← Судова практика

Постанова у справі № 1505/8774/2012

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду · 20.04.2026 · Верховний Суд
повний текст із нашої бази4 467 знаківусі акти у справі →

Про акт

Справа №
1505/8774/2012
Дата ухвалення
20.04.2026
Суд
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Суддя
Голубицький Станіслав Савелійович
Форма судочинства
Кримінальне
Тип акта
Постанова
Категорія справи
Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Текст рішення

Times New Roman CYR; Roboto Condensed Light; TimesET; Calibri; Tahoma;

; ; ;

ПОСТАНОВА

20 квітня 2026 року

м. Київ

справа 1505/8774/2012

провадження 51 - 10522 ск 18

Суддя Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 , перевіривши касаційну скаргу законного представника потерпілої ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року з клопотанням про відновлення строку на касаційне оскарження,

установив:

Вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 06 листопада 2024 року ОСОБА_3 було визнано невинуватим та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року цей вирок залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду. Водночас остання заявила клопотання про відновлення пропущеного строку касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, при постановлені яких було застосовано правила Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року).

Частиною 2 ст. 383 КПК 1960 року визначено, що у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо таких рішень, окрім випадків, коли зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, а також ухвали апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку щодо видачі особи (екстрадиції).

Відповідно до ч. 2 ст. 386 КПК 1960 року касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили.

ОСОБА_2 подала касаційну скаргу 14 квітня 2026 року, тобто після закінчення строку, передбаченого ч. 2 ст. 383 КПК 1960 року.

Згідно з положеннями частин 2, 3 ст. 353 та ч. 4 ст. 386 вказаного Кодексу в їх взаємозв`язку, звернення зі скаргою з пропуском установленого законом строку перешкоджає її розгляду, а пропущений строк може бути відновлено у випадках

і в порядку, передбачених ст. 353 КПК 1960 року. Клопотання про відновлення пропущеного строку особи можуть заявити перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову. Питання про поновлення строку вирішується в судовому засіданні судом, який розглядав справу.

Отже, порушене ОСОБА_2 питання про відновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не належить до компетенції суду касаційної інстанції, а може бути вирішене за правилами ст. 353 КПК 1960 року судом, який розглядав справу.

Проте всупереч наведеним нормам процесуального права ОСОБА_2 звернулася з питанням про відновлення строку касаційного оскарження оспорюваних рішень до Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який

у силу закону не наділений повноваженнями розглядати такі клопотання.

Приписами ч. 2 ст. 388 КПК 1960 року визначено, серед іншого, що справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог ч. 2 ст. 386 цього Кодексу не може бути предметом розгляду касаційного суду.

Оскільки ОСОБА_2 подала касаційну скаргу з пропуском строку касаційного оскарження ухвали без додержання процедури його відновлення, а строк на оскарження вироку не було відновлено, ця скарга наразі не може бути предметом розгляду касаційного суду і справа не підлягає витребуванню згідно з ч. 2

ст. 388 КПК 1960 року. Тому клопотання ОСОБА_2 про відновлення процесуального строку слід залишити без розгляду. При цьому відсутні жодні процесуальні перешкоди для звернення ОСОБА_2 з відповідним клопотанням до компетентного суду.

Наведена позиція узгоджується з практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (наприклад, ухвала від 20 лютого 2024 року, справа

635/1575/13-к, провадження 51-6200 ск18).

Керуючись статтями 353, 383, 386, 388 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України,

постановив:

Відмовити у витребуванні справи для перевірки її в касаційному порядку за касаційною скаргою законного представника потерпілої ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року щодо ОСОБА_3 .

Клопотання останньої про відновлення строку на касаційне оскарження, залишити без розгляду.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1

Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень. Судові рішення відкриті (ЗУ «Про доступ до судових рішень»), а самі акти є офіційними документами і не є обʼєктом авторського права. Ми не редагуємо текст і не додаємо до нього оцінок.

Звірити з реєстром ↗