Постанова у справі № 910/4109/22
Про акт
Текст рішення
Times New Roman CYR; Roboto Condensed Light; Times New Roman CYR; Tahoma;
; ; ;
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2023 року
м. Київ
cправа 910/4109/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
позивача - Комісар С. П., Коцюба В. О., Ларькін М. М.,
відповідача - Гвоздецький А. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 (судді: Тищенко А. І. - головуючий, Михальська Ю. Б., Скрипка І. М.) та рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2022 (Турчин С. О.)
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"
про стягнення 607 736 075, 75 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У червні 2022 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (далі - ТОВ "Євро-Реконструкція") (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, прийнятої судом) про стягнення з відповідача 607 736 075,75 грн, з яких: 489 415 107,76 грн - основний борг, 57 519 627,56 грн - пеня, 5 853 862,88 грн - 3 % річних, 54 947 477,55 грн - інфляційні втрати.
1.2. Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на положення статей 173-175, 193 Господарського кодексу України, статей 509, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 629, 692 Цивільного кодексу України, а також Закони України "Про теплопостачання", "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про ціни і ціноутворення" обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами договором про надання послуг з транспортування теплової енергії від 01.06.2017 5 (далі - договір від 01.06.2017 5; спірний договір) щодо повної оплати коштів за договором за період з жовтня 2021 року по березень 2022 року.
Так, згідно з наданими відповідачем звітами про виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, позивач склав та направив на підписання акти надання спірний у період, згідно з якими вартість наданих відповідачу послуг з транспортування теплової енергії за жовтень 2021 року по березень 2022 року становила 489 415 107,76 грн.
Проте відповідач оплату наданих позивачем за договором послуг не здійснив, висловивши заперечення щодо тарифів, застосованих позивачем при нарахуванні вартості послуг.
При цьому КП "Київтеплоенерго" щодо застосованих ним тарифів посилався на те, що ТОВ "Євро-Реконструкція" здійснює ліцензовану діяльність лише з виробництва і постачання теплової енергії, а ліцензована діяльність з транспортування теплової енергії здійснюється саме КП "Київтеплоенерго" і органом ліцензування цієї діяльності позивача є Київська міська державна адміністрація (далі - КМДА), отже тарифи на транспортування теплової енергії встановлюються саме позивачу розпорядженнями КМДА.
1.3. ТОВ "Євро-Реконструкція" у відзиві на позовну заяву просило відмовити в її задоволенні повністю, вказуючи на те, що витрати на транспортування власної теплової енергії тепловими мережами позивача, є складовою тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання й, відповідно, на послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) для ТОВ "Євро-Реконструкція".
Відповідач зазначав, що тариф на транспортування теплової енергії не застосовується окремо, а є частиною тарифу на теплову енергію (комунальну послугу), який застосовується до споживачів такої послуги.
Проте позивач намагається застосувати нові тарифи, встановлені йому для надання комунальної послуги споживачам його зони відповідальності до теплогенеруючої та теплопостачальної організації якою є відповідач, а отже і до споживачів відповідача. У той же час ТОВ "Євро-Реконструкція" не є споживачем теплової енергії у розумінні Закону України "Про теплопостачання" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
ТОВ "Євро-Реконструкція" акцентувало увагу на тому, що розпорядженням КМДА 2145 встановлені тарифи на теплову енергію, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії, послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води для КП "Київтеплоенерго". Такі тарифи застосовуються КП "Київтеплоенерго" при наданні комунальної послуги власним споживачам у випадку здійснення відповідачем оплати позивачу за транспортування у більшому розмірі, ніж закладено у кінцевому тарифі на послугу з постачання теплової енергії, відбудеться порушенням структури витрат, що, в свою чергу, призведе до порушення відповідачем Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії.
Водночас відповідач наголошує, що тарифи на теплову енергію, постачання теплової енергії, послугу з постачання теплової енергії для споживачів категорії "населення" КМДА ТОВ "Євро-Реконструкція" не встановлені досі, а відтак, при наданні послуг населенню відповідач користується тарифами, встановленими чинними постановами НКРЕКП.
ТОВ "Євро-Реконструкція" також на підставі статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України заявило клопотання про зменшення пені на 75 %, вказуючи на те, що відповідач здійснює виробництво та постачання теплової енергії тепловими мережами та надає послуги з централізованого опалення і гарячого водопостачання для населення, бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів м. Києва. Наразі підприємство перебуває у ситуації складного фінансово-економічного становища, основною причиною якого є значна заборгованість споживачів та їх неплатоспроможність на яку, у тому числі, вплинуло оголошення в Україні воєнного стану. Враховуючи інтереси обох сторін, обставини справи та правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах відповідач просив зменшити розмір пені на 75 %.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023, позов КП "Київтеплоенерго" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Євро-Реконструкція" на користь КП "Київтеплоенерго" заборгованість у сумі 326 719 337,72 грн, пеню у сумі 19 043 563,46 грн, 3 % річних у сумі 3 719 149,87 грн, інфляційні втрати у сумі 37 390 215,30 грн та судовий збір у сумі 579 983,69 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
2.2. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що послуга транспортування теплової енергії, яка надається на підставі договору, не споживається самим відповідачем, а тарифи на такі послуги визначаються саме НКРЕКП відповідними нормативними актами.
