← Судова практика

Постанова у справі № 922/3791/25

Касаційний господарський суд Верховного Суду · 22.07.2026 · Верховний Суд
повний текст із нашої бази27 518 знаківусі акти у справі →

Про акт

Справа №
922/3791/25
Дата ухвалення
22.07.2026
Суд
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Суддя
Краснов Є.В.
Форма судочинства
Господарське
Тип акта
Постанова
Категорія справи
що виникають з договорів оренди

Текст рішення

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року

м. Київ

cправа 922/3791/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Могил С. К., Волковицька Н. О.,

секретар судового засідання - Кондратюк Л. Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремторгобладнання" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.05.2026 (колегія суддів: Шутенко І. А., Гребенюк Н. В., Слободін М. М.) та рішення Господарського суду Харківської області від 26.01.2026 (суддя Буракова А. М.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремторгобладнання" до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області про визнання укладеною додаткової угоди до договору,

за участю представника позивача - Свіщова Р. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремторгобладнання" (далі - ТОВ "Ремторгобладнання") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (далі - Зміївська міська рада), у якій просить суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 22.07.2005, укладеного між Зміївською районною адміністрацією та ТОВ "Ремторгобладнання" та зареєстрованого у Зміївському районному відділі Харківської районної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру про Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 22.07.2005 року за 040569100001 в редакції, викладеній у позовній заяві.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Зміївська міська рада ухилилася від прийняття рішення про укладення договору оренди землі на новий строк (у порядку реалізації переважного права орендаря) або про його поновлення, посилаючись на те, що відповідний проєкт рішення не набрав необхідної кількості голосів депутатів. Водночас рішення про відмову в поновленні або укладенні договору оренди на новий строк відповідачем взагалі не розглядалося та не приймалося.

3. З огляду на відсутність прямої відмови орендодавця, позивач вважає, що Зміївська міська рада допускає протиправну бездіяльність та порушує законне право ТОВ "Ремторгобладнання" як добросовісного орендаря на укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Позивач наголошує, що умови договору оренди виконувалися ним належним чином: орендна плата вносилася своєчасно та в повному обсязі, жодних спорів щодо порушення умов договору між сторонами не виникало.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. 22.07.2005 між Зміївською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Ремторгобладнання" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку водний об`єкт (ставок) для рибогосподарських потреб на території Борівської сільської ради.

5. Згідно з пунктом 2 договору в оренду передається земельна ділянка водний об`єкт (ставок) загальною площею 12,4024 га, у тому числі під водою - 7,8174 га, водоохоронна зона (сіножаті) - 4,2076 га, під гідроспорудою (дамба) - 0,3777 га із земель водного фонду, що перебувають у запасі на території Борівської сільської ради.

6. Відповідно до пункту 7 договору строк дії договору складає 20 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

7. Отже, договір оренди земельної ділянки від 22.07.2005, укладений на 20 років, діяв до 22.07.2025 включно.

8. 15.04.2025 ТОВ "Ремторгобладнання" звернулося до Зміївської міської ради із заявою про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки.

9. 21.04.2025 ТОВ "Ремторгобладнання" звернулося до Зміївської міської ради із заявою про укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди строком на 20 років, до якої було надано копію паспорта водного об`єкту, копію рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки та проект додаткової угоди.

10. 15.05.2025 на LXХХІІ сесії Зміївської міської ради VIII скликання розглядалося питання про укладення договору оренди земельної ділянки для рибогосподарських потреб в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, що перебуває в користуванні ТОВ "Ремторгобладнання", на новий строк з використанням переважного права орендаря, однак зазначене рішення не було прийнято, оскільки "За" проголосувало тільки 4, а 16 осіб утримались.

11. 29.05.2025 ТОВ "Ремторгобладнання" звернулося до Зміївської міської ради із заявою про укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди строком на 20 років, до якої було надано проект додаткової угоди.

