Деякі питання проведення аеромедичної евакуації
Постанова КМУ № 1391 від 04.11.2026
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 4 листопада 2026 р. № 1391
Київ
Деякі питання проведення аеромедичної евакуації
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок проведення аеромедичної евакуації повітряними суднами Державної служби з надзвичайних ситуацій, що додається.
2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.
3. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє до дня припинення чи скасування воєнного стану і протягом шести місяців після його припинення чи скасування.
Прем'єр-міністр України
С. КОРЕЦЬКИЙ
Інд. 26
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 4 листопада 2026 р. № 1391
ПОРЯДОК
проведення аеромедичної евакуації повітряними суднами Державної служби з надзвичайних ситуацій
Загальна частина
1. Цей Порядок визначає механізм організації та проведення аеромедичної евакуації, транспортування органів, призначених для трансплантації, бригад вилучення анатомічних матеріалів людини повітряними суднами ДСНС на території України, а також у випадках, пов’язаних із направленням пацієнтів на лікування за кордон, з метою забезпечення їм своєчасного доступу до необхідної медичної допомоги.
2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
аеромедична евакуація — транспортування пацієнтів, які потребують медичної допомоги та/або медичного супроводу, транспортування органів, призначених для трансплантації, бригад вилучення анатомічних матеріалів людини повітряними суднами ДСНС до закладів охорони здоров’я або до визначеного місця передачі пацієнта для подальшого транспортування з наданням належної медичної допомоги на борту повітряного судна;
аеромедична бригада — бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги або інші медичні працівники, визначені державним закладом “Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України” (далі — Центр) для здійснення медичного супроводу пацієнта під час аеромедичної евакуації, або бригада вилучення анатомічних матеріалів людини, визначена спеціалізованою державною установою “Український центр трансплант-координації” (далі — СДУ “УЦТК”) для супроводу транспортування органа, призначеного для трансплантації;
координатор від ДСНС — посадова особа ДСНС, яка забезпечує координацію екіпажів повітряних суден ДСНС, взаємодію з Центром та іншими учасниками аеромедичної евакуації;
координатор від медичного підрозділу — відповідальна особа закладу охорони здоров’я, його відокремленого підрозділу або підрозділу формувань сектору безпеки і оборони, яка забезпечує координацію процесу відбору, підготовки та передачі пацієнта для аеромедичної евакуації;
координатор від Центру — посадова особа Центру, яка забезпечує організаційний супровід та координацію аеромедичної евакуації;
місце передачі пацієнта — узгоджене учасниками аеромедичної евакуації місце, в якому здійснюється передача пацієнта аеромедичній бригаді або представникам закладу охорони здоров’я.
Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Повітряному кодексі України, Основах законодавства України про охорону здоров’я, Законах України “Про екстрену медичну допомогу”, “Про національну безпеку України” та “Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині”.
3. Учасниками аеромедичної евакуації є:
ДСНС;
Центр;
заклади охорони здоров’я державної, комунальної та приватної форми власності, які залучаються до надання медичної допомоги пацієнтам, які потребують аеромедичної евакуації;
обласні та м. Києва центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;
центральні органи виконавчої влади, військові формування, що входять до складу сектору безпеки і оборони;
СДУ “УЦТК”;
органи об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху, органи обслуговування та управління повітряним рухом.
4. Дія цього Порядку не поширюється на проведення аеромедичної евакуації:
постраждалих (хворих) із зон надзвичайних ситуацій (небезпечних подій), яка проводиться відповідно до Порядку спільних дій сил цивільного захисту та закладів охорони здоров’я під час здійснення аеромедичної евакуації повітряними суднами Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом МВС, МОЗ від 16 серпня 2018 р. № 677/1503;
постраждалих, зокрема важкохворих, поранених з числа поліцейських, військовослужбовців Національної гвардії, Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу ДСНС, а також працівників та державних службовців зазначених органів і формувань, що постраждали під час виконання службових завдань, яка проводиться відповідно до Порядку організації та проведення аеромедичної евакуації повітряними суднами Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом МВС від 19 лютого 2018 р. № 119.
Завдання аеромедичної евакуації
5. Аеромедична евакуація повітряними суднами ДСНС проводиться для виконання таких завдань:
транспортування пацієнтів між закладами охорони здоров’я, зокрема за кордон, якщо пацієнт потребує медичного супроводу аеромедичною бригадою, а транспортування наземним транспортом ускладнене об’єктивними причинами або може призвести до значного погіршення стану здоров’я пацієнта;
транспортування донорських серця/печінки/легень та бригад вилучення анатомічних матеріалів людини.