Суд із встановлених обставин дійшов висновку про наявність у відповідача обов`язку щодо оплати наданої позивачем на підставі договору послуги транспортування теплової енергії за тарифами 89,74 грн за 1 Гкал, 378,32 грн за 1 Гкал, 565,90 грн за 1 Гкал (у відповідності до розрахунків наведених у листах від 09.12.2021 09/2637, від 20.12.2021 09/2715, від 17.01.2022, 09/73 від 15.02.2022 09/274, від 11.03.2022 09/356/1, від 06.05.2022 09/597).
Крім того суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, враховуючи часткове задоволення позовних вимог та дату прострочення виконання грошового зобов`язання, здійснив перерахунок сум пені, 3 % річних та інфляційних, що заявлені до стягнення.
В частині зменшення розміру пені суди, враховуючи характер спірних правових відносин та причини неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором (в умовах воєнного стану, запровадженого в Україні, відповідач позбавлений можливості вжиття заходів по стягненню заборгованості з окремих категорій боржників), а також компенсацію втрат від інфляції та стягнення 3 % річних, виходячи із принципу збалансованості інтересів сторін, дійшли висновку про необхідність зменшення розміру пені до 19 043 563,46 грн.
2.3. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2022 заяву КП "Київтеплоенерго" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Євро-Реконструкція" на користь КП "Київтеплоенерго" витрати на правову допомогу у сумі 66 791,46 грн.
Заяву ТОВ "Євро-Реконструкція" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат задоволено частково, стягнуто з КП "Київтеплоенерго" витрати на правову допомогу в сумі 4 615,50 грн.
2.4. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 заяву ТОВ "Євро-Реконструкція" задоволено, стягнуто з КП "Київтеплоенерго" на користь ТОВ "Євро-Реконструкція" 40 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ "Євро-Реконструкція" у зв`язку з розглядом апеляційної скарги КП "Київтеплоенерго".
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 та рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2022 в частині зменшення пені на 50 % та в частині відмови у задоволенні іншої частини позовних вимог, КП "Київтеплоенерго" у касаційній скарзі просить їх скасувати і в цій частині прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог повністю, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень посиланням на пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права судами попередніх інстанцій, вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а також застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
3.1.1. Оскаржуючи судові рішення з підстав, передбачених у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах зі стягнення плати за надані послуги з транспортування теплової енергії, якими регулюється:
1. Свобода договору та її межі (частина 3 статті 6 та частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України, абзац 2 частини 4 статті 179 Господарського кодексу України) щодо застосування державної регульованої ціни (тарифів) при розрахунках за послугу з транспортування теплової енергії, а саме тарифу на транспортування теплової енергії, встановленого уповноваженим органом державного регулювання у сфері теплопостачання (КМДА), що не передбачено умовами договору, якими сторони визначили, що тариф на транспортування теплової енергії встановлюється іншим органом (НКРЕКП), в умовах, коли у спірний період НКРЕКП втратив повноваження затверджувати тариф для позивача, а попередній, встановлений НКРЕКП, тариф втратив чинність.
Тобто касаційна скарга стосується питання автоматичної зміни визначеного у договорі органу державного регулювання цін (тарифів), незалежно від волі на це сторін.
2. Порядок застосування державних регульованих цін при здійсненні ліцензованої господарської діяльності з транспортування теплової енергії (частина 1 статті 632 Цивільного кодексу України, статей 189-191 Господарського кодексу України, статей 1, 11, 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення", підпункту 8 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами, затверджених постановою НКРЕКП від 22.03.2017 308 (далі - Ліцензійні умови з транспортування теплової енергії) стосовно: питання імперативного застосування державної регульованої ціни незалежно від встановленого договором органу регулювання цін та погоджених сторонами у договорі цін (тарифів); питання застосування державної регульованої ціни (тарифу) встановленої для надавача послуги або для замовника (споживача) такої послуги; обмеження зобов`язань замовника (споживача) послуг з транспортування розміром закладених (врахованих) у встановленому замовнику тарифі на інші його похідні послуги (у тарифі на теплову енергію, тарифі на житлово-комунальні послуги), що надаються таким замовником власним споживачам.
Заявник касаційної скарги зазначає, що відповідно до підпункту 8 пункту 3.2. Ліцензійних умов з транспортування теплової енергії при провадженні ліцензованої діяльності КП "Київтеплоенерго" як ліцензіат повинен здійснювати транспортування теплової енергії відповідно до умов договорів, укладених у встановленому порядку, за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень.
Ціна послуги КП "Київтеплоенерго" з транспортування теплової енергії є державною регульованою ціною та встановлюється відповідним органом в межах наданих законом повноважень у вигляді тарифу на транспортування теплової енергії і не потребує додаткового узгодження сторін.
Приписами абзацу 2 частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 190 Господарського кодексу України та частини 1 статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" в імперативному порядку встановлено, що вільні ціни (ціни, встановлені за домовленістю сторін) застосовуються лише у випадках, коли не застосовуються державні регульовані ціни (тарифи, ставки), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно з абзацом 5 частини 3 статті 15 Закону України "Про теплопостачання" державне регулювання у сфері теплопостачання здійснюється, зокрема, КМДА відповідно до закону.
