← Судова практика

Постанова у справі № 925/353/25

Касаційний господарський суд Верховного Суду · 30.07.2026 · Верховний Суд
повний текст із нашої бази40 373 знаківусі акти у справі →

Про акт

Справа №
925/353/25
Дата ухвалення
30.07.2026
Суд
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Суддя
Волковицька Н.О.
Форма судочинства
Господарське
Тип акта
Постанова
Категорія справи
Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Текст рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року

м. Київ

cправа 925/353/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31.03.2026 (суддя Скиба Г. М.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 (Яценко О. В. - головуюча, судді Гончаров С. А., Горбасенко П. В.) у справі

за позовом Черкаської міської ради

до Приватного підприємства Крупське ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України,

про стягнення 418 926,51 грн,

1. Короткий зміст судових рішень

1.1. 04.04.2025 Черкаська міська рада звернулася із позовом до Приватного підприємства Крупське (далі - ПП Крупське ) з вимогами про стягнення з відповідача на користь міського бюджету міста Черкаси безпідставно утримувані кошти за користування без правовстановлюючих документів земельною ділянкою комунальної власності площею 0,1675 га із кадастровим номером 7110136700:03:022:0075 за адресою: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького,14 (Планетарій), у період з 31.08.2022 до 12.02.2025 у сумі 418 926,51 грн., а також про відшкодування судових витрат.

Рішенням суду від 03.09.2025 у справі 925/353/25 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалене рішення мотивоване застосуванням нормам статей 377, 1212 1214 ЦК України, пунктів 3, 4 розділу ІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , статей 84, 120, 126 ЗК України, статей 2, 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , статті 75 ГПК України, враховано правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 07.07.2020 у справі 910/10647/18, від 08.10.2019 у справі 916/2084/17 та надано преюдиційне значення обставинам приналежності спірної земельної ділянки до земель державної, а не комунальної власності, що вказує на подання позову неналежним позивачем встановленим у рішенні Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 у справі 925/281/23.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2025 рішення Господарського суду Черкаської області від 03.09.2025 у справі 925/353/25 залишено без змін.

1.2. 19.01.2026 Черкаською обласною прокуратурою на адресу Черкаської міської ради направлено запит про надання інформації, чи скеровано до суду заяву про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 03.09.2025 у справі 925/353/25 за нововиявленими обставинами.

22.01.2026 Черкаською обласною прокуратурою (у зв`язку із відсутністю станом на вказану дату реагування на запит від 19.01.2026 15/1-45вих26) на адресу Черкаської міської ради направлено повідомлення про підготовку та направлення до Господарського суду Черкаської області заяви про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 03.09.2025 у справі 925/353/25 за нововиявленими обставинами. Подання прокурором зазначеної заяви обґрунтовано бездіяльністю компетентного органу Черкаської міської ради, яка зобов`язана здійснювати захист інтересів територіальної громади, однак не здійснює його за очевидних підстав для цього.

1.3. 26.01.2026 до Господарського суду Черкаської області від заступника керівника Черкаської обласної прокуратури надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 03.09.2025 у справі 925/353/25 за нововиявленими обставинами, в якій заявник просив рішення Господарського суду Черкаської області від 03.09.2025 у справі 925/353/25 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вказана заява обґрунтована тим, що:

- рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі 925/353/25 мотивоване тим, що у іншій господарській справі 925/281/23 установлено факт належності розміщеної на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:03:022:0075 будівлі Планетарію з прибудовами та підвалом літ.А-1, а, а1 пд - державі в особі Кабінету міністрів України, тому відповідно до п.4 розділу ІІ ;Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності власником зазначеної земельної ділянки є держава, а не Черкаська міська рада, відтак у останньої право вимоги стягнення спірних коштів у порядку ст.1212-1214 ЦК України з відповідача, як фактичного землекористувача, відсутнє;

- суд апеляційної інстанції у постанові від 23.12.2025 у цій справі 925/353/25 дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 03.09.2015 у справі 925/353/25 з огляду на чинність на момент його ухвалення рішення Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 у справі 925/281/23;

