Міноборони представило партнерам з НАТО підходи до інновацій в ОПК та прозорих закупівель

Команда Міністерства оборони України взяла участь у засіданні Міжпарламентської ради Україна-НАТО (UNIC), де поінформувала делегації держав-членів НАТО про перебіг трансформації оборонного сектору.

Учасники обговорили швидкість інновацій і розвиток українського ОПК, а також нові підходи до оборонних закупівель, адже своєчасне забезпечення Сил оборони необхідним озброєнням і технікою через оптимізацію кожної витраченої гривні залишається головним завданням Міноборони.

ОПК у єдиному ритмі з інноваціями

Головна перевага українського ОПК – швидкість впровадження інновацій, коли потреба з фронту в прискореному темпі перетворюється на технічне завдання, прототип, випробування, доопрацювання та серійне виробництво.

«Сьогодні нові технології впроваджуються кожні 3-6 місяців. Україна навчилася оновлюватися швидше, ніж традиційні оборонні системи», – зазначив заступник Міністра оборони України з питань європейської інтеграції Сергій Боєв.

До прикладу, лише за 2025 рік до експлуатації допущено понад 1 300 нових українських зразків ОВТ. Як підкреслив Сергій Боєв, досвід України може бути цінним для країн НАТО, де інноваційний цикл зазвичай займає 10-15 років.

За його словами, ще кілька років тому багато українських оборонних компаній були невеликими стартапами, а сьогодні це індустрія з виробничими спроможностями на близько $55 млрд.

Прямий зв’язок між військовими та виробниками

Якісне впровадження інновацій стало можливим завдяки прямому каналу зворотного зв’язку між кінцевим користувачем і виробником. І якщо виробник не реагує на зауваження, наступний контракт іде до його конкурентів.

«Зараз бригади мають власні бюджети на закупівлі й можуть напряму оцінювати розробки підприємств. За новими правилами закупівель 80% бюджету отримують ті, хто навчився видавати результат. Якщо не вдосконалюєш свій продукт – миттєво програєш», – наголосив Сергій Боєв.

Це разом зі швидкістю створює оптимальне поєднання для швидкого масштабування оборонної промисловості без втрати якості.

Україна має стати частиною нової оборонної архітектури

Орієнтир на збільшення витрат на оборону в країнах НАТО до 5% ВВП став надзвичайно своєчасним. Декларація Альянсу передбачає $50 млрд на нові закупівлі та прискорення інновацій.

Як підкреслив Сергій Боєв, Україна може стати частиною цього процесу, адже має виробників, які вже адаптуються до реальних загроз, і рішення, які можуть стати складовими майбутньої безпеки країн НАТО.

Він також додав, що для масштабування співпраці з країнами НАТО доступні такі програми та ініціативи, як Build with Ukraine, Drone Deals, EDIP, EDF та інші.

Нові підходи до оборонних закупівель

Під час інтенсивної та високотехнологічної війни потреби Сил оборони постійно змінюються відповідно до ситуації на полі бою.

«Тож держава тут має максимально оперативно й ефективно реагувати на виклики та знаходити ресурс, щоб дати війську те, що йому треба», – зазначив заступник Міністра оборони України Мстислав Банік.

Також Міноборони посилює антикорупційний напрям як один із ключових елементів реформування системи закупівель.

На антикорупційному напрямі йдеться, зокрема, про запуск відкритих механізмів, спрямованих на ліквідацію тіньових схем та кулуарного впливу, що забезпечують чесні правила для постачальників і зменшують корупційні ризики.

Відкритість до міжнародних партнерів

Напрацювання у закупівлях відбуваються у взаємодії з партнерами відповідно до Стратегічного огляду оборонних закупівель Україна-НАТО та рекомендацій високого рівня, погоджених Комітетом з питань оборони та безпеки Ради Україна-НАТО.

Така політика прозорості є фундаментом співпраці з міжнародними союзниками.

«І це бачать партнери – ми відкриті до будь-яких їх запитань чи запитів, і завжди надаємо всю інформацію. Щоб мати можливість отримувати допомогу й надалі, в тому числі», – сказав Мстислав Банік.

Він також розповів партнерам, як відбувається перехід оборонних закупівель на конкурентні процедури та як перші тендерні закупівлі доводять свою ефективність.