Постанова у справі № 5011-46/18261-2012

Times New Roman CYR; Roboto Condensed Light; Tahoma;

; ; ;

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2025 року

м. Київ

cправа 5011-46/18261-2012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Огородніка К. М.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

від 10.12.2024

у складі колегії суддів: Доманської М.Л. (головуючого), Пантелієнка В.О., Сотнікова С.В.

у справі 5011-46/18261-2012

за заявою Адвоката Петруненка Віктора Григоровича

до Організації орендарів орендної фірми "Екста"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2014 у справі 5011-46/18261-2012, зокрема, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Організації орендарів орендної фірми "Екста" та поданий ліквідатором реєстр вимог кредиторів; ліквідовано банкрута; провадження у справі 5011-46/18261-2012 припинено.

2. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.04.2014 у справі 5011-46/18261-2012.

Рух касаційної скарги

4. 04.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 04.04.2025 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 у справі 5011-46/18261-2012, підтвердженням чого є відтиск вхідного штампу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на першому аркуші касаційної скарги.

5. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі 5011-46/18261-2012 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Огородніка К.М., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 04.04.2025.

6. Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 від 04.04.2025 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 у справі 5011-46/18261-2012 залишено без руху. Надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги. Повідомлено ОСОБА_1 про право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, навівши підстави для поновлення строку.

7. 29.04.2025 від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла заява/клопотання від 29.04.2025 про поновлення процесуального строку подання касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 у справі 5011-46/18261-2012, яка мотивована тим, що вперше із касаційною скаргою скаржник звернувся в межах строку на касаційне оскарження, проте його касаційну скаргу ухвалою Верховного Суду від 04.03.2025, про яку скаржник дізнався 31.03.2025, було повернуто скаржнику у зв`язку із неусуненням недоліків касаційної скарги у встановлені судом строки, хоча скаржник ще 12.02.2025 виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 31.01.2025 щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги, проте помилково до заяви про усунення недоліків касаційної скарги долучив не ту квитанцію про сплату судового збору.

8. Ухвалою Верховного Суду від 19.05.2025, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі 5011-46/18261-2012 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 04.04.2025 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 та призначено розгляд касаційної скарги на 24.06.2025 о 10:45 год.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.

9. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав касаційну скаргу в якій останній просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

10. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

10.1 Знаючи про те, що в Україні у зв`язку із повномасштабним вторгненням військ російської федерації в Україну, Указом Президента держави від 24 лютого 2022 року 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року, 2102-ІХ", було введено воєнний стан, і таке повномасштабне вторгнення є форс-мажорними (надзвичайними, невідворотними та об`єктивними) обставинами, органи, які забезпечують зокрема традиційну звичну комунікацію із громадянським суспільством/населенням, можуть це здійснювати не зовсім звично та не так злагоджено як у мирний час, а отже вказане потребує більшої уваги щодо інформування громадянського суспільства/населення про направлення/отримання певних судових документів.

10.2 Судом апеляційної інстанції не враховано, що повернення 02.12.2024 до суду поштового відправлення 0610204637680 із відміткою оператора зв`язку: "за закінченням терміну зберігання" від 22.11.2024, за не може вважатися днем вручення ухвали від 05.11.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, з огляду на положення частини шостої статті 242 ГПК України.

10.3 Суд апеляційної інстанції нормам закону, які імперативно встановлюють порядок вручення особі судового рішення, протиставив думку Верховного Суду, викладену/застосовану у конкретній справі щодо процесуальної дії направлення рекомендованою кореспонденцією листа про дату та час судового засідання.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

11. Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

12. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

13. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

14. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Аргументи скаржника (пункти 10.1, 10.2, 10.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

16. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи 5011-46/18261-2012 за заявою Адвоката Петруненка Віктора Григоровича до Організації орендарів орендної фірми "Екста" про банкрутство; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва 07.04.2014 у справі 5011-46/18261-2012 до надходження матеріалів справи 5011-46/18261-2012 до Північного апеляційного господарського суду.

17. 24.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 5011-46/18261-2012 в 16-ти томах та том 10-А.

18. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.04.2014 у справі 5011-46/18261-2012 - залишено без руху; роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме, подати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (3028,00 грн) та обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з доказами на підтвердження своїх доводів щодо підстав поновлення строку на оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 07.04.2014 у справі 5011-46/18261-2012; роз`яснено скаржнику, що у випадку неподання заяви (клопотання) в зазначений судом строк або у разі, якщо вказані у заяві (клопотанні) підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу. Роз`яснити скаржнику, що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений п.2 її резолютивної частини в частині несплати судового збору, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

19. Як зазначено судом апеляційної інстанції та не заперечується скаржником, Північним апеляційним господарським судом було направлено ОСОБА_1 копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 про залишення апеляційної скарги без руху на адресу для листування, яка була вказана в апеляційній скарзі ( АДРЕСА_1 ).

20. Судом встановлено, що поштове відправлення 0610204637680, яке було направлено судом ОСОБА_1 , повернуто до суду із відміткою поштового оператора "за закінченням терміну зберігання" від 22.11.2024.

21. Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

22. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі 908/794/19(905/1646/17).

23. Правила вручення судового рішення регламентовані положеннями статті 242 ГПК України.

24. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5 частини шостої статті 242 ГПК України).

25. В частині одинадцятій статті 242 ГПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

26. Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 270 (далі - Правила 270), у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі 904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі 910/22873/17).

27. Верховний Суд неодноразово наголошував, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі 800/547/17, постанови Верховного Суду від 27.11.2019 у справі 913/879/17, від 21.05.2020 у справі 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі 916/1178/20).

28. Колегія суддів також звертає увагу на те, що в пункті 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі 910/719/19 та в пункті 97 постанови від 17.05.2024 об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі 910/17772/20 сформульовано висновки про те, що негативні наслідки через неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємця. Не може вважатися неотриманим чи отриманим несвоєчасно звернення відправника до одержувача, якщо одержувач власними діями чи бездіяльністю (наприклад, несвоєчасним зверненням до відділення поштового зв`язку, незабезпечення особи для отримання кореспонденції за своєю адресою тощо) призвів до затримки в одержанні кореспонденції. Протилежний підхід суперечив би принципам справедливості, добросовісності і розумності (стаття 3 ЦК України).

29. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи (подібний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 19.07.2023 у справі 906/638/22).

30. Колегія суддів вважає, що повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, яке повернуто органами зв`язку з позначкою "за закінченням терміну зберігання", з урахуванням конкретних обставин справи може вважатися належними доказами про виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

31. Суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.

32. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав суду свої адреси, але не користується чи не стежить за ними.

33. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

34. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

35. Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

36. Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС.

37. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі.

38. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

39. Також, скаржником належним чином не обґрунтовано того, що саме по собі введення на території України воєнного стану зумовило порушення звичного режиму роботи Північного апеляційного господарського суду, або ж відповідного органу поштового зв`язку, які б в цьому випадку дійсно перешкоджали скаржнику отримати відповідне поштове відправлення 0610204637680.

40. Відтак, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що отримання відповідної ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі 5011-46/18261-2012 в цьому випадку залежало виключно від волі самого скаржника.

41. З огляду на викладене, аргументи скаржника (пункти 10.1, 10.2, 10.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом.

42. З огляду на викладене, а також враховуючи те, що ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 направлено судом апеляційної інстанції на поштову адресу зазначену самим скаржником в апеляційній скарзі, обґрунтованими є висновки суду апеляційної інстанції про те, що в цьому випадку 10-денний строк, встановлений ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024, закінчився 02.12.2024, з огляду на те, що поштове відправлення 0610204637680, яке було направлено судом ОСОБА_1 , повернуто до суду із відміткою поштового оператора "за закінченням терміну зберігання" від 22.11.2024.

43. Як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується скаржником, станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали від скаржника жодних клопотань та документів до суду не надходило, недоліки апеляційної скарги не усунено.

44. Відповідно до частини четвертої статті 260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу, про що суд попередив скаржника в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 по даній справі.

45. З урахуванням вищевказаного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.04.2014 у справі 5011-46/18261-2012.

46. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

47. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

48. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційних скаргах не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

49. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

50. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

51. Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.

52. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

53. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали були дотримані.

54. Оскільки підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 від 04.04.2025 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 у справі 5011-46/18261-2012 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 у справі 5011-46/18261-2012 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

К. М. Огороднік