← Судова практика

Постанова у справі № 344/1315/23

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду · 06.12.2023 · Верховний Суд
повний текст із нашої бази16 605 знаківусі акти у справі →

Про акт

Справа №
344/1315/23
Дата ухвалення
06.12.2023
Суд
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Суддя
Чистик Андрій Олегович
Форма судочинства
Кримінальне
Тип акта
Постанова
Категорія справи
Злочини проти громадського порядку та моральності

Текст рішення

Times New Roman CYR; Roboto Condensed Light; Calibri; Tahoma;

; ; ;

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Київ

справа 344/1315/23

провадження 51-4951 км 23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_6 ,

розглянув у закритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 22 травня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12018090000000449 від 08 червня 2018 року , за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Піски Ясинуватського району Донецької області , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 149, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 149, ч. 3, ч. 5 ст. 301, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 301, ч. 2 ст. 302Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської областівід 15 березня 2023 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 149, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 149, ч. 3 ст. 301, ч. 5 ст. 301, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 301, ч. 2 ст. 302 КК України, та призначено йому покарання:

- за ч. 1 ст. 149 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 149 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна;

- за ч. 3 ст. 301 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з виготовленням та розповсюдженням творів, зображень, кіно- та відеопродукції, а також будь-якої інформації на веб - ресурсах у мережі Інтернет, на строк 3 роки;

- за ч. 5 ст. 301 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з виготовленням та розповсюдженням творів, зображень, кіно та відеопродукції, а також будь-якої інформації на веб-ресурсах у мережі Інтернет, на строк 3 роки;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 301 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з виготовленням та розповсюдженням творів, зображень, кіно та відеопродукції, а також будь-якої інформації на веб - ресурсах у мережі Інтернет, на строк 3 роки;

- за ч. 2 ст. 302 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна та з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з виготовленням і розповсюдженням творів, зображень, кіно- та відеопродукції, а також будь-якої інформації на веб - ресурсах у мережі Інтернет, на строк 3 роки.

Відповідно до ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_8 в строк відбуття покарання термін його попереднього ув`язнення з 10 січня по 27 квітня 2018 року та з 08 січня 2023 року до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.

За встановлених судом фактичних обставин, які детально викладені у вироку, ОСОБА_8 у квітні 2015 року з метою наживи від виготовлення, зберігання, збуту та розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру в орендованій ним квартирі на АДРЕСА_2 , розмістив ліжко й інші меблі, освітлювальні пристрої, штативи, комп`ютер із жорстким диском Western Digital WD30PURX-64P6ZY0 , уклав з провайдером ТОВ ЮТІМ договір та отримав для використання ІР-адресу НОМЕР_1 , підключив комп`ютер до всесвітньої мережі Інтернет, таким чином створив та утримував місце розпусти.

01 квітня 2015 року для збуту й розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру на інтернет-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 для платного перегляду відеопродукції порнографічного характеру ОСОБА_8 зареєстрував обліковий запис під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також за невстановлених обставин з метою виведення коштів, отриманих від реалізації відеопродукції порнографічного характеру, на сайті платіжної системи Payonner за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 створив обліковий запис під назвою ІНФОРМАЦІЯ_4 та прикріпив свою платіжну карту ПАТ КБ ПриватБанк НОМЕР_2 .

Упродовж квітня 2015 року - січня 2018 року ОСОБА_8 у приміщенні квартири на АДРЕСА_2 систематично вступав із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та іншими невстановленими особами жіночої статі у статеві акти, фіксував ці дії своїм телефоном Samsung і виготовляв відеозаписи порнографічного характеру, завантажував їх на свій персональний комп`ютер, де зберігав з метою збуту та розповсюдження, а також збував і розповсюджував відвідувачам спеціалізованих сайтів всесвітньої мережі Інтернет, отримував від протиправної діяльності винагороду.

Таким чином, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 302 КК України.

Також ОСОБА_8 у період з квітня 2016 року по січень 2018 року повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та іншими невстановленими особами жіночої статі за невстановлених обставин вступав у статеві акти та виготовляв відеозаписи порнографічного характеру, зберігав виготовлені відеозаписи на жорсткому диску свого комп`ютера Western Digital WD30EZRX-00MMMB0 з метою збуту та розповсюдження у всесвітній мережі Інтернет.

Такими діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 301 КК України у редакції Закону від 10 листопада 2015 року 770-VIII.

Крім цього, ОСОБА_8 , використовуючи доступ до всесвітньої мережі Інтернет, завантажив на свій комп`ютер програму для обміну файлами eDonkey2000 , а в липні 2016 року за невстановлених обставин завантажив на жорсткий диск свого комп`ютера із жорстким диском Western Digital WD30EZRX-00MMMB0 87 відеозаписів, що містять дитячу порнографію, які зберігав з метою збуту та розповсюдження у всесвітній мережі Інтернет.

Упродовж липня 2016 року - листопада 2017 року зазначену відеопродукцію порнографічного характеру зі сценами дитячої порнографії ОСОБА_8 систематично, повторно збував та розповсюджував у мережі Інтернет.

Таким чином ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 301 КК України у редакції Закону від 10 листопада 2015 року 770-VIII.

