Постанова у справі № 910/19898/20

Times New Roman CYR; Roboto Condensed Light; Tahoma;

; ; ;

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року

м. Київ

cправа 910/19898/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

прокурора - Гриненко А.Є.,

представників:

позивача - не з`явились,

відповідача-1 - Войтюка Д.В.,

відповідача-2 - Шовгулідзе В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" та Консорціуму "Науково-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 (головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.)

у справі 910/19898/20

за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства енергетики України

до 1. Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго",

2. Консорціуму "Науково-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд"

про визнання додаткової угоди частково недійсною,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 07.09.2023 29.2-02/2565 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи" у зв`язку із запланованою відпусткою судді Студенця В.І. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи 910/19898/20, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кодндратова І.Д.

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1. У грудні 2020 року заступник керівника Запорізької обласної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики України з позовом до Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" (далі - ПрАТ "Укргідроенерго") та Консорціуму "Науково-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" (далі - Консорціум) про визнання недійсним пункту 11 додаткової угоди, згідно з яким скорочено гарантійний строк на результат підрядних робіт.

1.2. На обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначив про неправомірне зменшення гарантійного строку підрядних робіт, що суперечить нормам частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції, чинній на час укладення додаткової угоди, статей 179, 323 Господарського кодексу України (далі - ГК), статті 884 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), та є підставою для визнання недійсною додаткової угоди у цій частині на підставі статей 203, 215 ЦК.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. 23.07.2019 ПрАТ "Укргідроенерго" розмістило на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) оголошення за UA-2019-07-23-000813-а про проведення відкритих торгів на закупівлю робіт (ДК 021:2015 код 45233000-9 будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг) ремонт автодорожнього переїзду через водозливну греблю з відновленням асфальтобетонного покриття та частковим ремонтом деформаційних швів філії Дніпровської ГЕС ПрАТ "Укргідроенерго".

2.2. За наслідками проведення 08.08.2019 цих торгів (аукціону) їх переможцем визнано Консорціум.

2.3. 19.08.2019 між ПрАТ "Укргідроенерго", як замовником, та Консорціумом, як підрядником, укладено договір на виконання робіт (підряду) 557У/2019 (далі - договір), згідно з яким останньому доручено виконати вищевказані роботи на об`єкті, розташованому на території філії "Дніпровська ГЕС" ПрАТ "Укргідроенерго" за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Вінтера, 1, філія "Дніпровська ГЕС" ПрАТ "Укргідроенерго". Строк дії цього договору визначений сторонами до 31.12.2019, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

2.4. У пункті 9.2 договору встановлений гарантійний строк цих робіт десять років.

2.5. 27.12.2019 ПрАТ "Укргідроенерго" та Консорціум уклали до цього договору додаткову угоду 1 (далі - додаткова угода), в якій, окрім іншого, зменшили гарантійний строк обумовлених договором робіт та визначили його тривалістю у два роки.

2.6. Прокурор вважає, що у відповідачів не було підстав для зменшення гарантійного строку виконаних робіт і внесення змін до оспорюваного пункту додаткової угоди, що, на його думку, суперечить вищевказаним нормам права і має наслідком визнання недійсною цієї умови.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. Господарський суд міста Києва рішенням від 15.04.2021 у справі 910/19898/20, яке Північний апеляційний господарський суд постановою від 30.11.2021 залишив без змін, у задоволенні позову відмовив.

3.2. Під час вирішення цього спору суди визначили правову природу цього договору як договору підряду, правовідносини якого регулюються положеннями "Загальні положення про підряд" глави 61 "Підряд" ЦК, і не передбачають встановлення гарантійного строку як істотної умови такого договору. Зауважили при цьому, що гарантійний строк у десять років передбачений лише для нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту об`єкта, тобто застосовується лише для будівельного підряду, та стосується виключно гарантійного строку експлуатації об`єкта і не стосується гарантійних строків якості закінчених робіт. Оскільки гарантійний строк не є істотною умовою договору підряду, то суди дійшли висновку про відсутність заборони на його зменшення, що не суперечить приписам частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

3.3. Верховний Суд постановою від 27.07.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 у справі 910/19898/20 скасував; справу 910/19898/20 направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.4. Постанова Верховного Суду мотивована тим, що передчасно зробивши висновки про право сторін зменшити гарантійний строк виконаних робіт за договором підряду, оскільки це не є істотною умовою такого договору, суди попередніх інстанцій не перевірили доводи Прокурора про порушення Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами), відповідно, чи допустили сторони зловживання своїм правом на зміну умов договору.