Запит на ініціювання аеромедичної евакуації та транспортування органів, призначених для трансплантації
6. Питання щодо проведення аеромедичної евакуації пацієнта у разі потреби ініціює керівник закладу охорони здоров’я або уповноважена ним особа.
7. Питання щодо проведення аеромедичної евакуації пораненої/постраждалої особи із складових сил оборони та сил безпеки, які отримали поранення, травми, захворювання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, ініціюється координатором від медичного підрозділу відповідно до Порядку проведення прицільної медичної евакуації осіб із складових сектору безпеки і оборони, які отримали поранення, травми, захворювання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2025 р. № 637 “Деякі питання проведення прицільної медичної евакуації осіб із складових сектору безпеки і оборони, які отримали поранення, травми, захворювання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України” (Офіційний вісник України, 2025 р., № 53, ст. 3680), з урахуванням вимог цього Порядку.
8. У разі направлення особи із складових сил оборони та сил безпеки на лікування за кордон аеромедична евакуація проводиться за умови дотримання вимог Порядку направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2022 р. № 411 “Про забезпечення організації направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 31, ст. 1648, № 84, ст. 5179).
У такому разі аеромедична евакуація повітряним судном ДСНС проводиться до визначеного Центром закладу охорони здоров’я, аеропорту, аеродрому, вертодрому, злітно-посадкового майданчика, місця передачі пацієнта або іншого узгодженого місця, необхідного для подальшого транспортування такої особи на лікування за кордон.
9. Питання щодо транспортування органу, призначеного для трансплантації, ініціює керівник СДУ “УЦТК” або уповноважена ним особа.
10. Ініціатор аеромедичної евакуації інформує координатора від Центру з використанням електронних комунікацій та надає інформацію про:
вік пацієнта;
стан пацієнта та потребу в медичному супроводі;
місце перебування пацієнта;
заклад охорони здоров’я або інше місце, до якого планується транспортування;
потребу у спеціальному медичному обладнанні, лікарських засобах, медичних виробах або додатковому персоналі;
наявні ризики під час транспортування.
11. Ініціатор транспортування органу, призначеного для трансплантації, інформує координатора від Центру з використанням електронних комунікацій та надає інформацію про:
заклад охорони здоров’я та його розташування або інше місце, від якого необхідно забезпечити транспортування;
орієнтовний час потреби в транспортуванні;
склад аеромедичної бригади, що супроводжує транспортування;
контактні дані трансплант-координатора донора-трупа;
заклад охорони здоров’я або інше місце, до якого планується транспортування.
12. У разі аеромедичної евакуації постраждалої особи із складових сил оборони та сил безпеки координатор від медичного підрозділу додатково надає координатору від Центру інформацію про стан пораненої/постраждалої особи, копію форми первинної облікової документації № 001/о “Первинна медична картка”, затвердженої наказом Міноборони від 31 грудня 2024 р. № 879, у паперовій або електронній формах відповідно до законодавства України, а також інформацію про залучене матеріально-технічне оснащення у разі потреби.
13. Координатор від Центру після отримання інформації про запит на ініціювання аеромедичної евакуації:
оцінює наявність підстав для аеромедичної евакуації;
визначає потребу у медичному супроводі;
узгоджує із закладами охорони здоров’я готовність прийняти пацієнта;
взаємодіє з координатором від ДСНС щодо можливості залучення повітряного судна ДСНС;
організовує оперативну взаємодію між усіма учасниками аеромедичної евакуації;
ініціює політ повітряного судна ДСНС у разі прийняття відповідного рішення.
14. Рішення про необхідність проведення аеромедичної евакуації приймає:
щодо пацієнта — Центр за участю ініціатора аеромедичної евакуації, координатора від ДСНС, керівника закладу охорони здоров’я або уповноваженої ним особи, а у випадку евакуації пораненої/постраждалої особи із складових сил оборони та сил безпеки — координатора від медичного підрозділу, визначає необхідність проведення аеромедичної евакуації з урахуванням орієнтовного переліку поранень, травм та захворювань, надання медичної допомоги при яких потребує аеромедичної евакуації, згідно з додатком 1, та орієнтовного переліку протипоказань до проведення аеромедичної евакуації згідно з додатком 2;
щодо транспортування органа, призначеного для трансплантації, — Центр за участю ініціатора від СДУ “УЦТК” та координатора від ДСНС визначає необхідність такого транспортування.
