← Судова практика

Постанова у справі № 910/1440/25

Касаційний господарський суд Верховного Суду · 22.07.2026 · Верховний Суд
повний текст із нашої бази57 714 знаківусі акти у справі →

Про акт

Справа №
910/1440/25
Дата ухвалення
22.07.2026
Суд
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Суддя
Кібенко О. Р.
Форма судочинства
Господарське
Тип акта
Постанова
Категорія справи
енергоносіїв

Текст рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року

м. Київ

cправа 910/1440/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Цвілюка Б.В.,

представників учасників справи:

Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" - Рудюк Ю.А.,

Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - Мартьянова Л.В.,

Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" - Дзиговська С.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2025 (суддя Котков О.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 (колегія суддів: Руденко М.А., Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.)

у справі за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

до відповідачів:

1) Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго",

2) Акціонерного товариства (далі - АТ) "ДТЕК Одеські електромережі",

про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії та припинення дій, що порушують право.

СУТЬ СПОРУ

1. Позивач як постачальник останньої надії здійснював постачання електричної енергії АТ "Одеський припортовий завод" на підставі договору від 22.01.2024 01/24.

2. Позивач вважав, що у нього наявні підстави для завершення постачання електричної енергії на підставі цього договору, з двох підстав:

(І) з 07.02.2024 через заборгованість за спожиту електричну енергію за попередні періоди (по договору від 20.07.2022 9/08) та

(ІІ) з 20.04.2024 у зв`язку з завершенням 90-денного терміну постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

3. Позивач вважав, що обсяги електричної енергії, спожиті АТ "Одеський припортовий завод" у спірний період, мали бути покладені на втрати оператора системи розподілу (АТ "ДТЕК Одеські електромережі"), який відмовився відключати об`єкти АТ "Одеський припортовий завод" від електропостачання. Оператор при цьому послався на ухвалу про забезпечення позову у іншій справі, якою встановлено заборону вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 03.09.2023 9/23.

4. Позивач звернувся до суду з позовом у якому, зокрема, просив визнати неправомірними дії відповідачів щодо покладання на нього обсягів спожитої АТ "Одеський припортовий завод" у спірному періоді електроенергії; змінити дані комерційного обліку та покласти відповідні обсяги на втрати АТ "ДТЕК Одеські електромережі".

5. Суд першої інстанції рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовив. Позивач звернувся з касаційною скаргою.

6. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання щодо того, як співвідносяться обов`язковість ухвали про забезпечення позову, межі встановленої нею заборони та передбачені ПРРЕЕ наслідки фактичного невідключення споживача.

7. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

8. Правове регулювання правовідносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії здійснюється, зокрема, Законом "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 312 (далі - ПРРЕЕ, Правила).

9. Постановою НКРЕКП від 06.11.2018 1344 видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі також - ДПЗД "Укрінтеренерго", постачальник, постачальник "останньої надії" або ПОН).

10. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 за 1023-р "Про визначення Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" постачальником "останньої надії" (із змінами), на ДПЗД "Укрінтеренерго" були покладені спеціальні обов`язки, а саме виконання функцій постачальника "останньої надії" на період з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2023 року на всій території України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

11. Постановою НКРЕКП від 17.07.2014 1012 видано ліцензію з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі також - ПрАТ "НЕК "Укренерго", оператор системи передачі (ОСП), адміністратор комерційного обліку (АКО)).

12. Відповідно до договору про надання послуг з передачі електричної енергії 0044-02022 від 01.01.2019 Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" надає послуги позивачу з передачі електричної енергії на підставі ліцензії від 23.07.2014 АЕ 288299.

13. ПрАТ "НЕК "Укренерго" є правонаступником Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (з 29.07.2019) згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

14. Постановою НКРЕКП від 17.12.2021 2624 ПрАТ "НЕК "Укренерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії.

15. Постановою НКРЕКП від 06.11.2018 1345 АТ "Одесаобленерго", правонаступником якого згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є АТ "ДТЕК Одеські електромережі" (далі також - оператор системи розподілу (ОСР), адміністратор комерційного обліку на роздрібному ринку), видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Одеської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності АТ "Одесаобленерго", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством).

16. АТ "ДТЕК Одеські електромережі" надає ПрАТ "НЕК "Укренерго" (оператор системи передачі, адміністратор комерційного обліку та адміністратор розрахунків (далі - АР)) на ринку електричної енергії послуги комерційного обліку спожитої електричної енергії, тобто виступає постачальником послуг комерційного обліку (ППКО).

17. У 2019 році ПрАТ "НЕК "Укренерго" здійснило перехід до експлуатації програмного інформаційного комплексу Market Management System (система управління ринком, далі - платформа MMS), що передбачено Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 307, гл.1.11 розд.1 ПРРЕЕ.

