Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки розвитку ефективного та сталого централізованого теплопостачання

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки розвитку ефективного та сталого централізованого теплопостачання

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України "Про теплопостачання" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 28, ст. 373 із наступними змінами):

1) статтю 1 викласти в такій редакції:

"Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) – власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори про надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами;

виробництво теплової енергії – господарська діяльність, пов’язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі з альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору;

гарантований постачальник – суб’єкт господарювання на ринку природного газу, на якого покладені спеціальні обов’язки з постачання природного газу;

група будинків (споруд) – два або більше будинків (споруд), які разом з тепловими мережами до місця установки вузла комерційного обліку теплової енергії мають одну балансову належність;

джерело теплової енергії – виробничий об’єкт, призначений для виробництва теплової енергії;

енергоносії – органічне паливо, електрична енергія, альтернативні джерела енергії;

інвестиційна програма – затверджений у встановленому порядку комплекс заходів для підвищення рівня надійності та забезпечення ефективної роботи систем централізованого теплопостачання, що містить зобов’язання суб’єкта господарювання у сфері теплопостачання щодо будівництва (реконструкції, модернізації) об’єктів у цій сфері, поліпшення якості послуг з відповідними розрахунками, обґрунтуванням, зазначенням джерел фінансування та графіка виконання;

індивідуальний тепловий пункт – тепловий пункт, до якого приєднані системи теплоспоживання однієї будівлі (споруди) або її частини, розташований всередині або за межами такої будівлі (споруди), її частини, в якому здійснюють автоматичне індивідуальне керування режимами теплоспоживання;

когенераційна установка – комплекс обладнання, що працює у спосіб комбінованого виробництва електричної та теплової енергії або перетворює скидний енергетичний потенціал технологічних процесів в електричну та теплову енергію;

магістральна теплова мережа – комплекс трубопроводів і споруд, що забезпечують транспортування теплоносія від джерела теплової енергії до місцевої (розподільчої) теплової мережі;

місцева (розподільча) теплова мережа – сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача;

нерегульований індивідуальний тепловий пункт – тепловий пункт, у якому відсутні засоби автоматичного регулювання теплового потоку відповідно до погодних умов або для підтримання заданої температури на постійному рівні, а також засоби автоматичного обмеження витрат теплоносія, що не забезпечує належний рівень енергоефективності та керованості теплоспоживання і потребує модернізації або заміни;

норми і правила – вимоги, у тому числі інструкції, прийняті та зареєстровані в порядку, встановленому законодавством, щодо забезпечення належного технічного стану теплових, тепловикористальних установок та мереж, їх експлуатації, проектування та будівництва;

об’єкти у сфері теплопостачання – споруди та установки (або їх сукупність), призначені для виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, а також основне і допоміжне обладнання, що використовують для забезпечення безпечної та надійної експлуатації теплових мереж. До об’єктів у сфері теплопостачання належать теплогенеруючі станції чи установки, теплові електростанції, теплоелектроцентралі, котельні, когенераційні установки, теплові мережі, тепловикористальні установки, центральні теплові пункти, індивідуальні теплові пункти;

охоронна зона теплових мереж – землі вздовж теплових мереж для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їхнього негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об’єкти та довкілля;

постачання теплової енергії (теплопостачання) – господарська діяльність, пов’язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;

поточні рахунки із спеціальним режимом використання для кредитних коштів (далі – спеціальні рахунки для кредитних коштів) – рахунки суб’єктів господарювання у сфері теплопостачання, відкриті в національній або іноземній валюті, призначені для накопичення та використання кредитних (позикових) коштів, отриманих від міжнародних фінансових організацій, іноземних державних установ чи відповідно до міжурядових договорів України, або коштів, залучених державою або суб’єктами господарювання у сфері теплопостачання під державні чи місцеві гарантії, виключно для підготовки та виконання інвестиційних програм (заходів) у зазначеній сфері за рахунок таких коштів, а також для надходження коштів для повернення та обслуговування кредиту (позики) відповідно до договорів кредиту (позики);

поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу (далі – рахунки із спеціальним режимом використання) – рахунки теплопостачальної організації, відкриті в уповноваженому банку і призначені для зарахування коштів, що вносяться споживачами теплової енергії та теплопостачальними організаціями, які отримують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, для виробництва якої повністю або частково використовується природний газ, що постачається гарантованим постачальником;

поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами (далі – спеціальні рахунки) – рахунки суб’єктів господарювання у сфері централізованого теплопостачання, призначені для накопичення та використання коштів виключно для виконання інвестиційних програм у зазначеній сфері;

прилад обліку теплової енергії – засіб вимірювальної техніки, що має нормовані метрологічні характеристики і тип якого занесений до реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, на основі показань якого визначається обсяг спожитої теплової енергії;

ринок теплової енергії – сфера обігу теплової енергії як товару, на який є попит і пропозиція;

система автономного теплопостачання – внутрішньобудинкова система опалення, яку використовують для теплозабезпечення окремого багатоквартирного будинку;

система децентралізованого теплопостачання – сукупність джерел теплової енергії потужністю від 1 до 3 Гкал/год (включно), місцевих (розподільчих) теплових мереж;

система помірно-централізованого теплопостачання – сукупність джерел теплової енергії потужністю від 3 до 20 Гкал/год (включно), магістральних та/або місцевих (розподільчих) теплових мереж;

система централізованого теплопостачання – сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об’єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання;

споживач теплової енергії – фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

суб’єкти відносин у сфері теплопостачання – фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;

сфера теплопостачання – сфера діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам;

схема теплопостачання населеного пункту – документ, що містить технічне, економічне та екологічне обґрунтування будівництва та/або модернізації об’єктів у сфері теплопостачання з урахуванням перспективи розвитку населеного пункту;

тариф (ціна) на теплову енергію – грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, які визначають згідно з порядками (методиками), затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також порядками, затвердженими Кабінетом Міністрів України;

теплова енергія – товарна продукція, яку виробляють на об’єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;

теплова установка – обладнання та пристрої, призначені для виробництва, перетворення та споживання теплової енергії;

тепловий пункт – комплекс обладнання (пристроїв), що забезпечує приєднання пристроїв такого комплексу до зовнішньої теплової мережі та (за потреби) мережі холодного водопостачання, керування режимами теплоспоживання будівлі (споруди), трансформацію теплової енергії, регулювання параметрів теплоносія та розподіл теплової енергії за типами теплоспоживання (опалення, гаряче водопостачання, вентиляція, технологічні потреби);

тепловикористальна установка – комплекс обладнання (пристроїв), що використовує теплову енергію (теплоносій) для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, технологічних або комунально-побутових потреб;

теплогенеруюча організація – суб’єкт господарювання, який має у власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію;

теплогенеруюча установка – комплекс взаємопов’язаного обладнання, що виробляє теплову енергію, незалежно від місця його розташування;

теплоносій – рідка або газоподібна речовина, що циркулює у трубах або каналах і передає теплову енергію в системах теплопостачання, опалення, вентиляції та технологічних установках;

теплопостачальна організація – суб’єкт господарювання з постачання споживачам теплової енергії;

теплосервісна організація – суб’єкт господарювання з технічного обслуговування засобів виробництва, транспортування та споживання теплової енергії;

теплотранспортуюча організація – суб’єкт господарювання, що здійснює транспортування теплової енергії;

транспортування теплової енергії – господарська діяльність, пов’язана з передачею теплової енергії (теплоносія) за допомогою мереж на підставі договору;

уповноважений банк – визначений Кабінетом Міністрів України банк, що обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу;

центральний тепловий пункт – тепловий пункт, до якого приєднані системи теплоспоживання двох і більше будівель (споруд) та який розташований всередині будівлі (споруди) або за її межами.";

2) у статті 6:

після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

"визнання ефективного та сталого функціонування централізованого теплопостачання як сфери національного інтересу і підтримка його розвитку;".