3.5. Господарський суд міста Києва рішенням від 15.03.2023 у справі 910/19898/20 у позові заступника керівника Запорізької обласної прокуратури відмовив.

3.6. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що враховуючи обставини заміни характеру та обсягу робіт за договором з капітального ремонту на поточний, підстави для застосування до умов додаткової угоди 1 від 27.12.2019 положень статті 884 ЦК, які передбачають мінімальний гарантійний строк 10 років на результати капітального ремонту, відсутні. Суд першої інстанції також зазначив, що, визнаючи правомірність додаткової угоди як такої та заперечуючи лише проти її частини, що визначає гарантійний строк робіт, Прокурор діє суперечливо, зловживаючи наданим йому правом, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Тому доводи Прокурора про невідповідність спірних умов додаткової угоди вимогам частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" є безпідставними.

3.7. Північний апеляційний господарський суд постановою від 17.07.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 у справі 910/19898/20 скасував. Прийняв нове рішення, яким позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Міністерства енергетики України до ПрАТ "Укргідроенерго", Консорціуму про визнання додаткової угоди частково недійсною задовольнив повністю. Визнав недійсною додаткову угоду від 27.12.2019 1 до договору на виконання робіт (підряду) 557У/2019 від 19.08.2019, укладену між ПрАТ "Укргідроенерго" та Консорціумом, в частині пункту 11 щодо викладення пункту 9.2 розділу 9 договору в наступній редакції: "Гарантійний строк робіт об`єкта (-ів), що є предметом підрядних робіт за цим договором, становить 2 (два) роки.".

3.8. Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що:

- за оспорюваною додатковою угодою між сторонами збереглись правовідносини будівельного підряду та, відповідно, обов`язок дотримуватись передбаченого статтею 884 ЦК десятирічного гарантійного строку виконаних робіт;

- зменшення гарантійного строку якості виконаних робіт призводить до додаткового витрачання коштів за новими підрядними контрактами, а у випадку міста Запоріжжя - значного утруднення транспортного сполучення між правим та лівим берегом річки Дніпро в обласному центрі, що призведе до неминучих економічних втрат як для області, так і для держави в цілому;

- відступлення від умов тендерної документації та попередньо наданої пропозиції в частині забезпечення упродовж гарантійного строку якості виконаних робіт призводить до порушення передбаченого Законом України "Про публічні закупівлі" принципу недискримінації учасників і рівного ставлення до них. Суб`єкти господарювання, перш ніж претендувати на участь у тій чи іншій закупівлі, оцінюють можливість забезпечення виконання незмінних тендерних умов, зокрема гарантування визначеного у тендерній документації строку експлуатації об`єкта. Подальша їх зміна під час виконання договору про закупівлю надає законодавчо не передбачену перевагу переможцю торгів. Укладення додаткової угоди зі зміною гарантійного строку не відповідало принципу прозорості торгів, стандартів добросовісної ділової практики та є зловживанням правом сторін на зміну умов договору.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1. ПрАТ "Укргідроенерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 у справі 910/19898/20 - залишити без змін.

4.2. ПрАТ "Укргідроенерго", обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження постанови апеляційного суду, зазначає про те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.02.2019 у справі 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі 914/385/18, від 10.04.2019 у справі 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі 915/641/18, що є порушенням статей 74 та 76 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК). Скаржником також вказано про відсутність висновку Верховного Суду стосовно питання застосування частини першої статті 884 ЦК та частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції від 01.12.2019) (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК).

4.3. Консорціум звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 у справі 910/19898/20 - залишити без змін.

4.4. Консорціум, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, зазначає про те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків Верховного Суду України викладених у постанові від 16.03.2016 у справі 922/2862/14 (провадження 3-112гс16), висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.02.2019 у справі 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі 914/385/18, від 10.04.2019 у справі 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі 915/641/18, що є порушенням статей 74 та 76 ГПК (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК). Скаржником також вказано про відсутність висновку Верховного Суду стосовно питання застосування частини першої статті 884 ЦК та частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції від 01.12.2019) (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК).