18. Платформа MMS розміщена на сайті ПрАТ "НЕК "Укренерго" за посиланням: https://mms.ua.energy/sign-in, на якій оператори системи розподілу, як адміністратори комерційного обліку на відповідній території, здійснюють завантаження (надання) інформації про обсяги спожитої електричної енергії споживачами всіх електропостачальників.

19. Сукупний обсяг спожитої споживачами постачальника "останньої надії" електричної енергії за розрахунковий період (календарний місяць) є обсягом придбаної ДПЗД "Укрінтеренерго" у ПрАТ "НЕК "Укренерго" електричної енергії та є обсягом отриманих ДПЗД "Укрінтеренерго" у ПрАТ "НЕК "Укренерго" послуг з передачі електричної енергії.

20. Так, між ПрАТ "НЕК "Укренерго" та AT "ДТЕК Одеські електромережі" виникають відносини щодо реєстрації ОСР, як ППКО, та зобов`язання з надання останнім інформації з даними комерційного обліку спожитої/виробленої/переданої електричної енергії в систему управління ринком (платформа MMS) для використання ПрАТ "НЕК "Укренерго", як АКО та як АР, для подальших розрахунків з ДПЗД "Укрінтеренерго" в межах укладених між ПрАТ "НЕК "Укренерго" та ДПЗД "Укрінтеренерго" двосторонніх договорів.

21. ДПЗД "Укрінтеренерго", як постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачам за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії". Електричну енергію, яка постачається споживачам, постачальник "останньої надії" купує на ринку небалансів електричної енергії, оператором якого є оператор системи передачі, ПрАТ "НЕК "Укренерго.

22. 22.01.2024 між ДПЗД "Укрінтеренерго" та АТ "Одеський припортовий завод" був укладений договір 01/24 про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", комерційна пропозиція 8 від 07.11.2023 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", додаткова угода 1 до договору про постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" та протокол проведення переговорів щодо закупівлі електричної енергії на умовах постачальника "останньої надії" у письмовій формі.

23. Додатковою угодою 1 від 22.01.2024 були внесені зміни до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", відповідно до якої договір набирає чинності за фактом споживання енергії відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) з 22.01.2024 та діє до 31.12.2024, а в частині постачання електричної енергії по 20.04.2024 (включно), але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

24. Позивач зазначає, що з 21.04.2024 ДПЗД "Укрінтеренерго" не мало законного права постачати електричну енергію споживачу АТ "Одеський припортовий завод" у зв`язку з завершенням 90-денного терміну постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", а АКО, яким є ПрАТ "НЕК "Укренерго" зобов`язаний був покласти (завантажити) обсяги електричної енергії, що спожиті споживачем в період з 21.04.2024 по 30.05.2024 на втрати ОСР - АТ "ДТЕК Одеські електромережі".

25. Крім того ДПЗД "Укрінтеренерго" вказувало, що у зв`язку з порушенням АТ "Одеський припортовий завод" договору 9/08 про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 20.07.2022 у сумі 5 055 936,74 грн, 22.01.2024 ДПЗД "Укрінтеренерго" направило споживачу АТ "Одеський припортовий завод" попередження про припинення постачання електричної енергії 44/11-009560/П.

26. Проте, зі змісту вказаного попередження не вбачається, що порушення зобов`язань стосується саме договору 9/08 від 20.07.2022, про що позивач зазначає у позові, як і немає таких відомостей у рахунку 000000206539/13/О07/32713 від 10.08.2022 на суму 5 055 936,74.

27. Також на адресу АТ "ДТЕК Одеські електромережі" було направлено вимогу на відключення об`єкта (точки комерційного обліку) споживача (АТ "Одеський припортовий завод") 44/11-001677/В від 23.01.2024 з плановою датою відключення 07.02.2024.

28. У відповідь на вказану вимогу АТ "ДТЕК Одеські електромережі" листом 101/47/03-1097 від 06.02.2024 повідомило ДПЗД "Укрінтеренерго" про відхилення вимоги постачальника на відключення об`єктів (точок комерційного обліку) 44/11-001677/В від 23.01.2024 з посиланням на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 у справі 916/5591/23 про забезпечення позову, якою заборонено ДПЗД "Укрінтеренерго", АТ "ДТЕК Одеські електромережі" вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії 9/23 від 03.09.2023, та договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії 1 від 27.11.2018.

29. У провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа 916/8/24 за позовом АТ "Одеський припортовий завод" до ДПЗД "Укрінтеренерго" про зобов`язання вчинити певні дії (зобов`язання належним чином та в повному обсязі виконувати обов`язки, передбачені договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" 9/23 від 03.09.2023, а саме - пп.1 п.7.2 щодо забезпечення постачання електричної енергії в порядку та на умовах, визначених цим договором).

30. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 у справі 916/5591/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115936913), яку залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117749101) було забезпечено позов АТ "Одеський припортовий завод" до його подачі до суду, шляхом заборони ДПЗД "Укрінтеренерго", АТ "ДТЕК Одеські електромережі" вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії 9/23 від 03.09.2023 та договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії 1 від 27.11.2018.

31. Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі 916/8/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117879452), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119837272), за позовом АТ "Одеський припортовий завод" до ДПЗД "Укрінтеренерго" про зобов`язання вчинити певні дії (зобов`язання належним чином та в повному обсязі виконувати обов`язки, передбачені договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" 9/23 від 03.09.2023, а саме - пп.1 п.7.2 щодо забезпечення постачання електричної енергії в порядку та на умовах, визначених цим договором), у задоволенні позову було відмовлено та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області 22.12.2023 у справі 916/5591/23.

32. Фактичного відключення/припинення постачання електричної енергії АТ "Одеський припортовий завод" здійснено не було, доказів того, що у період з 08.02.2024 по 30.05.2024 було здійснено відключення АТ "Одеський припортовий завод" від електропостачання, матеріали справи не містять.

33. У подальшому АТ "ДТЕК Одеські електромережі" надало ДПЗД "Укрінтеренерго" щомісячні звіти про фактичні обсяги споживання електричної енергії АТ "Одеський припортовий завод" за лютий 2024 у розмірі 3 016 956 кВт*год, березень 2024 - 3 207 168 кВт*год, квітень 2024 - 2 847 796 кВт*год, травень 2024 - 2 245 622 кВт*год.

Короткий зміст позовних вимог та заперечень

34. У лютому 2025 року ДПЗД "Укрінтеренерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ "НЕК "Укренерго" та АТ "ДТЕК Одеські електромережі" про:

- визнання неправомірними та незаконними дій АТ "ДТЕК Одеські електромережі", як адміністратора комерційного обліку та постачальника послуг комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, щодо покладання обсягів спожитої електричної енергії споживачем АТ "Одеський припортовий завод" з 08.02.2024 по 30.05.2024 на ДПЗД "Укрінтеренерго", як сторону відповідальну за баланс;

- визнання неправомірними та незаконними дій ПрАТ "НЕК "Укренерго", як адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків, щодо покладання обсягів спожитої електричної енергії споживачем АТ "Одеський припортовий завод" з 08.02.2024 по 30.05.2024 на ДПЗД "Укрінтеренерго", як сторону відповідальну за баланс;

- зобов`язання АТ "ДТЕК Одеські електромережі", як оператора системи та адміністратора комерційного обліку та ПрАТ "НЕК "Укренерго", як оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку, вчинити дії, шляхом зміни сертифікованих даних комерційного обліку в системі управління ринком (платформа ММS), скасувати сертифіковані дані комерційного обліку щодо обсягів електричної енергії покладених на балансуючу групу електропостачальника ДПЗД "Укрінтеренерго", як постачальника "останньої надії", що спожиті за точками комерційного обліку/площадками вимірювання (ЕІС-кодами) АТ "Одеський припортовий завод", провести нове формування сертифікованих даних та покласти обсяги електричної енергії, що використані даним споживачем з 08.02.2024 по 30.05.2024 на втрати оператора системи - АТ "ДТЕК Одеські електромережі", передати зазначені нові сертифіковані дані комерційного обліку адміністраторам розрахунків та учасникам ринку для здійснення перерахунку платежів;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів ДПЗД "Укрінтеренерго": заборонити ПрАТ "НЕК "Укренерго" використовувати при здійснені будь-яких розрахунків з ДПЗД "Укрінтеренерго" дані комерційного обліку, що спожиті за точками комерційного обліку/площадками вимірювання (ЕІС-кодами) споживачем АТ "Одеський припортовий завод" з 08.02.2024 по 30.05.2024, та зобов`язати ПрАТ "НЕК "Укренерго" вчинити дії шляхом формування та надання нових актів-корегування (врегулювання) до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, та актів коригування до актів приймання-передачі послуги (послуг з передачі електричної енергії) із зазначенням скасованих сертифікованих даних комерційного обліку щодо обсягів електричної енергії, що спожиті за точками комерційного обліку/площадками вимірювання (ЕІС-кодами) АТ "Одеський припортовий завод" з 08.02.2024 по 30.05.2024 на ДПЗД "Укрінтеренерго", як сторону відповідальну за баланс.

35. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що діями ПрАТ "НЕК "Укренерго" та АТ "ДТЕК Одеські електромережі" порушується право позивача на достовірні дані про куплену електричну енергію для врегулювання небалансів в системі управління ринком, оскільки спожиті обсяги електричної енергії АТ "Одеський припортовий завод" мають бути покладені на втрати АТ "ДТЕК Одеські електромережі", а не на позивача.