За змістом чинного законодавства повноваження із встановлення тарифів на транспортування теплової енергії в імперативному порядку визначаються виключно законодавством, а не умовами господарських договорів.
КМДА як орган ліцензування господарської діяльності КП "Київтеплоенерго" з транспортування теплової енергії наділена повноваженнями на встановлення тарифів на транспортування підприємством теплової енергії.
При цьому скаржник вважає необґрунтованим та безпідставним висновок судів про те, що виходячи з пункту 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", КМДА встановлює тарифи на транспортування теплової енергії, за винятком тарифів, які встановлюються НКРЕКП, і тому КМДА не уповноважена на встановлення тарифів для суб`єктів, що відносяться до сфери діяльності (відання) НКРЕКП.
Однак, господарська діяльність КП "Київтеплоенерго" з транспортування теплової енергії за договором від 01.06.2017 5 ліцензується КМДА, а не НКРЕКП. Тобто у спірних правовідносинах підлягають застосуванню тарифи на транспортування теплової енергії, встановлені КМДА.
Крім того, виходячи із норм Закону України "Про теплопостачання" (статті 1, частини 2 статті 15, частини 3 статті 20, статті 23) та постанови НКРЕКП від 22.03.2017 308 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання" (якою затверджено ліцензійні умови провадження господарської діяльності окремо з виробництва, окремо з транспортування, окремо з постачання теплової енергії), виробництво, транспортування, постачання теплової енергії є різними (окремими) видами ліцензованої господарської діяльності у сфері теплопостачання. Згідно з пунктом 1 Порядку 869, тарифи на транспортування теплової енергії формуються і встановлюються для суб`єктів, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з транспортування теплової енергії.
Заявник наголошує, що жоден тариф на транспортування теплової енергії (ціна транспортування одиниці теплової енергії, грн/Гкал) ТОВ "Євро-Реконструкція" не встановлювався і не може встановлюватись, оскільки ТОВ "Євро-Реконструкція" не здійснює ліцензовану діяльність з транспортування теплової енергії, що також підтверджено листом НКРЕКП від 15.11.2021 13134/18.2/7-21 .
Натомість розпорядженнями КМДА від 23.09.2020 1487 (зі змінами, внесеними Розпорядженням КМДА від 29.12.2020 2077) та від 13.10.2021 2145 встановлено тарифи, у тому числі, на транспортування КП "Київтеплоенерго" теплової енергії.
Скаржник зазначає, що у спірних правовідносинах господарську діяльність з транспортування теплової енергії здійснює виключно КП "Київтеплоенерго" як ліцензіат, а ТОВ "Євро-Реконструкція" у спірні правовідносини вступає як споживач (замовник) таких послуг.
З огляду на викладене, при наданні ТОВ "Євро-Реконструкція" послуг з транспортування теплової енергії витрати на такі послуги несе виключно КП "Київтеплоенерго", а тому для КП "Київтеплоенерго" як надавача послуг, затверджуються тарифи на його господарську діяльність. Оскільки споживання послуг не є господарською діяльністю, таке споживання може здійснюватися для здійснення іншої господарської діяльності.
Отже, КП "Київтеплоенерго" у касаційній скарзі зазначало, що оскільки імперативними нормами законодавства встановлено, що ціна послуги з транспортування КП "Київтеплоенерго" теплової енергії є державною регульованою ціною і встановлюється уповноваженим законом органом, то умовами договору від 01.06.2017 5 не може визначатися ні розмір тарифу на транспортування теплової енергії, ні орган державного регулювання (встановлення) такого тарифу.
Тому застосування тарифів, встановлених КМДА без внесення змін до умов договору 5 не є ані односторонньою зміною його умов, ані порушенням принципу обов`язковості договору, що відповідає висновкам Верховного Суду викладеним у постановах від 05.10.2022 у справі 910/6306/21 та від 01.11.2022 у справі 910/18914/20 за результатом касаційного перегляду справ між сторонами цієї справи за договором від 01.06.2017 5 за попередні періоди.
3.1.2. Оскаржуючи судові рішення з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, КП "Київтеплоенерго" зазначає про неправильне застосування судами норм матеріального права (статей 189, 191 Господарського кодексу України, статей 10-12 Закону України "Про ціни і ціноутворення", статей 1, 15, 20 Закону України "Про теплопостачання") та ухвалення рішень без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у таких постановах Верховного Суду, зокрема у постанові від 15.10.2019 у справі 917/1324/18, від 15.07.2019 у справі 917/743/18, від 21.01.2020 у справі 925/1391/18, від 03.07.2019 у справі 917/2094/17.
КП "Київтеплоенерго" також наголосило на тому, що Верховним Судом постановами від 05.10.2022 у справі 910/6306/21 та від 01.11.2022 у справі 910/18914/20 вже були скасовані повністю ідентичні судові рішення у спорах між сторонами цієї справи за спірним договором від 01.06.2017 5 за попередні періоди (справа 910/18914/20 - період 01.05.2020-30.09.2020 та справа 910/6306/21 - період 01.10.2020-28.02.2021).
