Постанова у справі № 910/6287/23

Касаційний господарський суд Верховного Суду · 11.03.2025 · Верховний Суд

повний текст із нашої бази70 368 знаківусі акти у справі →

Про акт

Справа №

910/6287/23

Дата ухвалення

11.03.2025

Суд

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суддя

Губенко Н.М.

Форма судочинства

Господарське

Тип акта

Постанова

Категорія справи

Інші розрахунки за продукцію

Текст рішення

Times New Roman CYR; Roboto Condensed Light; Tahoma;

; ; ;

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року

м. Київ

cправа 910/6287/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Баранець О.М., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,

представників учасників справи:

позивача - Чорний І.В.,

відповідача - Кулакова С.С.,

прокуратури - Томчук М.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Демидова В.О.

від 09.11.2023 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Шапран В.В.

від 06.11.2024

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

до Фізичної особи - підприємця Сапожнікова Леоніда Євгенійовича

за участю Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону

про стягнення грошових коштів у розмірі 4 813 712,71 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця Сапожнікова Леоніда Євгенійовича про стягнення грошових коштів у розмірі 6 021 138,94 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), з яких: 1 057 485,60 грн - пеня 0,1%, 639 240,00 грн - штраф 7%, 1 324 465,25 грн - подвійна облікова ставка НБУ, 179 060,78 грн - інфляційні втрати, 81 287,31 грн - 3% річних та 2 739 600,00 грн - неповернута сума попередньої оплати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням зобов`язань за договором 518-22 (ЦЗ) про закупівлю брикету з торфу та вуглецю від 27.09.2022 в частині своєчасної поставки товару. ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) зазначила, що зі свого боку на виконання умов договору перерахувала Фізичній особі - підприємцю Сапожнікову Леоніду Євгенійовичу 2 739 600,00 грн передоплати за товар, який так і не було поставлено. Внаслідок неналежного виконання умов договору, сторонами укладено додаткову угоду 2-22 від 24.12.2022 про розірвання договору, проте на вимоги позивача суму попередньої оплати разом з нарахованими санкціями відповідачем не було повернуто у добровільному порядку.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

27.09.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 (надалі - Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Сапожніковим Леонідом Євгенійовичем (надалі - Постачальник) укладено договір на закупівлю брикету з торфу та вуглецю 518-22 (ЦЗ) (надалі - Договір).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.4 Договору Постачальник зобов`язується у 2022 році поставити Замовнику (Товароодержувачу) товари, зазначені в Специфікації (додаток 1), а Замовник (Товароодержувач) - прийняти і оплатити такі товари. Найменування (номенклатура, асортимент) товару: брикет з торфу та брикет з вуглецю, код ДК 021:2015-09110000-3 "Тверде паливо". Кількість товарів в асортименті та цінами згідно з Специфікацією (додаток 1). Товароодержувач - уповноважена особа військової частини за місцем поставки товару згідно з специфікацією (додаток 1).

За умовами пункту 2.1 Договору товари повинні бути поточного року випуску, а їх якість відповідати технічному опису (додаток 2) та вимогам діючих державних стандартів на вид товарів, та підтверджуватись відповідними документами (декларація виробника та/або посвідчення про якість та/або сертифікат якості та/або протоколом випробування та/або експлуатаційний дозвіл та/або паспорт та/або експертний висновок на дослідження тощо). Постачальник гарантує якість товару, яка повинна відповідати найвищому рівню технологій і стандартів, існуючих в країні виробника на аналогічні товари.

Згідно з пунктами 3.1 - 3.3 Договору загальна сума Договору складає - 9 132 000,00 грн, без ПДВ. Ціна на товар зазначається у специфікації (додаток 1) з врахуванням тари, упаковки, транспортних та інших витрат. Підставою для оплати вважається рахунок (рахунок-фактура) та накладна Постачальника, підписана сторонами. Загальна сума Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що датою розрахунків за Договором вважають день надходження коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно з пунктами 4.4, 4.5 Договору до кожної партії товару що постачається, Постачальник обов`язково надає Замовнику (Товароодержувачу) накладні (у двох примірниках) та рахунки-фактури, завірені представником Постачальника, уповноваженим на підписання господарських та фінансових документів. Товар, що поставляється Постачальником, оплачується Замовником за попередньо узгодженою обома сторонами ціною відповідно до пункту 3.2 розділу ІІІ Договору.

Відповідно до пункту 4.6 Договору оплата товару здійснюється у такому порядку: попередня оплата у розмірі 30% від загальної вартості товарів у сумі 2 739 600,00 грн без ПДВ, здійснюється на підставі рахунку-фактури на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 банківських днів з дня підписання Договору сторонами на строк визначений пунктом 5.1 Договору; перерахування 70% від загальної вартості товарів у сумі 6 392 400,00 грн без ПДВ, Замовником здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі товару за фактично поставлений товар, якщо сума поставки перевищує суму попередньої оплати.

Згідно з пунктом 4.7 Договору у разі порушення Постачальником зобов`язань за договором понад 2 календарні дні, Постачальник зобов`язується повернути суму попередньої оплати у повному обсязі протягом 5 календарних днів з моменту направлення Замовником вимоги (листа, претензії).

За умовами пункту 5.1 Договору відвантаження та поставка товару до Замовника (Товароодержувача) проводиться на підставі документів, оформлених Замовником з подальшим його перевезенням в місця, визначені специфікацією (додаток 1), проводиться за рахунок коштів (або транспортом) Постачальника в строки, передбачені пунктом 5.2 Договору.

Відповідно до пункту 5.2 Договору поставка товару за Договором складає до 14 календарних днів за заявкою Замовника з моменту її надсилання. Заявка Замовника подається шляхом надсилання її на електронну пошту Постачальника - ІНФОРМАЦІЯ_3 . На підтвердження отримання заявки Постачальник надсилає протягом однієї робочої доби на електронну адресу Замовника - ІНФОРМАЦІЯ_2 лист-підтвердження про отримання такої заявки. У разі відсутності такого листа у зазначений строк, заявка Замовника вважається прийнятою Постачальником у повному обсязі і підлягає виконанню. Доказом, що свідчить про отримання Постачальником заявки Замовника вважати лист-підтвердження про направлення заявки від адміністратора поштового домену dpsu.gov.ua (провайдера). Кінцева дата поставки товару повинна бути не пізніше 20.11.2022.

Згідно з пунктом 5.3 Договору місце поставки (передачі) товарів: поставка товару здійснюється транспортом Постачальника. Поставка та передача товарів Замовнику (Товароодержувачу) на умовах DDP (відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010 року) за адресою Товароодержувачів (додаток 1).

