Постанова у справі № 372/2878/21

Times New Roman CYR; Times New Roman CYR; Roboto Condensed Light; Tahoma;

; ; ;

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 202 5 року

м. Київ

справа 372/2878/21

провадження 51-7597 км 23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

особи, яка подала скаргу ОСОБА_6 ,

перекладача ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року про повернення його апеляційної скарги.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 16 жовтня 2023 року скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Обухівського РУП ГУНП в Київській області щодо відмови в залученні до провадження як потерпілого повернуто заявнику з усіма додатками.

Не погоджуючись із таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 16 жовтня 2023 року повернуто особі, яка її подала.

Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Так, не погоджуючись із рішенням судді суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, ОСОБА_6 зазначає, що:

- чинним законодавством не передбачено необхідності звернення до суду саме українською мовою, оскільки крім української, процесуальні документ и можуть бути складені будь-якою з визнаних мов національних меншин, у тому числі російською (ч. 3 ст. 10 Конституції України);

- з огляду на положення ч. 3 ст. 29 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) на суддю-доповідача суду апеляційної інстанції був покладений обов`язок забезпечити особі, яка недостатньо володіє державною мовою, право на звернення зі скаргою мовою, якою вона володіє;

- вимога щодо подання апеляційної скарги українською мовою є неконституційною, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 28 лютого 2018 року 2-р/2018 визнано неконституційними положення ч. 3 ст. 14 Закону України від 03 липня 2012 року 5029- VI Про засади державної мовної політики , яка передбачала, що сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою;

- постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 вересня 2022 року у справі 521/12324/18, на яку міститься посилання в оскаржуваній ухвалі, не є обов`язковою для застосування, адже всі суди мають керуватися принципом верховенства права, відповідно до якого Конституція України та рішення Конституційного Суду України мають вищу юридичну силу;

- твердження в ухвалі про те, що процесуальним законодавством не передбачено залучення перекладача для перекладу саме слідчому судді, суду процесуальних документів, переданих на їх розгляд, складених недержавною мовою, не відповідає положенням ч. 1 ст. 68 КПК, оскільки, на його думку, перекладач залучається саме судом, а не стороною кримінального провадження для перекладу апеляційної скарги, при цьому перекладач не був залучений і за клопотанням ОСОБА_6 ;

- посилання на те, що до прийняття скарги до розгляду слідчий суддя, суд позбавлені можливості постановляти рішення, у тому числі щодо залучення перекладача, спростовується фактом постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги, яку, на його думку, суд постановив до прийняття скарги до розгляду, при цьому з огляду на рішення Конституційного суду України від 22 квітня 2008 року 8-рп/2008, судовий процес починається з прийому документів, що надавало судді-доповідачу право (за необхідності) залучити перекладача.

При цьому, ОСОБА_6 вважає, що суддя-доповідач суду апеляційної інстанції порушив вимоги кримінального процесуального закону, а також:

- поруш ив передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право на справедливий суд, а з огляду на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Сокуренко і Стригун проти України ? право на суд, встановлений законом;

- проігнорував положення Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, чим поруш ив обов`язок застосування норм міжнародних зобов`язань під час постановлення рішення (статті 4, 8, 9 КПК);

- відмовив у доступі до правосуддя на основі дискримінації за мовною ознакою, що є фактом порушення присяги судді.

Звертає ОСОБА_6 увагу і на зміну правової позиції судді-доповідача, оскільки в ухвалі від 13 грудня 2021 року за результатами розгляду його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 23 листопада 2021 року (справа 372/4513/21) колегія суддів суду апеляційної інстанції , зокрема, зазначила, що КПК гарантує забезпечення учасникам кримінального провадження право подавати процесуальні документи і виступати в суді рідною мовою, а положення Конституції України передбачають вільне використання російської та інших мов національних меншин України.