- постановою Верховного Суду від 11.11.2025 рішення Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі 925/281/23 скасовано, справу направлено на новий розгляд;

- згідно з правовими висновками: Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.06.2021 у справі 922/2416/17; Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2024 у справі 904/3001/22, - скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. З огляду на викладене, не зважаючи на наявний в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно будівлю Планетарію з прибудовами та підвалом літ.А-1, а, а1, пд - за Кабінетом Міністрів України, власником цього нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:03:022:0075, як на час виникнення спірних правовідносин, так і на даний час є ПП Крупське , а зазначеної земельної ділянки - Черкаська міська рада;

- скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення у справі 925/353/25, є підставою для перегляду такого рішення за нововиявленими обставинами;

- нововиявленими обставинами є факт належності будівлі на праві власності ПП Крупське , яке його набуло на підставі договору купівлі-продажу від 31.08.2022, укладеного з ТОВ Центр Знань . Вказаний договір купівлі-продажу у судовому порядку не визнаний недійсним, є чинним; спірне нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:03:022:0075 площею 0,1675 га, яка відповідно до п.3 розділу ІІ ;Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності належить до земель комунальної власності в особі Черкаської міської ради (зокрема, вказане підтверджується і даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно). Черкаська міська рада, як власник земельної ділянки (комунальної власності) з кадастровим номером 7110136700:03:022:0075 є належним позивачем за позовною вимогою у справі 925/353/25;

- несплата ПП Крупське , як фактичним володільцем нежитлового приміщення, коштів за користування земельною ділянкою під об`єктом у період з 01.08.2022 до 12.02.2025 призвела до їх ненадходження в бюджет Черкаської міської територіальної громади, а невиконання прибуткової частини цього бюджету у свою чергу негативно впливає на можливість реалізації Черкаською міською радою державної політики, спрямованої на регулювання відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальної громади та держави, раціонального використання та охорони земель.

1.4. Господарський суд Черкаської області ухвалою від 31.03.2026, яку постановою від 10.06.2026 залишив без змін Північний апеляційний господарський суд, - у задоволенні клопотання ПП Крупське про залишення заяви прокурора про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без розгляду відмовлено; у задоволенні заяви заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено; рішення Господарського суду Черкаської області від 03.09.2025 у справі 925/353/25 залишено в силі.

Судові рішення аргументовані тим, що рішення суду від 10.08.2023 у справі 925/281/23 не було єдиною та виключною підставою для висновків Господарського суду Черкаської області при ухваленні рішення від 03.09.2025 у справі 925/353/25. Крім того, скасовуючи вказане рішення та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі 925/281/23, Верховний Суд у постанові від 11.11.2025 нового рішення по суті спору не ухвалив, нового власника спірного нерухомого майна будівлі Планетарію, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул.Б.Вишневецького,14 не визначив та не встановив, а лише передав справу до суду першої інстанції на новий розгляд. Відтак, жодного нового юридичного факту, який змінює правовий статус спірного нерухомого майна чи спірної земельної ділянки не виникло, а отже висновок прокурора, що за відсутності чинного судового рішення від 10.08.2023 у справі 925/281/23 власником спірного нерухомого майна (приміщення Планетарію) є ПП Крупське , а спірної земельної ділянки під ним Черкаська міська рада, є хибним та таким, що суперечить нормам законодавства.

При цьому скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд означає лише те, що попередні судові акти втратили чинність та справа підлягає повторному дослідженню, після чого судом буде здійснена правова оцінку обставинам справи повторно.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що під час розгляду справи 925/281/23 за позовом першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Знань" та ПП "Крупське" про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння були встановлені такі факти: 07.05.2001 між правлінням Черкаської обласної організації та Товариством з обмеженою відповідальністю Центр Знань укладено договір про відчуження нежитлових приміщень в місті Черкаси, а саме цілісного майнового комплексу і окремого підсобного приміщення по вулиці Б.Вишневецького,14 площею 570,4 кв.м та трьох автогаражів по вулиці Танкістів,6/1.