4.5. Прокурор подав відзив на касаційні скарги відповідачів, в якому зазначаючи про обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції та безпідставність викладених у касаційних скаргах доводів, просив залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувану постанову - залишити без змін.

5.Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно з частиною першою статті 626, частиною першою статті 628 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

5.2. Відповідно до статті 6 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 цього Кодексу).

5.3. Як предмет договору цивільно-правова теорія розуміє необхідні за цим договором дії, що призводять до бажаного для сторін результату, тобто такий результат визначає, про що саме домовилися сторони.

5.4. У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов`язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату. Однак усі вони (права та обов`язки) не можуть охоплюватися предметом договору, оскільки можуть стосуватися як різноманітних умов договору, так і бути наслідком укладення договору, який є підставою їх виникнення. При цьому значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.

5.5. За змістом статті 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, до яких, серед іншого, віднесено умови про предмет договору.

5.6. Отже, предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору, а тому не може виникати зобов`язання; предмет договору має відображати головну сутність договору цього виду.

5.7. За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина перша статті 875 ЦК).

5.8. У розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об`єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов`язані із місцезнаходженням об`єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі 910/22058/17.

5.9. Згідно з частиною другою статті 875 ЦК договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

5.10. Укладаючи договір 557У/2019 від 19.08.2019, сторони погодили предмет договору - роботи (ДК 021:2015 код 45233000-9 Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг).

5.11. Поряд з цим, вказані роботи полягають у здійсненні Консорціумом ремонту автодорожнього переїзду через водозливну греблю філії "Дніпровська ГЕС" ПрАТ "Укргідроенерго", а саме: ремонту деформаційних швів, ремонту залізобетонних плит з підсиленням, відновлення асфальтобетонного покриття.

5.12. Сторонами погоджено (пункт 1.4 договору), що склад, обсяги, об`єм, види, строки та ціна робіт визначаються згідно ДСТУ БД.1.1-1:2013 (Правила визначення вартості будівництва) договірною ціною з розрахунками, локальними кошторисами на ремонт деформаційних швів, на ремонт залізобетонних плит з підсиленням, на організацію дорожнього руху на період виконання дорожніх робіт, на відновлення асфальтобетонного покриття та календарним графіком виконання робіт.

5.13. Відповідно до пунктів 3.2, 5.2 Галузевих будівельних норм Г.1-218-182:2011: "Ремонт автомобільних доріг загального користування", "Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України 301 від 23.08.2011, капітальний ремонт - запланований обсяг робіт без підвищення категорії дороги з комплексного відновлення чи підвищення транспортно-експлуатаційних характеристик автомобільних доріг і інженерних споруд або приведення геометричних параметрів і технічних характеристик окремих елементів, з врахуванням зростання інтенсивності руху та осьових навантажень, до діючих нормативних вимог з урахуванням категорій і значення доріг; до капітального ремонту автомобільних доріг і дорожніх споруд належить: влаштування дренажів, відновлення діючих та влаштування нових споруд водовідведення, підсилення (з вирівнюванням поздовжнього та поперечного профілів) або влаштування нового дорожнього одягу окремими ділянками в місцях розширення проїзної частини, на тротуарах, встановлення бортових каменів і влаштування укріплених смуг по крайках покриттів, ліквідація колій глибиною більш 40 мм із заміною нестабільних шарів дорожнього одягу методами фрезерування і ресайклінгу (регенерації) на ширину однієї або кількох смуг руху або на всю ширину покриття з укладанням одного чи декількох шарів асфальтобетону та вирівнюванням поперечного і поздовжнього профілів, поновлення, підсилення, заміна елементів прогонових будов і опорних частин, заміна та влаштування тротуарних блоків, заміна та влаштування гідроізоляції та покриття проїзної частини, влаштування огородження, тимчасової розмітки на період капітального ремонту і її видалення після закінчення робіт, постійної розмітки після капітального ремонту.