36. ПрАТ "НЕК "Укренерго" проти позову заперечило, зазначивши, що доводи позивача є безпідставними, оскільки фактичного відключення АТ "Одеський припортовий завод" від електропостачання не відбулось, а тому було правомірно покладено обсяги спожитої вказаним споживачем електричної енергії на позивача.

37. АТ "ДТЕК Одеські електромережі" проти позову заперечило, зазначивши, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 у справі 916/5591/23 було вжито заходи забезпечення позову, заборонено ДПЗД "Укрінтеренерго", АТ "ДТЕК Одеські електромережі" вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії 9/23 від 03.09.2023, та договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії 1 від 27.11.2018. Тобто, у період з 08.02.2024 по 30.05.2024 діяла судова заборона на відключення електричної енергії АТ "Одеський припортовий завод", у зв`язку з чим права позивача не були порушені.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

38. Господарський суд міста Києва рішенням від 28.10.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2026, у задоволенні позову відмовив.

39. Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у період з 22.12.2023 по 13.06.2024 у ДПЗД "Укрінтеренерго" було відсутнє право припиняти (або будь-яким чином обмежувати) постачання електричної енергії АТ "Одеський припортовий завод", оскільки ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 у справі 916/5591/23 було забезпечено позов АТ "Одеський припортовий завод" до його подачі до суду шляхом заборони ДПЗД "Укрінтеренерго", АТ "ДТЕК Одеські електромережі" вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" 9/23 від 03.09.2023 та договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії 1 від 27.11.2018, а в подальшому рішенням Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі 916/8/24, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2024, у задоволенні позову АТ "Одеський припортовий завод" було відмовлено та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 22.12.2023 у справі 916/5591/23. При цьому, доказів того, що у період з 08.02.2024 по 30.05.2024 фактично було здійснено відключення АТ "Одеський припортовий завод" від електропостачання, ДПЗД "Укрінтеренерго" не надало, а зі змісту наданого позивачем попередження 44/11-009560/П від 23.01.2024 не вбачається, що порушення зобов`язань стосується саме договору 9/08 від 20.07.2022, як і немає таких відомостей у рахунку 000000206539/13/О07/32713 від 10.08.2022 на суму 5 055 936,74 грн.

40. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- ДПЗД "Укрінтеренерго" направлено споживачу АТ "Одеський припортовий завод" попередження про припинення постачання електричної енергії 44/11-009560/П від 23.01.2024, проте зі змісту вказаного попередження не вбачається, що порушення зобов`язань стосується саме договору 9/08 від 20.07.2022, про що позивач зазначав у позові, як і немає таких відомостей у рахунку 000000206539/13/О07/32713 від 10.08.2022 на суму 5 055 936,74 грн; крім того відповідного фактичного відключення/припинення постачання електричної енергії АТ "Одеський припортовий завод" здійснено не було;

- у спірний період з 08.02.2024 по 30.05.2024 у ДПЗД "Укрінтеренерго" було відсутнє право припиняти (або будь-яким чином обмежувати) АТ "Одеський припортовий завод" постачання електричної енергії; при цьому для АТ "ДТЕК Одеські електромережі", як ОСР, також діяла заборона з припинення та/або обмеження розподілу (передачі) електричної енергії за договором споживача (АТ "Одеський припортовий завод") про надання послуг з розподілу електричної енергії 1 від 27.11.2018;

- позивач не довів наявність підстав для визнання неправомірними та незаконними дії АТ "ДТЕК Одеські електромережі", як АКО та ППКО на роздрібному ринку електричної енергії, щодо покладання обсягів спожитої електричної енергії споживачем АТ "Одеський припортовий завод" з 08.02.2024 по 30.05.2024 на ДПЗД "Укрінтеренерго", як СВБ, а також підстав для визнання неправомірними та незаконними дії ПрАТ "НЕК "Укренерго", як АКО та АР, щодо покладання обсягів спожитої електричної енергії споживачем АТ "Одеський припортовий завод" з 08.02.2024 по 30.05.2024 на ДПЗД "Укрінтеренерго", як СВБ;

- суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні цих вимог, а також у задоволенні похідних вимог щодо зобов`язання АТ "ДТЕК Одеські електромережі" та ПрАТ "НЕК "Укренерго" вчинити дії та щодо відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів ДПЗД "Укрінтеренерго".