Рішення про можливість проведення аеромедичної евакуації або транспортування органа та бригади вилучення анатомічних матеріалів, призначеного для трансплантації, повітряним судном ДСНС, приймається ДСНС з урахуванням:
стану здоров’я пацієнта або реципієнта;
безпекової ситуації;
спроможності системи екстреної медичної допомоги;
наявності підготовленої аеромедичної бригади;
можливості приймаючого закладу охорони здоров’я надати необхідну медичну допомогу;
технічної можливості виконання польоту екіпажем;
метеорологічних умов.
Особливості транспортування органів для трансплантації
15. Керівник СДУ “УЦТК” або уповноважена ним особа інформують координатора від Центру про потребу у транспортуванні органа, призначеного для трансплантації реципієнту з найвищим статусом екстреності, або якщо бал за шкалою MELD/PELD вище 38 та/або наявні ознаки гострої печінкової недостатності із залежністю від дихального апарату відповідно до Положення про врегулювання діяльності трансплант-координаторів, затвердженого наказом МОЗ від 21 липня 2021 р. № 1500, у таких випадках:
час наземного транспортування серця перевищує дві години;
час наземного транспортування печінки перевищує п’ять годин;
час наземного транспортування легені/легень перевищує п’ять годин.
16. Повітряні судна ДСНС залучаюся до транспортування:
донорського серця/печінки/легень;
аеромедичної бригади;
медичного обладнання, необхідного для виконання завдань, пов’язаних із трансплантацією.
17. СДУ “УЦТК” невідкладно інформує координатора від Центру про необхідність транспортування донорського серця/печінки/легень та аеромедичної бригади і надає інформацію про маршрут, орієнтовний час виконання завдання та кількість залучених медичних працівників в аеромедичній бригаді.
Організація польоту повітряних суден ДСНС та взаємодія учасників
18. Для оперативної взаємодії Центр та ДСНС визначають технічні засоби електронних комунікацій і програмне забезпечення для обміну повідомленнями, необхідними для організації аеромедичної евакуації.
19 . Координатор від Центру ініціює виліт повідомленням, яке містить інформацію про пацієнта, маршрут, місце перебування пацієнта, місце призначення, потребу в медичному супроводі та інші необхідні дані, а координатор від ДСНС забезпечує інформування відповідних органів об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху та органів управління Повітряних Сил Збройних Сил щодо виконання польоту відповідно до встановленого порядку, організовує подання заявок на використання повітряного простору, отримання дозволу та умов на використання повітряного простору.
20. Готовність екіпажів повітряних суден ДСНС до польоту та строки польоту визначаються договором, укладеним між Центром та авіаційним підрозділом ДСНС.
21. Медичний супровід пацієнта під час проведення аеромедичної евакуації здійснює аеромедична бригада, визначена Центром.
До складу аеромедичної бригади для здійснення медичного супроводу пацієнта під час проведення аеромедичної евакуації входять лікар з медицини невідкладних станів або лікар-анестезіолог, або лікар-анестезіолог дитячий та парамедик або сестра медична-анестезист.
22. До медичного супроводу пацієнта можуть залучатися заклади охорони здоров’я, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю “Медицина невідкладних станів” та уклали відповідний договір (щодо надання послуг з проведення аеромедичної евакуації та медичних послуг) з державними органами чи формуваннями, що входять до складу сектору безпеки і оборони, або з Центром.
23. Аеромедичні бригади мають право користуватися обладнанням та устаткуванням повітряних суден ДСНС, необхідним для виконання завдань, передбачених цим Порядком, без зарахування членів аеромедичної бригади до льотного складу екіпажу повітряного судна.
Прийняття рішень під час виконання польоту
24. Рішення про виконання зльоту, посадки повітряного судна, зміну маршруту або відмову від виконання завдання з об’єктивних причин приймає командир екіпажу з огляду на пріоритетне значення збереження життя та здоров’я екіпажу, аеромедичної бригади, пацієнта та одного з членів сім’ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному в підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), які перебувають на борту.
