Постанова у справі № 924/1024/21

Times New Roman CYR; Roboto Condensed Light; Tahoma;

; ; ;

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2022 року

м. Київ

cправа 924/1024/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Берднік І. С., Дроботової Т. Б.,

розглянувши у письмовому порядку касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні системи"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 (колегія суддів: Коломис В. В., Саврій В. А., Миханюк М. В.) і ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 12.10.2021 (суддя Музика М. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні системи"

до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про скасування записів про проведену державну реєстрацію обтяження речових прав,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 11.10.2021 товариство з обмеженою відповідальністю "Електронні системи" (далі - ТОВ Електронні системи ) звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відділ ДВС) про скасування записів про проведену державну реєстрацію обтяження речових прав ТОВ "Електронні системи", які зареєстровані в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційними номерами обтяжень від 17.06.2005 2103049, від 23.01.2006 2809654, від 24.01.2006 2810240, від 20.09.2011 11624254.

1.2. Позовні вимоги ТОВ "Електронні системи" обґрунтовані тим, що на все нерухоме майно позивача накладено арешт згідно з постановою ВДВС Хмельницького районного управління юстиції від 14.06.2005, постановою державного виконавця ДВС у м. Хмельницькому Дячук Л.М. від 18.01.2006, постановою про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 19.09.2011 головного державного виконавця відділу ДВС Залевського О.А. У листі від 23.09.2021 відділ ДВС повідомив, що згідно з відомостями Автоматизованої системи виконавчих проваджень у відділі перебувало виконавче провадження ВП 24684601 від 21.01.2011 про стягнення боргу з позивача на користь Приватного підприємства "СЕА" на виконання наказу Господарського суду Хмельницької області 17/3452 від 22.08.2005. При цьому встановити виконавчі провадження, в рамках яких накладено арешти 2103049, 2809654, 2810240, 11624254, неможливо, оскільки відповідні документи знищені у зв`язку із закінченням строків зберігання. З огляду на викладене, ТОВ "Електронні системи" вважає, що будь-які правові підстави для необхідності існування арештів поза межами знищених виконавчих проваджень відсутні.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 12.10.2021, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2021, відмовлено у відкритті провадження за позовом ТОВ "Електронні системи" до відділу ДВС про скасування записів про проведену державну реєстрацію обтяження речових прав ТОВ "Електронні системи", які зареєстровані в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційними номерами обтяжень від 17.06.2005 2103049, від 23.01.2006 2809654, від 24.01.2006 2810240, від 20.09.2011 11624254. Роз`яснено ТОВ "Електронні системи" про право на звернення до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виконавців та посадових осіб державної виконавчої служби відповідно до частини 1 статті 74 Закону України Про виконавче провадження , якщо цей виконавчий документ виданий на виконання судового рішення, або до адміністративного суду в порядку частини 2 цієї ж статті, якщо він виданий на виконання рішення іншого органу (посадових осіб), та/або за умови перебування його у зведеному виконавчому провадженні, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

2.2. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення статті 59 Закону України Про виконавче провадження , зазначив, що з позовом про зняття арешту з майна може звернутися особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові. Таким чином, установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суд першої інстанції зазначив, що вимоги ТОВ "Електронні системи" до відділу ДВС про звільнення майна з-під арешту не підлягають вирішенню у господарських судах; позивач не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця, при цьому за таким позовом позивач має бути відповідачем у справі.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. ТОВ "Електронні системи" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 12.10.2021, справу передати до Господарського суду Хмельницької області для продовження розгляду.

3.2. Скаржник, обґрунтовуючи касаційну скаргу, зазначає про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема статей 4, 11 Господарського процесуального кодексу України. ТОВ Електронні системи , посилаючись на постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі 823/2042/16, від 11.03.2020 у справі 803/1485/17, стверджує, що ця справа повинна бути розглянута за правилами господарського судочинства, оскільки спір виник між позивачем та відповідачем з приводу опису та арешту майна, яке належить позивачу.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2022 відкрито провадження за касаційною скаргою ТОВ "Електронні системи" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 і ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 12.10.2021 у справі 924/1024/21; вирішено здійснити перегляд оскаржуваних судових рішень у справі 924/1024/21 у письмовому провадженні; установлено строк учасникам справи для подання відзиву на касаційну скаргу до 02.03.2022.

4.2. З урахуванням введення воєнного стану на підставі Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 2102-IX, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку за можливе розглянути справу 924/1024/21 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

4.3. Переглянувши оскаржувані у справі судові рішення, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

4.4. Предметом позову у цій справі є матеріально-правові вимоги до відділу ДВС про скасування записів про проведену державну реєстрацію обтяження речових прав, зокрема, про накладення арешту на майно позивача.

4.5. Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін ухвалу місцевого господарського суду про відмову у відкритті провадження у справі у зв`язку з тим, що заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства (пункт 1 частина 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України).

4.6. Відповідно до частин 1, 2 статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

4.7. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

4.8. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

4.9. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

4.10. Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

4.11. Згідно з частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частинами 1, 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

4.12. Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір господарськими, потрібно керуватися ознаками, наведеними у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

4.13. Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України диспозитивність господарського судочинства полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

4.14. Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд керується статтями 171-176 Господарського процесуального кодексу України. А тому разом із оцінкою виконання формальних вимог до позовної заяви, суд має оцінити, чи належить розглядати заяву за правилами господарського судочинства.

4.15. На переконання скаржника, розгляд цієї справи має здійснюватися за правилами господарського судочинства в позовному провадженні, оскільки таке право передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. ТОВ "Електронні системи" зазначає, що на все належне йому нерухоме майно накладено арешт згідно з постановами управління ДВС. Проте встановити виконавчі провадження, в рамках яких накладено арешти, неможливо, оскільки відповідні документи знищені у зв`язку з закінченням строків зберігання. Тому ТОВ "Електронні системи" вважає, що будь-які правові підстави для необхідності існування арештів поза межами знищених виконавчих проваджень відсутні, отже необхідно скасувати реєстраційні записи про арешт майна.

Суди зазначили, що відповідно до частини 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Отже, на підставі зазначеної норми, заявником є особа, яка вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, і яка не є боржником у виконавчому провадженні. Тому суди зазначили, що оскільки позивач є боржником у виконавчому провадженні, тому він не може пред`являти позов про зняття арешту з майна.

4.16. Згідно з частиною 1 статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Отже, саме такий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби передбачений для сторін та інших учасників у виконавчому провадженні.

4.17. Проте, як установили суди, в матеріалах справи відсутнє судове рішення або рішення іншого органу (посадових осіб), на виконання якого видано виконавчі документи і виконавцем відкрито виконавчі провадження та накладено арешт.

Враховуючи відсутність доказів, що підтверджують на виконання якого виконавчого документа виконавцем накладено арешти на майно позивача, місцевий господарський зазначив в оскаржуваній ухвалі про інший спосіб захисту позивача, а саме про його право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виконавців та посадових осіб державної виконавчої служби в порядку, передбаченому частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", якщо цей виконавчий документ виданий на виконання судового рішення, або - до адміністративного суду в порядку, передбаченому частиною 2 цієї ж статті, якщо він виданий на виконання рішення іншого органу (посадових осіб), та/або за умови перебування його у зведеному виконавчому провадженні, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимоги ТОВ "Електронні системи" до ДВС, які заявлені позивачем у цій справі в порядку позовного провадження, не підлягають вирішенню у господарських судах.

4.18. При цьому доводи скаржника щодо суб`єктного складу сторін, викладені у касаційній скарзі, з посиланням на висновки, наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі 803/1485/17, від 05.06.2019 у справі 805/1569/17, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій з огляду на неподібність спірних правовідносин.

4.19. Зокрема, постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі 823/2042/16 ухвалена за позовом Приватного підприємства Колос Чигиринщини до Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи - фізична особа, Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон , про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди земельної ділянки. Позовні вимоги були обгрунтовані тим, що на момент прийняття рішення державного реєстратора був чинним перший договір оренди, який зареєстрований в установленому законодавством порядку, а тому у державного реєстратора не було підстав для державної реєстрації права оренди ТОВ СП Нібулон . Наведене свідчить про те, що у справі 823/2042/16 та справі, що розглядається, відмінні предмет та підстави позову, суб`єктний та об`єктний склад правовідносин, а відтак - є різним зміст спірних правовідносин.

4.20. Водночас, постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі 805/1569/17 ухвалена за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аси-Норд до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області, відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал , про визнання дій визнати дій відповідачів під час складання актів опису та арешту майна протиправними, скасування актів опису та арешту майна. Водночас, у справі 805/1569/17 спір виник між позивачами та органом державної виконавчої служби з приводу опису й арешту майна, яке, за твердженням позивача, належить йому, а не боржникові - ТОВ Аси-Ойл , що свідчить про неподібність правовідносин у справі 805/1569/17 та справі, що розглядається.

4.21. Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

4.22. Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні системи", м. Хмельницький до відділу ДВС про скасування записів про проведену державну реєстрацію обтяження речових прав ТОВ "Електронні системи", які зареєстровані в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційними номерами обтяжень від 17.06.2005 року 2103049, від 23.01.2006 року 2809654, від 24.01.2006 року 2810240, від 20.09.2011 року 11624254, роз`яснивши при цьому право позивача на оскарження дій виконавця.

Отже, встановивши, що заявлений спір не підвідомчий господарському суду, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі, з чим обґрунтовано погодився господарський суд апеляційної інстанції.

4.23. Порушень судами положень господарського процесуального законодавства Верховним Судом не встановлено.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачених пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.3. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

5.4. За змістом статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.5. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень немає.

6. Судові витрати

6.1. Судовий збір за подання касаційних скарг у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні системи" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 і ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 12.10.2021 у справі 924/1024/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді І. С. Берднік

Т. Б. Дроботова