У зв’язку з цим абзаци четвертий – вісімнадцятий вважати відповідно абзацами п’ятим – дев’ятнадцятим;

в абзаці п’ятому слова "місцевими органами виконавчої влади" замінити словами "органами місцевого самоврядування";

абзац восьмий викласти в такій редакції:

"стимулювання розвитку комбінованого виробництва теплової та електричної енергії (когенерації), використання відновлюваних джерел енергії та інших альтернативних способів виробництва теплової енергії;";

в абзаці одинадцятому слова "місцевими органами виконавчої влади" замінити словами "органами місцевого самоврядування";

абзац вісімнадцятий викласти в такій редакції:

"заохочення до енергозбереження, модернізації та реконструкції систем теплопостачання всіх суб’єктів відносин у сфері теплопостачання;";

3) у статті 7:

після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"відновлення, модернізація та забезпечення безперебійного функціонування об’єктів у сфері теплопостачання;".

У зв’язку з цим абзаци другий – восьмий вважати відповідно абзацами третім – дев’ятим;

в абзаці шостому слово "малогабаритних" виключити;

після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

"встановлення індивідуальних теплових пунктів, приєднаних до систем централізованого теплопостачання;".

У зв’язку з цим абзаци сьомий – дев’ятий вважати відповідно абзацами восьмим – десятим;

4) статтю 10 викласти в такій редакції:

"Стаття 10. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері теплопостачання

До повноважень Кабінету Міністрів України належать:

забезпечення розроблення та реалізація державної політики у сфері теплопостачання;

координація діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади у сфері розроблення державних (міждержавних, регіональних) цільових програм розвитку систем теплопостачання, довгострокового прогнозування споживання теплової енергії, нормативно-правових актів щодо формування цін на теплову енергію;

затвердження правил підготовки об’єктів у сфері теплопостачання до опалювального періоду;

затвердження порядку встановлення та обслуговування індивідуального теплового пункту;

затвердження типового договору про обслуговування індивідуального теплового пункту;

організація здійснення контролю та обліку в сфері теплопостачання;

вирішення інших питань у сфері теплопостачання відповідно до закону.";

5) у частині другій статті 11:

абзац третій викласти в такій редакції:

"забезпечення моніторингу у сфері теплопостачання, а також використання результатів моніторингу для вдосконалення систем теплопостачання;";

після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

"забезпечення моніторингу встановлення індивідуальних теплових пунктів, приєднаних до систем централізованого теплопостачання;".

У зв’язку з цим абзац четвертий вважати абзацом п’ятим;

6) у статті 13:

після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

"затвердження місцевих програм встановлення індивідуальних теплових пунктів, приєднаних до систем централізованого теплопостачання;".

У зв’язку з цим абзаци четвертий – одинадцятий вважати відповідно абзацами п’ятим – дванадцятим;

в абзаці п’ятому слова "містобудівної документації" замінити словами "містобудівної документації, у яких, зокрема, передбачати зони/території застосування системи централізованого теплопостачання як єдиного або основного способу теплозабезпечення";

7) статтю 16 доповнити абзацами одинадцятим – шістнадцятим такого змісту:

"розроблення і затвердження за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, правил користування тепловою енергією і типових та/або примірних договорів, передбачених такими правилами;

розроблення і затвердження порядків (правил) організації обліку та звітності за видами ліцензованої діяльності для суб’єктів господарювання у сфері теплопостачання;

здійснення моніторингу та аналізу ринку теплової енергії (сфери теплопостачання);

розроблення і затвердження порядку (правил) приєднання до теплових мереж і типових та/або примірних договорів, передбачених таким порядком (правилами);

розроблення і затвердження порядку (методики) формування плати за приєднання до теплових мереж та здійснення контролю за його (її) дотриманням;

розроблення і затвердження за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, методики визначення витрат та втрат паливно-енергетичних ресурсів для врахування в тарифі (ціні) на теплову енергію.";

8) статтю 20 після частини чотирнадцятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Орган, уповноважений на встановлення тарифів на транспортування теплової енергії, встановлює окремі тарифи для таких категорій будівель:

у яких індивідуальні теплові пункти знаходяться на балансі теплотранспортуючої/теплопостачальної організації та встановлені за тарифні кошти;

у яких індивідуальні теплові пункти не встановлені або встановлені за рахунок позатарифних джерел;".