Зокрема Верховний Суд зазначив, що згідно з положеннями норм права, тарифи на послуги із транспортування теплової енергії не можуть встановлюватись на розсуд сторін. Тобто, вартість транспортування теплової енергії не є договірною, а тариф на транспортування теплової енергії відповідно до статті 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення" є державною регульованою ціною. При цьому правовий аналіз норм законодавства дає підстави для висновку, що затверджений уповноваженим органом тариф на послуги із транспортування теплової енергії є обов`язковим та має застосовуватись учасниками таких правовідносин. Разом з тим, з урахуванням зазначених законодавчих положень та правових висновків Верховного Суду, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доводам позивача, що у спірний період, за який заявлено до стягнення заборгованість за послуги з транспортування теплової енергії саме КМДА є уповноваженим органом, який законодавчо наділений повноваженнями на формування тарифів для суб`єкта господарювання (ліцензіата, позивача), який має відповідну ліцензію на транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами.
3.2. Крім того КП "Київтеплоенерго" подало до суду клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вказуючи на те, що наразі відсутній єдиний підхід Верховного Суду до застосування норм законодавства, якими регулюються правовідносини між теплотранспортуючими організаціями як виконавцями (надавачами) послуги з транспортування теплової енергії та теплогенеруючими організаціями як замовниками (отримувачами такої послуги), вказуючи на відсутність правових висновків Верховного Суду у справах 910/18914/20 та 910/6306/21.
3.3. ТОВ "Євро-Реконструкція" зазначає, що наведені позивачем аргументи для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в розумінні приписів частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України, не є тими обставинами, що містять виключну правову проблему, адже: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах як раз і є підставою для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою КП "Київтеплоенерго"; позивач чітко не зазначає про різність якого підходу і щодо застосування яких саме норм матеріального права йде мова; питання, які просить вирішити позивач можуть бути вирішені Верховним Судом і у складі колегії суддів; наявність інших судових спорів у яких так чи інакше зазначалося про оцінку певних договорів на транспортування теплової енергії, де сторони намагались врегулювати спір щодо тарифу на транспортування теплової енергії, при чому, як у досудовому порядку, так і шляхом звернення до суду, не свідчить про те, що розгляд саме цієї справи має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, адже правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду, а позивач веде мову саме про надання оцінки фактам, а не про правильність застосування правових норм.
3.4. ТОВ "Євро-Реконструкція" також подало клопотання про передачу справи 810/4109/22 на розгляд судової плати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду у зв`язку із необхідністю відступу від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі 910/16781/21 про правовий статус теплогенеруючої організації як споживача послуги транспортуючої організації при транспортуванні теплової енергії, виробленої теплогенеруючою організацією, споживачами такої теплогенеруючої організації, оскільки такий висновок ґрунтується на безпідставному, довільному і помилковому тлумаченні терміну щодо якого наявне нормативне визначення.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1 . Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на таке.
4.2. Як свідчать матеріали справи та було встановлено судами під час розгляду справи, 01.06.2017 між КП "Київтеплоенерго" (підприємство) та ТОВ "Євро-Реконструкція" (товариство) укладено договір 5 про надання послуг з транспортування теплової енергії, відповідно до пункту 1.1 якого підприємство зобов`язується транспортувати теплову енергію, яка виробляється товариством і постачається споживачам зони теплопостачання товариства, тепловими мережами, які перебувають у господарському віданні підприємства, а товариство зобов`язується оплачувати послуги з транспортування теплової енергії у порядку та на умовах, визначених договором.
За умовами підпункту 3.3.3 договору від 01.06.2017 5 сторони погодили, що товариство зобов`язується щомісяця підписувати та повертати підприємству один екземпляр акта про надання послуг з транспортування теплової енергії протягом 4 календарних днів з дня їх отримання або в цей же термін надати обґрунтовані письмові заперечення. Заперечення не можуть стосуватися визначення обсягу теплової енергії, що транспортувалась мережами підприємства, якщо цей обсяг співпадає з фактичним корисним відпуском теплової енергії, згідно пункту 1 (код рядка 005) форми 2-НКП-тепло (місячна), форми акту про надання послуг з транспортування теплової енергії, якщо вона співпадає з затвердженою Договором формою і датою акту про надання послуг з транспортування теплової енергії, якщо вона співпадає з останнім днем календарного місяця, в якому надавалися послуги.
У розділі 4 сторони визначили умови і порядок розрахунків та передбачили такі умови:
- тариф на транспортування теплової енергії за 1 Гкал встановлюється НКРЕКП (пункту 4.1);
- сторони погодили, що загальна сума вартості транспортування теплової енергії товариства за цим договором складається із сум вартості щомісячного транспортування теплової енергії товариства мережами підприємства, яка визначається згідно з пунктом 4.7 договору (пункт 4.2);
- товариство зобов`язується до 8 числа місяця, наступного за звітним місяцем, надавати нарочно підприємству форму 2-НКП-тепло (місячна), що подається до НКРЕКП, підписану уповноваженою особою (пункт 4.3);
- підприємство протягом 4 календарних днів після отримання форми 2-НКП-тепло (місячна) передає нарочно товариству акт про надання послуг з транспортування теплової енергії у двох екземплярах. Товариство протягом 4 календарних днів розглядає проект акту про надання послуг з транспортування теплової енергії за звітний місяць та підписує його зі своєї сторони і один примірник надсилає підприємству або у цей же строк надає обґрунтовані заперечення, з урахуванням пункту 3.3.3. договору (пункту 4.4);
- товариство зобов`язалось до 15 числа місяця наступного за місяцем, в якому здійснювалось транспортування теплової енергії, сплачувати підприємству 30 % від вартості місячного транспортування теплової енергії, який визначається на підставі прогнозного обсягу теплової енергії, передбаченого пунктом 1.2. договору. Остаточну оплату за надані за відповідний місяць послуги з транспортування теплової енергії товариство здійснює протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акту про надання послуг з транспортування теплової енергії за вирахуванням здійсненої попередньої оплати.
