Постанова у справі № 910/10675/21

Times New Roman CYR; Roboto Condensed Light; Tahoma;

; ; ;

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2022 року

м. Київ

cправа 910/10675/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.

за участю представників учасників справи:

представника позивача - Золотухіна Г.О.,

представника відповідача - Понько Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національної поліції України

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Чинчин О.В.)

від 22.09.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Андрієнко В.В., судді - Шапран В.В., Буравльов С.І.)

від 10.11.2021

у справі за позовом Національної поліції України

до Приватного акціонерного товариства "Прилуцька швейна фабрика"

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2 620 103, 33 грн.

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2021 року Національна поліція України (надалі - Нацполіція) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Прилуцька швейна фабрика" (надалі - Фабрика) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2 620 103,33 грн, з яких 1 392 094,86 грн пені та 1 228 008,47 грн штрафу.

2. Позовні вимоги обґрунтовані простроченням відповідачем поставки товару відповідно до договорупро закупівлю форменного одягу (костюм (сорочка, брюки) 93НП від 06.05.2020 року.

3. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що наявність підстави для звільнення його від відповідальності, оскільки виконав повністю договір щодо поставки належної якості товару в узгодженій кількості та за найнижчою ціною; прострочка мала місце, оскільки внаслідок пандемії COVID-19 на території Китаю були перенесені строки поставки замовленої тканини з Китаю, що є відповідно до висновку Київської торгово-промислової палати від 02.09.2020 є істотною зміною обставиною (hardshaip); термін прострочки незначний; не надано доказів негативних наслідків прострочення виконання зобов`язання. Відповідно до статі 551 ЦК України, статті 233 ГК України відповідач просив зменшити розмір штрафних санкцій на 80 %.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. 06 травня 2020 року сторони уклали договір про закупівлю форменного одягу (костюм (сорочка, брюки)) 93НП, за умовами якого Фабрика зобов`язався поставити товар вартістю 21 617 621,28 грн у строк до 15.07.2020 року включно, за адресою покупця у м. Києві, а також сплатити за порушення строків виконання зобов`язання з постачальника пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

5. До цього відповідач уклав з ТОВ "Олтекс" договір купівлі - продажу 03/01-2019 від 03.01.2019 на придбання тканини відповідної якості. Контрагент відповідача мав відповідний договір купівлі - продажу 1401/4-19 від 14.01.2019 з ТОВ "Гранд Фабрік".

6. Листом 97-в від 15.01.2020 ТОВ "Гранд Фабрік" на запит ТОВ "Олтекс" повідомляло про можливість здійснення постачання тканини синтетичної темно-синього кольору у квітні - червні 2020.

7. ТОВ "Олтекс" у листі 18 від 16.01.2020 підтвердило Фабриці можливість виготовлення тканини відповідно до заявки 325 від 26.12.2019.

8. Листом 126 від 24.04.2020 Фабрика просила свого контрагента - ТОВ "Олтекс" підтвердити виготовлення тканини у строк до 28.04.2020, який у свою чергу листом 404 від 24.04.2020 звернувся з аналогічним проханням до ТОВ "Гранд Фабрік".

9. ТОВ "Гранд Фабрік" у листі 766-в від 08.05.2020 повідомило, що замовило тканину в Китаї, але через пандемію коронавірусу строки виготовлення та поставки тканини змінились та можливі в наступні терміни: до 02.07.2020 та 15.08.2020.

10. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на всій території України з 12.03.2020 по 22.05.2020 установлено карантин. Надалі дію карантину, установленого цією постановою, було продовжено на всій території України (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 року 611 карантин продовжено до 01.10.2021).

11. На виконання умов договору Фабрика поставила позивачу товар 2066 комплектів своєчасно (до 15.07.2020), а іншу частину товару загалом на суму у розмірі 18 224 331,60 грн - 05.08.2020, 17.08.2020, 23.09.2020, 05.10.2020, 12.10.2020, тобто з порушенням строку, визначеного договором.

12. У висновку 1703-4/497 від 02.09.2020 Київська торгово-промислова палата підтвердила настання істотної зміни обставин за договором, у зв`язку з чим Фабрика має право вимагати перегляду та внесення змін до умов договору в частині строків постачання товару згідно зі статтею 652 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

13. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2021, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 417 628, 44 грн, штраф у розмірі 368 402, 54 грн та судовий збір у розмірі 11 790, 47 грн. В іншій частині позову відмовлено.

14. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач прострочив поставку товару, не довів виникнення обставин непереборної сили, тому відповідно до статей 546, 549 ЦК України, статей 230, 231 ГПК України має зобовязання сплатити кредиторові штрафні санкції у заявленому розмірі (1 392 094,86 грн пені та 1 228 008,47 грн штрафу).

15. Водночас, суди, керуючись частиною третьою статті 551 ЦК України, статтею 233 ГК України, дійшли висновку про наявність існування виняткових обставин та зменшили належні до сплати штрафні санкції на 70%, присудивши до стягнення пеню в розмірі 417 628,44 грн та штраф в розмірі 368 402,54 грн.

16. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суди брали до уваги надані відповідачем докази вжиття всіх можливих заходів щодо належного виконання умов дговору; причини затримки поставки тканини, замовленої з Китаю, що не залежала від боржника, оскільки виробником тканини для виготовлення форменного одягу є юридична особа, яка знаходиться у Китаї, й в процесі виготовлення та поставки товару виникли обставини, що зумовлені епідемією коронавірусу у світі; незначний строк прострочення; відсутність доказів, які підтверджували наявність у позивача збитків, які б були спричинені простроченням відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу

17. 26.11.2021 позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 974 466,42 грн пені та 859 605,93 грн штрафу, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

18. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на те, що суди неправильно застосували норми частини третьої статті 551 ЦК України, статті 233 ГК України без урахування висновку Верховного Суду, що викладений у постановах від 04.02.2020 у справі 918/116/19, від 05.04.2018 у справі 905/1180/17, від 12.09.2018 у справі 912/3594/17, від 20.06.2018 у справі 905/2135/17, від 21.02.2018 у справі 910/6984/17, від 27.02.2018 у справі 925/1427/16, від 05.07.2018 у справі 910/2031/16, від 11.05.2018 у справі 903/545/17, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

19. Скаржник вважає, що зменшуючи на 70 % розмір штрафних санкцій, суди порушили норми статей 74, 78, 86, 236, 282 ГПК України, оскільки:

- нівелювали значення пені, як відповідальності за порушення зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів позивача;

- залишили поза увагою обставини неналежної поведінки відповідача, що призвела до прострочення поставки товару;

- не надали всебічної, повної та об`єктивної оцінки наявним у справі доказам;

- прийняли докази відповідача, які не підтверджують наявність виняткових обставин, поважність причин несвоєчасного виконання зобов`язання та поведінку відповідача, яка б свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язань;

- не брали до уваги, що порушення відповідачем своїх зобов`язань завдало збитки іншим учасником господарських відносин;

- прийняли листи відповідача з власними контрагентами (частина яких датовані 2019 роком), що є недопустимими доказами; оскільки єдиним доказом про існування істотних змін обставин є висновок Торгово-промислової палати України;

- дійшли помилкового висновку, що виконання відповідачем в повному обсязі обов`язку з поставки товару, навіть з простроченням терміну, є підставою для зменшення штрафних санкцій;

- дійшли необґрунтованого висновку, що прострочення поставки товару не завдало значних негативних наслідків для позивача, оскільки не брали до уваги, що протиправними діями позивачем завдано збитки державі в особі Національної поліції, які полягають у несвоєчасному забезпеченні поліцейських одностроєм на загальну суму 18 224 331,60 грн;

- не врахували, що розмір штрафних санкцій у сумі 2 620 103,33 грн не є надмірно завищений, особливо в порівнянні з доходом відповідача у розмірі 21 617 621, 28 грн (загальна ціна Договору), який він отримав від виконання державного замовлення, а у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі 918/116/19 зазначено, що значне зменшення розміру штрафних санкцій нівелюватиме саме значення пені як відповідальності за порушення грошового зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора у зв`язку з порушенням його права на своєчасне (відповідно до строків, передбачених договором) отримання грошових коштів за надані ним послуги;

- зробили незаконний висновок, що належними доказами підтверджено неможливість відповідача з об`єктивних причин своєчасно виконати зобов`язання з поставки Товару позивачу, оскільки, не зважаючи на те, що відхилено як доказ висновок Київської торгово-промислової палати від 02.09.2020 1703-4/497, прийнято надані відповідачем листи переписки з власними контрагентами;

- не брали до уваги, що жодним доказом у справі не підтверджено вжиття відповідачем заходів для своєчасного виконання зобов`язання з поставки товару позивачу. На момент участі у закупівлі відповідач не володів реальною інформацією щодо необхідної тканини, тобто проявив пасивну поведінку, не здійснював моніторинг наявності на ринку необхідної сировини у інших постачальників та не врахував можливі затримки поставки тканини з Китаю на фоні розповсюдження Covid-19 у світі та запровадження карантинних обмежень;

- не врахували недобросовісну поведінку відповідача, який самостійно прийняв рішення про подання тендерних пропозицій по всім лотам та переміг, усуваючи від перемоги в торгах інших учасників, які мали можливість поставити товар в установлені договором строки, а також вимоги законодавства України, відповідно до яких ризик підприємницької діяльності покладається саме на відповідача.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

20. Відповідно до статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

21. Схоже правило міститься в частині третій статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

22. Отже, за змістом наведених норм суд має право зменшити розмір санкцій зокрема з таких підстав, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 ЦК України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

23. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки судом поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін.

При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі 908/868/18 та в інших постановах, на які посилається скаржник в касаційній скарзі).

24. Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі 904/5645/19; від 14.04.2021 у справі 922/1716/20).