12. 05.06.2025 на LXХХІІІ сесії Зміївської міської ради VIII скликання повторно розглядалося питання про поновлення договору оренди землі кадастровий номер 6321781000:01:000:0059, що перебуває в оренді ТОВ "Ремторгобладнання" на новий строк, однак зазначене рішення не було прийнято, оскільки "За" проголосувало 9, а 13 осіб утримались.

13. 03.07.2025 на LXХХV сесії Зміївської міської ради VIII скликання повторно розглядалося питання про поновлення договору оренди землі кадастровий номер 6321781000:01:000:0059, що перебуває в оренді ТОВ "Ремторгобладнання" на новий строк, однак зазначене рішення не було прийнято, оскільки "За" проголосувало 8, "Проти" 2, а 13 осіб утримались.

14. 06.08.2025 Зміївська міська рада направила орендарю лист-повідомлення про відмову від поновлення договору оренди земельної ділянки водного фонду від 22.07.2005.

15. Не прийняття Зміївською міською радою рішення про продовження договору оренди за третім зверненням орендаря (29.05.2025) стало підставою для звернення ТОВ "Ремторгобладнання" до Господарського суду Харківської області з позовом у справі 922/2183/25.

16. Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі 922/2183/25 у задоволенні позову ТОВ "Ремторгобладнання" до Зміївської міської ради про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки водного фонду від 22.07.2005 в редакції, зазначеній у позовній заяві, відмовлено.

17. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі 922/2183/25, резолютивну частину вказаного рішення залишено без змін.

18. Так, апеляційний господарський суд зазначив, що:

- редакція додаткової угоди, яку позивач просив визнати укладеною, містила нові умови (зміна розміру та порядку внесення орендної плати, нові умови відшкодування орендарю здійснених ним за згодою орендодавця поліпшень, запровадження обов`язку орендодавця відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов`язані з поліпшенням стану об`єкта оренди тощо). Поновлення договору з новими умовами вимагає обов`язкової згоди орендодавця (якої не було), а не відбувається автоматично;

- проект зміненої додаткової угоди був направлений міській раді 29.05.2025 - з порушенням встановленого договором строку (не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору, тобто до 24.04.2025);

- запропонована позивачем додаткова угода містила взаємовиключні пункти щодо відшкодування вартості поліпшень, що унеможливлює її затвердження судом через порушення принципу правової визначеності

19. Після відмови у задоволенні позовних вимог у справі 922/2183/25, ТОВ "Ремторгобладнання" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою у даній справі 922/3791/25, згідно з якою просить суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 22.07.2005 в редакції другого звернення (21.04.2025) до Зміївськоїміської ради.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

20. 26.01.2026 Господарський суд Харківської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.05.2026, про відмову у позові.

21. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що третє звернення ТОВ "Ремторгобладнання" (29.05.2025) відкликало друге звернення (21.04.2025) до орендодавця про поновлення орендних відносин, оскільки до третього звернення товариством було подано іншу редакцію додаткової угоди до договору оренди землі, ніж у справі 922/3791/25, через те, що рішенням від 15.05.2025 Зміївська міська рада не висловила позивачу своєї згоди на поновлення орендних відносин за договором та той же строк і на тих же умовах (витяг з протоколу був направлений відповідачем позивачу листом-повідомленням від 20.05.2025 01-13/1637 про прийняте рішення).

22. Апеляційний суд, погоджуючись з висновком місцевого суду, додатково зазначив, що орендар ТОВ "Ремторгобладнання" визначився з вибором та запропонував обрану ним редакцію умов договору в додатковій угоді, викладеній у третьому останньому зверненні до Зміївської міської ради та у позовній заяві до суду у справі 922/2183/25. У даній справі 922/3791/25 ТОВ "Ремторгобладнання" просить визнати укладеною додаткову угоду до договору в редакції другого звернення до Зміївської міської ради, від якого він фактично відмовився, подавши третє звернення з іншими умовами додаткової угоди.