До об’єктивних причин належать, зокрема, технічні можливості та стан повітряного судна, метеорологічні умови, безпекова ситуація, стан покриття аеродромів, вертодромів, злітно-посадкових майданчиків, наявність загрози життю і здоров’ю екіпажу, аеромедичної бригади або пацієнта та одного з членів сім’ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному в підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
25. Командир екіпажу має право змінити маршрут польоту або відмовитися від подальшого виконання завдання, якщо під час виконання завдання виникли обставини, що унеможливлюють його продовження або роблять таке продовження небезпечним.
26. У разі погіршення стану пацієнта під час транспортування керівник аеромедичної бригади може ініціювати зміну маршруту аеромедичної евакуації та госпіталізацію пацієнта до найближчого закладу охорони здоров’я, що може надати необхідну медичну допомогу для стабілізації стану пацієнта.
Рішення про зміну маршруту приймає командир екіпажу.
27. Про зміну маршруту, неможливість продовження виконання завдання або відмову від виконання завдання командир екіпажу повідомляє відповідним органам обслуговування повітряного руху (відомчим органам управління повітряним рухом), координатору від ДСНС, а керівник аеромедичної бригади — координатору від Центру.
28. Заклади охорони здоров’я на маршруті аеромедичної евакуації, що можуть прийняти пацієнта у разі погіршення його стану, визначаються Центром.
Центр інформує такі заклади охорони здоров’я про необхідність бути готовими до прийняття пацієнта для стабілізації його стану.
Використання повітряного простору та інфраструктури
29. Під час проведення аеромедичної евакуації екіпажі повітряних суден ДСНС мають право виконувати польоти з/до населених пунктів та над населеними пунктами з дотриманням правил польотів на території України, а у випадках направлення пацієнтів на лікування за кордон — виконувати польоти поза межами території України.
30. Польоти повітряних суден ДСНС, залучених до виконання завдань, передбачених цим Порядком, належать до державного пріоритету у використанні повітряного простору, визначеного пунктом 3 частини другої статті 24 Повітряного кодексу України.
31. Органи об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху, органи обслуговування повітряного руху, органи управління Повітряних Сил Збройних Сил, які безпосередньо залучені до організації використання повітряного простору України, зокрема, під час правового режиму воєнного стану в Україні, відомчі органи управління повітряним рухом забезпечують польоти повітряних суден ДСНС, залучених до виконання завдань, відповідно до вимог Повітряного кодексу України, Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. № 954 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 101, ст. 3118).
32. У межах виконання завдань, передбачених цим Порядком, ДСНС має право використовувати аеропорти, аеродроми, вертодроми, злітно-посадкові майданчики незалежно від форми власності відповідно до законодавства України, а також звільняється від сплати аеропортових зборів та плати за аеронавігаційне обслуговування.
33. Після повернення повітряного судна ДСНС до місця базування першочерговими завданнями є відновлення готовності екіпажу, аеромедичної бригади та повітряного судна до виконання наступних завдань.
Контроль, супровід та фінансування
34. Керівник Центру та Голова ДСНС або уповноважені ними особи забезпечують контроль за готовністю екіпажу, аеромедичної бригади та повітряного судна до виконання завдань, передбачених цим Порядком.
35. Транспортування повітряними суднами ДСНС пацієнтів до 18 років здійснюється у присутності одного із батьків (інших законних представників), які не є членами екіпажу чи аеромедичної бригади.
36. ДСНС у межах цього Порядку забезпечує:
надання повітряних суден для проведення аеромедичної евакуації;
підтримання льотної придатності повітряних суден, спорядження та майна у справному стані;
підготовку своїми силами і засобами та залучення льотного та інженерно-технічного персоналу у кількості, необхідній для виконання завдань;
забезпечення надійного зв’язку екіпажу з координатором від ДСНС та Центром;
взаємодію з органами управління Повітряних Сил Збройних Сил, органами об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху, органами обслуговування повітряного руху та відомчими органами управління повітряним рухом відповідно до законодавства України.
37. Центр у межах цього Порядку забезпечує:
організаційний супровід та координацію аеромедичної евакуації;
взаємодію із закладами охорони здоров’я, обласними та м. Києва центрами екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, ДСНС, СДУ “УЦТК” та іншими учасниками;
визначення або погодження закладу охорони здоров’я, до якого транспортується пацієнт;
координацію медичного супроводу пацієнта;
щомісячне звітування МОЗ щодо завдань, виконаних відповідно до цього Порядку.