У пункті 5.4 Договору сторони погодили, що до кожної партії товару що постачається, Постачальник обов`язково надає Замовнику видаткові накладні (не менше двох примірників Замовнику), рахунки-фактури (не менше одного примірника Замовнику), завірені підписами уповноваженої особи (осіб) Постачальника.

Відповідно до пункту 5.5 Договору для перевезення товару до Товароодержувача, уповноваженими особами Замовника оформляється накладна на товар (в чотирьох примірниках), акт приймання-передавання товару для перевезення (в чотирьох примірниках) (додаток 3 до Договору, який є невід`ємною частиною Договору), повідомлення-авізо (в двох примірниках). Акт приймання-передавання товару для перевезення складається в чотирьох примірниках: перший залишається у Замовника, другий передається Товароодержувачу, третій - Постачальнику, четвертий після оформлення Товароодержувачем повертається до Замовника.

Пунктом 5.6 Договору передбачено, що разом з четвертим примірником акта приймання-передавання товару для перевезення до Замовника Постачальником в термін не пізніше 5 календарних днів з дня прийняття товару Товароодержувачем повертаються оформлені належним чином два примірники накладної Замовника, з підписами матеріально-відповідальних осіб Товароодержувача, оригінал доручення на отриманий товар від Товароодержувача, повідомлення-авізо (1 примірник), та копії якісних документів, що підтверджують якість поставленого товару від Постачальника, завірених належним чином. Датою прийняття та передачі у власність товару вважати дату, вказану уповноваженою особою Товароодержувача та представника Постачальника при отриманні товару в акті приймання-передавання товару для перевезення. Документи, що підтверджують факт постачання товару Постачальником до Товароодержувача, які оформлені з порушенням вимог щодо їх оформлення (виправлення, відсутність дат, тощо) будь-якою із сторін в процесі поставки товару прийматися не будуть. Всі витрати, пов`язані з оформленням документів на перевезення, а також з передачі (надсилання) документів після оформлення приймання-передавання покладаються на Постачальника.

Відповідно до пункту 5.7 Договору Замовник (Товароодержувач) не здійснює приймання-передавання товару, у разі, якщо Постачальник не надав відповідні підтверджуючі (кількість та якість товару) документи.

Присутність представника Постачальника під час приймання товару Замовником (Товароодержувачем) є обов`язковою. Представник Постачальника повинен мати підтверджуючий документ (доручення, довіреність), який уповноважує його на участь в прийманні товару. У разі відсутності підтверджуючих документів, які уповноважують представника Постачальника на участь в прийманні Замовником (Товароодержувачем) товару, приймання товару Замовником (Товароодержувачем) не проводиться (пункт 5.8 Договору).

Згідно з пунктами 5.9-5.12 Договору приймання товару за кількістю і якістю проводиться уповноваженими особами сторін у день поставки товару. У випадку, якщо в ході приймання товару буде встановлено порушення якості товару або нестача будь-якої його кількості, Товароодержувач спільно з представником Постачальника складає акт і залежно від причин і недоліків пред`являє претензію Постачальнику. Постачальник зобов`язаний у строк не більше 2 календарних днів від дати отримання такої претензії поставити Замовнику (Товароодержувачу) недопоставлену частину товару або усунути виявлені недоліки. Замовник (Товароодержувач) може відкласти приймання товару за кількістю та якістю до моменту коли Постачальник надасть документи, які підтверджують кількість та якість товару, що постачається.

Відповідно до пунктів 6.3.1, 6.3.5, 6.3.6 Договору Постачальник зобов`язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені Договором; нести всі ризики, які можуть зазнати товари до моменту їх передачі Замовнику; повернути суму попередньої оплати у повному обсязі протягом 5 календарних днів з моменту направлення Замовнику вимоги (листа, претензії), у разі порушення зобов`язань за Договором понад 2 календарні дні.

Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Постачальник (відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України) сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У випадку перерахування Замовником коштів на умовах передоплати та не виконання Постачальником своїх зобов`язань за Договором, що призвело до його розірвання Замовником, сума коштів, на яку не виконане зобов`язання, повертається Замовнику протягом 5 робочих днів з дня повідомлення Замовником Постачальника про розірвання Договору. У цьому випадку сторони погоджуються, що у Постачальника виникає перед Замовником відповідне грошове зобов`язання (пункт 7.6 Договору).

Відповідно до пункту 7.7 Договору Постачальник відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України за весь час користування чужими коштами - з моменту отримання передоплати і до моменту отримання Замовником зазначених грошових коштів, сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передоплати, а також, відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити зазначену суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період та три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з пунктом 9.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін.

Пунктом 9.2 Договору сторони передбачили, що сторона, для якої склались обставини непереборної сили, зобов`язана не пізніше десяти днів з дати їх настання письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомлення про вручення) інформувати іншу сторону про настання таких обставин та про їх наслідки. Разом з письмовим повідомленням така сторона зобов`язана надати іншій стороні документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, яким засвідчене настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Аналогічні умови застосовуються стороною в разі припинення дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та їх наслідків.

Відповідно до пункту 9.3 Договору неповідомлення/несвоєчасне повідомлення стороною, для якої склались обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), іншу сторону про їх настання або припинення веде до втрати права сторони посилатись на такі обставини як на підставу, що звільняє її від відповідальності за невиконання/ несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором.

Згідно з пунктом 9.4 Договору у разі існування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) понад 30 днів, будь-яка сторона вправі в односторонньому порядку відмовитися від Договору, шляхом його розірвання. У такому разі сторона повинна письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомленням про вручення) проінформувати іншу сторону про свою відмову від Договору. Разом з письмовим повідомленням така сторона зобов`язана надати іншій стороні документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, яким засвідчене існування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) понад 30 днів.

Договір набирає чинності з дня підписання його уповноваженими сторонами і діє до 31.12.2022, але в будь-якому разі до повного виконання зобов`язань сторонами (пункт 11.1 Договору).