Короткий зміст касаційної скарги

23. ТОВ "Ремторгобладнання" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

24. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

25. На обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень не враховано висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у наступних постановах:

- від 20.09.2020 у справі 313/350/16-ц, від 22.09.2020 у справі 159/5756/18, від 10.04.2018 у справі 594/376/17-ц, згідно з якими для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною першою-п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення;

- від 20.11.2024 у справі 922/452/24, від 20.11.2024 у справі 922/452/24, від 20.05.2020 у справі 905/650/19, від 15.05.2019 у справі 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі 912/3810/16 щодо презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин, згідно з якою якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов`язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.

26. Посилаючись на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вказує на не дослідження судами першої та апеляційної інстанції доказів, що свідчать про належне виконання позивачем умов договору та своєчасне звернення позивача до Зміївської міської ради із заявою про поновлення договору оренди.

27. Скаржник також вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно послалися на рішення суду у справі 922/2183/25 в якості обґрунтування своєї правової позиції.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

28. У відзиві на касаційну скаргу Зміївська міська рада просить в її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін, зазначаючи про те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

29. Зміївська міська рада зазначає, що касаційна скарга ТОВ "Ремторгобладнання" не містить підстав для касаційного оскарження, які передбачені статтею 287 ГПК України, а висновки та постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник, або вже враховані судами попередніх інстанцій, або стосуються інших фактичних обставин, або ж прямо підтверджують правову позицію самої Ради.

30. Зокрема, Зміївська міська рада 06.08.2025 (у межах місячного строку після закінчення дії договору) направила орендарю письмове заперечення проти поновлення договору, що є самостійною і достатньою підставою для відмови у його автоматичному поновленні на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі". Запропонована орендарем додаткова угода містила зміни істотних умов договору (що було преюдиціально встановлено в іншій справі 922/2183/25), тому доводи скаржника про захист від явно безпідставної відмови є юридично неспроможними.

31. Аргументи скаржника щодо недослідження доказів є похідними та фактично спрямовані на переоцінку обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Позиція Верховного Суду

32. Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки в редакції другого звернення орендаря (21.04.2025) до Зміївськоїміської ради.

33. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

34. Порядок поновлення договору оренди землі на новий строк у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами регламентовано частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент звернення з позовом у цій справі).

35. Так, згідно з частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

36. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (частина друга статті).

37. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору (частина третя статті).

38. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті).

39. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (часина п`ята статті).

40. З аналізу статті 33 Закону України "Про оренду землі" вбачається, що дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин та на укладення договору оренди землі на новий строк. Маючи такий намір, орендар зобов`язаний до закінчення строку дії договору оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендодавця та надіслати проект договору. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини.

41. При цьому обов`язковою умовою для реалізації передбаченого статтею 33 Закону України "Про оренду землі" переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, у тому числі в судовому порядку, є належне виконання орендарем умов договору оренди землі, тобто добросовісність орендаря.

42. Орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.

Близькі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.09.2020 у справі 313/350/16-ц, від 22.09.2020 у справі 159/5756/18, від 10.04.2018 у справі 594/376/17-ц, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

43. У касаційній скарзі позивач наполягає на тому, що протягом дії договору оренди землі він добросовісно виконував всі покладені на нього договором обов`язки орендаря. Доказів зворотного відповідачем не надано і на такі обставини відповідач не посилався. Проте відповідач в порушення принципу добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин знехтував обов`язком добросовісно провести переговори, чим порушив переважне право орендаря на продовження орендних правовідносин.

44. У справі, що розглядається, суди встановили, що позивач на виконання вимог частин другої, третьої статті 33 Закону України "Про оренду землі" тричі звертався до відповідача із заявою про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки, при цьому при другому та третьому зверненні до заяви про укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди позивачем було надано різні за змістом проекти додаткової угоди.

45. В свою чергу 06.08.2025 Зміївська міська рада направила лист-повідомлення про відмову від поновлення договору оренди земельної ділянки водного фонду від 22.07.2005.

