← Судова практика

Постанова у справі № 753/9379/22

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду · 14.02.2023 · Верховний Суд
повний текст із нашої бази10 877 знаківусі акти у справі →

Про акт

Справа №
753/9379/22
Дата ухвалення
14.02.2023
Суд
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Суддя
Кишакевич Лев Юрійович
Форма судочинства
Кримінальне
Тип акта
Постанова
Категорія справи
Злочини проти громадського порядку та моральності

Текст рішення

Times New Roman CYR; Calibri; Roboto Condensed Light; Tahoma;

; ; ;

Постанова

Іменем України

14 лютого 2023 року

м. Київ

справа 753 /9379/22

провадження 51- 3451 км 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року про про відмову у відкритті апеляційного провадження.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року ОСОБА_9 визнано винуватим та засудженого за ч. 2 ст. 296 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_9 зараховано у строк покарання строк його попереднього ув`язнення період від 26 до 27 червня 2022 року, а також період з 27 липня до 01 серпня 2022 року.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_9 обвинувачується у тому, що він будучи оперативним співробітником Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України, 26 червня 2022 року о 15.53 год, перебуваючи в приміщенні ТЦ Епіцентр , що за адресою: м. Київ, пр-т П. Григоренка, 40, грубого порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням вогнепальної зброї, будучи за лінією кас в ТЦ Епіцентр наблизився до потерпілої ОСОБА_10 та почав грубо виражатися в бік останньої нецензурною лайкою, при цьому погрожуючи їй затриманням та доставленням до Служби безпеки України. Після цього, схопивши ОСОБА_10 за руки, ОСОБА_9 намагався притягнути її до себе. У подальшому ОСОБА_9 на прохання працівників охорони ТЦ Епіцентр покинув приміщення.

Цього ж дня, о 18.06 год, ОСОБА_9 , продовжуючи свій злочинний умисел, на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням вогнепальної зброї Ерма 777 , калібр 7,62*39, НОМЕР_1 , повернувся до робочого місця ОСОБА_10 , та діючи з особливою зухвалістю, з хуліганських мотивів та з метою грубого порушення громадського порядку, продовжив грубо виражатися у бік ОСОБА_10 з погрозою її затримання та доставлення до Служби безпеки України. У цей час, побачивши злочинні дії ОСОБА_9 до робочого місця ОСОБА_10 підійшов заступник начальника служби безпеки ТЦ Епіцентр ОСОБА_11 та комерційний директор - ОСОБА_12 , які зробили зауваження ОСОБА_9 та попросили припинити вчиняти протиправні дії стосовно ОСОБА_10 .

Далі ОСОБА_9 , будучи невдоволеним зауваженнями, маючи при собі вищевказану вогнепальну зброю, здійснивши маніпуляції із затвором, схожі на досилання патрону у патронник, прицільно спрямував ствол вказаної зброї у напрямку ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , висловивши вимогу лягти на підлогу та вказав останнім, що вони будуть доставлені до Служби безпеки України для надання пояснень.

Після вчинення вказаних протиправних дій ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що очевидцями події стала велика кількість людей, з метою приховання вогнепальної зброї, поклав останню на стіл біля кас ТЦ Епіцентр .

Не погодившись з вироком суду першої інстанції, захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 звернувся зі скаргою до Київського апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року у відповідності до положень п. 4 ст. 399 КПК, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке оскаржене з підстав, з яких воно не може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Вимоги касаційної скарги та узгоджені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує про помилкові висновки апеляційного суду щодо оскарження захисником в апеляційній скарзі доведеності винуватості засудженого ОСОБА_9 , тоді як у апеляційній скарзі ставилося питання про неправильну кваліфікацію дій останнього за ч. 4 ст. 296 КК і необхідність закриття провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. Також захисник вказував на істотне порушення місцевим судом вимог кримінального процесуального закону під час застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК.

У запереченнях на касаційну скаргу прокурор, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, просить залишити ухвалу суду апеляційної інстанції без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.

Позиції інших учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні не підтримала вимоги касаційної скарги захисника ОСОБА_8 та просила закрити касаційне провадження у зв`язку з тим, що така позиція узгоджується з позицією засудженого ОСОБА_9 .

Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо задоволення касаційної скарги і просив ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд повинен з`ясувати, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Як передбачено ч. 2 ст. 394 КПК, судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК.

Частиною 4 ст. 399 КПК встановлено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, під час розгляду провадження судом першої інстанції ОСОБА_9 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, не заперечував кваліфікацію своїх дій, підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, та надав згоду на розгляд провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК.

З огляду на це суд першої інстанції визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Не погоджуючись із вироком суду першої інстанції, захисник ОСОБА_8 звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій оскаржував вирок у частині неповноти судового розгляду, необхідності дослідження доказів, зокрема ставив питання про відтворення записів з камер відеоспостереження та дослідження касового чеку на придбання товарів з метою встановлення фактичних обставин кримінального правоворушення, а також в цілому заперечував доведеність винуватості ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 296 КПК та просив закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_9 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за вказаною скаргою, суддя апеляційного суду мотивував своє рішення тим, що під час судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_9 , яке здійснено в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, викладених в обвинувальному акті фактичних обставин події та доведеності винуватості обвинуваченого ніхто не оспорював, а тому ці обставини не можуть бути предметом оскарження в апеляційному суді.

Таке рішення апеляційного суду узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2018 року (справа 756/5578/15-к, провадження 13-3зво18), в якому зазначено, що національне законодавство, зокрема частина 2 статті 394 КПК, встановлює обмеження щодо можливості апеляційного оскарження судового рішення на підставі заперечення обставин, які ніким не оспорювалися і дослідження яких суд визнав недоцільним.

Отже, суд апеляційної інстанції, встановивши, що вирок Дарницького районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року оскаржений захисником ОСОБА_8 з підстав, з яких він не може бути оскарженим, згідно з положеннями ст. 394 КПК, керуючись ч. 4 ст. 399 КПК, обґрунтовано відмовив йому у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.

З урахуванням наведеного апеляційний суд правильно визнав підстави, з яких сторона захисту оскаржила вирок суду першої інстанції в апеляційному порядку, такими, що не передбачені кримінальним процесуальним законом для оскарження в апеляційному порядку вироку, постановленого за процедурою, визначеною ч. 3 ст. 349 КПК, з огляду на особливості його апеляційного оскарження відповідно до положень ч. 2 ст. 394 КПК.

Колегія суддів вважає, що зміна стороною захисту своєї позиції щодо тих обставин, які вона визнавала і яких не оспорювала в суді першої інстанції, не є підставою для перегляду постановленого в порядку процедури, передбаченої ч. 3 ст. 349 КПК, вироку суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Таким чином, у ході перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів не встановила істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для скасування ухвали апеляційного суду, а тому підстави для задоволення касаційної скарги захисникаОСОБА_8 , відсутні

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК,

ухвалив:

Ухвалу Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року щодо ОСОБА_9 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень. Судові рішення відкриті (ЗУ «Про доступ до судових рішень»), а самі акти є офіційними документами і не є обʼєктом авторського права. Ми не редагуємо текст і не додаємо до нього оцінок.

Звірити з реєстром ↗