Постанова у справі № 740/3106/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року

м. Київ

справа 740/3106/24

провадження 51-443км26

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 ( у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12024270380000237, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України (далі - КК),

за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Вказаним вироком суд вирішив питання про витрати у провадженні та ухвалив рішення щодо цивільного позову.

За вироком суду, 16 березня 2024 року, близько 12:30 у ОСОБА_6 , котрий перебував на території комплексу відпочинку У Дорофея за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_7 з мотивів помсти за відмову у продажі йому алкогольних напоїв, виник протиправний умисел, спрямований на пошкодження майна зазначеного комплексу шляхом його підпалу.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_6 пройшов до дерев`яних альтанок на території комплексу відпочинку, скориставшись відсутністю власника ОСОБА_8 та сторонніх осіб, діючи таємно, умисно, використавши газову запальничку, підпалив солом`яний дах двох дерев`яних альтанок.

У результаті протиправних дій ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_8 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 86 674 грн.

Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 01 грудня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_10 залишив без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін.

Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

Засуджений у касаційній скарзі просить скасуватиухвалу Чернігівського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року та призначити новий розгляд у апеляційному суді у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

На переконання засудженого, апеляційний суд належним чином своїх висновків не мотивував, а лише перерахував викладені місцевим судом докази. ОСОБА_6 вказує, що апеляційний суд залишив поза увагою доводи сторони захисту, з огляду на що, ухвалу апеляційного суду не можна вважати такою, що відповідає вимогам статей 370, 419 КПК. Зокрема засуджений стверджує, що апеляційний суд проігнорував доводи про фальсифікацію запальнички як доказу в справі та не звернув увагу на показання свідка сторони захисту - його дружини ОСОБА_11 , яка вказувала, що останній не користується запальничками.

Акцентує, що суд не звернув увагу на невідповідність відомостей у протоколі огляду місця події від 16 березня 2024 року та висновку експерта СЕ-19/125-24/3691-Д у частині, що стосується вилучення відбитків папілярних узорів та наданні їх на експертизу. Засуджений зазначає, що у протоколі огляду місця події відсутні відомості про пакування листка з папілярними візерунками, що, на його переконання, свідчить про недопустимість протоколу огляду місця події в частині додатку до протоколу, а саме аркуша з папілярними візерунками та, як наслідок, недопустимість висновку експерта СЕ-19/125-24/3691-Д як плоду отруйного дерева .

Крім того, ОСОБА_6 вказує, що для участі у проведенні огляду місця події з порушенням приписів ч. 7 ст. 223 КПК було залучено ОСОБА_12 , яка є працівницею закладу, на території якого відбулось загоряння альтанок.

Засуджений вказує, що суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги на пояснення сторони захисту щодо обставин події, не вказав, чим конкретно і в сукупності з якими доказами підтверджується його винуватість, остаточне рішення побудував на припущеннях. Вважає, що його вина не доведена поза розумним сумнівом, прямі докази його винуватості відсутні, а зібрані органом досудового розслідування непрямі докази не доводять його винуватості. Звертає увагу, що територія комплексу не огороджена, всі допитані вказали, що на територію може зайти хто завгодно і ніхто не бачив того, хто підпалив солому. Вказує про залишення судом поза увагою його показань та показань його дружини.

Також ОСОБА_6 зазначає, що апеляційний суд проігнорував доводи щодо суворості призначеного покарання та наявності підстав до застосування ст. 75 КК, які не визначають визнання вини обов`язковою умовою до застосування її положень. Вважає, що відомості про його особу є підставою для звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_6 підтримав вимоги, викладені в його касаційній скарзі.

Прокурор ОСОБА_13 заперечила проти задоволення касаційної скарги засудженого та просила оскаржене судове рішення залишити без зміни.

Інших учасників судового провадження було повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися, клопотань про особисту участь або відкладення судового засідання від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія судів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до правил, визначених у ст. 94 цього Кодексу, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, тобто законним, обґрунтованим і вмотивованим.

За приписами ст. 94 КПК суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, що є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин було вчинено і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.