Згідно з специфікацією (додаток 1 до Договору) сторони погодили товар, кількість, ціну та Товароодержувачів товару, що буде поставлятися, а саме: брикет з торфу у кількості 1 200 тонн вартістю 6 650,00 за шт, всього - 7 980 000,00 грн без ПДВ; брикет з вуглецю у кількості 120 тонн вартістю 9 600,00 за шт, всього - 1 152 000,00 грн. Загальна вартість товару 9 132 000,00 грн. без ПДВ; Товароодержувачі брикету з вуглецю: військова частина НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 - НОМЕР_3 тонн; Товароодержувачі брикету з торфу: військова частина НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 - НОМЕР_4 тонн; військова частина НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 - 72 тонни; військова частина НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 - 20 тонн; військова частина НОМЕР_6 , АДРЕСА_4 - 50 тонн; військова частина НОМЕР_6 , АДРЕСА_5 - 43 тонни; військова частина НОМЕР_6 , АДРЕСА_6 - 40 тонн; військова частина НОМЕР_6 , АДРЕСА_7 - 5 тонн; військова частина НОМЕР_6 , АДРЕСА_7 - 6 тонн; військова частина НОМЕР_6 , АДРЕСА_4 - 36 тонн; військова частина НОМЕР_6 , АДРЕСА_8 - 78 тонн; військова частина НОМЕР_7 , АДРЕСА_7 - 61 тонна; військова частина НОМЕР_7 , АДРЕСА_9 - 13 тонн; військова частина НОМЕР_7 , АДРЕСА_10 - 4 тонни; військова частина НОМЕР_7 , АДРЕСА_11 - 38 тонн; військова частина НОМЕР_7 , АДРЕСА_7 - 139 тонн; військова частина НОМЕР_8 , АДРЕСА_12 - 10 тонн; військова частина НОМЕР_8 , АДРЕСА_13 - 30 тонн; військова частина НОМЕР_8 , АДРЕСА_14 - 11 тонн; військова частина НОМЕР_8 , АДРЕСА_15 - 21 тонна; військова частина НОМЕР_8 , АДРЕСА_16 - 10 тонн; військова частина НОМЕР_8 , АДРЕСА_17 - 30 тонн; військова частина НОМЕР_8 , АДРЕСА_18 - НОМЕР_9 тонна; військова частина НОМЕР_8 , АДРЕСА_19 - 41 тонна; військова частина НОМЕР_8 , АДРЕСА_20 - 14 тонн; військова частина НОМЕР_8 , АДРЕСА_21 - 13 тонн; військова частина НОМЕР_8 , АДРЕСА_22 - 7 тонн; військова частина НОМЕР_8 , АДРЕСА_23 - 13 тонн; військова частина НОМЕР_8 , АДРЕСА_24 - 7 тонн; військова частина НОМЕР_10 , АДРЕСА_25 -21 тонна; військова частина НОМЕР_10 , АДРЕСА_9 , - НОМЕР_11 тонна; військова частина НОМЕР_10 , АДРЕСА_9 - НОМЕР_11 тонна; військова частина НОМЕР_10 , АДРЕСА_9 - 20 тонн; військова частина НОМЕР_10 , АДРЕСА_7 - 14 тонн; військова частина НОМЕР_10 , АДРЕСА_26 - 14 тонн; військова частина НОМЕР_10 , АДРЕСА_7 - 28 тонн; військова частина НОМЕР_10 , АДРЕСА_27 - 15 тонн; військова частина НОМЕР_10 , АДРЕСА_28 - 24 тонни; військова частина НОМЕР_10 , АДРЕСА_29 - 16 тонн; військова частина НОМЕР_10 , АДРЕСА_27 - 30 тонн; військова частина НОМЕР_10 , АДРЕСА_30 - 23 тонни; військова частина НОМЕР_10 , АДРЕСА_31 - 10 тонн.

Крім того, між сторонами підписано технічний опис (додаток 2 до Договору).

Вказаний договір, специфікація та технічний опис підписані повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

14.10.2022 сторони уклали додаткову угоду 1 до Договору, відповідно до якої виклали пункт 5.2 Договору у наступній редакції: "Постачальник зобов`язаний поставити всю кількість товару у розпорядження Замовника (Товароодержувача) разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах Договору в термін не пізніше 20.11.2022. У разі продовження строку дії правового режиму воєнного стану - не пізніше 12.12.2022", за умови виконання абзацу 1 пункту 4.6 Договору до 20.11.2022.

Додатковою угодою 2-22 від 24.12.2022 сторони дійшли згоди розірвати Договір, укладений між Замовником та Постачальником. З моменту набрання чинності цією додатковою угодою зобов`язання сторін, що виникли з Договору, припиняються окрім відповідного грошового зобов`язання Постачальника перед Замовником, передбаченого пунктом 4.6 розділу ІV Договору.

Постачальник виставив Замовнику рахунок-фактуру 26 від 27.09.2022 на поставку брикетів з торфу у кількості 360 тонн, брикетів з вуглець - 36 тонн, на загальну суму 2 739 600,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення 2040 від 28.09.2022 Замовником перераховано грошові кошти у розмірі 2 739 600,00 грн на рахунок Постачальника (призначення платежу: "попередня оплата за брикети з торфу та вуглецю; дог. 518-22(ЦЗ) від 27.09.2022, рах. 26 від 27.09.2022 без ПДВ").

Судом першої інстанції встановлено, що з матеріалів справи вбачається, що:

- листом 14/942-23-Вих від 29.05.2023 військова частина НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України підтвердила постачання брикетів з вуглецю Постачальником, відповідно до Договору, а саме: 07.11.2022 в кількості 22 000 кг, 17.11.2022 в кількості 6 640 кг, 26.12.2022 в кількості 8 950 кг. Проте оскільки представником Постачальника не були надані документи, які підтверджують якість товару, тому приймальною комісією військової частини НОМЕР_2 було прийнято рішення прийняти товар на тимчасове зберігання - до моменту надання повного пакету документів стосовно якості, про що були складені відповідні акти 44 від 26.12.2022, 591 від 14.11.2022, 588 від 07.11.2022;

- 13.06.2023 та 26.06.2023 Постачальником було направлено на адресу Замовника та Товароодержувача сертифікат аналізу 107611 від 03.03.2023;

- 12.07.2023 Постачальник надіслав на адресу військової частини НОМЕР_2 сертифікат аналізу від 30.11.2022 та просив надіслати на його адресу належним чином завірені товаросупровідні документи на поставлений товар, а саме, брикетів з вуглецю у кількості 37,59 тонн підписані з боку військової частини НОМЕР_2 , проте відповіді не отримав;