5.14. Як встановлено апеляційним судом, у локальних кошторисах до договору 557У/2019 від 19.08.2019 та додаткової угоди 1 зазначені види робіт, які виконуються саме при капітальному ремонті автомобільних доріг (розбирання асфальтобетонних покриттів проїзної частини, підсилення прогонової будови стальними елементами, встановлення бар`єрного та перильного огородження та мостах та шляхопроводах, улаштування покриттів з гарячих асфальтобетонних сумішей, улаштування одношарових асфальтобетонних доріжок та тротуарів товщиною 3 см - розділи 1, 2, 3 локального кошторису на будівельні роботи 2-1-1, розбирання існуючої гідроізоляції - розділи 1-9 локального кошторису на будівельні роботи 2-1-2, знімання асфальтобетонних покриттів доріг за допомогою машин для холодного фрезерування глибиною 50 мм, влаштування гідроізоляції бетонної та металевої поверхні проїзної частини мостів бітумно-латексною мастикою, бар`єр дорожній, блок дорожній, нанесення горизонтальної дорожньої розмітки фарбою маркірувальними машинами - розділи 1-6 локального кошторису на будівельні роботи 2-1-4).

5.15. Отже, як договором 557У/2019 від 19.08.2019, так і додатковою угодою 1 до нього, було передбачено виконання робіт, які підпадають під визначення капітального ремонту відповідно до наведених вище визначень галузевих стандартів, адже за результатами виконання вказаного договору забезпечується комплексне відновлення автомобільної дороги.

5.16. Водночас колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржників на визначення капітального ремонту, що міститься в Державних будівельних нормах А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 163 від 04.06.2014, оскільки, враховуючи предмет робіт за договором 557У/2019 від 19.08.2019, застосуванню до правовідносин між сторонами за вказаним договором підлягають саме Галузеві будівельні норми Г.1-218-182:2011 щодо ремонту автомобільних доріг, які є спеціальним актом, а отже, має пріоритет у застосуванні до спірних правовідносин.

5.17. Зазначене, у свою чергу, спростовує доводи скаржників про неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі 815/2368/18 та у постанові Верховного Суду України від 16.03.2016 у справі 922/2862/14 (провадження 3-112гс16), оскільки правовідносини у зазначених справах не стосувалися капітального ремонту автомобільних доріг.

5.18. Отже, враховуючи предмет договору 557У/2019 від 19.08.2019, види робіт, що зазначені у локальних кошторисах до договору та додатковій угоді 1 до нього, а також приписи ГБН Г.1-218-182:2011, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що договір 557У/2019 від 19.08.2019 за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

5.19. Водночас, посилання скаржників на недослідження апеляційним судом усіх доказів, наданих відповідачами на обґрунтування заперечень проти аргументів позивача, щодо правової природи договору 557У/2019 від 19.08.2019 та частково оспорюваної додаткової угоди до нього (витяг Технічного звіту ТОВ "Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського" 788У/2019-ТЗ-2-1 та технічний звіт Товариства з додатковою відповідальністю "Інститут ДНІПРОДІПРОТРАНС" 1/2019-3493-МО-ТЗ, Лист ПрАТ "Укргідроенерго" від 14.03.2018 29/414 та лист від 13.09.2018 01/1376, Звіт про науково-дослідну роботу "Аналіз технічної документації, надання технічного звіту щодо особливостей визначення виду виконаних робіт та встановлення гарантійного строку на роботи, виконані відповідно до умов договору 557У/2019 від 19 серпня 2019 р." від 12.12.2022) колегія суддів відхиляє, оскільки вони стосуються не встановлення обставин справи, а містять висновки/посилання щодо правової кваліфікації змісту спірних правовідносин, отже не є належними доказами на підставі яких суд мав встановити наявність або відсутність обставин (фактів). Суд апеляційної інстанції встановив обставини, які входять до предмету доказування, на підставі оцінки належних і допустимих доказів (умов договору 557У/2019 від 19.08.2019, додаткової угоди до нього та ГБН Г.1-218-182:2011, локальних кошторисів), та надав належну юридичну оцінку цим обставинам на підставі норм чинного законодавства.

5.20. Частиною першою статті 884 ЦК передбачено, що підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. Тому гарантійний строк у договорі будівельного підряду є істотною умовою договору, оскільки є необхідним для договорів даного виду.