У зв’язку з цим частини п’ятнадцяту – дев’ятнадцяту вважати відповідно частинами шістнадцятою – двадцятою;

9) у частині другій статті 21:

у другому реченні слова "виконавчий орган міської або селищної ради" замінити словами "виконавчий орган сільської, селищної або міської ради";

доповнити реченням такого змісту: "У разі якщо виконавчий орган сільської, селищної або міської ради не організував конкурс на закупівлю теплової енергії, теплопостачальна організація закуповує теплову енергію у теплогенеруючих організацій і постачає її своїм споживачам тепловими мережами теплотранспортуючої організації відповідно до правил користування тепловою енергією.";

10) у частині першій статті 22 слово "теплотранспортних" замінити словом "теплотранспортуючих";

11) у статті 25:

у назві слово "теплотранспортної" замінити словом "теплотранспортуючої";

у частині першій:

в абзаці першому слово "теплотранспортна" замінити словом "теплотранспортуюча";

доповнити абзацом десятим такого змісту:

"на встановлення земельного сервітуту щодо земельної ділянки, необхідної для встановлення (заміни) та/або обслуговування теплового пункту (зокрема розміщеного поза межами відповідної будівлі), а також для забезпечення його приєднання до внутрішньобудинкових систем водопостачання, теплопостачання та електропостачання на строк експлуатації теплового пункту, якщо інше не визначено договором про встановлення такого сервітуту.";

у частині другій:

в абзаці першому слово "теплотранспортні" замінити словом "теплотранспортуючі";

доповнити абзацами сьомим – дев’ятим такого змісту:

"надавати звітність в установленому законодавством порядку;

дотримуватися правил користування тепловою енергією;

дотримуватися порядків (правил) організації обліку та звітності за видами ліцензованої діяльності.";

12) доповнити статтею 26-2 такого змісту:

"Стаття 26-2. Встановлення (заміна) індивідуальних теплових пунктів

Будівлі (споруди) або їхні частини, що приєднані до систем централізованого теплопостачання, але не обладнані індивідуальними тепловими пунктами або обладнані нерегульованими індивідуальними тепловими пунктами, або приєднуються до таких систем, можуть бути обладнані індивідуальними тепловими пунктами відповідно до порядку встановлення та обслуговування індивідуального теплового пункту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, з урахуванням технічної можливості та критеріїв економічної доцільності.

Технічну можливість та економічну доцільність встановлення (заміни) індивідуального теплового пункту визначають окремо для кожної будівлі (споруди) або її частини.

Орган місцевого самоврядування утворює постійно діючу комісію (далі – комісія), затверджує її склад, до якого в обов’язковому порядку включає представника теплотранспортуючої організації відповідного населеного пункту, визначає порядок її роботи.

Власники (співвласники) будівель (споруд) або їхніх частин, приєднаних до систем централізованого теплопостачання, забезпечують доступ до них членам комісії для здійснення огляду з метою визначення технічної можливості встановлення (заміни) індивідуальних теплових пунктів.

Встановлення (заміну) індивідуальних теплових пунктів у будівлях (спорудах) або їхніх частинах, приєднаних до систем централізованого теплопостачання, здійснюють за ініціативою власників (співвласників) таких будівель, теплотранспортуючої організації або органу місцевого самоврядування.

Право власності на індивідуальний тепловий пункт, встановлений (замінений) у будівлі (споруді) або її частині, належить власнику (співвласникам) такої будівлі (споруди) або її частини, а в багатоквартирному будинку є спільною сумісною власністю його співвласників.