За приписами ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. Здійснюючи апеляційний перегляд, суд зобов`язаний проаналізувати і зіставити з наявними у провадженні даними всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідні норми права, які підлягають застосуванню.

Натомість суд апеляційної інстанції не дотримався цих приписів у повному обсязі.

Обвинувачений та його захисник, не погоджуючись із висновком місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 в інкримінованому йому діянні, звернулися до апеляційного суду з апеляційними скаргами, де стверджували, серед іншого, про недостовірність фактичних даних з протоколу огляду місця події та його недопустимість у частині, що стосується вилучення відбитків папілярних узорів, а також недопустимість висновку експерта СЕ-19/125-24/3691-Д як похідного доказу .

За наслідком апеляційного перегляду суд не встановив підстав для задоволення апеляційних скарг ОСОБА_6 і його захисника та погодився з висновком місцевого суду про доведеність винуватості засудженого в інкримінованому йому діянні.

В касаційній скарзі засуджений наводить доводи про недотримання судом апеляційної інстанції приписів статей 94, 370, 419 КПК щодо оцінки доводів сторони захисту, вказує, що місцевим судом прийнято до уваги такий доказ як протокол огляду місця події від 16 березня 2024 року, де зазначено про те, що виявлено запальничку з відбитками пальців руки, які після оброблення порошком перенесено на липку плівку та внесено до таблиці, яка є додатком до цього протоколу. При цьому в тексті протоколу огляду зазначено, що запальничку вилучено та запаковано до поліетиленового пакету WAR1154404, а про пакування вилучених предметів до пакету з іншим номером не згадується, проте свідки і сам обвинувачений не були допитані з цього приводу. Разом із тим, відповідно до висновку експерта СЕ-19/125-24/3691-Д на експертизу надійшов поліетиленовий пакет WAR1154400, де зазначено, що він є додатком до протоколу огляду місця події від 16 березня 2024 року, натомість про такий пакет в тексті протоколу огляду місця події нічого не зазначено.

Засуджений звертає увагу, що аналогічні питання було порушено перед апеляційним судом, сторона захисту наголошувала в своїх доводах, що, зважаючи на зміст протоколу огляду місця події, пакування вказаного в тексті додатку - листка з папілярними візерунками на липкій стрічці, до пакету WAR1154400 не здійснювалось, адже відомості про це не відображені у протоколі. Поміщення до пакету WAR1154400 аркуша паперу з папілярними візерунками на липкій стрічці здійснювалось у інший час, а не той, що зазначено в протоколі, імовірно, після відібрання відбитків під час затримання. Вказане, на переконання сторони захисту, свідчить про недопустимість такого доказу, як протокол огляду місця події, зокрема, в частині додатку до протоколу у виді аркуша з вилученими папілярними візерунками, а також висновку експерта СЕ-19/125-24/3691-Д як плоду отруйного дерева , натомість вказані доводи не отримали оцінки від суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд щодо оцінки таких доводів засудженого виходить із такого.

З матеріалів справи видно, що в протоколі огляду місця події 16 березня 2024 року відображено, що у період часу з 13:30 по 14:00 слідчий Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_14 в присутності понятих, яким відповідно до статей 11, 13, 15, 223 КПК роз`яснено їхні права і обов`язки, за участю спеціаліста, із застосуванням засобів фіксації, було проведено огляд території, де відбулася пожежа. В ході слідчої (розшукової) дії виявлену запальничку, під час обробки поверхні якої дактилоскопічним порошком було виявлено відбиток папілярного візерунка, котрий було зафіксовано за допомогою липкої прозорої стрічки та перенесено до таблиці в додаток до протоколу огляду місця події, а саму запальничку вилучено та запаковано до поліетиленового пакету WAR1154404. Про пакування вилучених предметів до пакету WAR1154400 у тексті протоколу не вказано.

Разом із тим, з постанови слідчого від 17 березня 2024 року про призначення судової трасологічної експертизи та висновку експерта від 21 березня 2024 року СЕ-19/125-24/3691-Д вбачається, що відбиток папілярного візерунка, який було зафіксовано за допомогою липкої прозорої стрічки та перенесено до таблиці як додаток до протоколу огляду місця події, було запаковано до пакету WAR1154400.