38. Оплата Центром послуг з проведення аеромедичної евакуації повітряними суднами ДСНС здійснюється відповідно до укладених договорів.
Додаток 1
до Порядку
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК
поранень, травм та захворювань, надання медичної допомоги при яких потребує аеромедичної евакуації
Травми та вогнепальні поранення черепа, головного мозку, хребта та спинного мозку:
відкрита/закрита черепно-мозкова травма з порушенням свідомості за шкалою ком Глазго менше 8 балів, та/або ознаки дислокаційного синдрому (анізокорія, адверсія погляду та голови, брадикардія), гемодинамічні порушення (артеріальна гіпотензія діагностується, коли систолічний артеріальний тиск (САТ) нижче 90 мм рт. ст.), порушення функції дихання;
вогнепальні поранення, травми, тяжка компресійна травма голови з наявністю дефекту шкіри голови та кісток черепу, з витіканням мозкового детриту або ліквору;
проникаючі поранення та травми хребта і спинного мозку з ознаками спінального шоку та/або висхідної мієлопатії (прогресуюче порушення гемодинаміки, та/або порушення дихання) із повним пригніченням функції спинного мозку нижче місця ураження;
гострі мозкові інсульти з ознаками ураження стовбуру мозку (порушення свідомості за шкалою ком Глазго менше 8 балів, порушення дихання, гемодинаміки, дислокаційний синдром)
Травми та вогнепальні поранення кісток лицевого черепа та щелепно-лицевої ділянки з масивними дефектами м’яких тканин та кісток лицевого скелета важкого ступеня тяжкості
Травми та вогнепальні поранення грудної клітки:
важкі проникаючі поранення органів грудної клітки;
поранення серця та магістральних судин грудної клітки;
флотуюча грудна клітка з множинними переломами ребер;
травми та поранення стравоходу з перфорацією
Травми та вогнепальні поранення органів черевної порожнини та органів тазу:
тяжкі травми та вогнепальні поранення печінки та позапечінкових жовчних шляхів;
тяжкі травми та поранення підшлункової залози
Травми та вогнепальні поранення великих кровоносних судин:
травма та поранення аорти всіх відділів;
травма та поранення нижньої порожнистої вени;
травма та поранення ворітної вени;
розвиток аневризм аорти, які загрожують життю
Ушкодження внаслідок дії термічного, електротермічного, хімічного факторів:
опіки II—III ступеня, що становлять 40 відсотків загальної площі тіла, при яких опіки III ступеня становлять 10 відсотків і більше;
опіки III ступеня, що становлять більш як 25 відсотків загальної площі тіла;
опіки III ступеня голови та шиї, кистей, стоп, ділянок суглобів;
циркулярні опіки IIб—III ступеня
Інші ушкодження та стани:
стани, зумовлені дією токсичних або отруйних речовин;
інші невідкладні стани, за яких затримка транспортування може призвести до погіршення стану пацієнта, інвалідизації або смерті
Додаток 2
до Порядку
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК
протипоказань до проведення аеромедичної евакуації
Активна кровотеча
Дихальна недостатність без можливості досягти нормовентиляції за допомогою апарата штучної вентиляції легень, наявного в евакуаційному транспорті
Стани, при яких для підтримання нормального рівня артеріального тиску потрібна інфузія вазопресорних або інотропних препаратів у високих дозуваннях, зокрема норадреналін вище 0,5 мкг/кг/хв, добутамін 10 мкг/кг/хв, дофамін вище 10 мкг/кг/хв тощо
Посттравматична анемія з гемоглобіном менше 80 г/л у перші 48 годин з моменту поранення, а у випадках черепно-мозкових травм — менше 90 г/л
Гідроторакс, гемоторакс або пневмоторакс без дренування
Температура тіла пацієнта нижче 35 °C
Переломи великих трубчастих кісток та тазу, спроби стабілізації яких не було здійснено на попередніх етапах надання допомоги
Черепно-мозкові травми з дислокаційним синдромом та набряком мозку, лікування яких може бути забезпечене у межах стандартних евакуаційних маршрутів
Відсутність необхідного медичного обладнання або медичного персоналу відповідної кваліфікації, що задіяний під час проведення аеромедичної евакуації
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 4 листопада 2026 р. № 1391
ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України
1. Пункт 2-7 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (ЗП України, 1995 р., № 4, ст. 92; Офіційний вісник України, 2010 р., № 65, ст. 2239; 2022 р., № 31, ст. 1648), викласти в такій редакції:
“2-7. У разі введення на території України воєнного стану виїзд за межі України осіб із складових сил оборони та сил безпеки та/або інших осіб, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, які направлені на лікування за кордон, здійснюється за наявності паспорта громадянина України для виїзду за кордон або паспорта громадянина України (за їх відсутності — документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону) та за наявності висновку про необхідність направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки та/або інших осіб, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон та листа МОЗ про погоджений з іноземною стороною перелік осіб із складових сил оборони та сил безпеки та/або інших осіб, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, яких заклади охорони здоров’я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном.