У випадку, якщо встановлення (заміна) індивідуальних теплових пунктів здійснюється за ініціативи теплотранспортуючої організації, джерелом фінансування заходів із встановлення (заміни) індивідуальних теплових пунктів є інвестиційна програма теплотранспортуючої організації, яка затверджується у встановленому законодавством порядку та враховується в тарифі на транспортування теплової енергії для такої категорії будівель.

У разі встановлення (заміни) індивідуального теплового пункту за ініціативою власника (співвласників) будівлі або органу місцевого самоврядування джерелами фінансування таких заходів можуть бути кошти:

власника (співвласників) будівлі – у разі прийняття ним (ними) відповідних рішень у порядку, визначеному законодавством;

державного або місцевого бюджету;

міжнародної технічної допомоги;

залучені за механізмом енергосервісу відповідно до Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації";

інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі за рахунок коштів інвестиційної програми теплотранспортуючої організації за наявності на це згоди такої організації.

Рішення власника (співвласників) будівлі (споруди) або її частини, зокрема житлового будинку, про встановлення (заміну) індивідуального теплового пункту в будинку або його частині приймають відповідно до вимог Цивільного кодексу України, законів України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Теплотранспортуюча організація під час розроблення інвестиційної програми формує орієнтовний перелік будівель (споруд), їхніх частин, у яких за її ініціативою планується встановлення (заміна) індивідуальних теплових пунктів, та строки реалізації встановлення (заміни).

Теплотранспортуюча організація не менш як за три місяці до включення будівлі (споруди) або її частини до інвестиційної програми надсилає власнику (співвласникам) такої будівлі повідомлення про намір встановити (замінити) у ній індивідуальний тепловий пункт (далі – повідомлення).

Порядок надсилання повідомлення визначає Кабінет Міністрів України.

У повідомленні зазначають рішення комісії про технічну можливість та економічну доцільність встановлення (заміни) індивідуального теплового пункту.

Власник (співвласники) будівлі (споруди) або її частини зобов’язаний (зобов’язані) протягом трьох місяців з дня отримання повідомлення поінформувати теплотранспортуючу організацію про прийняття одного з таких рішень:

про надання згоди на включення будівлі (споруди) або її частини до інвестиційної програми на встановлення (заміну) індивідуального теплового пункту теплотранспортуючою організацією або відмову в наданні згоди;

про намір самостійно встановити (замінити) індивідуальний тепловий пункт у встановленому законодавством порядку.

У разі якщо протягом трьох місяців з дня отримання повідомлення власник (співвласники) не надав (не надали) згоду або не повідомив (не повідомили) про відмову на встановлення (заміну) індивідуального теплового пункту, вважається, що така згода теплотранспортуючою організацією була отримана.

Порядок доступу до будівлі (споруди) або її частини, в якій встановлено індивідуальний тепловий пункт, визначається законодавством та умовами типового договору про обслуговування індивідуального теплового пункту, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність за збереження і цілісність комплексу обладнання індивідуального теплового пункту покладається на власника (співвласників) індивідуального теплового пункту чи на іншу особу відповідно до законодавства з урахуванням положень типового договору про обслуговування індивідуального теплового пункту.

Обслуговування, налаштування та ремонт індивідуального теплового пункту здійснює за рахунок власника (співвласників) будівлі на підставі договору теплотранспортуюча організація або інша особа, яка має право на провадження відповідної діяльності, відповідно до порядку встановлення та обслуговування індивідуального теплового пункту та умов типового договору про обслуговування індивідуального теплового пункту.

Власник (співвласники) будівлі (споруди) або її частини має (мають) право уповноважити управителя багатоквартирного будинку на здійснення обслуговування, налаштування та ремонту індивідуального теплового пункту за рахунок включення такої вартості до послуг з управління багатоквартирним будинком або укласти типовий договір про обслуговування індивідуального теплового пункту з іншим суб’єктом господарювання, який має право на провадження відповідної діяльності. У такому разі управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний протягом одного місяця повідомити про це теплотранспортуючу організацію.".