Звисновку експерта від 21 березня 2024 року СЕ-19/125-24/3691-Д видно, що пакет WAR1154400 в закритому і опечатаному виді надано експерту відповідно до постанови слідчого про призначення судової трасологічної експертизи від 17 березня 2024 року, як відображено в ілюстративній таблиці висновку експерта, на пакеті, наданому експерту, наявні підписи слідчого, понятих та спеціаліста.

З матеріалів справи вбачається, що в апеляційній скарзі сторона захисту порушувала питання про сумніви у достовірності фактичних даних з протоколу огляду від 16 березня 2024 року щодо виявлення запальнички та вилучення відбитку пальця з її бокової поверхні та про недопустимість висновку судової трасологічної експертизи від 21 березня 2024 року, як похідного від вказаного протоколу доказу.

Суд апеляційної інстанції, перевіряючи вказані доводи, погодився з оцінкою місцевого суду щодо допустимості та достовірності як протоколу огляду, так і висновку експерта від 21 березня 2024 року СЕ-19/125-24/3691-Д, зазначивши, що вказаним доказам було надано належну оцінку.

Проте, при тому, що вилучений відбиток пальця не був безпосередньо досліджений під час судового розгляду, тобто не було досліджено таблицю із відбитком папілярного візерунка, який було зафіксовано за допомогою липкої прозорої стрічки, як додаток до протоколу огляду місця події, що поняті, спеціаліст та слідчий не були допитані як свідки з приводу вказаних обставин, посилання сторони захисту на недопустимість та недостовірність вказаних доказів залишились без вмотивованої оцінки за наслідками апеляційного перегляду, отже відповідні сумніви у достовірності та допустимості певних доказів не спростовані судом апеляційної інстанції.

Чи тягне за собою відсутність у протоколі огляду місця події посилання на номер пакету, до якого було запаковано додаток до протоколу із відбитком пальця, чи було здійснено таке пакування, як про те вказано в тексті протоколу огляду, чи впливає недотримання повною мірою приписів статей 104, 105 КПК через те, що в протоколі огляду не вказано номеру пакета, до якого було запаковано додаток із вилученим за допомогою липкої стрічки відбитком пальця, і який в подальшому було направлено для проведення експертизи в пакеті WAR1154400, суд апеляційної інстанції має з`ясувати із урахуванням правозастосовних позицій об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 03 квітня 2023 року (справа 537/984/20, провадження 51-1747кмо22) щодо застосування положень статей 22, 26 КПК.

Оскільки перевірка доводів сторони захисту вимагає безпосереднього дослідження доказів та їх оцінки на предмет достовірності у взаємозв`язку із фактичними даними з протоколу огляду місця події від 16 березня 2024 року та обставин його складання із відповідними додатками, висновку експерта від 21 березня 2024 року СЕ-19/125-24/3691-Д, а також постанови слідчого від 17 березня 2024 року про призначення судової трасологічної експертизи, що перебуває поза межами повноважень Верховного Суду з огляду на приписи ст. 433 КПК, оскаржена ухвала підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Належна оцінка інших доводів касаційної скарги, зокрема про правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, обумовлена попереднім вирішенням вказаних вище питань судом апеляційної інстанції, отже Верховний Суд позбавлений можливості надати вмотивовані та обґрунтовані відповіді на них.

Враховуючи приписи ст. 433 КПК, колегія суддів не аналізує тих доводів, які стосуються оцінки доказів на предмет достовірності. В аспекті встановлення обставин кримінального провадження, під час нового судового розгляду вказані доводи підлягають перевірці у порядку, визначеному приписами глави 31 КПК, під час якого суд, дотримуючись вимог кримінального процесуального закону, має повно та об`єктивно дослідити відповідні обставини й ухвалити судове рішення , яке відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.

Отже, касаційна скарга засудженого підлягає задоволенню частково, а ухвала апеляційного суду - скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 436 вказаного Кодексу.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу засудженого задовольнити частково.

Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3