Постанова у справі № 903/418/25

Times New Roman CYR; Roboto Condensed Light; Tahoma;

; ; ;

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 року

м. Київ

cправа 903/418/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянув у письмовому провадженні заяву першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури

про розподіл судових витрат понесених у суді касаційної інстанції у справі

за позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях

до Фізичної особи-підприємця Кольбуха Андрія Васильовича,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України ,

про стягнення 395 693,99 грн, розірвання договору та повернення нерухомого майна.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2025 року заступник керівника Волинської обласної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (далі - позивач та/або РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях) звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Кольбуха Андрія Васильовича (далі - ФОП Кольбух А. В.), в якому просив:

- залучити Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України (ЄДРПОУ 44768034) (далі - ДСГП Ліси України , третя особа та/або Балансоутримувач) до участі у справі як третю особу на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору;

- стягнути з ФОП Кольбуха А. В. на користь держави в особі РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях грошові кошти у розмірі 395 693,99 грн, з яких: 350 000,00 грн заборгованість з орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.06.2024 1515, предметом якого є нерухоме майно - будівля буфету площею 161,3 кв. м за адресою: 44021, Волинська область, Ковельський район, с. Світязь, провулок Набережний, 8/Д; 39 636,09 грн пеня, нарахована відповідно до пункту 3.8 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.06.2024 1515; 4 373,13 грн інфляційні втрати та 1 684,77 грн 3 % річних;

- розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.06.2024, укладений між РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Кольбухом А. В. та ДСГП Ліси України , предметом якого є нерухоме майно - будівля буфету площею 161,3 кв. м, розташована за адресою: 44021, Волинська область, Ковельський район, с. Світязь, провулок Набережний, 8/Д;

- зобов`язати ФОП Кольбуха А. В. повернути ДСГП Ліси України нерухоме майно - будівлю буфету площею 161,3 кв. м за адресою: 44021, Волинська область, Ковельський район, с. Світязь, провулок Набережний, 8/Д, на умовах та у порядку, визначених договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.06.2024 1515.

На обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначав, що Волинською обласною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України Про прокуратуру , встановлено порушення інтересів держави під час використання державного майна, а саме факт несплати відповідачем орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.06.2024 1515 (далі - договір від 25.06.2024 1515).

Право оренди та використання будівлі буфету площею 161,3 кв. м, розташованої за адресою: 44021, Волинська область, Ковельський район, с. Світязь, провулок Набережний, 8/Д виникло у відповідача з моменту підписання 13.09.2024 ДСГП Ліси України (Балансоутримувачем) акта приймання-передачі майна.

З урахуванням положень пунктів 3.3 та 3.9 договору від 25.06.2024 1515 період заборгованості розраховано з 16.10.2024 по 15.03.2025, тобто за п`ять місяців.

Враховуючи, що ФОП Кольбух А. В. не сплачує за орендоване державне майно оренду плату більше п`яти місяців підряд, наявні правові підстави для розірвання договору від 25.06.2024 1515, а також підстави для зобов`язання відповідача повернути орендоване майно.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду Волинської області від 18.06.2025 у справі 903/418/25 позов задоволено повністю; стягнуто з ФОП Кольбуха А. В. грошові кошти у розмірі 395 693,99 грн (з яких: 350 000,00 грн заборгованості з орендної плати за договором від 25.06.2024 1515, предметом якого є нерухоме майно - будівля буфету площею 161,3 кв. м за адресою: 44021, Волинська область, Ковельський район, с. Світязь, провулок Набережний, 8/Д, 39 636,09 грн пені, нарахованої відповідно до пункту 3.8 договору від 25.06.2024 1515, 4 373,13 грн інфляційних втрат та 1 684,77 грн - 3 % річних); розірвано договір від 25.06.2024 1515; зобов`язано відповідача повернути ДСГП Ліси України нерухоме майно - будівлю буфету площею 161,3 кв. м за адресою: 44021, Волинська область, Ковельський район, с. Світязь, провулок Набережний, 8/Д, на умовах та у порядку, визначених договором від 25.06.2024 1515.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 (Миханюк М. В. - головуючий, судді: Юрчук М. І., Тимошенко О. М.) рішення Господарського суду Волинської області від 18.06.25 у справі 903/418/25 скасоване; прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову; стягнути з Волинської обласної прокуратури на користь відповідача 14 391,00 грн витрат зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 16.12.2025 (Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.) постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 у справі 903/418/25 скасовано; рішення Господарського суду Волинської області від 18.06.2025 у справі 903/418/25 залишено в силі.

Короткий зміст заяви та заперечень на неї

Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 у справі 903/418/25, Прокурор звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, зокрема, просив стягнути з відповідача на користь Рівненської обласної прокуратури судові витрати за розгляд касаційної скарги.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані положення законодавства

Згідно з частиною третьою статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи .

Колегія суддів, розглянувши зазначену заяву Прокурора, дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У частинах першій, четвертій статті 129 ГПК України визначено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з підпунктами б , в пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Верховний Суд зауважує, що відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті четвертої Закону України Про судовий збір ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру було встановлено: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України Про судовий збір , якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 у справі 903/418/25, Прокурор звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив постанову скасувати, залишити в силі рішення Господарського суду Волинської області від 18.06.2025 у справі 903/418/25.

Отже, з урахуванням викладеного та вимог касаційної скарги, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 23 982,82 грн (2 немайнові вимоги та 1 майнова вимога х 200 %). Звертаючись з касаційною скаргою, Рівненською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 23 982,82 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 03.11.2025 2233.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що постановою Верховного Суду від 16.12.2025 у справі 903/418/25, якою постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 у справі 903/418/25 скасовано, а рішення Господарського суду Волинської області від 18.06.2025 залишено в силі, не було здійснено розподілу судових витрат скаржника, колегія суддів дійшла висновку, що заява першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури про розподіл судових витрат, викладена у прохальній частині касаційної скарги, підлягає задоволенню, а сплачений судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 23 982,82 грн підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 244, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури про розподіл судових витрат задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кольбуха Андрія Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Рівненської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910077) витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі 903/418/25 в сумі 23 982,82 грн (двадцять три тисячі дев`ятсот вісімдесят дві гривні 82 копійки).

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Волинської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