2. У частині першій статті 6 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 49, ст. 571 із наступними змінами):

пункт 14 викласти в такій редакції:

"14) розробляє та затверджує за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, правила користування тепловою енергією і типові та/або примірні договори, передбачені такими правилами;";

доповнити пунктами 15-1, 15-2 і 15-3 такого змісту:

"15-1) розробляє та затверджує порядок (правила) приєднання до теплових мереж і типові та/або примірні договори, передбачені таким порядком (такими правилами), погоджує проект порядку (правил) приєднання до мереж централізованого питного водопостачання та проект порядку (правил) приєднання до мереж централізованого водовідведення;

15-2) розробляє та затверджує порядок (методику) визначення та розподілу витрат палива на відпущену електричну і теплову енергію, а також граничних питомих витрат палива на виробництво теплової енергії під час їх комбінованого виробництва для врахування в тарифі (ціні) на теплову енергію, що виробляється теплоелектроцентралями, тепловими електростанціями та когенераційними установками;

15-3) розробляє та затверджує за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, методику визначення витрат та втрат паливно-енергетичних ресурсів для врахування в тарифі (ціні) на теплову енергію;".

3. У Законі України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 51, ст. 833 із наступними змінами):

1) частину п’яту статті 6 викласти в такій редакції:

"5. Регулятор розробляє та подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, для погодження:

проекти правил користування тепловою енергією і типових та/або примірних договорів, передбачених такими правилами, та проекти змін до них;

проекти ліцензійних умов у сферах централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та теплопостачання та проекти змін до них;

проект методики визначення витрат та втрат паливно-енергетичних ресурсів для врахування в тарифі (ціні) на теплову енергію та проекти змін до неї.";

2) пункт 3 частини першої статті 17 доповнити новими абзацами такого змісту:

"правила користування тепловою енергією і типові та/або примірні договори, передбачені такими правилами;

порядок (методику) визначення та розподілу витрат палива на відпущену електричну і теплову енергію, а також граничних питомих витрат палива на виробництво теплової енергії під час їх комбінованого виробництва для врахування в тарифах на виробництво теплової енергії, що виробляється теплоелектроцентралями, тепловими електростанціями та когенераційними установками;

методику визначення витрат та втрат паливно-енергетичних ресурсів для врахування в тарифах на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання.".

4. У Законі України "Про ринок електричної енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 27–28, ст. 312 із наступними змінами):

1) у статті 6:

у пункті 4-2 частини другої слова "восьмої і дев’ятої" замінити словами "дев’ятої і десятої";

у частині третій:

доповнити пунктом 3-5 такого змісту:

"3-5) погодження багатостороннього договору взаємодії між номінованими операторами ринку та оператором системи передачі;";

абзац другий пункту 8 викласти в такій редакції:

"вимог до проведення щорічного обов’язкового аудиту процесів на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку, ринку допоміжних послуг, а також розрахунків на цих ринках;";

2) абзац дев’ятий частини дванадцятої статті 21 замінити двома новими абзацами такого змісту:

"Замовник послуги з приєднання електроустановок до системи передачі, за умови виконання вимог абзацу сьомого цієї частини, має право обрати виконавця будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, включно з розробленням проектної документації, з числа суб’єктів господарювання, які мають право на провадження відповідного виду діяльності згідно із законодавством, для виконання робіт з будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника) та відповідають кваліфікаційним вимогам оператора системи передачі, оприлюдненим на його офіційному веб-сайті. Оператор системи передачі на підставі письмового звернення замовника, який виконав умови абзацу сьомого цієї частини, укладає з підрядником, якого обрав замовник, договір підряду на виконання зазначених будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, включно з розробленням проектної документації, без застосування процедур публічних закупівель / спрощених закупівель, передбачених законодавством про публічні закупівлі. Договір підряду, що укладається оператором системи передачі відповідно до цього абзацу, на виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, включно з розробленням проектної документації, укладають у порядку, затвердженому Регулятором.