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу

41. 06.05.2026 ДПЗД "Укрінтеренерго" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2025 та постанову Північного апеляційного суду від 17.03.2026, у якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

42. Підставами касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

43. В обґрунтування наявності підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК скаржник (з урахуванням заяви про усунення недоліків) зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували:

- правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13.02.2024 у справі 910/14138/22, від 20.09.2021 у справі 910/8958/20, від 04.04.2023 у справі 905/1791/21, про те, що ст.64 Закону "Про ринок електричної енергії", положення п.п.3.4, 6.2.6, 6.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії та публічний договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" передбачають обмежений період постачання, який не може бути більше 90 днів;

- правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.08.2023 у справі 927/211/22, від 13.02.2024 у справі 910/14138/22, щодо положень ст.75 ГПК;

- правові висновки щодо застосування положень ст.55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК, ст.4 ГПК, викладені у постанові Верховного Суду від 09.08.2023 у справі 910/5958/20 та у постанові Верховного суду України від 24.05.2017 у справі 6-951цс16;

- правові висновки щодо застосування положень статей 136, 137 ГПК, викладені у постановах Верховного Суду від 27.07.2022 у справі 904/6015/20, від 14.12.2022 у справі 904/1513/22, від 01.04.2024 у справі 922/5184/23;

- правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.05.2025 у справі 922/3961/23 щодо застосування статей 8, 129 Конституції України, ст.11 ГПК.

44. Також зазначає, що суди застосували ст.46 Закону "Про ринок електричної енергії", пп.6 п.3.1.6, п.11.5.12 Кодексу систем розподілу, п.7.10 ПРРЕЕ, п.6.5 Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (дод.4 до ПРРЕЕ) без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15.07.2025 у справі 910/16557/23 (правові позиції Верховного Суду щодо застосування положень п.6.5 Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (дод.4 до Правил роздрібного ринку електричної енергії) також викладені у постанові Верховного Суду від 13.07.2024 у справі 916/2205/20 де зазначено, що ризик не відключення споживача за вимогою електропостачальника несе оператор системи розподілу незалежно під підстав такого не відключення (з технічних причин, заборона органів державної влади).

45. В обґрунтування підстави, передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК, скаржник зауважив, що відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування п.6.2.8 ПРРЕЕ в частині функціональних обов`язків адміністратора комерційного обліку здійснювати дії з покладення обсягів після дати завершення постачальником "останньої надії" 90 денного періоду постачання споживачу з 91 дня на втрати оператора системи.

46. 29.06.2026 надійшов відзив ПрАТ "НЕК "Укренерго" у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

47. У відзиві, зокрема, зазначає:

- у період з 22.12.2023 по 13.06.2024 діяла заборона вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження розподілу (передачі) електричної енергії АТ "Одеський припортовий завод";

- позовні вимоги суперечать реальним діям/укладеним правочинам між ДПЗД "Укрінтеренерго" та АТ "Одеський припортовий завод"; позовні вимоги охоплюють, зокрема, період з лютого по травень 2024 року - коли діяв договір (зворотного в матеріалах справи немає);

- відповідач вважає, що підстави, викладені позивачем в касаційній скарзі, є необґрунтованими, а отже такими що не підлягають задоволенню.

48. 01.07.2026 надійшов відзив АТ "ДТЕК Одеські електромережі" у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

49. У відзиві, зокрема, вказує:

- фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, альтернативного тлумачення норм ПРРЕЕ, незгоди з установленими судами обставинами; суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили фактичні обставини справи та правильно застосували норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень;

- постанови Верховного Суду у справах 910/14138/22, 910/16557/23, на висновки із яких містяться посилання в касаційній скарзі, ухвалені у неподібних правовідносинах;

- скаржник ігнорує базовий принцип - жодна норма ПРРЕЕ не застосовується в спосіб, що суперечить судовому рішенню; положення ПРРЕЕ застосовуються лише за умови наявності протиправної бездіяльності оператора системи розподілу; в межах дійсної справи дії відповідача обумовлені судовою забороною, тобто відсутній елемент протиправності, а як наслідок відсутні підстави для покладення обсягів на втрати ОСР;

- зі змісту попередження 44/11-009560/П від 23.01.2024 вбачається, що постачальник "останньої надії" мав намір здійснити відключення споживача АТ "Одеський припортовий завод" за заборгованість, що виникла у минулих періодах, а не за діючим договором (22.01.2024) у поточному періоді;

- через припинення повністю або частково електропостачання споживачу у визначеному порядку, АТ "ДТЕК Одеські електромережі" не припиняє належним чином виконувати встановлені умовами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії 1 від 27.11.2018 зобов`язання;

- не заслуговують на увагу суду касаційної інстанції доводи скаржника про вихід судів попередніх інстанцій за межі спору; суди попередніх інстанцій досліджували як правомірність вимоги про відключення, так і можливість її виконання та наявність юридичних перешкод; це прямо входить до предмета доказування, оскільки без встановлення цих обставин неможливо застосувати ПРРЕЕ;

- не заслуговують на увагу суду касаційної інстанції доводи скаржника щодо недотримання принципу правової визначеності; скаржник помилково посилається на "непередбачуваність поведінки відповідачів"; поведінка відповідачів була передбачуваною, законною та обумовленою судовим рішенням; принцип правової визначеності дотримано.