Сторони погоджують, що у випадку не підписання акта на надання послуг з транспортування теплової енергії з причин наявності заперечень, передбачених абзацом 2 пункту 3.3.3. договору, остаточний розрахунок за надані послуги з транспортування теплової енергії за звітний місяць повинен бути здійснений товариством не пізніше 26 числа місяця наступного за звітним на підставі ціни транспортування однієї гігакалорії теплової енергії, затвердженої уповноваженим органом, та кількості теплової енергії у відповідному місяці, визначеної відповідно до форми 2-НКП-тепло (пункт 4.5);
- місячний обсяг теплової енергії, що транспортується тепловими мережами підприємства є фактичним корисним відпуском теплової енергії, обсяг якої встановлюється згідно з пунктом 1 (код рядка 005) форми 2-НКП-тепло (місячна) (пункт 4.7);
Згідно з додатковою угодою від 01.06.2018 1 до договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.05.2019 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання. Якщо протягом 30 днів до терміну закінчення цього договору жодна із сторін не попередить письмово іншу сторону про намір його розірвати, договір вважається автоматично продовженим на тих же умовах на кожний наступний календарний рік.
4.3. Як свідчать матеріали справи та встановлено судами попередніх інстанції, КП "Київтеплоенерго" направляло ТОВ "Євро-Реконструкція" акти про надання послуг з транспортування, на які товариство висловлювало заперечення.
Так, суди установили такі обставини:
- 29.11.2021 (лист 40/25/4720) КП "Київтеплоенерго" надіслало ТОВ "Євро-Реконструкція" два примірники підписаного акта 10-2021 про надання послуг з транспортування теплової енергії за жовтень 2021 року на суму 22 223 007,52 грн, у відповідь на який листом від 09.12.2021 09/2637 товариство висловило заперечення щодо вартості послуг, посилаючись на таке: за умовами договору тариф на транспортування теплової енергії за 1 Гкал має встановлюватися НКРЕКП (пункт 4.1 договору); в структурі тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води для споживачів ТОВ "Євро-Реконструкція", встановлених постановою НКРЕКП від 11.12.2018 1823, експлуатаційні витрати на транспортування власної теплової енергії відповідача тепловими мережами інших суб`єктів господарювання враховано у розмірі 89,74 грн за 1 Гкал; в структурі тарифів на теплову енергію, її виробництво та постачання, послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води, встановлених для ТОВ "Євро-Реконструкція" постановою НКРЕКП від 13.01.2021 40, витрати на транспортування власної теплової енергії відповідача тепловими мережами інших суб`єктів господарювання складають 378,32 грн за 1 Гкал. Згідно із розрахунком ТОВ "Євро-Реконструкція", наведеним у листі від 09.12.2021 09/2637, вартість послуг наданих підприємством послуг з транспортування теплової енергії товариству у жовтні 2021 року становить 6 363 729,34 грн;
- 14.12.2021 (лист 40/25/5000) КП "Київтеплоенерго" надіслало ТОВ "Євро-Реконструкція" два примірники підписаного акта 11-2021 про надання послуг з транспортування теплової енергії за листопад 2021 року на суму 73 656 412,20 грн, у відповідь на який листом від 20.12.2021 09/2715 товариство висловило заперечення щодо вартості послуг вказуючи, що за його розрахунком вартість послуг наданих підприємством з транспортування теплової енергії товариству у листопаді 2021 року становить 38 359 715,35 грн;
- 11.01.2022 (лист 40/25/92) КП "Київтеплоенерго" надіслало ТОВ "Євро-Реконструкція" два примірники підписаного акта 12-2021 про надання послуг з транспортування теплової енергії за грудень 2021 року на суму 105 690 653,04 грн, у відповідь на який листом від 17.01.2022 09/73 товариство висловило заперечення щодо вартості послуг вказуючи, що за його розрахунком вартість послуг наданих підприємством з транспортування теплової енергії товариству у грудні 2021 року становить 71 659 064,09 грн;
- 09.02.2022 (лист 40/25/409) КП "Київтеплоенерго" надіслало ТОВ "Євро-Реконструкція" два примірники підписаного акта 01-2022 про надання послуг з транспортування теплової енергії за січень 2022 року на суму 114 060 993,12 грн, у відповідь на який листом від 15.02.2022 09/274 товариство висловило заперечення щодо вартості послуг вказуючи, що за його розрахунком вартість послуг наданих підприємством з транспортування теплової енергії товариству у січні 2022 року становить 83 395 039,56 грн;
- 28.02.2022 (лист 40/25/842) КП "Київтеплоенерго" надіслало ТОВ "Євро-Реконструкція" два примірники підписаного акта 02-2022 про надання послуг з транспортування теплової енергії за лютий 2022 року на суму 92 822 766,12 грн, у відповідь на який листом від 11.03.2022 09/356/1 товариство висловило заперечення щодо вартості послуг вказуючи, що за його розрахунком вартість послуг наданих підприємством з транспортування теплової енергії товариству у лютому 2022 року становить 67 944 030,72 грн;
- 28.04.2022 (лист 40/25/841) КП "Київтеплоенерго" надіслало ТОВ "Євро-Реконструкція" два примірники підписаного акта 03-2022 про надання послуг з транспортування теплової енергії за березень 2022 року на суму 80 961 275,76 грн, у відповідь на який листом від 11.03.2022 09/356/1 товариство висловило заперечення щодо вартості послуг вказуючи, що за його розрахунком вартість послуг наданих підприємством з транспортування теплової енергії товариству у березні 2022 року становить 58 997 758,66 грн.