Закупівлю товарів, робіт і послуг з будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення об’єктів електроенергетики (до точки приєднання електроустановок замовника) під час надання послуг з приєднання здійснює оператор системи передачі на конкурентних засадах (крім випадків, визначених абзацом дев’ятим цієї частини, за умови що такий оператор системи передачі не розпочав процедуру закупівлі в порядку, визначеному Законом України "Про публічні закупівлі").";

3) у частині другій статті 22 слово "затвердженого" замінити словом "схваленого";

4) у статті 51-1:

у частині восьмій:

в абзаці другому слово "компетентними" замінити словом "уповноваженими";

в абзаці восьмому слово "компетентним" замінити словом "уповноваженим";

в абзаці третьому частини дев’ятої слово "компетентний" замінити словом "уповноважений";

5) в абзаці другому частини другої статті 56 слова і цифру "згідно із частиною п’ятою статті 8 цього Закону" виключити;

6) у пункті 2 частини першої статті 61 слово "восьмою" замінити словом "дев’ятою";

7) пункт 4 частини п’ятої статті 63 викласти в такій редакції:

"4) купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує величину, визначену для відповідних категорій генеруючих установок приватних домогосподарств відповідно до частини двадцять третьої статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії", за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, а вироблену з енергії сонячного випромінювання – лише у період з 4 години до 23 години з 1 квітня по 31 жовтня та з 6 години до 21 години з 1 листопада по 31 березня (крім електричної енергії, відпущеної з установки зберігання енергії), та у кожному розрахунковому періоді здійснювати пріоритетну оплату її вартості. У разі перевищення обсягу електричної енергії, який може бути відпущений генеруючими установками приватних домогосподарств, у кожному розрахунковому періоді (годині) згідно із встановленою потужністю, визначеною для відповідних категорій генеруючих установок приватних домогосподарств відповідно до частини двадцять третьої статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії", а також у разі відпуску електричної енергії приватним домогосподарством, що здійснює виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання, у період з 23 години до 4 години з 1 квітня по 31 жовтня та з 21 години до 6 години з 1 листопада по 31 березня постачальник універсальних послуг здійснює придбання обсягів такого перевищення та обсягу такого відпуску електричної енергії за ціною, що визначається як мінімальне значення між значенням "зеленого" тарифу, встановленого такому приватному домогосподарству, та ціною на ринку "на добу наперед" у відповідному розрахунковому періоді (годині);";

8) у статті 65:

абзац другий частини другої викласти в такій редакції:

"У разі перевищення обсягу електричної енергії, який може бути відпущений об’єктом електроенергетики або чергою його будівництва (пусковим комплексом), у кожному розрахунковому періоді (годині) згідно із встановленою потужністю електрогенеруючого обладнання, зазначеною в ліцензії на виробництво електричної енергії суб’єкта господарювання, якому встановлено "зелений" тариф, а також у разі відпуску електричної енергії об’єктом електроенергетики або чергою його будівництва (пусковим комплексом), що здійснює виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та якому (якій) встановлено "зелений" тариф, у період з 23 години до 4 години з 1 квітня по 31 жовтня та з 21 години до 6 години з 1 листопада по 31 березня (крім електричної енергії, відпущеної з установки зберігання енергії у складі такого об’єкта) гарантований покупець здійснює придбання обсягів такого перевищення та обсягу такого відпуску електричної енергії за ціною, що визначається як мінімальне значення між значенням "зеленого" тарифу, встановленого такому об’єкту електроенергетики або черзі його будівництва (пусковому комплексу), та ціною позитивного небалансу електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді (годині) відповідно до правил ринку.";

абзац перший частини четвертої викласти в такій редакції:

"4. Гарантований покупець зобов’язаний придбавати у суб’єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, якщо такий об’єкт електроенергетики або черга будівництва (пусковий комплекс) такого виробника не перебуває у балансуючій групі гарантованого покупця, та у суб’єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, послугу за механізмом ринкової премії протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу суб’єктами господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або строку дії підтримки суб’єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за умови що такі суб’єкти господарювання уклали з гарантованим покупцем договір про надання послуги за механізмом ринкової премії. Послуга придбавається за обсяг електричної енергії, відпущеної на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії – виробленої лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), а вироблену з енергії сонячного випромінювання – лише у період з 4 години до 23 години з 1 квітня по 31 жовтня та з 6 години до 21 години з 1 листопада по 31 березня (крім електричної енергії, відпущеної з установки зберігання енергії у складі такого об’єкта) та проданої за двосторонніми договорами, на ринку "на добу наперед", на внутрішньодобовому ринку у кожному розрахунковому періоді (годині), який не перевищує обсяг електричної енергії, що може бути відпущений відповідним об’єктом електроенергетики або чергою його будівництва (пусковим комплексом) згідно із встановленою потужністю електрогенеруючого обладнання, зазначеною в ліцензії на виробництво електричної енергії. Обсяг виробленої та проданої такої електричної енергії у встановленому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об’єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.";

9) абзаци перший і другий частини першої статті 74 замінити одним абзацом такого змісту:

"1. Комерційний облік на ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог цього Закону, кодексу комерційного обліку та правил ринку.".

У зв’язку з цим абзац третій вважати абзацом другим;

10) розділ XVII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнити пунктом 11-7 такого змісту:

"11-7. Установити, що до 1 січня 2030 року положення абзацу третього пункту 7 частини третьої статті 6 цього Закону застосовується в такій редакції:

"тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління".

Установити, що до 1 січня 2030 року положення абзацу другого частини восьмої статті 33 цього Закону застосовується в такій редакції:

"Оператор системи передачі для забезпечення загальносуспільних інтересів придбаває послуги, які йому надають на обов’язковій основі суб’єкти ринку, визначені відповідно до цього Закону, на підставі договору про надання послуг для забезпечення загальносуспільних інтересів, типову форму якого затверджує Регулятор.".

5. Частину шосту статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 45, ст. 289 із наступними змінами) доповнити пунктом 14 такого змісту:

"14) товари, роботи і послуги з будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення об’єктів електроенергетики, що здійснюються оператором системи передачі та операторами систем розподілу відповідно до частини восьмої та абзацу дев’ятого частини дванадцятої статті 21 Закону України "Про ринок електричної енергії.".

6. У Законі України "Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм європейського права з інтеграції енергетичних ринків, підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики" від 7 квітня 2026 року № 4834–IX:

1) у пункті 1 розділу I:

у підпункті 55:

в абзаці восьмому слово "дев’ятої" замінити словом "десятої";

в абзаці одинадцятому слова і цифру "згідно із частиною п’ятою статті 8 цього Закону" виключити;

в абзаці п’ятнадцятому слово "восьмою" замінити словом "дев’ятою";

абзац дев’ятий підпункту 62 викласти в такій редакції:

"3. Оператор системи передачі не повинен вживати жодних заходів з метою зміни цін на ринку електричної енергії.";

в абзаці восьмому підпункту 70 слова "його дії" виключити;

2) у розділі II "Прикінцеві та перехідні положення":

у підпункті 2 пункту 6 слова "восьмою і дев’ятою" замінити словами "дев’ятою і десятою";

у підпункті 9 пункту 7 слова і цифри "передбачених частиною шостою статті 72" замінити словами і цифрами "визначених частинами дев’ятою і десятою статті 62".

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 8 та абзацу дев’ятого підпункту 12 пункту 1 розділу I цього Закону, які набирають чинності через шість місяців з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102–IX, буде припинено або скасовано.

2. Установити, що відносини між суб’єктами ринку електричної енергії щодо виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання, яким встановлено "зелений" тариф, що виникли з 11 березня 2026 року, в частині визначення часових меж відпуску електричної енергії з відповідних установок регулюються в порядку, визначеному абзацом другим частини другої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" в редакції цього Закону.

3. Кабінету Міністрів України:

1) у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити та затвердити заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих та теплотранспортуючих організацій, що виникла внаслідок різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з дня запровадження воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102–IX;

2) протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ

15 липня 2026 року

№ 4937-IX