5.21. Також, постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 668 затверджені Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - Загальні умови), у пункті 2 яких визначено, що Загальні умови є обов`язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в будівництві (далі - договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників). Відповідно до пункту 5 Загальних умов істотними умовами договору підряду є, зокрема, гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об`єкта будівництва).

5.22. Отже, не є слушними доводи скаржників, що гарантійний строк не є істотною умовою договору, який ними укладений, і який за правильною юридичною оцінкою суду апеляційної інстанції за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

5.23. Відповідно до частини другої статті 638 ЦК істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

5.24. Оскільки між сторонами виникли договірні відносини щодо підрядних будівельних робіт, для цих відносин істотною умовою є гарантійний строк, що не може бути меншим десяти років.

5.25. При цьому, статтею 884 ЦК не передбачено, що сторони договору можуть встановити гарантійний строк виконання робіт за договором будівельного підряду менше десяти років з посиланням на обсяг робіт (у даному випадку внаслідок зменшення обсягу робіт за додатковою угодою). В цій нормі йдеться лише про право сторін встановити гарантійний строк більше десяти років.

5.26. Крім того, згідно зі статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції станом на 01.12.2019) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Цією ж статтею встановлено заборону в подальшому змінювати істотні умови договору про закупівлю до виконання сторонами в повному обсязі своїх зобов`язань, крім певних випадків, встановлених у частині четвертій наведеної норми.

5.27. Однак, сторони договору публічної закупівлі, змінивши його істотну умову, не врахували, що зміна істотних умов за настання певних обставин можлива, втім така зміна істотних умов має відповідати закону. У даному випадку, настання обставин, передбачений частиною четвертою статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції станом на 01.12.2019), не надає сторонам права змінити таку істотну умову як гарантійний строк не у відповідності до статті 884 ЦК, тобто встановити гарантійний строк у правовідносинах будівельного підряду менше десяти років.

5.28. З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що умова додаткової угоди 1 до договору 557У/2019 від 19.08.2019 щодо зменшення гарантійного строку робіт з десяти до двох років, не відповідає положенням статті 884 ЦК та частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції станом на 01.12.2019).

5.29. Крім того, оспорюваний пункт додаткової угоди не відповідає також й загальним принципам, визначеним Законом України "Про публічні закупівлі" (у редакції станом на 01.12.2019).

5.30. Так, відповідно до статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх їх стадіях, недискримінації учасників, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, а також запобігання корупційним діям і зловживанням.

5.31. Укладення додаткової угоди зі зміною гарантійного строку не відповідало принципу прозорості торгів, стандартів добросовісної ділової практики та є зловживанням правом сторін на зміну умов договору, оскільки суб`єкти господарювання, перш ніж претендувати на участь у тій чи іншій закупівлі, оцінюють можливість забезпечення виконання незмінних тендерних умов, зокрема гарантування визначеного у тендерній документації строку експлуатації об`єкта, і саме з урахуванням цієї інформації формують свої цінові пропозиції щодо публічної закупівлі.

5.32. Як Консорціум, так і ніші учасники процедури закупівлі робіт із капітального ремонту автодорожнього переїзду формували свої цінові пропозиції на конкурс виходячи, у тому числі, із встановлених замовником умов про необхідність забезпечення такої якості матеріалів та виконуваних робіт, які б дозволили гарантувати мінімальний строк експлуатації об`єкта робіт у десять років. При цьому є очевидним, що стандарти виконання будівельних робіт з гарантійним строком у десять років є вищими та більш вартісними ніж ті, що забезпечуються гарантією у два роки.

5.33. Отже, зміна умов договору про закупівлю в частині зменшення гарантійного строку експлуатації об`єкта надає законодавчо не передбачену перевагу переможцю торгів та фактично нівелює встановлені Законом України "Про публічні закупівлі" принципи проведення закупівель.

5.34. В обґрунтування необхідності внесення оспорюваних змін до договору про закупівлю відповідачі посилаються на встановлення під час виконання робіт незадовільного стану об`єкта, на якому мали проводитись роботи.