- Постачальником був поставлений товар (брикети з торфу) за Договором на суму 1 091 531,00 грн, що підтверджується: актом приймання-передавання товару для перевезення 22-011262 на суму 146 300,00 грн, накладною 22-011262 від 02.12.2022 на суму 146 300,00 грн, повідомленням-авізо 22-011262/2860 від 02.12.2022. Товароодержувач - військова частина НОМЕР_7 ; актом приймання-передавання товару для перевезення 22-009564 на суму 146 300,00 грн, накладною 22-009564 від 25.10.2022 на суму 146 300,00 грн, повідомленням-авізо 22-009564/2057 від 25.10.2022. Товароодержувач - військова частина НОМЕР_7 , актом про приймання матеріалів 504 від 27.12.2022 про прийняття цінностей від військової частини НОМЕР_1 за накладною 22-009564 від 25.10.2022; накладною 22-012404 від 23.12.2022 на суму 146 300,00 грн, повідомленням-авізо 22-012404/3403 від 23.12.2022. Товароодержувач - військова частина НОМЕР_7 , актом про приймання матеріалів 38 від 24.01.2023 про прийняття цінностей від військової частини НОМЕР_1 за накладною 22-012404 від 23.12.2022; актом приймання-передавання товару для перевезення 22-010614 на суму 124 355,00 грн, накладною 22-010614 від 17.11.2022 на суму 124 355,00 грн, повідомленням-авізо 22-010614/2579 від 17.11.2022. Товароодержувач - військова частина НОМЕР_7 ; актом приймання-передавання товару для перевезення 22-012213 на суму 146 300,00 грн, накладною 22-012213 від 22.12.2022 на суму 146 300,00 грн, повідомленням-авізо 22-012213/3298 від 22.12.2022. Товароодержувач - військова частина НОМЕР_7 , актом про приймання матеріалів 505 від 27.12.2022 про прийняття цінностей від військової частини НОМЕР_1 за накладною 22-012213 від 22.12.2022; актом приймання-передавання товару для перевезення 22-008792 на суму 146 300,00 грн. Товароодержувач - військова частина НОМЕР_5 ;

- товар (брикети з вуглецю) на суму 360 864,00 грн знаходяться на тимчасовому зберіганні у військовій частинф НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України, що підтверджується листом 14/942-23-Вих від 29.05.2023.

Сертифікатом 3200-22-1624 про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого 02.12.2022 236/03.23, Київська обласна (регіональна) торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, ракетні обстріли та повітряні тривоги в зв`язку з цим, тривале аварійне, позапланове відключення електроенергії внаслідок пошкодження об`єктів енергетичної інфраструктури у м. Києві та Київській області, як наслідок унеможливлення виконання роботи тривалий час, ФОП Сапожнікову Л.Є. щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: поставити товар: брикет з торфу та брикет з вуглецю, код ДК 021:2015-09110000-3 "Тверде паливо" у термін до 20.11.2022 за договором на закупівлю брикету з торфу та вуглецю 518-22 (ЦЗ) від 27.09.2022, укладеним з Військовою частиною НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_12 ), які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 10.10.2022, дата закінчення - тривають на 02.12.2022.

02.12.2022 Постачальник направив на електронну адресу Замовника ІНФОРМАЦІЯ_2 (яка зазначена у Договорі) вказаний сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що:

- у період дії Договору, протягом листопада - грудня 2022 року, Постачальником було здійснено постачання Товару на користь Замовника та Товароодержувачів (військові частини НОМЕР_7 , НОМЕР_6, НОМЕР_5, НОМЕР_2, НОМЕР_10, НОМЕР_8) та було надіслано належним чином оформлені товаросупровідні документи, що підтверджують постачання. Проте, підписані примірники таких товаросупровідних документів Замовником та Товароодержувачами, згідно з Договором, Постачальнику повернуто не було;

- у відповідь на адвокатський запит, зроблений в інтересах Постачальника, Товароодержувачами було підтверджено отримання товару від Постачальника. Відповідні докази були залучені судом першої інстанції до матеріалів справи;

- від військової частини НОМЕР_6 надійшов лист-відповідь про отримання брикетів з торфу загальною кількістю 58,82 тонн, а також первинні документи: накладна (вимога) 22-010624 про поставку брикетів з торфу на суму 98 553,00 грн; акт приймання-передавання товару для перевезення 22-010624; повідомлення авізо 22-010624/2584; накладна (вимога) 22-009408 про поставку брикетів з торфу на суму 146 300,00 грн; акт приймання-передавання товару для перевезення 22-009408; повідомлення авізо 22-009408/1945; накладна (вимога) 22-009407 про поставку брикетів з торфу на суму 146 300,00 грн; акт приймання-передавання товару для перевезення 22-009407; повідомлення авізо 22-009407/1944;

- до військової частини НОМЕР_10 було поставлено товар, що підтверджується такими доказами: накладна (вимога) 22-010616 про поставку брикетів з торфу на суму 131 670,00 грн; акт приймання-передавання товару для перевезення 22-010616; повідомлення авізо 22-010616/2580;

- від військової частини НОМЕР_7 на адресу Постачальника було направлено лист-відповідь про отримання паливних брикетів з торфу у кількості 75,8 тонн, вартістю 504 070,00 грн;

- до військової частини НОМЕР_5 було поставлено товар, що підтверджується такими доказами: накладна (вимога) 22-010618 про поставку брикетів з торфу на суму 140 315,00 грн; акт про приймання матеріалів 22-010618;

- За актом приймання-передавання товару для перевезення 22-008792 про поставку брикетів з торфу вбачається поставка відповідного товару на суму 146 300,00 грн;

- до військової частини НОМЕР_2 було поставлено товар, що підтверджується такими доказами: накладна (вимога) 22-010680 про поставку брикетів з вуглецю на суму 211 200,00 грн; акт приймання-передавання товару для перевезення 22-010680; повідомлення авізо 22-010680/2603; накладна (вимога) 22-010623 про поставку брикетів з вуглецю на суму 63 744,00 грн; акт приймання-передавання товару для перевезення 22-010623; повідомлення авізо 22-010623/2583; накладна (вимога) 22-010067 про поставку брикетів з вуглецю на суму 211 200,00 грн; акт приймання-передавання товару для перевезення 22-010067; повідомлення авізо 22-010067/2263;

- до військової частини НОМЕР_8 було поставлено товар, що підтверджується такими доказами: накладна (вимога) 22-010622 про поставку брикетів з торфу на суму 95 361,00 грн; акт приймання-передавання товару для перевезення 22-010622; повідомлення авізо 22-010622;

- до військової частини НОМЕР_7 було поставлено товар, що підтверджується такими доказами: накладна (вимога) 22-011262 про поставку брикетів з торфу на суму 146 300,00 грн; акт приймання-передавання товару для перевезення 22-011262; повідомлення авізо 22-011262/2860; накладна (вимога) 22-009564 про поставку брикетів з торфу на суму 146 300,00 грн; акт приймання-передавання товару для перевезення 22-009564; повідомлення авізо 22-009564/2067; накладна (вимога) 22-012404 про поставку брикетів з торфу на суму 146 300,00 грн; повідомлення авізо 22-012404/3403; накладна (вимога) 22-010614 про поставку брикетів з торфу на суму 124 355,00 грн; акт приймання-передавання товару для перевезення 22-010614; повідомлення авізо 22-010614/2579; накладна (вимога) 22-012213 про поставку брикетів з торфу на суму 146 300,00 грн; акт приймання-передавання товару для перевезення 22-012213; повідомлення авізо 22-012213/3208.

