалювальна площа приміщення/Площа для розподілення опалення) * Гкал на опалення.

Споживання теплової енергії для загальнобудинкових потреб =(Опалювальна площа приміщення/Площа для розподілення МЗК)*Гкал на загальнобудинкові потреби.

Верховний Суд звертає увагу, що положеннями Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.2019 830, розмежовуються такі поняття як "місця загального користування" та "допоміжні приміщення будівлі", "приміщення для забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання", і таке розмежування передбачає застосування Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

Тобто, за умов наявності документально підтверджених даних щодо загальної площі об`єкта, на який здійснюється теплопостачання, положення Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг передбачають також порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії за відсутності достовірних даних щодо окремих частин такого приміщення, а саме площ місць загального користування та допоміжних приміщень, також даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення обсяг теплової енергії.

Разом з тим, в цьому випадку апеляційний суд встановив, що подані до суду позивачем розрахунки не є належними доказами надання послуг позивачем та фактичного отримання послуг відповідачем.

Апеляційний суд зазначив, що матеріали справи не містять всієї повноти первинних документів, які б належним чином підтверджували всі дані, зазначені у розрахунках позивача за заявлений період, розрахунки здійснено без належного підтвердження первинними документами загальної опалювальної площі будинку 6А по вулиці Студентська в місті Шостка, в розрахунках заборгованості містяться посилання на різну загальну опалювальну площу будинку: (13 438,300 м2; 13437,100 м2; 13 436,500 м2), актуальність якої станом на заявлений у позові період не підтверджено в суді, при тому, що сам позивач зазначає про те, що площа будинків (приміщень) не є сталою величиною та може змінюватись.

Відсутність в матеріалах справи первинних документів на підтвердження цих даних унеможливлює перевірку правильності здійснених позивачем розрахунків заборгованості із врахуванням формули, яка застосовується для нарахувань.

Первинні документи, які б могли підтвердити дані, які використані позивачем у розрахунках заборгованості за заявлений період суду у повному обсязі не надані, на вимогу суду апеляційної інстанції позивач не зміг послатись на відповідні первинні документи, наявні в матеріалах справи, на обґрунтування даних, використаних позивачем у розрахунках заборгованості за заявлений період.

Посилання скаржника на те, що позивач не зобов`язаний доводити технічні характеристики багатоквартирного будинку не спростовує обов`язку обґрунтувати порядок та підстави нарахування, а також відповідність застосованих величин нормам Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правилам 830 та Методики 315.

Відтак, встановивши, що в порушення статей 73, 74 ГПК України позивач не довів факт надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії за спірний період у заявленому обсязі на заявлену суму, та, відповідно, отримання цих послуг відповідачем, розрахунок заборгованості відповідача не обґрунтовано належними первинними документами, апеляційний суд виснував про недоведеність позовних вимог, що свідчить про відсутність правових підстав для їх задоволення.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та фактично зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою встановленим обставинам справи та спонукання Верховного Суду до переоцінки доказів, що згідно з вимогами статті 300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Колегія суддів критично ставиться до доводів скаржника про відсутність висновків щодо подібних правовідносин, а також щодо невідповідності висновків апеляційного суду вже наявній судові практиці, оскільки окрім відповідного правового регулювання суд враховує встановлені ним обставини з наданням оцінки наявних в матеріалах справи доказів у кожній конкретній справі.

З огляду на доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів звертає увагу, що жодним чином не заперечує наявність обставин, пов`язаних із обстрілами рф території України, однак звертає увагу, що споживачі послуг також не позбавлені впливу негативних наслідків від таких дій країни агресора. Тому врахування таких доводів лише на користь скаржника, без врахування впливу відповідних обставин на усіх учасників правовідносин свідчитиме про невідповідність такого врахування принципам верховенства права та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Ураховуючи наведене у цій постанові через призму встановлених обставин справи та мотивів, з яких виходили суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень, з огляду на межі касаційного оскарження колегія суддів дійшла висновку, що підстави касаційного оскарження не знайшли свого підтвердження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржені судові рішення у цій справі, Верховний Суд не встановив обґрунтованості підстав касаційного оскарження, на які посилався скаржник.

З огляду на викладене та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та необхідність залишення оскарженого судового рішення у цій справі без змін.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 у справі 920/1061/23(920/1064/25) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Огороднік К. М.

Судді Васьковський О.В.

Погребняк В.Я.