Від учасників касаційного провадження заперечень на касаційну скаргу ОСОБА_6 не надходило.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні:

- ОСОБА_6 підтримав подані ним клопотання та частково підтримав подану касаційну скаргу ;

- прокурор ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення клопотань та касаційної скарги ОСОБА_8 , просила оскаржуване судове рішення залишити без зміни, а подану касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, щокасаційна скарга ОСОБА_8 не підлягає задоволенню на таких підставах.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як установлено п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

За правилами ч. 2 ст. 438 КПК при вирішенні питання про наявність зазначеної у п. 1 ч. 1 цієї статті підстави суд касаційної інстанції має керуватися ст. 412 цього Кодексу.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

У цьому провадженні встановлено, що , не погодившись із рішенням слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 16 жовтня 2023 року про повернення скарги на бездіяльність уповноважених посадових осіб Обухівського РУП ГУНП в Київській області щодо відмови в залученні до провадження як потерпілого, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.

Суддя суду апеляційної інстанції, отримавши та перевіривши апеляційну скаргу, постановив ухвалу про повернення скарги особі, яка її подала.

Мотивуючи своє рішення, суддя, серед іншого, зазначив таке:

- процесуальним законодавством не передбачено залучення перекладача для перекладу саме слідчому судді, суду процесуальних документів, переданих на їх розгляд, складених недержавною мовою;

- до прийняття скарги до розгляду слідчий суддя, суд позбавлені можливості постановляти процесуальні рішення, у тому числі щодо залучення перекладача;

- апеляційна скарга повинна бути викладена українською мовою (у перекладі українською мовою);

- якщо апеляційна скарга, зокрема, подана в порядку ст. 422 КПК, складена іноземною мовою, то положення ст. 398 , частин 1, 2 , п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК до такої скарги не застосовуються. У цьому разі суд апеляційної інстанції повертає апеляційну скаргу, складену неукраїнською мовою, особі, яка її подала ;

- указаний правовий висновок викладений в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 вересня 2022 року (справа 521/12324/18) та є обов`язковим для інших судів,

у зв`язку з чим дійш ов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 16 жовтня 2023 року, складена російською мовою, не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню особі, яка її подала.

Не погоджуючись із таким рішенням судді суду апеляційної інстанції, ОСОБА_6 оскаржив його в касаційному порядку.

Положеннями ч. 5 ст. 434-1 КПК регламентовано, що суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати таке кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Положеннями ч. 4 ст. 434-2 КПК передбачено, що про передачу кримінального провадження на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу з викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному частинами 1-4 ст . 434-1 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених ч. 5 ст . 434-1 цього Кодексу.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2024 року ( справа 372/2878/21, провадження 51-7597 км 23 ) провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року про повернення його апеляційної скарги передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 5 ст. 434-1 КПК, оскільки колегія суддів дійшла висновку проте, що це провадження містить виключну правову проблему в частині дотримання прав та законних інтересів особи у кримінальному провадженні і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 28 серпня 2024 року ( справа 372/2878/21 , провадження 13-25 кс 24)указані матеріали провадження було повернуто колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду для подальшого розгляду у зв`язку з відсутністю підстав для їх передачі на розгляд Великої Палати .

У рішенні Велика Палата Верховного Суду констатувала наявність усталеної практики щодо правозастосування, яка узгоджується з позицією об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 вересня 2022 року (справа 521/12324/18, провадження 51-5817 кмо 21).

Положеннями ч. 2 ст. 434-1 КПК регламентовано, що суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об`єднаної палати.

Як вбачається зі змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року (справа 629/847/15-к , провадження 13-70 кс 19), якщо колегія суддів, палата, яка розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку, вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного кримінального суду, то вона передає таке кримінальне провадження на розгляд цієї ж об`єднаної палати.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21 листопада 2024 року ( справа 372/2878/21, провадження 51-7597 км 23 ) провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК, оскільки, з огляду на вказану вище постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року, колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 вересня 2022 року ( справа 521/12324/18 ).

Ухвалою об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 грудня 2024 року у справі 372/2878/21 (провадження 51-7597 кмо 23) указані матеріали провадження повернуто на розгляд Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду для прийняття рішення по суті.

В ухвалі об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду констатувала, що рішення від 19 вересня 2022 року (справа 521/12324/18 ) об`єднана палата ухвалила, системно проаналізувавши зміст кримінально-правових норм, якими регламентовано порядок подання і прийняття до розгляду апеляційних скарг, положення Конституції та законів України, у тому числі Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року 10-рп/99 та від 14 липня 2021 року 1-р/2021, закони України від 25 квітня 2019 року 2704-VIII Про забезпечення функціонування української мови як державної , від 02 червня 2016 року 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів , рішення ЄСПЛ.