- вказаними доказами підтверджено факт поставки Постачальником Замовнику товару за Договором на суму 2 604 568,00 грн.

3. Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі 910/6287/23 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача неповернуту суму попередньої оплати у розмірі 1 287 205,00 грн, інфляційні втрати у сумі 38 745,89 грн, пеню у розмірі 470 658,57 грн, 3% річних у сумі 29 094,36 грн, пеню у розмірі 317 245,68 грн, штраф у сумі 191 772,00 грн та судовий збір у розмірі 35 020,82 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- в матеріалах справи наявні акти приймання-передавання товару для перевезення, накладні, повідомлення-авізо, акти про приймання матеріалів, які підтверджують, що відповідачем був поставлений товар (брикети з торфу) на суму 1 091 531,00 грн, та брикетів з вуглецю на суму 360 864,00 грн, а всього на суму 1 452 395,00 грн;

- враховуючи, що відповідач неодноразово надавав позивачу документи, які підтверджують кількість та якість товару, що постачається, проте останній будь-якої відповіді відповідачеві не надав, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав у позивача для знаходження товару на тимчасовому зберіганні;

- матеріали справи не містять доказів, що позивач належним чином пред`являв претензію Постачальнику щодо відсутності документів, які підтверджують якість товару;

- з матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово звертався з письмовими скаргами та листами як до Замовника, так і до Товароодержувачів, щодо отримання примірників товаросупровідних документів, підписаних з боку Замовника, проте відповіді не отримав;

- з огляду на вказане, враховуючи, що позивач здійснив попередню оплату у сумі 2 739 600,00 грн, а відповідач поставив товар на суму 1 452 395,00 грн, з відповідача підлягає стягненню неповернута сума попередньої оплати у розмірі 1 287 205,00 грн, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню;

- оскільки відповідач у повному обсязі не виконав свого зобов`язання щодо поставки товару, тому у нього з 25.12.2022 виник обов`язок повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати. При цьому кінцевою датою нарахування штрафних санкцій позивач зазначає 25.09.2023;

- отже, користування грошовими коштами у розмірі 1 287 205,00 грн мало місце з 25.12.2022 по 25.09.2023, тому саме за цей період буде правомірним нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних саме на суму 1 287 205,00 грн, відповідно до вимог пункту 7.7 Договору;

- здійснивши розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних на суму 1 287 205,00 грн за період з 25.12.2022 по 25.09.2023, суд першої інстанції дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати у розмірі 38 745,89 грн, пеня (подвійна облікова ставка) у сумі 470 658,57 грн та 3% річних у сумі 29 094,36 грн;

- щодо вимог позивача про стягнення пені, яку сторони визначили у пункті 7.2 Договору у розмірі 0,1% вартості товарів на суму 9 132 000,00 грн (за період з 21.11.2022 по 23.12.2022) та на суму 2 739 600,00 грн (за період з 24.12.2022 по 25.09.2023), з яких допущено прострочення виконання зобов`язання, та штрафу у розмірі 7% за прострочення понад 30 днів, суд першої інстанції, перевіривши розрахунок позивача, встановив правильність його виконання, відповідність вимог умовам Договору та нормам законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення 301 356,00 грн та 756129,60 грн пені (всього 1 057 485,60 грн) та 639 240,00 грн штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі;

- 02.12.2022 відповідач направив на електронну адресу позивача okoiz@dpsu.gov.ua (яка зазначена в договорі) сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Таким чином, оскільки сторона Договору повідомила іншу про форс-мажорні обставини шляхом надіслання повідомлення на офіційну електронну адресу позивача, отже, судом першої інстанції прийнято до розгляду;

- суд першої інстанції оцінивши належність, допустимість, достовірність поданих доказів окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги, що з 24.02.2022 в Україні запроваджено воєнний стан, що призвело до порушення нормальної діяльності підприємств, зважаючи, що строк виконання взятих відповідачем за Договором зобов`язань припав на період постійних відключень електропостачання, спричинених ракетними ударами по об`єктах критичної інфраструктури, які ускладнили виконання відповідачем зобов`язань у встановлений Договором строк, суд першої інстанції вважав за можливе скористатись правом, наданим статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України та зменшити заявлену до стягнення пеню та штраф на підставі статті 7.2 Договору на 70% , а саме, пеню до 317 245,68 грн та штраф до 191 772,00 грн;

- отже, позовні вимоги підлягають частково задоволенню, а саме, стягненню з відповідача на користь позивача неповернутої суми попередньої оплати у розмірі 1 287 205,00 грн, відповідно до вимог пункту 7.7 Договору, інфляційних втрат у розмірі 38 745,89 грн, пені (подвійна облікова ставка) у сумі 470 658,57 грн та 3% річних у сумі 29 094,36 грн, а також відповідно до вимог пункту 7.2 Договору пені у сумі 317 245,68 грн та штрафу у сумі 191 772,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 змінено рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі 910/6287/23. Викладено пункт 2 резолютивної частини рішення у новій редакції, згідно з якою стягнуто з відповідача на користь позивача 135 032,00 грн основного боргу, 4 064,57 грн інфляційний витрат, 3 052,09 грн 3% річних та 2 130,07 грн судового збору. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі 910/6287/23.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- враховуючи, що платіжним дорученням 2040 від 28.09.2022 позивачем було перераховано відповідачу 2 739 600,00 грн, а відповідач здійснив поставу товару на загальну суму 2 604 568,00 грн, сума боргу становить 135 032,00 грн. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 135 032,00 грн основного боргу (неповернута сума попередньої оплати);

- оскільки відповідач у повному обсязі не виконав свого зобов`язання щодо поставки товару, тому у нього з 25.12.2022 виник обов`язок повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати у розмірі 135 032,00 грн. При цьому кінцевою датою нарахування штрафних санкцій позивач зазначає 25.09.2023;

- враховуючи, що користування грошовими коштами у розмірі 135 032,00 грн мало місце з 25.12.2022 по 25.09.2023, тому саме за цей період підлягають до нарахування інфляційні втрати та 3% річних на суму 135 032,00 грн;

- здійснивши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних на суму 135 032,00 грн за період з 25.12.2022 по 25.09.2023, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати у розмірі 4 064,57 грн та 3% річних у сумі 3 052,09 грн;

- прострочення виконання зобов`язань відповідачем за Договором є підставою для нарахування позивачем штрафних санкцій, передбачених умовами Договору та нормами чинного законодавства, а саме, пені, нарахованої на підставі пункту 7.2 договору у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, пені (подвійна облікова ставка) та штрафу у розмірі 7% за прострочення понад 30 днів.

- судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не виконано зобов`язань за Договором, оскільки відповідачем не поставлено товар за Договором, та наявність підстав для нарахування штрафу позивачем відповідачу, у зв`язку з неналежним виконанням останнім зобов`язань за Договором;

- враховуючи технологію виготовлення товару (брикети з торфу та вуглецю), усі етапи виробництва передбачають обов`язкову наявність електропостачання. Загальновідомим є факт відключення електроенергії через масові ракетні обстріли критичної інфраструктури України, який має безпосередній вплив на планові, позапланові та аварійні відключення постачання електроенергії на виробництві відповідача;

- сторони при укладенні Договору встановили, що кінцева дата поставки повинна бути не пізніше 20.11.2022, а у додатковій угоді від 14.10.2022 сторони дійшли згоди продовжити строк поставки Товару відповідачем до 12.12.2022 на користь позивача у випадку: продовження строку дії правового режиму воєнного стану та за умови виконання абзацу 1 пункту 4.6 Договору до 20.11.2022;

- отже, відповідач зобов`язаний був виконати поставку до 12.12.2022, оскільки строк правового режиму воєнного стану на території України було продовжено та позивачем виконано абзац 1 пункту 4.6 Договору (здійснено попередню оплату у розмірі 30% розміру поставки товару);

- зобов`язання щодо повідомлення про наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) виникає у зв`язку із неможливістю виконання саме зобов`язання за договором, а не у зв`язку із їх існуванням як таких протягом його дії;

- з матеріалів справи вбачається, що відповідач, дізнавшись про наявність надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання ним зобов`язань, передбачених умовами Договору, у строк до 12.12.2022 (з урахуванням умов додаткової угоди від 14.10.2022), направив позивачу лист 2022/11, у якому він повідомив останнього про те, що у зв`язку з плановими, позаплановими та аварійними відключеннями постачання електроенергії на виробництві, технологічний процес не може виконуватись у заплановані обсяги та терміни виробництва. Вказаний лист був направлений позивачу 19.11.2022 електронною поштою, за звичаями ділового обороту, що склався між контрагентами за Договором. Вказана обставина не заперечується позивачем та підтверджується фотокопіями скріншотів з електронної пошти відповідача;

- з матеріалів справи вбачається, що 02.12.2022 відповідач направив на електронну адресу позивача okoiz@dpsu.gov.ua (яка зазначена в Договорі) сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) 3200-22-1624, виданого 02.12.2022 Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою;

- Київська обласна (регіональна) торгово-промислова палата у сертифікаті 3200-22-1624 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданому 02.12.2022 236/03.23, засвідчила дату настання обставини непереборної сили - з 10.10.2022, не вказавши дату їх закінчення, проте зазначивши, що вони тривають станом на дату видачі відповідного сертифікату, а саме, станом на 02.12.2022;

- враховуючи зазначене, відповідач звернувся до Київської обласної Торгово-промислової палати із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин у період з 02.12.2022 по 24.12.2022. 19.07.2023 Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою було видано відповідачу сертифікат 3200-23-3285, який засвідчує період дії форс-мажорних обставин з 10.10.2022 по 24.12.2022. Даний сертифікат було залучено до матеріалів справи місцевим господарським судом;

- дослідивши обставини, на які посилається відповідач, як на підставу для звільнення його від відповідальності, з урахуванням поданих відповідачем доказів, якими підтверджено такі обставини, апеляційним господарським судом встановлено, що відповідачем дотримано умов Договору щодо своєчасного та належного повідомлення позивача про наявність та дію форс-мажорних обставин, які завадили йому своєчасно та в повному обсязі виконати умови Договору щодо поставки;

- відповідачем доведено, що належне виконання зобов`язань за Договором виявилося неможливим внаслідок настання форс-мажорних обставин, тобто доведено наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за вказаними порушеннями. Вказана обставина є підставою для відмови у позові в частині позовних вимог про стягнення пені, нарахованої на підставі пункту7.2 Договору у розмірі 0,1% вартості товарів, пені (подвійна облікова ставка) та штрафу у розмірі 7% за прострочення понад 30 днів.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у даній справі в частині відмови в позовних вимогах та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, та вирішити питання розподілу судового збору. Також скаржник просить поновити скасовані постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 заходи забезпечення позову у справі 910/6287/23, вжиті ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі 910/6287/23.

Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пунктів 3 та 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотань про залучення товароодержувачів, у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, перелік яких визначено додатком 1 до договору; необґрунтовано відмовлено у витребуванні від відповідача оригіналів документів для огляду в судовому засіданні, які повинні підтверджувати поставку товарів відповідно до вимог пункту 5.6 договору; необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів поставки в оригіналі для огляду в судовому засіданні. Відтак, копії актів, що містяться в матеріалах справи долучені з істотними недоліками (відсутність дати у графі товароодержувача та усіх підписів);

- судом апеляційної інстанції не враховані доводи позивача про відхилення судом першої інстанції клопотань про витребування оригіналів актів приймання-передавання товару для перевезення для огляду в судовому засіданні та клопотання щодо залучення у справу товароодержувачів у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача;

- судом апеляційної інстанції необґрунтовано встановлено обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, зокрема, актів приймання-передавання товару для перевезення, оригінали яких відсутні, а копії їх містять істотні недоліки (відсутність підписів та дат фактичного отримання товару), тощо.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

- судами першої та апеляційної інстанцій недотримано норми матеріального права, а саме статті 509, 510, 524, 526-527, 533, 610-612, 625-637, 638-647, 651-654, 693 Цивільного кодексу України стосовно невиконання Фізичною особою - підприємцем Сапожніковим Леонідом Євгенійовичем умов договору, норми статей 2, 86, частини 7 та 9 статті 145, статті 173, 179, 193, 230, 231, 236, 270 Господарського кодексу України;