25. Верховний Суд також зауважує, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі 923/536/18; від 10.04.2019 у справі 905/1005/18; від 06.09.2019 у справі у справі 914/2252/18; від 30.09.2019 у справі 905/1742/18; від 14.07.2021 у справі 916/878/20 та інші).

26. Саме суд першої та апеляційної інстанцій користується певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (постанови Верховного Суду від 03.03.2019 у справі 925/74/19; від 02.06.2021 у справі 5023/10655/11 (922/2455/20) та інші).

27. Суди у справі, що переглядається, перевірили та надали оцінку доводам та доказам, наданим для обґрунтування клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, врахували причини неналежного виконання зобов`язання з боку відповідача, обставини карантину, спричиненого коронавірусною інфекцією covid-19, наслідки порушення зобов`язання, відповідність розміру присуджених до стягнення штрафних санкцій таким наслідкам, поведінку відповідача, а також те, що станом на час звернення до суду сума основного боргу за договором сплачена відповідачем у повному обсязі.

28. Встановлені обставини в сукупності свідчать про наявність підстав для зменшення заявленої до стягнення суми пені відповідно до статей 233 ГК України. статті 551 ЦК України, тому Верховний Суд вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, обґрунтовано задовольнив клопотання відповідача частково та зменшив штрафні санкції на 70%, до 768030,98 грн.

29. Аргументи скаржника щодо помилкового врахування судами обставин повного виконання відповідачем зобов`язання щодо поставки товару, Верховний Суд відхиляє, оскільки ступінь виконання зобов`язання боржником є критерій, що має брати до уваги суд відповідно до прямої вказівки у частині першій статті 233 ГК України.

30. Доводи скаржника щодо неправильного застосування судами норми частини третьої статті 551 ЦК України, статті 233 ГК України без урахування висновку Верховного Суду, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо, колегія суддів відхиляє, оскільки суди врахували такий висновок, та прямо на нього послалися. Рішення судів не суперечать такому висновку, адже зменшення розміру штрафних санкцій є правом суду і було реалізоване ним у конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

31. Верховний Суд також відхиляє доводи скаржника (пункт 19), що судові рішення ухвалені з порушенням норм статей 74, 78, 86, 236, 282 ГПК України, оскільки в цій частині аргументи касаційної скарги стосуються переважно питань, пов`язаних із встановленими обставинами справи та з оцінкою доказів у справі, а відповідно до частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

32. Окрім того, суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 300 ГПК України). У касаційній скарзі скаржник, хоча і вказує на порушення норм процесуального права, але не визначає, що підставою для касаційного оскарження судових рішень є пункт 4 частини другої статті 287, частина третьої статті 310 ГПК України. Наведений недолік був підставою для касаційної скарги без руху. Скаржник в уточненій касаційній скарзі визначив, що підставою касаційного оскарження судових рішень є виключно пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України. Тому відповідно до доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм частини третьої статті 551 ЦК України, статті 233 ГК України. Переоцінка обставин, що є предметом доказування, та стали підставою для висновку щодо можливості зменшення розміру штрафних санкцій за рішенням суду, не є компетенцією суду касаційної інстанції.

33. Також скаржник у касаційній скарзі посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.02.2020 у справі 918/116/19.

34. У вказаній постанові Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, зазначив, що суди обґрунтовано зменшили розмір заявленої до стягнення пені на 50%, оскільки зменшення розміру штрафних санкцій на 99 % нівелюватиме саме значення пені як відповідальності за порушення грошового зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора у зв`язку з порушенням його права на своєчасне (відповідно до строків, передбачених договором) отримання грошових коштів за надані ним послуги.

35. Проте вказаний висновок Верховного Суду у справі 918/116/19 не може означати, що пеня підлягає обов`язковому зменшенню до 50 %. Це питання віднесено на розсуд суду у кожній конкретній справі. Його вирішення залежить від обставин кожної справи, наданих сторонами доказів і наведених аргументів. Тому така підстава як зменшення пені у іншому розмірі сама по собі не може бути підставою для скасування рішення суду.

36. Отже, наведена скаржником у касаційній скарзі постанова Верховного Суду від 04.02.2020 у справі 918/116/19 хоча і була прийнята за матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, схожого з тим, що має місце у цій справі 910/10675/21, але висновки судів про часткове задоволення клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (на 70%) у цій справі 910/10675/21 жодним чином не суперечать висновкам Верховного Суду, які викладені у постанові від 04.02.2020 у справі 918/116/19 про часткове зменшення розміру стягуваної пені на 50%.

37. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України та відповідають сформованій судовій практиці судом касаційної інстанції щодо застосування норм права, зокрема, частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України у подібних правовідносинах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги .

38. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної ін-станції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

39. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

40. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що судові рішення ухвалено із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Розподіл судових витрат

41. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 308, 309, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні касаційної скарги Національної поліції України відмовити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 у справі 910/10675/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Кібенко

Л. Стратієнко