За таких обставин об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла висновку, що питання, поставлені колегією суддів Першої судової палати, нормативно врегульовано, на них надано відповіді у правовому висновку об`єднаної палати, у зв`язку з чим відсутня потреба повторно розглядати це питання.

Колегія суддів зауважує, що згідно із ч. 5 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Отже, враховуючи мотиви повернення матеріалів провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, наведені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 28 серпня 2024 року та об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 грудня 2024 року , а також указані вище положення Закону України Про судоустрій і статус суддів , колегія суддів дійшла таких висновків.

У статті 396 КПК визначено вимоги до апеляційної скарги, яка має бути подана в письмовій формі. Так, в апеляційній скарзі зазначаються: найменування суду апеляційної інстанції; прізвище, ім`я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив; вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів; перелік матеріалів, які додаються.

Як убачається з матеріалів справи , апеляційна скарга ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 16 жовтня 2023 року скаргу викладена недержавною мовою, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

У згаданих рішеннях Конституційного Суду України 10-рп/99 та 1-р/2021 зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.

Також ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92 Конституції України регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається виключно законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про забезпечення функціонування української мови як державної є диною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, а в ч. 6 ст. 13 цього Закону вказано, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом. Частинами 1, 2 ст. 14 передбачено, що в судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України Про судоустрій і статус суддів .

При цьому за змістом ст. 12 Закону України Про судоустрій і статус суддів судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

У частині 1 ст. 29 КПК теж регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.

За таких обставин у разі оскарження судового рішення до суду скарга має бути викладена українською мовою чи в перекладі державною мовою. Це надає суду можливість зрозуміти її зміст, перевірити дотримання особою, яка її подає, положень КПК і визначитися щодо прийняття скарги до провадження.

Натомість викладення скарги недержавною мовою є перешкодою у виконанні судом своїх обов`язків, визначених процесуальним законом.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Судувід 19вересня 2022року (справа 521/12324/18 ), згідно з якою :

- апеляційні та касаційні скарги осіб, які мають право на оскарження судових рішень, повинні бути викладені державною мовою;

- якщо апеляційна скарга, подана в порядку статей 422, 422-1 КПК, складена іноземною мовою, положення ст. 398, частин 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК до такої скарги не застосовуються. У цьому разі суд апеляційної інстанції повертає апеляційну скаргу, складену неукраїнською мовою, особі, яка її подала.

Крім того, у вказаній вище постанові зазначено, що :

- процесуальним законодавством не передбачено залучення перекладача для перекладу саме слідчому судді, суду процесуальних документів, переданих на їх розгляд, складених недержавною мовою ;

- до прийняття скарги до розгляду, слідчий суддя, суд позбавлені можливості постановляти процесуальні рішення, у тому числі щодо залучення перекладача.

Право осіб на користування в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють, є беззаперечним і воно кореспондує обов`язку слідчого судді та суду забезпечити реалізацію такого права, у тому числі за необхідності скористатися послугами перекладача в порядку, передбаченому КПК, що визначено у ч. 3 ст. 29 КПК.

Верховний Суд послідовно указує на важливість права підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, який не розуміє мови, що використовується в суді, або не розмовляє нею, одержувати безоплатну допомогу перекладача.

Держава Україна надає можливість учасникам провадження, які потребують послуг перекладача, за наявності підстав, реалізувати право на користування в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють, шляхом порушення питання про його залучення відповідно до Закону України від 0 2 червня 2011 року 3460-VI Про безоплатну правничу допомогу та постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року 401 Деякі питання залучення перекладачів (сурдоперекладачів) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги .

За таких обставин, доводи касаційної скарги ОСОБА_6 щодо незаконного постановлення суддею суду апеляційної інстанції ухвали про повернення його апеляційної скарги, складеної російською мовою, є безпідставними.

Посилання ОСОБА_6 на факти порушення суддею суду апеляційної інстанції положень окремих рішень ЄСПЛ та приписів окремих рішень Конституційного Суду України , з огляду на зазначене вище, є необґрунтованими .