Виїзд таких осіб дозволяється у супроводі одного з членів сім’ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Особи із складових сил оборони та сил безпеки та/або інші особи, постраждалі у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, які направлені на лікування за кордон, мають першочергове право на проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон. Разом із зазначеними особами у пріоритетному порядку можуть слідувати бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги та один з членів сім’ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному в підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).”.
2. У постанові Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2022 р. № 411 “Про забезпечення організації направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 31, ст. 1648, № 84, ст. 5179):
1) постанову доповнити пунктом 7-1 такого змісту:
“7-1. Державному закладу “Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України” забезпечити координацію транспортування осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон та їх транспортування.”;
2) у першому реченні абзацу першого пункту 8 Порядку направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, затвердженого зазначеною постановою, слово “МОЗ” замінити словами “державний заклад “Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України”.
3. Абзац другий пункту 11 Порядку проведення прицільної медичної евакуації осіб із складових сектору безпеки і оборони, які отримали поранення, травми, захворювання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2025 р. № 637 “Деякі питання проведення прицільної медичної евакуації осіб із складових сектору безпеки і оборони, які отримали поранення, травми, захворювання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України” (Офіційний вісник України, 2025 р., № 53, ст. 3680), викласти в такій редакції:
“Остаточне рішення щодо прицільної медичної евакуації пораненої/постраждалої особи приймається хірургічною бригадою (іншим профільним медичним персоналом, долученим до надання медичної допомоги відповідно патологічного стану) разом з координатором від медичного підрозділу та центром з урахуванням стану здоров’я пораненої/постраждалої особи, безпекової ситуації, спроможності системи екстреної медичної допомоги, а також можливості здійснення евакуації повітряним транспортом відповідно до Порядку проведення аеромедичної евакуації повітряними суднами Державної служби з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2026 р. № 1391 “Деякі питання проведення аеромедичної евакуації”.”.
4. У постанові Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 р. № 1808 “Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2026 році” (Офіційний вісник України, 2026 р., № 9, ст. 739):
1) підпункт 6 пункту 4 постанови викласти в такій редакції:
“6) подавати Національній службі здоров’я щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним, інформацію про кількість бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги державного закладу “Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України”, які здійснюють прицільну медичну евакуацію та/або аеромедичну евакуацію пацієнтів та/або транспортування органів для трансплантації та бригад вилучення анатомічних матеріалів людини повітряними суднами Державної служби з надзвичайних ситуацій відповідно до законодавства (не більше 20), про кількість здійснених кожною з таких бригад прицільних медичних евакуацій та кількість виконаних кожною з таких бригад завдань з аеромедичної евакуації пацієнтів та/або транспортування органів для трансплантації та бригад вилучення анатомічних матеріалів людини повітряними суднами Державної служби з надзвичайних ситуацій.”;
2) у Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2026 році, затвердженому зазначеною постановою:
абзаци п’ятий — дев’ятий пункту 30 замінити абзацами такого змісту:
“Тариф на медичні послуги з прицільної медичної евакуації та/або аеромедичної евакуації пацієнтів та/або транспортування органів для трансплантації та бригад вилучення анатомічних матеріалів людини повітряними суднами ДСНС, які надаються бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги державного закладу “Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України”, що передбачені специфікаціями, визначається як глобальна ставка на місяць на одну бригаду та становить 500000 гривень.
Для визначення фактичної вартості таких медичних послуг за здійснення прицільної медичної евакуації до глобальної ставки застосовується коригувальний коефіцієнт прицільної медичної евакуації, який становить:
1 — у разі здійснення 15 та більше прицільних медичних евакуацій;
0,9 — у разі здійснення від 10 до 14 прицільних медичних евакуацій;
0,7 — у разі здійснення від п’яти до дев’яти прицільних медичних евакуацій;
0 — у разі здійснення чотирьох та менше прицільних медичних евакуацій.