10.05.2001 до пункту 1.1 договору внесені зміни щодо предмета договору та зазначено, що у власність передається Планетарій з прибудовами, також змінено площу будівлі на 583,5 кв. м та вказано на номер реєстраційного посвідчення 57, на підставі якого об`єкт належить відчужувачу.

Відповідно до пункту 4.1 зазначеного договору він підлягав реєстрації у встановленому порядку, проте у порушення вимог діючого на той час законодавства до Бюро технічної інвентаризації не подавався.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 27.02.2015 вперше, з відкриттям розділу, державним реєстратором Черкаського міського управління юстиції внесені відомості до державного реєстру про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Знань на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення Планетарію з прибудовами та підвалом, літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв. м по вулиці Байди Вишневецького,14 у місті Черкаси (індексний номер рішення 19869291). Об`єкту нерухомого майна присвоєно реєстраційний номер 592185671101. Підставою державної реєстрації зазначено рішення Виконавчого комітету Черкаської обласної ради від 25.02.1960 196, акт приймання-передачі нерухомого майна від 07.05.2001 б/н, договір про відчуження нежитлових приміщень від 07.05.2001 б/н.

16.08.2019 Державним реєстратором виконавчого комітету Жашківської міської ради Черкаської області на підставі передавального акта від 06.08.2019 б/н зареєстровано перехід права власності на будівлю Планетарію від Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Знань до підприємства Управління справами товариства Знання України (номер запису про право власності 32845991).

28.10.2019 головою та першим заступником голови правління Всеукраїнської громадської організації товариство Знання України підписано акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Знань від Черкаської обласної організації до ВГОТ "Знання" України.

02.12.2019 Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України за результатами розгляду скарги Черкаської обласної організації скасовано перехід права власності від Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Знань до підприємства Управління справами товариства Знання України (індексний номер рішення 50002927) на нежитлове приміщення Планетарію з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв. м по вулиці Байди Вишневецького,14 у місті Черкаси.

Між Черкаською обласною організацією та Всеукраїнською громадською організацією товариство Знання України 01.10.2020 складено акт приймання-передачі частки в розмірі 49% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Знань .

Рішенням зборів учасників ПП Крупське від 15.06.2021 надано згоду на придбання ПП Крупське частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Знань у розмірі 100%.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Знань від 16.06.2021 (протокол 16/06/2021), за участю ПП Крупське , змінено склад учасників та здійснено перерозподіл часток у статутному капіталі товариства на користь останнього у розмірі 100% статутного капіталу. Цього ж дня підписано акти приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Знань між Всеукраїнською громадською організацією товариством Знання України та ПП Крупське у розмірі 49% та між Підприємством Управління справами товариства Знання України та ПП Крупське у розмірі 51%.

Приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О. 31.08.2022 посвідчено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення Планетарію з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв. м по вулиці Байди Вишневецького,14 у місті Черкаси, який укладений між ПП Крупське та Товариством з обмеженою відповідальністю Центр Знань .

За умовами цього договору продавець передав, а покупець прийняв у власність нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою місто Черкаси, вулиця Байди Вишневецького, будинок 14 (нежитлове приміщення) і сплачує його вартість відповідно до умов, що визначені у цьому договорі Нежитлове приміщення в цілому складається з: планетарію з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд. , загальною площею 583,5 кв. м. Нежитлове приміщення розташоване на земельній ділянці площею 0,1675 га, кадастровий номер 7110136700:03:022:0075.

Під час розгляду справи 925/281/23 суд встановив, що спірне майно будівля Планетарію, яка за радянських часів належала до загальнодержавної власності, відповідно до вимог законодавства до теперішнього часу є державною власністю, з якої вона не вибувала і не могла вибути у законний спосіб за відсутності волі власника, а Черкаська обласна організація товариства Знання , на балансі якої перебував Черкаський планетарій, повністю підпорядковувалася по владній вертикалі товариству Знання Української РСР та Всесоюзному товариству Знання , тобто загальносоюзній громадській організації; при цьому відповідно до постанови Верховної Ради України Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР від 04.02.1994 3943-XII тимчасово, до законодавчого визначення суб`єктів права власності майна вказаних організацій, розташованих на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Щодо спірного майна ні Кабінетом Міністрів України, ні будь-яким іншим державним органом рішення про його відчуження або передачу з державної власності не приймалося. Розпорядження державним майном та визначення органу управління майном здійснюється Кабінетом Міністрів України. Враховуючи, що відповідно до наданої компетенції повноваження щодо управління державним майном - будівлею Планетарію, не передано іншим суб`єктам, якими можуть бути Фонд державного майна України, міністерства, державні підприємства, тощо; єдиним органом, наділеним діяти від імені держави на захист майна, що перебуває у державній власності є Кабінет Міністрів України.