Рух справи у суді касаційної інстанції

50. Верховний Суд ухвалою від 15.06.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДПЗД "Укрінтеренерго", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 15.07.2026.

51. У судовому засіданні 15.07.2026 Верховний Суд оголосив перерву до 22.07.2026.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо заборони припиняти постачання електроенергії споживачу, встановленої ухвалою про забезпечення позову

52. Закон "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

53. Згідно з ч.5 ст.2 Закону "Про ринок електричної енергії" правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".

54. Відповідно до ч.1 ст.58 Закону "Про ринок електричної енергії" споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

55. За приписами ст.4 Закону "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

56. Відповідно до ч.1 ст.1 Закону "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" це - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

57. За приписами ч.1 ст.64 Закону "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

58. За вимогами частин 6-10 ст.64 Закону "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті (ч.6).

59. Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу (ч.7).

60. Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу (ч.8).

61. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу (ч.9).

62. Порядок заміни електропостачальника на постачальника "останньої надії" визначається правилами роздрібного ринку (ч.10).

63. Розділом 6 ПРРЕЕ встановлений порядок зміни електропостачальника.

64. Пунктом 6.2.4 ПРРЕЕ визначено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Адміністратор комерційного обліку повідомляє постачальника "останньої надії" в термін протягом наступного робочого дня про перелік споживачів (за формою згідно з додатком 8 до цих Правил), які переходять до постачальника "останньої надії", не пізніше дати такого переходу.

65. Відповідно до п.1.2.9 ПРРЕЕ постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", зміст якого визначається постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

66. Відповідно до ч.8 ст.64 Закону "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

67. Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у ч.1 ст.64 Закону "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до ч.1 ст.1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

68. Відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.09.2021 у справі 910/8958/20, від 04.04.2023 у справі 905/1791/21 та від 13.02.2024 у справі 910/14138/22, на які посилається скаржник.

69. Водночас, положеннями ст.64 Закону "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному ПРРЕЕ, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

70. Згідно з п.13.1 Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", положення якого кореспондуються з частинами 8 та 9 ст.64 Закону "Про ринок електричної енергії", цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.

71. Тобто, законодавством встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником "останньої надії" у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.

72. Відповідно до п.7.5 ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.

73. За змістом п.11.5.12 Кодексу систем розподілу електропостачальник має право звернутися до оператора системи розподілу щодо припинення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії), з яким електропостачальником укладено договір про постачання електричної енергії. У зверненні електропостачальник повинен, зокрема, зазначити дані, що ідентифікують відповідного споживача електричної енергії (EIC-код), та причину (підставу) припинення електроживлення такого споживача електричної енергії. Оператор системи розподілу не має права вимагати від електропостачальника обґрунтування причини (підстави) припинення електроживлення, якщо вона відповідає випадкам, визначеним Правилами. У випадках, не передбачених Правилами роздрібного ринку електричної енергії, оператор системи розподілу має право відхилити звернення електропостачальника, про що повідомляє електропостачальника протягом 2 робочих днів з дати отримання звернення. Попередження про припинення електроживлення надсилається оператором системи розподілу одночасно електропостачальнику та відповідному споживачу електричної енергії за 5 робочих днів до запланованої дати обмеження/припинення розподілу електричної енергії. Оператор системи розподілу не розглядає заперечення щодо припинення електроживлення або звернення щодо неправомірності дій електропостачальника від споживачів електричної енергії. Оператор системи розподілу повинен припинити електроживлення споживача електричної енергії протягом 10 робочих днів з дати отримання звернення від електропостачальника.

74. Таким чином, електропостачальник "останньої надії" не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу (що не перевищує 90 днів) і такий договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії. Тобто такий договір укладається автоматично з моменту початку постачання електричної енергії і діє протягом строку, що не перевищує 90 днів. У випадку повторного початку фактичного постачання електричної енергії споживачу внаслідок настання обставин, визначених у частині першій ст.64 Закону "Про ринок електричної енергії", відбувається нове приєднання до публічного договору постачання електричної енергії на новий обмежений строк.

75. У цьому контексті необхідно врахувати те, що попри збереження обов`язку здійснення розрахунків між сторонами за попереднім договором, укладеним із постачальником "останньої надії", фактичне нове приєднання до публічного договору постачання електричної енергії призводить до виникнення нових договірних відносин, які стосуються іншого строку, обсягів та зобов`язань . Саме обставини наявності заборгованості за конкретним договором обумовлюють можливість припинення повністю або частково постачання електричної енергії. Аналогічний за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04.04.2023 у справі 905/1791/21, від 13.02.2024 у справі 910/14138/22 (пункти 78, 79) , на які посилається скаржник.