З урахуванням викладеного вище, клопотання ОСОБА_6 про визнання:

- відсутності у КПК вимог стосовно викладення скарг українською мовою ;

- положень ч. 1 ст. 29 КПК такими, що не створюють певних зобов`язань;

- такими, що підлягають застосуванню Рішення Конституційного Суду України від 28 лютого 2018 року 2-р/2018 та положень ч. 1 ст. 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин,

не можуть бути задоволені.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 також посилається на порушення суддею суду апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам ст. 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Частиною 1 ст. 399 КПК визначено, що суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

У частині 1 ст. 422 КПК зазначено, що, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.

Водночас, як було вказано вище, відповідно до постанови об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 вересня 2022 року (справа 521/12324/18), якщо апеляційна скарга, подана в порядку статей 422, 422-1 КПК, складена іноземною мовою, положення ст. 398, частин 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК до такої скарги не застосовуються. У цьому разі суд апеляційної інстанції повертає апеляційну скаргу, складену неукраїнською мовою, особі, яка її подала.

За таких обставин доводи касаційної скарги ОСОБА_6 про те, що суддя суду апеляційної інстанції постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги без надання можливості усунути виявлені недоліки та без його повідомлення про судове засідання, є безпідставними.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 також стверджує, що суддя суду апеляційної інстанції, порушуючи ч. 4 ст. 31 КПК, постановив судове рішення неуповноваженим складом суду, оскільки ухвала про повернення апеляційної скарги прийнята не колегією суддів .

Однак, на переконання суду касаційної інстанції, ці доводи касаційної скарги ОСОБА_6 не ґрунтуються на положеннях закону, зокрема статей 398, 399 КПК, системний аналіз яких свідчить про те, що саме суддя-доповідач одноособово має право постановляти ухвали про повернення апеляційної скарги.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що положення ч. 4 ст. 31 КПК, якими визначено, що кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів, слід тлумачити в контексті суті та змісту апеляційного перегляду, зокрема, коли мова йде про розгляд апеляційної скарги по суті.

У свою чергу, ухвала про повернення апеляційної скарги не є результатом розгляду справи в апеляційному порядку по суті, а є процесуальним рішенням, яке , як було зазначено вище, може бути прийняте суддею одноособово.

Отже, доводи касаційної скарги про порушення суддею суду апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону не знайшли свого підтвердження в ході касаційного розгляду провадження.

Стосовно доводів касаційної скарги ОСОБА_6 про зміну правової позиції суддісуду апеляційної інстанції колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Зі змісту Єдиного державного реєстру судових рішень (єдиний унікальний номер судової справи 372/4513/21) убачається, що ухвала Київського апеляційного суду, якою задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_6 та в якій колегія суддів суду апеляційної інстанції, серед іншого, зазначила, що кримінальний процесуальний закон України гарантує забезпечення учасникам кримінального провадження права подавати процесуальні документи та виступати в суді рідною мовою, а положення Конституції України передбачають вільне використання російської та інших мов національних меншин України , постановлена 13 грудня 2021 року .

Тобто, це рішення постановлено до ухвалення об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду постанови від 19 вересня 2022 року, в якій було сформовано правову позицію щодо повернення апеляційних скарг, складених неукраїнською мовою .

Водночас положеннями ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, суддя суду апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу від 06 листопада 2023 року (тобто після ухвалення об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду постанови від 19 вересня 2022 року ) про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 у зв`язку з тим, що вона складена російською мовою, з огляду на наведені вище положення ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , обґрунтовано врахував наведені у вказаній постанові висновки.

Крім того, з урахуванням викладеного, не є обґрунтованими й доводи касаційної скарги ОСОБА_6 про те, що постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 вересня 2022 року, на яку міститься посилання в оскаржуваній ухвалі, не є обов`язковою для застосування.

З огляду на зазначене вище, інші доводи касаційної скарги не спростовують законн ості, обґрунтован ості та вмотивован ості рішення судді суду апеляційної інстанції .

На підставі викладеного та враховуючи, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не встановлено, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу судді суду апеляційної інстанції - без зміни.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення , а ухвалу судді Київського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 16 жовтня 2023 року - без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3