5.35. Поряд з цим, зменшуючи гарантійний строк експлуатації об`єкта ремонтних робіт через вказаний його стан без дотримання вимог статті 884 ЦК, сторонами не враховано, що якість їх виконання не може змінюватися виходячи з конструктивних особливостей обстеженої гідротехнічної споруди, позаяк такий підхід не відповідає унормованому у цій статті підходу щодо гарантії якості у договорі будівельного підряду протягом строку, який не може бути меншим десяти років.

5.36. Водночас вказана відповідачами обставина, згідно з приписами статей 883, 884 ЦК, лише впливає на ступінь відповідальності підрядника у разі виявлення у межах гарантійного строку допущених ним дефектів, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції.

5.37. Крім того, кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 ЦК).

5.38. У цій справі замовник, який мав право на гарантійний строк виконаних робіт протягом десяти років, що обумовлювалося також тендерною документацією, отримав результат цих робіт із гарантією у два роки, що фактично призвело до нівелювання принципу максимальної економії та ефективності торгів, адже такі зміни можуть мати наслідком додаткове витрачання коштів за новими підрядними контрактами на ремонт автодорожнього переїзду через водозливну греблю після закінчення дворічного гарантійного строку на роботи за додатковою угодою 1 до договору 557У/2019 від 19.08.2019.

5.39. Стаття 215 ЦК підставою недійсності правочину визначає недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

5.40. Згідно зі статтею 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

5.41. З огляду на те, що пункт 11 додаткової угоди 1 від 27.12.2019 у частині зменшення гарантійного строку роботи об`єкта, що є предметом підрядних робіт за договором 557У/2019 від 19.08.2019, з десяти років до двох років суперечить статті 884 ЦК та статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог.

5.42. Посилання Консорціуму на неврахування судом апеляційної інстанції правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.05.2023 у справі 905/77/21 про те, що позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема про стягнення коштів на користь позивача, колегія суддів відхиляє, оскільки у справі 910/19898/20 предметом спору є визнання недійсною додаткової угоди лише в частині умови щодо гарантійного строку якості робіт. Оскарження пункту договору щодо гарантійного строку та визнання недійсною додаткової угоди лише в наведеній частині не матиме наслідком повернення сторонами одна одній виконаного за таким правочином, натомість відновить строк зобов`язань виконавця робіт за договором гарантувати якість виконаних робіт упродовж визначених статтею 884 ЦК десяти років, що свідчить про ефективність зазначеного способу захисту.

5.43. Посилаючись на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.02.2019 у справі 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі 914/385/18, від 10.04.2019 у справі 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі 915/641/18, скаржники не зазначили яких саме висновків Верховного Суду не було враховано апеляційним господарським судом під час прийняття оскаржуваного рішення.

5.44. Проаналізувавши зміст наведених постанов, які є різними за суб`єктним складом та предметом спору, колегія суддів установила, що спільним у них є висновок про те, що необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

5.45. Однак, колегія суддів зазначає, що апеляційний суд під час вирішення спору у справі 910/19898/20 надав належну оцінку обставинам справи та правильно визначив дійсний зміст правовідносин, що виникли за договором 557У/2019 від 19.08.2019 та додатковою угодою 1 до нього, у зв`язку з чим, дійшов обґрунтованого висновку про незаконність зменшення гарантійного строку у цих відносинах та задовольнив позов.

5.46. Відтак, наведені у касаційних скаргах доводи в обґрунтування підстав для скасування оскаржуваної постанови не знайшли підтвердження під час здійснення касаційного перегляду справи.

5.47. Крім того, колегія суддів не вбачає підстав для формування висновків щодо застосування норм права про які зазначають скаржники у касаційних скаргах, адже посилаючись на вказану підставу касаційного оскарження, останні, просять сформувати висновок про застосування статті 884 ЦК та частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції від 01.12.2019) не в контексті правовідносин, що виникають з договору будівельного підряду, які дійсно мали місце між відповідачами у цій справі.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат

6.1. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК).

6.4. За результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржуване судове рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційних скаргах, Суд не вбачає.

6.5. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційні скарги без задоволення, судовий збір за подання касаційних скарг в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржників, які подали відповідні скарги.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" та Консорціуму "Науково-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 у справі 910/19898/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

І.Д. Кондратова