- рішенням суду першої інстанції помилково та необґрунтовано зменшено розмір штрафних санкцій до 70% з посиланням на несвоєчасно поданий та у невстановленому договором порядку сертифікат Київської торгово-промислової палати, замість визначеної договором - Торгово-промислової палати України, з якого вбачається порушення статті 638 Цивільного кодексу України та недотримання умов визначених пунктом 9.2 Договору;

- матеріали справи 910/6287/23 не містять доказів, спрямованих Фізичною особою - підприємцем Сапожніковим Леонідом Євгенійовичем на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), щодо своєчасного письмового повідомлення про настання обставин непереборної сили з моменту їх настання в межах 10 днів, (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомлення про вручення), а також в межах даного строку надання документу (сертифікату), виданого Торгово-промисловою палатою України;

- направлення на електронні адреси вказаного документу, не визначалися сторонами Договору, що суперечить пункту 9.2 Договору та має наслідки визначені пунктом 9.3 вказаного Договору;

- судом також не взято до уваги додаткову угоду 2-22 до Договору: "З моменту набрання чинності цією Додатковою угодою зобов`язання сторін, що виникли з Договору, припиняються окрім відповідного грошового зобов`язання Постачальника перед Замовником, передбаченого пунктом 4.6 розділу IV Договору" стосовно повернення попередньої оплати у разі невиконання умов Договору, що не потребує додаткових вимог та претензій до Постачальника (як на те зазначено у мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду);

- Північним апеляційним господарським судом безпідставно скасовано в повному обсязі заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі 910/6287/23, тим самим істотно порушено норми процесуального права, зокрема, частини 7, 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України;

- судом апеляційної інстанції доводи позивача, зазначені в апеляційній скарзі - не враховано. Cудом апеляційної інстанції не надано жодної оцінки відзиву Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону на апеляційну скаргу відповідача. Відзив позивача на апеляційну скаргу відповідача також не враховано судом апеляційної інстанції. З огляду на що судами першої та апеляційної інстанції істотно порушено норми процесуального права, зокрема, статті 2, 86, 236, 270 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Дарницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу позивача задовольнити.

5. Позиція Верховного Суду

Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Здійснюючи касаційне провадження у даній справі, Суд зазначає таке.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У пунктах 1 - 3 частини 1статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема з мотивувальної частини із зазначенням мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу (підпункт "в" пункту 3 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України).

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), 37801/97, п. 36, від 01.07.2003).

Вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), 49684/99, пункт 30, від 27.09.2001).

Як зазначалось вище, спір у даній справі виник внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за Договором в частині своєчасної поставки товару. Як зазначав позивач, ним на виконання умов Договору було перераховано Фізичній особі - підприємцю Сапожнікову Леоніду Євгенійовичу 2 739 600,00 грн передоплати за товар, який так і не було поставлено. У зв`язку з чим сума попередньої оплати разом з нарахованими санкціями підлягають стягненню з відповідача.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, вказував про те, що на виконання умов Договору ним було поставлено товар на суму 2 355 864,00 грн, а тому сума попередньої оплати, яка має бути повернута позивачу становить 383 736,00 грн.

Отже, одним з питань, яке постало на розгляд судів у цій справі, є те чи поставив Постачальник Замовнику (Товароодержувачам) товар за Договором, у якій кількості та в які строки.

Як встановлено судом першої інстанції, то із матеріалів справи вбачається, що Постачальником був поставлений товар (брикети з торфу) за Договором на суму 1 091 531,00 грн, що підтверджується: актом приймання-передавання товару для перевезення 22-011262 на суму 146 300,00 грн, накладною 22-011262 від 02.12.2022 на суму 146 300,00 грн, повідомленням-авізо 22-011262/2860 від 02.12.2022. Товароодержувач - військова частина НОМЕР_7 ; актом приймання-передавання товару для перевезення 22-009564 на суму 146 300,00 грн, накладною 22-009564 від 25.10.2022 на суму 146 300,00 грн, повідомленням-авізо 22-009564/2057 від 25.10.2022. Товароодержувач - військова частина НОМЕР_7 , актом про приймання матеріалів 504 від 27.12.2022 про прийняття цінностей від військової частини НОМЕР_1 за накладною 22-009564 від 25.10.2022; накладною 22-012404 від 23.12.2022 на суму 146 300,00 грн, повідомленням-авізо 22-012404/3403 від 23.12.2022. Товароодержувач - військова частина НОМЕР_7 , актом про приймання матеріалів 38 від 24.01.2023 про прийняття цінностей від військової частини НОМЕР_1 за накладною 22-012404 від 23.12.2022; актом приймання-передавання товару для перевезення 22-010614 на суму 124 355,00 грн, накладною 22-010614 від 17.11.2022 на суму 124 355,00 грн, повідомленням-авізо 22-010614/2579 від 17.11.2022. Товароодержувач - військова частина НОМЕР_7 ; актом приймання-передавання товару для перевезення 22-012213 на суму 146 300,00 грн, накладною 22-012213 від 22.12.2022 на суму 146 300,00 грн, повідомленням-авізо 22-012213/3298 від 22.12.2022. Товароодержувач - військова частина НОМЕР_7 , актом про приймання матеріалів 505 від 27.12.2022 про прийняття цінностей від військової частини НОМЕР_1 за накладною 22-012213 від 22.12.2022; актом приймання-передавання товару для перевезення 22-008792 на суму 146 300,00 грн. Товароодержувач - військова частина НОМЕР_5 ; товар (брикети з вуглецю) на суму 360 864,00 грн знаходяться на тимчасовому зберіганні у військовій частинф НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України, що підтверджується листом 14/942-23-Вих від 29.05.2023.

Враховуючи викладене, приймаючи рішення суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи наявні акти приймання-передавання товару для перевезення, накладні, повідомлення-авізо, акти про приймання матеріалів, які підтверджують, що відповідачем був поставлений товар (брикети з торфу) на суму 1 091 531,00 грн, та брикетів з вуглецю на суму 360 864,00 грн, а всього на суму 1 452 395,00 грн.

З огляду на вказане, враховуючи, що позивач здійснив попередню оплату у сумі 2 739 600,00 грн, а відповідач поставив товар на суму 1 452 395,00 грн, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з відповідача підлягає стягненню неповернута сума попередньої оплати у розмірі 1 287 205,00 грн.