Судом першої інстанції установлено незаконність видачі Черкаським обласним бюро технічної інвентаризації Черкаській обласній організації реєстраційного посвідчення б/н від 07.08.1998 на будівлю Планетарію із зазначенням підстави для такої видачі рішення Черкаської обласної ради 196 від 25.11.1960, оскільки вказаний документ не відноситься до переліку правовстановлюючих документів, які передбачені Інструкцією про порядок реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, та яка затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 121 від 09.06.1998.

Тому договір від 07.05.2001 (зі змінами від 10.05.2001) про відчуження нерухомого майна нежитлового приміщення Планетарію з прибудовами та підвалом на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Знань укладений на підставі реєстраційного посвідчення від 07.08.1998, яке, як встановлено судом, видано Черкаським бюро технічної інвентаризації всупереч діючому законодавству. Крім того, спірний договір від 07.05.2021 у порушення Інструкції та пункту 4.1 оспорюваного договору, не був зареєстрований в установленому законом порядку, що також вказує на його недійсність.

Оскільки Черкаська обласна організація товариства Знання України ніколи не була власником спірного майна, тому такий правочин, вчинений всупереч вимогам законодавства, що було чинне на час його укладення (статті 225 ЦК Української РСР 1963 року, статті 4 Закону України Про власність ), в силу приписів чинного тоді Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (статті 48, 49), так і в силу приписів чинного на час прийняття рішення суду Цивільного кодексу України (статті 203, 215), договір відчуження нерухомого майна підлягає визнанню недійсним, позаяк не виражає волі законного власника на розпорядження нерухомим майном та не спричиняє настання будь-яких правових наслідків.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 у справі 925/281/23 позов задоволено повністю: визнано недійсним договір від 07.05.2001 (зі змінами від 10.05.2001) про відчуження нежитлового приміщення та витребувано спірне нежитлове приміщення Планетарію з володіння ПП Крупське на користь держави в особі Кабінету Міністрів України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 рішення Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 у справі 925/281/23 скасовано, позов залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 2 ст. 226 ГПК України.

Постановою Верховного Суду від 20.03.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 скасовано, справу 925/281/23 передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 рішення Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 у справі 925/281/23 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 20.11.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 скасовано, справу 925/281/23 передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 рішення Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 у справі 925/281/23 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 11.11.2025 у справі 925/281/23 рішення Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі 925/281/23 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова аргументована, зокрема, тим, що суди дійшли правильних висновків щодо обґрунтованості визначення позивачем Кабінету Міністрів України, з урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 20.11.2024 у справі 925/281/23, а посилання скаржників на відсутність у Кабінету Міністрів України повноважень по управлінню майном та передчасність звернення прокурора з даним позовом, недотримання принципу визначеності є необґрунтованими.

Також Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у ПП Крупське ознак добросовісного набувача майна як підстави, яка унеможливлює задоволення віндикаційного позову, та відхилив посилання на неправильне застосування статті 388 ЦК України.

Водночас Верховний Суд зазначив, що судами не враховано висновки щодо особливостей інституту позовної давності , а також відмінності термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України, констатовано відмінність ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації та відсутності у Кабінету Міністрів України повноважень періодично моніторити реєстрацію права власності нерухомого майна за юридичними особами. Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду справи суди мають взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, встановити момент, коли держава в особі Кабінету Міністрів України довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, дослідити доводи учасників справи стосовно застосування позовної давності до спірних правовідносин, і залежно від встановленого та відповідно до чинного законодавства вирішити спір із належним обґрунтуванням мотивів і підстав такого вирішення у судовому рішенні.