46. Надаючи оцінку доводам скаржника щодо порушення його переважного права, Верховний Суд враховує усталену судову практику (зокрема, у наведених скаржником постановах), відповідно до якої орган місцевого самоврядування не може умисно та безпідставно ухилятися від проведення переговорів з добросовісним орендарем.

47. Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі 906/1314/21 наголошено, що у межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.

Адже орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.

Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов`язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то необхідно виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.

48. Проте застосування цих правових висновків має здійснюватися з урахуванням конкретних фактичних обставин справи, презумпції добросовісності обох сторін та послідовної поведінки самого орендаря у переддоговірному спорі.

49. У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач, звернувшись 21.04.2025 із другим проєктом додаткової угоди, у подальшому (29.05.2025) самостійно ініціював зміну запропонованих ним же умов, подавши третє звернення з іншою редакцією угоди, яка передбачала зміну низки істотних умов орендних відносин (зокрема, зміну розміру та порядку внесення орендної плати, обов`язок відшкодування поліпшень тощо).

50. Вчинення таких дій свідчить про те, що орендар фактично відкликав свою попередню пропозицію від 21.04.2025, перервавши переговорний процес щодо неї шляхом направлення нової (зміненої) пропозиції.

51. Предметом позову у цій справі ( 922/3791/25) є вимога про визнання укладеною додаткової угоди саме в редакції другого звернення від 21.04.2025.

52. Оскільки позивач власноруч змінив своє волевиявлення на етапі досудового врегулювання, він позбавив себе права вимагати у судовому порядку укладення договору в тій редакції, від якої сам же фактично відмовився на користь новішого проєкту.

53. З огляду на те, що предметом спору є редакція угоди, яка втратила свою актуальність через непослідовні дії самого позивача, питання оцінки добросовісності дій органу місцевого самоврядування щодо ведення переговорів саме за цим (відкликаним) проєктом перебуває поза межами необхідного предмета доказування для задоволення даного позову.

54. Непослідовність волевиявлення орендаря унеможливлює покладення виключної провини за неукладення додаткової угоди (в редакції від 21.04.2025) на орендодавця.

55. Відтак, посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо обов`язку органу місцевого самоврядування провести переговори є безпідставним, оскільки правовідносини у справі, що переглядається, та у справі, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, не є подібними через відмінність фактичних обставин справи.

56. Відповідні висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник, зроблені за інших фактичних обставин, де поведінка орендаря щодо запропонованих умов поновлення договору була сталою та незмінною, що дозволяло чітко кваліфікувати ухилення орендодавця як зловживання правом. У цій справі такі обставини відсутні.

57. Таким чином, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена

пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, під час касаційного провадження не підтвердилася, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України

58. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що суди не дослідили зібрані у справі докази, зокрема, не дослідили обставин добросовісності позивача.

59. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

60. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

61. За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 цього ж Кодексу достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

62. За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судами зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04.04.2023 у справі 911/2809/21, від 21.03.2023 у справі 920/456/19, від 14.03.2023 у справі 911/1411/19, від 28.02.2023 у справі 914/1377/22 та від 07.03.2023 у справі 914/3593/21.

63. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішень з цієї підстави.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

64. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

65. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

66. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

67. Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження у справі 922/3791/25 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремторгобладнання" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.05.2026 та рішення Господарського суду Харківської області від 26.01.2026, відкрите з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. В іншій частині касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремторгобладнання" залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.05.2026 та рішення Господарського суду Харківської області від 26.01.2026 у справі 922/3791/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню

Суддя Є. В. Краснов

Суддя С. К. Могил

Суддя Н. О. Волковицька

Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень. Судові рішення відкриті (ЗУ «Про доступ до судових рішень»), а самі акти є офіційними документами і не є обʼєктом авторського права. Ми не редагуємо текст і не додаємо до нього оцінок.

Звірити з реєстром ↗