Водночас позивач заперечував вказані обставини та зазначав, про те, що позивачу невідомо про наявність актів приймання-передавання товару для перевезення, а їх надана частина копій відповідачем з долученням до матеріалів справи містять істотні недоліки, зокрема, відсутні дати та підписи уповноважених осіб. Тому з метою спростування або підтвердження фактичного здійснення поставки за Договором позивач звертався до суду першої інстанції з клопотанням про витребування оригіналів вказаних актів про підтвердження поставок товару на адресу Товароодержувачів.

Із рішення суду першої інстанції вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про витребування оригіналів документів.

Матеріали справи свідчать про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на відповідне судове рішення.

Одним з основних доводів апеляційної скарги позивача було те, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у витребуванні від відповідача оригіналів документів для огляду в судовому засіданні, які повинні підтверджувати поставку товарів відповідно до вимог пункту 5.6 Договору, необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про витребування у відповідача доказів поставки в оригіналі для огляду в судовому засіданні. Відтак, копії актів, що містяться в матеріалах справи долучені з істотними недоліками (відсутність дати у графі Товароодержувача та усіх підписів).

Тобто, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи судом першої інстанції та на неналежну оцінку наявних у справі доказів, відповідач просив апеляційний господарський суд здійснити власну оцінку таких доказів на підтвердження/спростування обставин поставки відповідачем товару за Договором.

Однак, здійснюючи апеляційний перегляд справи 910/6287/23, суд апеляційної інстанції не надав будь-якої оцінки зазначеним доводам апелянта, а також наявним у справі доказам, які надавалися сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень; не підтримав та не спростував доводи позивача.

Натомість, суд апеляційної інстанції зазначив, що ним встановлено, що:

Як наслідок суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач здійснив поставу товару на загальну суму 2 604 568,00 грн, а тому, враховуючи, що платіжним дорученням 2040 від 28.09.2022 позивачем було перераховано відповідачу 2 739 600,00 грн, сума боргу становить 135 032,00 грн.

Однак, роблячи відповідні висновки, суд апеляційної інстанції не навів мотивів, з огляду на які вважав, що відповідні докази є належними, допустимими. Суд апеляційної інстанції не зазначив жодних мотивів в контексті доводів, які наводились позивачем у його апеляційній скарзі, щодо: належності і допустимості зазначених доказів (враховуючи істотні недоліки таких актів, про які зауважував позивач, зокрема: за накладною (вимогою) 22-012404 на поставку брикетів з торфу, за повідомленням авізо 22-012404/3403 та за актом про приймання матеріалів 38 Замовником було прийнято 1,26 тонни брикету з торфу на загальну суму 8 379,00 грн, а не на загальну суму 146 300,00 грн, як зазначено судом апеляційної інстанції; у акті приймання-передавання товару для перевезення 22-012213 взагалі відсутні дата його оформлення, підписи, печатки Постачальника та Товароодержувача тощо); щодо відмови суду першої інстанції у задоволенні клопотання позивача про витребування у відповідача доказів поставки в оригіналі для огляду в судовому засіданні.

Таким чином, суд апеляційної інстанції фактично не перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині розгляду відповідного клопотання.

Аналогічно, суд апеляційної інстанції не зазначив жодних мотивів в контексті доводів, які наводились позивачем у його апеляційній скарзі щодо відмови суду першої інстанції у задоволенні клопотання позивача про залучення Товароодержувачів, у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, перелік яких визначено додатком 1 до Договору.

Вказані обставини унеможливлюють суд касаційної інстанції надати обґрунтовану оцінку доводам скаржника щодо підстави касаційного оскарження, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням пунктів 3 та 4 частини 3 статті 310 цього Кодексу.

Суд також звертає увагу на те, що у своїй апеляційній скарзі, позивач також, як довід, зазначав, що матеріали даної справи не містять доказів, спрямованих відповідачем на адресу позивача, щодо своєчасного письмового повідомлення про настання обставин непереборної сили з моменту їх настання в межах 10 днів, шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомлення про вручення, а також в межах даного строку надання документу (сертифікату), виданого Торгово-промисловою палатою України. А направлення на електронні адреси вказаного документу, не визначалися сторонами Договору, що суперечить пункту 9.2 Договору та має наслідки визначені пунктом 9.3 Договору.

Суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що 02.12.2022 відповідач направив на електронну адресу позивача okoiz@dpsu.gov.ua (яка зазначена в Договорі) сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) 3200-22-1624, виданий 02.12.2022 Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою, дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано умов Договору щодо своєчасного та належного повідомлення позивача про наявність та дію форс-мажорних обставин.

Однак, судом апеляційної інстанції жодним чином не спростовано (не наведено будь-якого мотиву) доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі про те, що пунктом 9.2 Договору визначено інший порядок повідомлення про настання обставин непереборної сили, а саме, шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомлення про вручення, а у пункті 9.3 Договору визначено наслідки недотримання відповідного порядку.

З огляду на викладене Суд вважає, що суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив питання щодо поставки відповідачем товару за Договором та, відповідно, припустився недотримання вимог Господарського процесуального кодексу України щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Вказані обставини є підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 було вжито заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, які знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить відповідачу, в межах суми попередньої оплати - 2 739 600,00 грн.

Приймаючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі 910/6287/23.

Водночас, приписами частин 7, 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Як зазначалось вище, оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у цій справі було змінено та викладено пункт 2 резолютивної частини рішення в новій редакції, згідно з якою стягнуто з відповідача на користь позивача, зокрема, 135 032,00 грн основного боргу.

Тобто, у даному випадку, за наслідками апеляційного розгляду позов було задоволено частково - стягнуто 135 032,00 грн основного боргу (суму попередньої оплати). В даному разі повної відмови у задоволенні позову, у розумінні частини 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, не відбулось. А тому заходи забезпечення позову продовжували діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням суду першої інстанції законної сили.

Таким чином, судом апеляційної інстанції було порушено приписи частини 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України при прийнятті оскаржуваної постанови в частині скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі 910/6287/23

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу позивача задовольнити частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у даній справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід урахувати наведене у цій постанові, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Судові витрати

Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі 910/6287/23 скасувати.

3. Справу 910/6287/23 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.М. Баранець

І.Д. Кондратова

Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень. Судові рішення відкриті (ЗУ «Про доступ до судових рішень»), а самі акти є офіційними документами і не є обʼєктом авторського права. Ми не редагуємо текст і не додаємо до нього оцінок.

Звірити з реєстром ↗