На цей час рішення у справі 925/281/23 не прийнято.

3. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

3.1. Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31.03.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі 925/353/25, задовольнити заяву про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 03.09.2025 за нововиявленими обставинами. Рішення Господарського суду Черкаської області від 03.09.2025 скасувати, справу 925/353/25 передати на новий судовий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Скаржник зазначає, що суди не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.02.2026 у справі 910/13321/22 про те, що підстава для перегляду судового рішення настає саме з моменту ухвалення судом рішення про скасування судового рішення (незалежно від прийняття кінцевого рішення у справі чи направлення справи на новий розгляд), яке стало підставою для ухвалення судового рішення яке підлягає перегляду, а не дати кінцевого рішення у справі.

Також оскаржені судові рішення суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.05.2020 у справі 802/2196/17-а щодо поняття нововиявлених обставин, від 15.06.2021 у справі 922/2416/17, у постанові Верховного Суду від 20.02.2024 у справі 904/3001/22 про те, що скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення

З огляду на скасування судового рішення, яким було установлено факт належності нерухомого майна розташованого на земельній ділянці кадастровим номером 7110136700:03:022:0075, Кабінету Міністрів України, його власником, як на час виникнення спірних правовідносин, так і на даний час, є ПП Крупське , а відповідної земельної ділянки під цим майном - Черкаська міська рада.

За приписами пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення є факт скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, а не висновок суду із відповідною кваліфікацію правовідносин про це в тому чи іншому судовому рішенні. Вказана норма права не містить застережень чи прямих обмежень щодо прийняття судом саме кінцевого рішення при скасуванні судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. За змістом статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.2. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

4.3. Як унормовано у частинах першій, другій та п`ятій статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Верховий Суд застосовує у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів правові висновки Верховного Суду і Великої Палати Верховного Суду, зокрема такий правовий висновок:

- процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. пункти 7.4., 7.5. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі 19/028-10/13, пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.01.2026 у справі 361/161/13-ц).

До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало би наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи.

Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (такі висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2019 у справі 920/1077/16, від 15.01.2020 у справі 916/24/17).

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Судова система ґрунтується, зокрема, на принципі правової визначеності, реалізація якого має на меті забезпечення стабільності правового регулювання наявних правовідносин, щоб кожен з їх учасників міг бути впевненим у незмінності свого правового статусу, набутих прав та обов`язків. З огляду на це зміна правової позиції суду в інших подібних справах, так само як і встановлення під час розгляду справ, у яких беруть участь інші сторони, певних конкретних обставин, що стосуються саме цих сторін, не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами в розумінні статті 320 ГПК України.

Верховний Суд зауважує, що такі концептуальні підходи щодо процедури поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Згідно з практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (рішення ЄСПЛ від 06.12.2005 у справі Попов проти Молдови 2). Однак, при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1999 у справі Брумареску проти Румунії ). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 у справі Рябих проти Росії , від 09.06.2011 у справі Желтяков проти України ).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі 802/2196/17-а, на яку посилається скаржник).

У постанові Верховного Суду від 24.02.2026 у справі 910/13321/22, на яку посилається скаржник, зазначено, що факт скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, як підстава для перегляду такого рішення за нововиявленими обставинами, виникає незалежно від формулювання судом в тій чи іншій справі відповідного висновку із кваліфікацією обставин саме як нововиявлених, а також незалежно від процесуальної позиції суду в цій або іншій (пов`язаній з нею) справі. У зв`язку з чим право учасника справи звернутись із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами через скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення відповідного судового рішення, об`єктивно не обмежено відповідним висновком суду, не визначається процесуальною позицією суду в цій або іншій (пов`язаній з нею) справі, та залежить лише від волевиявлення учасника.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 15.06.2021 у справі 922/2416/17, від 20.02.2024 у справі 904/3001/22, на які посилається заявник, скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

4.4. Як слідує із заяви прокурора про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, підставою перегляду є пункт 3 частини другої статті 320 ГПК України, а саме скасування судових рішень у справі 925/281/23, на які посилався суд під час розгляду цієї справи. Крім того, заява прокурора обґрунтована тим, що нововиявленими обставинами є факт належності будівлі на праві власності ПП Крупське , яке його набуло на підставі договору купівлі-продажу від 31.08.2022, укладеного з ТОВ Центр Знань .