Також, будучи організатором злочинної групи, ОСОБА_8 планував злочинну діяльність і розподіляв ролі учасників групи, орендував квартиру на АДРЕСА_2 , у якій створив й утримував місце розпусти, вступав із ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у статеві акти, фіксував ці дії своїм телефоном Samsung і виготовляв відеозаписи порнографічного характеру, завантажував їх на свій персональний комп`ютер, де зберігав з метою збуту та розповсюдження, а також збував і розповсюджував відвідувачам спеціалізованих сайтів всесвітньої мережі Інтернет, отримував від протиправної діяльності винагороду, частину з якої використовував на власний розсуд, а іншу частину оплачував ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 як винагороду за діяльність в організованій групі.

Таким чином, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 301 КК України у редакції Закону від 10 листопада 2015 року 770-VIII.

Крім того, 07 грудня 2017 року в приміщенні орендованої квартири по АДРЕСА_2 ОСОБА_8 вступив із ОСОБА_16 у статевий акт та за допомогою невстановленого пристрою виготовив відеозапис порнографічного характеру, який зберігав та упродовж 07 - 09 грудня 2017 року неодноразово шантажував потерпілу його розповсюдженням з метою примусити її до участі у виготовленні відеозаписів порнографічного характеру.

09 грудня 2017 року в приміщенні орендованої квартири на АДРЕСА_2 ОСОБА_8 , погрожуючи ОСОБА_16 розповсюдженням компрометуючого відеозапису порнографічного характеру, використовуючи її уразливий стан, примусив її до вступу у статевий акт, вступив з нею у такий акт і за допомогою невстановленого пристрою виготовив відеозапис порнографічного характеру, який перемістив на жорсткий диск свого комп`ютера Western Digital WD30PURX-64P6ZY0 , де зберігав його з метою збуту та розповсюдження у всесвітній мережі Інтернет.

Такими діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 149 КК України у редакції Закону від 12 січня 2006 року 3316-ІV.

Також 31 грудня 2017 року в приміщенні орендованої квартири по АДРЕСА_2 ОСОБА_8 схилив ОСОБА_17 до вчинення розпусних дій - демонстрації своїх геніталій, які ОСОБА_18 умисно зафіксував на свій мобільний телефон Samsung , де зберігав з метою шантажу та погрози його розповсюдження і компрометації особи з метою її експлуатації в порнобізнесі для виготовлення відеопродукції порнографічного характеру, однак кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки 10 січня 2018 року був затриманий працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 149 КК України в редакції Закону від 12 січня 2006 року 3316-ІV.

Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 22 травня 2023 року апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 залишив без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської областівід 15 березня 2023 року - без змін.

Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги

У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_7 , посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого,просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції .

На обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що суди під час призначення покарання безпідставно застосували положення ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року 838-VIII Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання (далі - Закон 838-VIII), оскільки більшість злочинів, вчинених ОСОБА_8 , є триваючими, які закінчено в момент їх виявлення правоохоронними органами, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою йому обрано лише 10 січня 2018 року, тобто після скасування вказаного Закону 20 червня 2017 року Законом України від 18 травня 2017 року 2046-III Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення (далі - Закон 2046-III).

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав касаційну скаргу, просив задовольнити її, скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Захисник заперечував проти задоволення касаційної скарги та просив ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.

У цьому провадженні висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та кваліфікація дій засудженого в касаційному порядку не оспорюються.

Зі змісту поданої касаційної скарги убачається, що прокурор ОСОБА_7 фактично порушує питання про помилкове застосування судами попередніх інстанцій вимог ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону 838-VIII до засудженого при зарахуванні у строк відбування покарання його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі .

Колегія суддів уважає, що такі доводи сторони обвинувачення не є слушними з огляду на таке.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Зазначені права та свободи людини і громадянина мають своє відображення в положеннях ст. 5 КК України. Так, ч. 2 цієї статті передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, який встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії у часі.

Частиною 5 ст. 72 КК в редакції Закону 838-VIII визначено, що зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Надалі Законом України від 18 травня 2017 року 2046-VIII Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення , який набув чинності 21 червня 2017 року, ч. 5 ст. 72 КК викладено в такий редакції: попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті .

Відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі 663/537/17, у разі, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону 838-VIII. Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом 2046 - VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону 838 - VIII.

Отже, вирішуючи питання про те, якою редакцією ч. 5 ст. 72 КК слід керуватися в конкретному випадку, варто враховувати саме час вчинення особою діяння, як це зазначено в частинах 2 та 3 ст. 4 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 вчинював низку злочинів протягом 2015 - 2018 років, частину з яких було вчинено під час поширення дії ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону 838-VIII, а тому під час зарахування йому у строк покарання строку попереднього ув`язнення необхідно керуватися положеннями ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону 838-VIII.

Такі висновки узгоджуються з послідовною практикою Верховного Суду, зокрема у справах 750/9797/19, 348/2481/18, та практикою Великої Палати Верховного Суду у справі 663/537/17.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів констатує, що суди правильно застосували закон України про кримінальну відповідальність, а тому доводи касаційної скарги не є слушними. Крім того, касаційна скарга прокурора не містить інших доводів, які б могли бути підставою для зміни чи скасування ухвали апеляційного суду.

Керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 22 травня 2023 року залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень. Судові рішення відкриті (ЗУ «Про доступ до судових рішень»), а самі акти є офіційними документами і не є обʼєктом авторського права. Ми не редагуємо текст і не додаємо до нього оцінок.

Звірити з реєстром ↗