Ухвала у справі № 560/614/18
Про акт
Текст рішення
Справа 560/614/18
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
~ ~ ~ ~18 вересня 2024 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
~ ~ ~ ~головуючого - судді ОСОБА_1 ,
~ ~ ~ ~за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
~ ~ ~ ~прокурора ОСОБА_3 ,
~ ~ ~ ~захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
~ ~ ~ ~розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12018180110000107 від 09 березня 2018 року по обвинуваченню:
~ ~ ~ ~ ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, освіти неповної середньої, непрацюючого, раніше несудимого,
~ ~ ~ ~у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України,
в с т а н о в и в:
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 , за попередньою змовою разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , 21 грудня 2016 року, протягом невстановленого слідством часу, до 12 год. 30 хв., в кварталі 15 Дубровицького лісництва, порушуючи вимоги статті 19 Кодексу України про надра, самовільно, без отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, без акту, що засвідчує гірничий відвід, без оформлення в установленому порядку документів, що посвідчують право на земельну ділянку, за допомогою мотопомпи кустарного виробництва, шляхом гідророзмиву ґрунту, незаконно здійснював видобуток каміння бурштину-сирцю, який відповідно до Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18 листопада 1997 року та постанови Кабінету Міністрів України 827 від 12 грудня 1994 року "Про затвердження переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення", відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення та є дорогоцінним камінням органогенного утворення, однак не встигши видобути каміння бурштину, був зупинений працівниками ДП "Дубровицьке лісове господарство".
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України, як незаконний видобуток корисної копалини загальнодержавного значення - бурштину-сирцю.
~ ~ ~ ~18 вересня 2024 року в судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 подав клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України на підставі статті 49 Кримінального кодексу України і закриття у зв`язку з цим кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України на підставі статті 49 Кримінального кодексу України і закриття у зв`язку із цим кримінального провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вважає, що клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 року 2617-VIII, внесені зміни до Кримінального кодексу України, зокрема, викладено у нових редакціях статтю 12 та частину 1 статті 49 Кримінального кодексу України.
Відповідно до положень частин 1-3 статті 49 Кримінального кодексу (у редакції Закону 2617-VIII від 22 листопада 2018 року), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах 1 та 2 цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до положень статті 12 Кримінального кодексу України (у редакції Закону 2617-VIII від 22 листопада 2018 року), кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.
Санкція частини 2 статті 240 Кримінального кодексу України, яка діяла на час вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбачала покарання у виді штрафу від від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Таким чином, згідно з положеннями статті 12 Кримінального кодексу України (в редакції Закону України від 22 листопада 2018 року 2617-VIII), кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України, відноситься до нетяжких злочинів.
Відповідно до положень статті 5 Кримінального кодексу України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить висновку, що ОСОБА_5 слід звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки з дня вчинення кримінального правопорушення, тобто з 21 грудня 2016 року і до дня розгляду клопотання минуло п`ять років.
Дані про ухилення ОСОБА_5 від досудового розслідування або суду чи вчинення останнім нового кримінального правопорушення, в матеріалах справи відсутні.
Згідно з частиною 3 статті 285 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
В силу вимог пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" від 23 грудня 2005 року 12 встановлено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за статтею 49 Кримінального кодексу України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Таким чином, суд вважає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 статті 49 Кримінального кодексу України є безумовною та обов`язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов`язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 Кримінального кодексу України.
Згідно вимог пункту 1 частини 2 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог частин 3, 4 статті 288 Кримінального процесуального кодексу України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12018180110000107 від 09 березня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України, на підставі пункту 3 частини 1 статті 49 Кримінального кодексу України, звільнивши його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.
На підставі наведенного,керуючись статтями 5, 12, частинами 1-3 статті 49 Кримінального кодексу України, статтями 284, 285, частинами 3,4 статті 288 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В :
Клопотання задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12018180110000107 від 09 березня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України - закрити на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12018180110000107 від 09 березня 2018 року по обвинуваченню його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення.
~ ~ ~ ~Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
~ ~ ~ ~районного суду ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ОСОБА_1