Колегія суддів зауважує, що дійсно постановою Верховного Суду від 11.11.2025 у справі 925/281/23 рішення Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі 925/281/23 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Водночас, Верховний Суд направляючи справу на новий розгляд вказав на необхідність врахування висновків щодо позовної давності та оцінки аргументів сторін в цій частині, а також встановити момент, коли держава в особі Кабінету Міністрів України довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У свою чергу, інші доводи скаржників щодо мотивів судів попередніх інстанцій Верховний Суд змістовно спростував. Більше того, суд касаційної інстанції зауважив, що суди дійшли правильних висновків щодо обґрунтованості визначення позивачем Кабінету Міністрів України. Також Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у ПП Крупське ознак добросовісного набувача майна.

Колегія суддів звертає увагу на те, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору . Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.08.2018 зі справи 910/24418/16, від 27.06.2019 зі справи 711/2178/17, від 26.01.2022 зі справи 922/3149/18.

Отже, попри скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 та направлення справи 925/281/23, змістовних висновків щодо приналежності спірного об`єкта нерухомого майна іншій особі Верховним Судом у постанові від 11.11.2025 не наведено, а правильність оцінки судами відповідних правовідносин також не спростовано, а навпаки підтримана судом касаційної інстанції. Отже, у постанові Верховного Суду від 11.11.2025 у справі 925/281/23, яка є чинною, фактично наведені аналогічні мотиви щодо відповідного об`єкта, як і у рішенні Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 та постанові Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій у справі яка переглядається, що Верховний Суд у постанові від 11.11.2025 нового рішення по суті спору не ухвалив, нового власника спірного нерухомого майна будівлі Планетарію, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул.Б.Вишневецького,14 не визначив, а лише передав справу до суду першої інстанції на новий розгляд. Відтак, жодного нового юридичного факту, який змінює правовий статус спірного нерухомого майна чи спірної земельної ділянки не виникло.

Верховний Суд зауважує, що у спірних правовідносинах посилання прокурора на пункт 3 частини другої статті 320 ГПК України не враховує суті обставин, які є предметом розгляду у справі 925/281/23 та які були враховано під час розгляду цієї справи. Фактично скасування судових рішень у справі 925/281/23 на теперішній час не мало наслідком встановлення інших обставин або спростування мотивів судів у відповідній частині і як наслідок не призвело до виникнення нововиявлених обставин у розумінні статті 320 ГПК України.

Отже, з урахуванням мотивів, наведених у постанові Верховного Суду від 11.11.2025, якою направлено справу на новий розгляд, колегія суддів вважає, що доводи та аргументи прокурора, наведені у заяві про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 03.09.2025 у справі 925/353/25 не є нововиявленими обставинами у розумінні положень статті 320 ГПК України.

Колегія суддів також відхиляє посилання скаржника на висновки Верховного Суду від 24.02.2026 у справі 910/13321/22, від 15.06.2021 у справі 922/2416/17, від 20.02.2024 у справі 904/3001/22 оскільки вони ухвалені у відмінних правовідносинах і не підтверджують обставин порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема і статті 320 ГПК України.

4.5. Таким чином, доводи скаржника щодо порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції не підтвердилися, а підстав для скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.03.2026 і постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі 925/353/25 не встановлено.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

5.1. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.2. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржені у справі судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31.03.2026 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі 925/353/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ

Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень. Судові рішення відкриті (ЗУ «Про доступ до судових рішень»), а самі акти є офіційними документами і не є обʼєктом авторського права. Ми не редагуємо текст і не додаємо до нього оцінок.

Звірити з реєстром ↗