Отже, суди установили, що на підставі наданих ТОВ "Євро-Реконструкція" звітів про виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, КП "Київтеплоенерго" склав та направив на підписання відповідачу акти надання у період, згідно із якими вартість наданих відповідачу послуг з транспортування теплової енергії за жовтень 2021 року по березень 2022 року становить 489 415 107,76 грн.
4.4. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога КП "Київтеплоенерго" про стягнення з ТОВ "Євро-Реконструкція" заборгованості за надані відповідачу послуги з транспортування теплової енергії за жовтень 2021 року - березень 2022 року су сумі 489 415 107,76 грн, а також пені, інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості.
Заперечуючи проти позовних вимог ТОВ "Євро-Реконструкція" вважало, що тарифи на теплову енергію, постачання теплової енергії, послугу з постачання теплової енергії для споживачів категорії "населення" виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) відповідачу не встановлені досі, а відтак, при наданні послуг населенню відповідач користується тарифами, встановленими чинними постановами НКРЕКП, у той час як позивачем сума боргу визначена із розрахунку тарифів, затверджених КМДА.
4.5. Суди попередніх інстанцій, частково задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що у період з 04.08.2016 по 15.12.2021 тарифи на теплову енергію та комунальну послугу для ТОВ "Євро-Реконструкція" встановлювались НКРЕКП.
Механізм формування тарифів для підприємств - ліцензіатів НКРЕКП визначено Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженим постановою НКРЕКП від 25.06.2019 1174 (далі - Порядок 1174).
Отже, суди зазначили, що тарифи на теплову енергію, її виробництво та постачання для відповідача встановлювалися відповідними постановами НКРЕКП з урахуванням вимог Порядку 1174.
Постановою НКРЕКП від 07.07.2021 1085 затверджено зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 22.03.2017 308, згідно з якими, зокрема, обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності з постачання теплової енергії суб`єктів господарювання у разі, якщо суб`єкт господарювання здійснює (планує здійснювати) постачання теплової енергії на території відповідної області України (території міста Київ).
Суди зазначили, що з 15.12.2021 ТОВ "Євро-Реконструкція" тарифи на теплову енергію, постачання теплової енергії, послугу з постачання теплової енергії встановлює виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) (розпорядження КМДА від 15.12.2021 2610 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, постачання теплової енергії, послугу з постачання теплової енергії для ТОВ "Євро-Реконструкція", набрало чинності з 21.12.2021 (далі - розпорядження 2610).
У той же час, тарифи, за якими КП "Київтеплоенерго" здійснює свою діяльність, встановлюються КМДА у відповідності до Порядку 869, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги".
Отже, суди дійшли висновку, що враховуючи наведене, у спірний період з 01.10.2021 по 31.03.2022 КП "Київтеплоенерго" є ліцензіатом КМДА, а ТОВ "Євро-Реконструкція" як теплогенеруюча, теплопостачальна організація та надавач комунальної послуги споживачам власної зони відповідальності - є ліцензіатом НКРЕКП на виробництво теплової енергії та ліцензіатом КМДА на постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії з 15.12.2021.
Отже, суди дійшли висновку, що на час виникнення спірних правовідносин та на даний час КП "Київтеплоенерго" є ліцензіатом КМДА, а ТОВ "Євро-Реконструкція" - ліцензіатом НКРЕКП (в частині виробництва теплової енергії) та ліцензіатом КМДА (в частині постачання теплової енергії).
Суди зазначили, що витрати на транспортування власної теплової енергії тепловими мережами позивача є складовою тарифу на теплову енергію, її виробництво та постачання й відповідно на певну комунальну послугу, яку відповідач надає своїм споживачам.
Тарифи затверджуються уповноваженими органами та застосовуються до споживачів теплової енергії.
Враховуючи наведене суди дійшли висновку, що тариф на транспортування теплової енергії є частиною тарифу на теплову енергію, встановлену відповідачу, як ліцензіату НКРЕКП.
Те, що КМДА встановлює тариф на транспортування теплової енергії для КП "Київтеплоенерго" не спростовує вказаного.
