Ухвала у справі № 640/20244/16-к

УХВАЛА

16 липня 2026 року

м. Київ

Справа 640/20244/16-к

Провадження 51-2796 ск 26

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 квітня 2026 року щодо ОСОБА_4 ,

встановив:

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про перегляд зазначеного судового рішення у касаційному порядку.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши скаржнику строк для усунення недоліків.

Насамперед, суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Крім цього, касаційний суд не може втручатися в аспекти оцінки судами нижчих інстанцій дослідженої ними сукупності належних, допустимих і достовірних доказів на предмет підтвердження чи не підтвердження ними обставин, які підлягають доказуванню. Таку оцінку кожен суд здійснює незалежно і самостійно шляхом формування власного внутрішнього переконання як щодо кожної з обставин, які підлягають доказуванню, так і стосовно винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення в цілому.

Всупереч викладеному за змістом касаційної скарги прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, неправильну оцінку доказів, що згідно з положеннями статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Крім цього, оскаржуючи лише ухвалу апеляційного суду й погоджуючись при цьому з обґрунтованістю виправдувального вироку місцевого суду та висновками апеляційного суду в частині щодо залишення без зміни вироку місцевого суду в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 372 КК України, прокурор узагальнено стверджує про невідповідність ухвали апеляційного суду окремим положенням КПК України, однак не наводить конкретних доводів стосовно цього, зосереджуючись на доводах про достатність у провадженні доказів для встановлення складу інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Зазначені порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України, колегія суддів вважає необхідним на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України залишити касаційну скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.

Протягом визначеного строку скаржник має право звернутись до суду касаційної інстанції з уточненою касаційною скаргою на усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

Керуючись положеннями ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу прокурора на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 квітня 2026 року щодо ОСОБА_4 залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення недоліків скарги протягом 15 днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали протягом установленого строку, скарга буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3