Для визначення фактичної вартості таких медичних послуг за виконання завдань з аеромедичної евакуації пацієнтів та/або транспортування органів для трансплантації та бригад вилучення анатомічних матеріалів людини повітряними суднами ДСНС до глобальної ставки застосовується коригувальний коефіцієнт аеромедичної евакуації, який становить:
1 — у разі виконання бригадою двох та більше завдань з аеромедичної евакуації пацієнтів та/або транспортування органів для трансплантації та бригад вилучення анатомічних матеріалів людини повітряними суднами ДСНС;
0,5 — у разі виконання бригадою одного завдання з аеромедичної евакуації пацієнта та/або транспортування органів для трансплантації та бригад вилучення анатомічних матеріалів людини повітряним судном ДСНС;
0 — у разі невиконання бригадою у звітному місяці завдань з аеромедичної евакуації пацієнтів та/або транспортування органів та бригад вилучення анатомічних матеріалів людини для трансплантації повітряними суднами ДСНС.
Сумарний коригувальний коефіцієнт визначається як сума коригувального коефіцієнта прицільної медичної евакуації та коригувального коефіцієнта аеромедичної евакуації, але не може перевищувати 1.”;
абзац четвертий пункту 32 викласти в такій редакції:
“Запланована вартість медичних послуг, які надаються бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги державного закладу “Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України”, з прицільної медичної евакуації та/або аеромедичної евакуації пацієнтів та/або транспортування органів для трансплантації та бригад вилучення анатомічних матеріалів людини повітряними суднами ДСНС за кожним договором розраховується як добуток глобальної ставки на місяць на одну бригаду, кількості таких бригад, які планується залучити до надання зазначених медичних послуг (але не більше 20), та кількості місяців протягом строку дії договору.”;
абзац третій пункту 33 викласти в такій редакції:
“Фактична вартість медичних послуг, які надаються бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги державного закладу “Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України”, з прицільної медичної евакуації та/або аеромедичної евакуації пацієнтів та/або транспортування органів для трансплантації та бригад вилучення анатомічних матеріалів людини повітряними суднами ДСНС за місяць за кожним договором розраховується як сума добутків глобальної ставки на місяць на одну бригаду та сумарного коригувального коефіцієнта, визначеного відповідно до пункту 30 цього Порядку, окремо за кожною бригадою. Фактична вартість таких медичних послуг на одну бригаду за місяць не може перевищувати 500000 гривень.”.
Законодавство України · текст збережено 13.11.2026
Відкрити першоджерело →Норма, якої стосується
Дослівний текст статті, чинна редакція.
14.1. У цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: 14.1.1. аваль - вексельне поручительство, згідно з яким банк бере на себе відповідальність перед векселедержателем за виконання векселедавцем оплати податкового векселя, яке оформляється шляхом проставляння гарантійного напису банку на кожному примірнику податкового векселя; 14.1.1 - 1 . адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об’єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом; {Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.1 - 1 згідно із Законом № 404-VII від 04.07.2013 } 14.1.1 - 2 . актив з права користування - визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди; {Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.1 - 2 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 } {Підпункт 14.1.2 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 } 14.1.3. амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації); 14.1.4. акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції); {Підпункт 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5519-VI від 06.12.2012 , № 71-VIII від 28.12.2014 } 14.1.5. алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД , а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД ; {Підпункт 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1621-VII від 31.07.2014 , № 71-VIII від 28.12.2014 , № 2245-VIII від 07.12.2017 } 14.1.6. акцизний склад - це: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального. Не є акцизним складом: а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії; б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам. Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу; {Підпункт 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019 } в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам; г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої; {Абзац дев’ятий підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019 } ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару; {Підпункт 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019 } {Підпункт 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 71-VIII від 28.12.2014 , № 5503-VI від 20.11.2012 ; в редакції Законів № 909-VIII від 24.12.2015 , № 2628-VIII від 23.11.2018 } 14.1.6 - 1 . акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України. Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для: а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України); б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України; в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу. Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі. {Підпункт 14.1.6 - 1 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019 } Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які переходить від одного суб’єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним. {Підпункт 14.1.6 - 1 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019 } Не є акцизним складом пересувним: {Абзац восьмий підпункту 14.1.6 - 1 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 391-IX від 18.12.2019 } транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки; {Абзац підпункту 14.1.6 - 1 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 391-IX від 18.12.2019 } паливний бак транспортного засобу; {Абзац підпункту 14.1.6 - 1 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 391-IX від 18.12.2019 } {Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.6 - 1 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 } 14.1.7. оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку; 14.1.8. аукціон (публічні торги) - публічний спосіб продажу активів з метою отримання максимальної виручки від продажу активів у визначений час і в установленому місці; 14.1.9. залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу III - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III цього Кодексу; {Підпункт 14.1.9 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 } 14.1.10. бартерна (товарообмінна) операція - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору; 14.1.10 - 1 . Багатостороння угода CRS - багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (MCAA CRS), укладена відповідно до статті 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах; {Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.10 - 1 згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023 } 14.1.10 - 2 . Багатостороння угода CbC (для цілей статті 39 цього Кодексу) - багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports), укладена відповідно до статті 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах; {Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.10 - 2 згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023 } 14.1.10 - 3 . Угода QCAA (для цілей статті 39 цього Кодексу) - угода, укладена між компетентними органами України та іноземної юрисдикції, які є сторонами чинного міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, яка передбачає автоматичний обмін звітами у розрізі країн міжнародної групи компаній між Україною і такою іноземною юрисдикцією (Qualifying Competent Authority Agreement), у тому числі Багатостороння угода CbC; {Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.10 - 3 згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023 } 14.1.10 - 4 . Багатостороння угода DPI – багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Information on Income Derived Through Digital Platforms (DPI MCAA), укладена відповідно до статті 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах; інша кваліфікована угода компетентних органів – міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, який набрав чинності для компетентних органів України та іноземної юрисдикції і передбачає автоматичний обмін інформацією, еквівалентною інформації, визначеній пунктом 358.5 статті 358 цього Кодексу. Положення цього Кодексу, що містять посилання на Багатосторонню угоду DPI, застосовуються також до інших кваліфікованих угод компетентних органів. {Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.10 - 4 згідно із Законом № 4903-IX від 09.06.2026 } 14.1.11. безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; {Підпункт "г" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 2245-VIII від 07.12.2017 } ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); {Підпункт "ґ" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 655-VIII від 17.07.2015 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016 ; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 } д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією; е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; {Підпункт "є" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 655-VIII від 17.07.2015 } ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією; {Підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 доповнено підпунктом "з" згідно із Законом № 655-VIII від 17.07.2015 } и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із статтею 36 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником - фізичною особою основного зобов’язання є недійсними; {Підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 доповнено підпунктом "и" згідно із Законом № 1383-IX від 13.04.2021 } і) заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пунктами 12 і 16 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування". {Підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 доповнено підпунктом "і" згідно із Законом № 2823-IX від 01.12.2022 } До безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб: {Підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 } пов’язаних з таким кредитором; {Підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016 } які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах; {Підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016 } які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки"; {Підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016 } {Підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011 , № 657-VII від 24.10.2013 ; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 } 14.1.12. базова ставка фрахту - сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування; 14.1.13. безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею; 14.1.14. біоетанол - спирт етиловий зневоджений, який виготовлений з біомаси або із спирту етилового-сирцю для використання як біопаливо або біокомпонент та належить до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД ; {Підпункт 14.1.14 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 } 14.1.15. будівлі - земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності; 14.1.16. виробнича дотація з бюджету - фінансова допомога з боку держави, що надається суб'єкту господарювання на безповоротній основі з метою зміцнення його фінансово-економічного становища та/або для забезпечення виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг; 14.1.17. бюджетна установа - у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі України ; 14.1.18. бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; {Підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 } {Підпункт 14.1.19 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 } {Підпункт 14.1.20 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 } {Підпункт 14.1.21 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 } 14.1.21 - 1 . Ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України ; {Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.21 - 1 . згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012 } 14.1.22. векселедавець для цілей розділу VI цього Кодексу - суб'єкт господарювання - виробник, який одержує: з акцизного складу спирт етиловий для виробництва алкогольних напоїв, визначених статтею 225 , а також для виробництва окремих видів продукції, визначених пунктом 229.1 статті 229 розділу VI цього Кодексу; з нафтопереробного підприємства або ввози
чинна з 2010-12-02Повний текст статті →