Суди вказали, що виробник/постачальник теплової енергії та особа, що здійснює транспортування теплової енергії, можуть не збігатись. ТОВ "Євро-Реконструкція" здійснює виробництво та постачання, але не має можливості здійснювати транспортування теплової енергії, у зв`язку з чим, на підставі частини 4 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", між сторонами було укладено договір на транспортування теплової енергії.
Для споживача тариф (ціна) послуги включає як витрати на виробництво, так і на постачання, і транспортування теплової енергії. Окремі складові тарифу затверджуються для різних ліцензіатів з метою їх включення в загальний тариф (ціну) за теплову енергію і, відповідно, на житлово-комунальну послугу для споживача.
Суди посилалися на те, що доказів зміни виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води позивачем не надано.
Посилаючись на положення Закону України "Про теплопостачання" та пункт 3 частини другої статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", суди також вказали на те, що відповідач є теплопостачальною організацією та виконавцем комунальних послуг для споживачів його зони теплопостачання, а у спірних правовідносинах, відповідач є теплогенеруючою організацією (виробляє теплову енергію) та теплопостачальною організацією (постачає теплову енергію споживачам), надавачем житлово-комунальних послуг споживачам. Позивач, у свою чергу, є теплотранспортуючою організацією, яка має у господарському віданні теплові мережі, через які здійснюється транспортування виробленої відповідачем теплової енергії споживачам житлово-комунальних послуг, а не відповідачу, у зв`язку з чим суди дійшли висновку, що відповідач як теплогенеруюча організація не є споживачем у розумінні Закону України "Про теплопостачання" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги" за послугою транспортування теплової енергії позивачем, адже така послуга не споживається (отримується) самим відповідачем.
Як зазначено судами, зі змісту розпоряджень КМДА 1487 (у редакції розпорядження 2077), 2145 вбачається, що тарифи на транспортування теплової енергії, були встановлені та розповсюджуються саме на споживачів КП "Київтеплоенерго", а ТОВ "Євро-Реконструкція", у свою чергу, не може вважатись споживачем таких послуг.
Зазначеними розпорядженнями КМДА встановлюються тарифи, у тому числі, на транспортування теплової енергії, в розрізі кожної категорії споживачів зони постачання позивача (бюджетні установи, релігійні організації, інші споживачі). У цих розпорядженнях відсутній окремо встановлений тариф для КП "Київтеплоенерго" на послугу з транспортування теплової енергії, яка надається ТОВ "Євро-Реконструкція" за договором.
Суди виходили з того, що розпорядженням КМДА 2145 встановлені тарифи на теплову енергію, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії, послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води для КП "Київтеплоенерго". Тарифи застосовуються позивачем при наданні комунальної послуги власним споживачам.
Проте, як установлено судами, КП "Київтеплоенерго" не надано належних та допустимих доказів того, що послуги за договором були використані ТОВ "Євро-Реконструкція" для власних виробничих технологічних потреб, а не у зв`язку з постачанням теплової енергії кінцевим споживачам.
Отже, суди дійшли висновку, що доводи позивача про те, що КМДА встановлює тариф на транспортування теплової енергії для КП "Київтеплоенерго", а відповідачу такий тариф не встановлюється, не спростовує, встановлених вище обставин, що підзаконні нормативно-правові акти КМДА встановлюють відповідні тарифи саме для споживачів КП "Київтеплоенерго" і застосовуються ним при наданні комунальної послуги споживачам зони своєї відповідальності, а також того, що в розпорядженнях КМДА не міститься жодних тарифів, встановлених на транспортування теплової енергії ТОВ "Євро-Реконструкція".
4.6. Як свідчать матеріали справи спірним у справі, яка розглядається, є питання щодо того, який саме тариф підлягає застосуванню при визначенні заборгованості за послуги з транспортування теплової енергії місцевими (розподільними) тепловими мережами, які перебувають у користуванні суб`єкта господарювання (ліцензіата), який одержав відповідну ліцензію на транспортування теплової енергії такими тепловими мережами.
Зазначене питання було предметом розгляду у справах 910/6306/21, 910/18914/20, 910/16781/21 за позовом КП "Київтеплоенерго" про стягнення з ТОВ "Євро-Реконструкція заборгованості за послуги з транспортування теплової енергії згідно з договором від 01.06.2017 5 за попередні періоди.
4.7. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).
За змістом частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 530 зазначеного Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
4.8. Як вбачається зі змісту договору від 01.06.2017 5 про надання послуг з транспортування теплової енергії, за своєю правовою природою цей договір є договором про надання послуг.
При цьому відносини у сфері транспортування теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання". У преамбулі цього Закону зазначено, що ним визначено основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та врегульовано відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії.
У статті 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що сфера теплопостачання - це сфера діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам; суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування; транспортування теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з передачею теплової енергії (теплоносія) за допомогою мереж на підставі договору; теплогенеруюча організація - суб`єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію; теплотранспортуюча організація - суб`єкт господарської діяльності, який здійснює транспортування теплової енергії; теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ "Євро-Реконструкція" є теплогенеруючою та теплопостачальною організацією, яка не є теплотранспортуючою організацією, а тому транспортування теплової енергії, виробленої ТОВ "Євро-Реконструкція", здійснюється тепловими мережами, які перебувають у господарському віданні КП "Київтеплоенерго", як теплотранспортуючої організації, на підставі договору зо надання послуг транспортування теплової енергії.