76. У справі 910/14138/22, на висновки із якої посилається позивач, ДПЗД "Укрінтеренерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ "НЕК "Укренерго", в якому просило визнати неправомірними дії та припинити дії, що порушують право, а саме: (І) визнати рішення ПрАТ "НЕК "Укренерго", як адміністратора комерційного обліку, щодо покладення обсягів електричної енергії спожитих КП "ХТМ" по всім точкам комерційного обліку з 04.02.2022 на ДПЗД "Укрінтеренерго" неправомірним; (ІІ) заборонити ПрАТ "НЕК "Укренерго" здійснювати дії, що порушують право ДПЗД "Укрінтеренерго", а саме записувати в системі управління ринком (платформа ММS) на постачальника "останньої надії" обсяги електричної енергії для врегулювання небалансів по точкам комерційного обліку споживача КП "ХТМ" після 03.02.2022 (з 04.02.2022) по 31.10.2022, як купівлю-продаж ДПЗД "Укрінтеренерго" електричної енергії для врегулювання небалансів.

77. Господарський суд міста Києва рішенням від 22.05.2023 позов задовольнив повністю. Суд дійшов висновку про неправомірність невиконання вимоги позивача про відключення об`єктів споживача від електропостачання та неприпинення постачання електроенергії КП "ХТМ", а тому рішення ПрАТ "НЕК "Укренерго", як адміністратора комерційного обліку, щодо покладення обсягів електричної енергії спожитих споживачем - КП "ХТМ" по всім точкам комерційного обліку починаючи з 04.02.2022 на ДПЗД "Укрінтеренерго" є неправомірними.

78. Північний апеляційний господарський суд постановою від 11.10.2023 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення про відмову у позові. При цьому суд апеляційної інстанції, зокрема, зазначив про безпідставне неврахування судом першої інстанції обставин, викладених в ухвалах Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 (про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії КП "ХТМ" за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії") та від 03.02.2022 (про роз`яснення ухвали від 06.07.2021) у справі 922/2091/21, зі змісту яких вбачається, що забезпечення позову розповсюджує дію на усі правовідносини, які виникли з приводу постачання електричної енергії КП "ХТМ", а не лише на спірний період .

79. Верховний Суд постановою від 13.02.2024 скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі 910/14138/22 залишив у силі.

80. При цьому Верховний Суд у цій постанові вказав таке:

"82. Також з оскаржуваної постанови вбачається, що відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції посилався на правову оцінку обставин справи, надану Господарським судом Харківської області у межах справи 922/2091/21 в ухвалі від 06.07.2021 про забезпечення прозову та в ухвалі від 03.02.2022 про роз`яснення ухвали про забезпечення позову.

83. Однак, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції помилково взяв до уваги висновки суду, зроблені у справі 922/2091/21, оскільки такі висновки були зроблені за результатом вирішення виключно процесуального питання.

84. Так, відповідно до частин четвертої, п`ятої та сьомої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

85. Аналізуючи положення частини сьомої статті 75 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі 917/1345/17 дійшла висновку про те, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

86. Преюдиціальність дає певний привілей стороні у справі не доказувати знову вже встановлені судом обставини (юридичні факти). Разом з тим, інша сторона повинна мати можливість заперечувати такі преюдиційні обставини (юридичні факти) з посиланням на належні та допустимі докази, а суд зобов`язаний навести мотиви відхилення або визнання цих заперечень. Суд, відхиляючи ці заперечення, повинен мотивувати, що існують встановлені іншим судом обставини (юридичні факти) преюдиційного характеру і вони, дійсно, не є "правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридичному факту)" (пункти 74-76 постанови Верховного Суду від 02.11.2022 у справі 140/6115/21).

87. Звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах.

88. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими ГПК України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

89. Отже, звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру. Господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин, у тому числі (а не виключно) з урахуванням преюдиційних обставин повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду в конкретній справі та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі 910/5814/17).

90. Однак, всупереч наведеним вище висновкам щодо застосування статті 75 ГПК України, суд апеляційної інстанції у цій справі, врахувавши висновки Господарського суду Харківської області у справі 922/2091/21 в ухвалі про забезпечення позову та в ухвалі про роз`яснення ухвали про забезпечення позову, помилково не взяв до уваги того, що такі висновки не є обставинами, встановленими судами в іншій справі, а є правою оцінкою, наданою судом певним обставинам, яка відповідно до частини сьомої статті 75 ГПК України не є обов`язковою для господарського суду. Отже, з огляду на зазначене, а також з урахуванням відповіді Верховного Суду на ключові питання у цій справі (пункти 78, 79 цієї постанови), доводи відповідача та третьої особи в цій частині про зворотне також відхиляються як необґрунтовані".

81. Отже, Верховний Суд фактично не погодився з висновком, що забезпечення позову поширює дію на усі правовідносини, які виникли з приводу постачання електричної енергії конкретному споживачу, а не лише на спірний період, натомість зазначивши, що нове приєднання до публічного договору постачання електричної енергії призводить до виникнення нових договірних відносин, які стосуються іншого строку, обсягів та зобов`язань і саме обставини наявності заборгованості за конкретним договором обумовлюють можливість припинення повністю або частково постачання електричної енергії.

82. Натомість суди зазначеного не врахували та відмовили в позові з мотивів того, що в ДПЗД "Укрінтеренерго" було відсутнє право припиняти (або будь-яким чином обмежувати) постачання електричної енергії АТ "Одеський припортовий завод", оскільки ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 у справі 916/5591/23 було забезпечено позов АТ "Одеський припортовий завод" до його подачі до суду шляхом заборони ДПЗД "Укрінтеренерго", АТ "ДТЕК Одеські електромережі" вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 03.09.2023 9/23 та договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 27.11.2018 1.

83. У той же час, спірні у справі 910/1440/25 відносини стосуються питання завершення постачання електричної енергії на підставі договору від 22.01.2024 01/24: (І) з 07.02.2024 через заборгованість за спожиту електричну енергію за попередні періоди (по договору від 20.07.2022 9/08) та (ІІ) з 20.04.2024 через постачання понад 90 днів.

84. На вказане обґрунтовано звертає увагу позивач у касаційній скарзі, зокрема зазначаючи, що відповідні заходи забезпечення були вжиті 22.12.2023 у той час як постачання електричної енергії у спірних відносинах здійснювалося на підставі договору від 22.01.2024, відповідно ухвала поширюється виключно на правовідносини скаржника та споживача, які виникли за договором з вересня 2023 року, і не може мати предметом регулювання інші спірні правовідносини, в тому числі нові правовідносини, що виникнуть у майбутньому (22.01.2024).

85. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про відмову у позові, що пов`язано із необґрунтованим посиланням на вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 у справі 916/5591/23 заходи забезпечення позову, які стосувалися правовідносин за договором від 03.09.2023 9/23.

86. Натомість спірні у цій справі договірні правовідносини, які виникли на підставі договору від 22.01.2024 01/24 та, відповідно, стосуються інших строків, обсягів та зобов`язань, залишилися судами без належної оцінки.

87. Також Верховний Суд звертає увагу, що спірний у цій справі період охоплює дві різні правові ситуації: (І) з 07.02.2024 - наслідки невиконання вимоги про відключення через заборгованість за попередній період; (ІІ) з 20.04.2024 - наслідки завершення граничного 90-денного строку постачання. Однак суди попередніх інстанцій, пославшись на заборону, встановлену ухвалою про забезпечення позову, окремо ці ситуації не проаналізували.

88. Посилаючись на відповідну заборону, суди не надали оцінку тому чи визначала відповідна ухвала, на якого учасника ринку мають бути покладені обсяги електричної енергії, фактично спожиті під час дії заборони, чи забороняла формувати/коригувати дані комерційного обліку і чи змінювала граничний строк постачання постачальником "останньої надії".

89. У цьому контексті потрібно враховувати, що обов`язковість ухвали щодо заборони фізичного відключення не звільняє суди від обов`язку надати окрему оцінку наслідкам невідключення. Питання виконання судової заборони та питання розподілу спірних обсягів у комерційному обліку не є тотожними.

90. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

91. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, ухвалення законного й обґрунтованого рішення.

92. Відповідно до ст.236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

93. У мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику (п.5 ч.4 ст.238 ГПК).

94. Європейський суд з прав людини наголошував, що суд повинен забезпечити сторонам дотримання принципів змагальності, рівності в судочинстві, реалізацію права сторони "бути вислуханою" як передумови того, що вона була "почута", що є складовою права на справедливий суд (рішення від 10.02.2010 у справі "Серявін проти України", заява 4909/04).

95. Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами" (рішення Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" (Kraska v. Switzerland), заява 13942/88).

96. Однак оскаржувані у цій справі судові рішення наведеним вимогам та критеріям не відповідають.

97. Враховуючи те, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм матеріального та процесуального права, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також враховуючи передбачені ч.2 ст.300 ГПК межі розгляду справи судом касаційної інстанції, судові рішення судів попередніх інстанцій, ухвалені за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

98. Під час нового розгляду суду необхідно звернути увагу на викладене у цій постанові, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і на підставі повного та всебічного дослідження доказів та аргументів сторін за правилами ст.86 ГПК, враховуючи принципи господарського судочинства залежно від встановленого та відповідно до чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

99. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

100. Відповідно до п.2 ч.1 ст.308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

101. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у цій справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судові витрати

102. Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 у справі 910/1440/25 скасувати.

3. Справу 910/1440/25 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець

Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень. Судові рішення відкриті (ЗУ «Про доступ до судових рішень»), а самі акти є офіційними документами і не є обʼєктом авторського права. Ми не редагуємо текст і не додаємо до нього оцінок.

Звірити з реєстром ↗