За змістом частини 1 статті 901 та частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі 910/6306/21 за участі тих самих сторін з подібних правовідносин, зазначено, що ТОВ "Євро-Реконструкція" як замовник послуги з транспортування теплової енергії зобов`язаний оплачувати надані послуги у порядку та на умовах, визначених договором, та/або умовах, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін, а у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно із статями 189, 191 Господарського кодексу України, статтями 10 і 11 Закону України ?Про ціни і ціноутворення? суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни. Державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.
За змістом статті 15 Закону України ?Про теплопостачання? основними завданнями державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання є, зокрема, реалізація державної політики щодо функціонування ринку теплової енергії. Державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання провадиться у формі: ліцензування певних видів господарської діяльності в цій сфері; регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат; здійснення контролю за діяльністю суб`єктів відносин у сфері теплопостачання та застосування відповідних санкцій за порушення ними умов і правил здійснення господарської діяльності у сфері теплопостачання. Державне регулювання у сфері теплопостачання здійснюється Кабінетом Міністрів України; Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до закону.
Загальні засади формування тарифів на теплову енергію встановлені статтею 20 Закону України ?Про теплопостачання?, якою передбачено, що тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.
4.9. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, КП "Київтеплоенерго" посилався на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.10.2019 у справі 917/1324/18, від 15.07.2019 у справі 917/743/18, від 21.01.2020 у справі 925/1391/18, від 03.07.2019 у справі 917/2094/17.
Зі змісту судових рішень у зазначених скаржником справах, а також з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.05.2023 у справі 910/16781/21 в аналогічній справі, вбачається подібність правового регулювання спірних правовідносин зокрема, щодо визначення уповноваженого органу на затвердження тарифу на транспортування теплової енергії суб`єкту природньої монополії, а також щодо того, що вартість транспортування теплової енергії не є договірною, а тариф на транспортування теплової енергії є державною регульованою
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що для правильного вирішення спору необхідним є встановлення обов`язковості тарифів, затверджених органом місцевого самоврядування (Київської міської ради) в межах своїх повноважень, для сторін у даній справі, з урахуванням законодавства, яким здійснюється державне регулювання таких тарифів та порядок їх застосування, а саме в частині виконання умов договору щодо транспортування теплової енергії підприємством та оплати товариством послуг з транспортування теплової енергії. Судам необхідно досліджувати питання застосування відповідного тарифу на транспортування теплової енергії товариства, тепловими мережами, які перебувають у господарському віддані підприємства, до суб`єкта який вчиняє дії з транспортування теплової енергії, а саме встановити, який тариф підлягає застосування у спірних правовідносинах.
Здійснюючи розгляд справи суди попередніх інстанцій досліджували обставини щодо статусу та тарифів, встановлених для ТОВ "Євро-Реконструкція", однак залишили поза увагою дослідження аналогічних обставин щодо КП "Київтеплоенерго".
Як свідчить зміст судових рішень частково відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій не досліджували питання стосовно встановлення НКРЕКП у спірному періоді тарифу для КП "Київтеплоенерго", а отже не досліджено питання дотримання законодавчо унормованого принципу державного регулювання тарифів.
Суди попередніх інстанцій не навели обґрунтувань дослідження питання встановлення НКРЕКП тарифу на теплову енергію для ТОВ "Євро-Реконструкція" та тарифів, за якими відповідачем здійснювалося постачання теплової енергії своїм споживачам, та чи впливає це на правовідносини, які виникли між КП "Київтеплоенерго" та ТОВ "Євро-Реконструкція".
4.10. Ураховуючи викладене колегія суддів вважає передчасними висновки судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог КП "Київтеплоенерго" про стягнення з ТОВ "Євро-Реконструкція" заборгованості у сумі 162 695 770,04 грн, пені у сумі 38 476 064,10, 3 % у сумі 2 134 713,01, інфляційних втрат у сумі 17 557 262,25, а тому судові рішення в цій частині слід скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
4.11. Щодо оскарження судових рішень в частині відмови у задоволенні позовних вимог КП "Київтеплоенерго" з підстави, передбачено у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що з огляду на зміст вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Оскільки судові рішення в оскаржуваній частині про відмову у задоволенні позовних вимог КП "Київтеплоенерго" підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд для встановлення всіх обставин справи та вирішення спору відповідно до норм законодавства, формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування норми права є передчасним.
З цих підстав не підлягають задоволенню клопотання КП "Київтеплоенерго" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та клопотання ТОВ "Євро-Реконструкція" про передачу справи на розгляд палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5.2. За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
Згідно із частиною 3 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
5.3. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 слід скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог КП "Київтеплоенерго" про стягнення з ТОВ "Євро-Реконструкція" заборгованості у сумі 162 695 770,04 грн, пені у сумі 38 476 064,10, 3 % у сумі 2 134 713,01, інфляційних втрат у сумі 17 557 262,25, , а справу в цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
6. Розподіл судових витрат
6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2022 у справі 910/4109/22 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог і в цій частині справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак