Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань оприлюднення пруденційної інформації банками України та банківськими групами
Постанова НБУ № 113 від 24.09.2026
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
24 вересня 2026 року № 113
Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань оприлюднення пруденційної інформації банками України та банківськими групами
Відповідно до статей 7, 15, 55, 56 Закону України “Про Національний банк України”, статей 9, 66, 67, 69 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, з урахуванням положень Директиви Європейського Парламенту і Ради 2013/36/ЄС від 26 червня 2013 року про доступ до діяльності кредитних установ і пруденційний нагляд за кредитними установами, про внесення змін до Директиви 2002/87/ЄС та про скасування директив 2006/48/ЄС і 2006/49/ЄС, Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 від 26 червня 2013 року про пруденційні вимоги для кредитних установ та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012, з метою вдосконалення порядку оприлюднення пруденційної інформації банками та банківськими групами Правління Національного банку України постановляє:
1. Унести до постанови Правління Національного банку України від 30 грудня 2025 року № 165 “Про затвердження Положення про порядок оприлюднення пруденційної інформації банками України та банківськими групами” такі зміни:
1) у пункті 2:
у підпункті 1 цифри та слова “30 вересня 2026 року” замінити цифрами та словами “30 червня 2027 року”;
у підпункті 2 цифри та слово “2027 року” замінити цифрами та словом “2028 року”;
2) у пункті 3:
у підпункті 1 цифри та слово “2027 року” замінити цифрами та словом “2028 року”;
у підпункті 2 цифри та слово “2028 року” замінити цифрами та словом “2029 року”.
2. Затвердити Зміни до Положення про порядок оприлюднення пруденційної інформації банками України та банківськими групами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 2025 року № 165 (зі змінами), що додаються.
3. Департаменту методології регулювання діяльності банків (Оксана Присяженко) після офіційного опублікування довести до відома банків України інформацію про прийняття цієї постанови.
4. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.
Голова
Андрій ПИШНИЙ
Інд. 22
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
24 вересня 2026 року № 113
Зміни до Положення про порядок оприлюднення пруденційної інформації банками України та банківськими групами
1. У розділі I:
1) пункт 3 доповнити двома новими підпунктами такого змісту:
“4) Директиві Європейського Парламенту і Ради 2013/36/ЄС від 26 червня 2013 року про доступ до діяльності кредитних установ і пруденційний нагляд за кредитними установами, про внесення змін до Директиви 2002/87/ЄС та про скасування директив 2006/48/ЄС і 2006/49/ЄС;
5) Імплементаційному Регламенті Комісії (ЄС) 2024/3172 від 29 листопада 2024 року про встановлення імплементаційних технічних стандартів для застосування Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 щодо публічного розкриття установами інформації, зазначеної у частині восьмій, розділах II та III цього Регламенту, та про визнання таким, що втратив чинність Імплементаційного Регламенту Комісії (ЄС) 2021/637.”;
2) розділ після пункту 4 доповнити двома новими пунктами 4-1 та 4-2 такого змісту:
“4-1. Відповідальна особа банківської групи забезпечує розкриття пруденційної інформації на консолідованій основі щодо кредитно-інвестиційної підгрупи банківської групи (далі – КІП), якщо до складу КІП, крім банку, входять учасники, звітність яких враховується під час складання субконсолідованої звітності КІП згідно з вимогами Положення про порядок регулювання діяльності банківських груп, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 20 червня 2012 року № 254, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 липня 2012 року за № 1178/21490 (зі змінами).
4-2. Банк, який є відповідальною особою банківської групи, має право об’єднувати окремі внутрішньобанківські / внутрішньогрупові документи, що регламентують порядок оприлюднення банком / відповідальною особою банківської групи пруденційної інформації, в один або кілька документів, не порушуючи вимог цього Положення щодо їх розроблення, затвердження, перегляду та інших вимог.”.
2. Підпункт 4 пункту 9 розділу ІІ викласти в такій редакції:
“4) співставності, який передбачає, що банк під час розкриття інформації застосовує шаблони для розкриття інформації про управління ризиками та про якість активів та забезпечення, про політику винагороди, визначені в додатках 2, 3, 4 до цього Положення, з метою надання можливості користувачам здійснювати порівняння показників діяльності банків, їх суттєвих ризиків, систем управління ризиками, профілів ризиків та політики винагороди банків;”.
3. У розділі III:
1) абзац перший підпункту 2 пункту 15 викласти в такій редакції:
“2) заповнені шаблони для розкриття інформації про управління ризиками та про якість активів та забезпечення, про політику винагороди згідно з вимогами додатків 2, 3, 4 до цього Положення, що визначають:”;
2) розділ після пункту 15 доповнити новим пунктом 15-1 такого змісту:
“15-1. Національний банк оприлюднює методики заповнення шаблонів для розкриття інформації кількісною інформацією шляхом їх розміщення на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку.
Національний банк розміщує на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку повідомлення про зміну методик заповнення даних шаблонів із зазначенням строку запровадження відповідних змін та надсилає це повідомлення банкам в окремому листі не пізніше ніж за 60 календарних днів до запровадження відповідних змін.”;
3) підпункт 1 пункту 16 доповнити словами та цифрою “, крім інформації, що розкривається згідно з додатком 4 до цього Положення, в якому кількісні грошові дані зазначаються в цілих одиницях валюти без округлення”.
4. У додатках до Положення:
1) додаток 1 доповнити новим розділом такого змісту:
“III. Перелік шаблонів для розкриття інформації про політику винагороди
Таблиця 3
№ з/п
Назва шаблону
Таблиця шаблону додатка 4 до Положення
Формат
Інформація
Періодичність розкриття інформації
системно важливі банки
інші банки
банківські групи
1
2
3
4
5
6
7
8
1
Інформація про політику винагороди
Таблиця 1
Довільний
Якісна
Річна
Річна
–
2
Інформація про винагороду, нараховану за звітний фінансовий рік
Таблиця 2
Фіксований
Кількісна
Річна
Річна
–
3
Інформація про спеціальні виплати особам, професійна діяльність яких має значний вплив на профіль ризику банку (визначений персонал)
Таблиця 3
Фіксований
Кількісна
Річна
Річна
–
4
Інформація про відстрочену винагороду
Таблиця 4
Фіксований
Кількісна
Річна
Річна
–
5
Інформація про винагороду, яка дорівнює або перевищує один мільйон євро в гривневому еквіваленті за звітний фінансовий рік
Таблиця 5
Фіксований
Кількісна
Річна
Річна
–
6
Інформація про осіб, професійна діяльність яких має значний вплив на профіль ризику банку (визначений персонал)
Таблиця 6
Фіксований
Кількісна
Річна
Річна
–
”;
2) у додатку 2:
пункт 6 пояснення до заповнення таблиці 5 розділу V після слова “звітності” доповнити цифрою, літерами та словами «7DX “Дані про збитки (втрати) від подій операційного ризику”»;
у розділі VI:
рядок 1 таблиці 6 після слів “доходів / витрат” доповнити словами “, ураховуючи доходи та витрати від лізингу (оренди),”;
пункт 10 пояснення до заповнення таблиці 6 після слова “звітності” доповнити цифрою, літерами та словами «7CX “Дані про мінімальний розмір операційного ризику”»;
пункт 13 пояснення до заповнення таблиці 8 розділу VIII після слова “звітності” доповнити цифрою, літерами та словами «7SX “Дані про мінімальний розмір ринкового ризику”»;
пункт 17 пояснення до заповнення таблиці 10 розділу X після слова “звітності” доповнити цифрою, літерами та словами «7FX “Дані про сценарії зміни процентних ставок та оцінку процентного ризику банківської книги”»;
3) у додатку 3:
у поясненні до заповнення таблиці 1 розділу I:
пункт 1 після слова “звітності” доповнити цифрою, літерами та словами «7HX “Дані про потенційно проблемні та непрацюючі активи”»;
у пункті 7:
підпункт 14 доповнити новим реченням такого змісту: “Загальна сума балансової вартості застави та гарантій визначається з урахуванням параметра F083 “Код значення коефіцієнта кредитної конверсії, рівня покриття боргу заставою, складової балансової вартості відповідно до Положення № 351” (далі – параметр F083);”;
підпункт 15 доповнити новим реченням такого змісту: “Загальна сума балансової вартості застави та гарантій визначається з урахуванням параметра F083.”;
пункт 9 пояснення до заповнення таблиці 2 розділу II після слова “звітності” доповнити цифрою, літерами та словами «7HX “Дані про потенційно проблемні та непрацюючі активи”»;
пункт 15 пояснення до заповнення таблиці 3 розділу III після слова “звітності” доповнити цифрою, літерами та словами «7KX “Дані про зміни обсягу непрацюючих активів”»;
пункт 21 пояснення до заповнення таблиці 4 розділу IV після слова “звітності” доповнити цифрами, літерами та словами «7JX “Дані про стягнуте майно” та 7KX “Дані про зміни обсягу непрацюючих активів”»;
у розділі V:
колонки 10–13 таблиці 5 замінити двома новими колонками 10, 11 такого змісту:
“
Застава та гарантії, отримані за реструктуризованими активами
за реструктуризованими активами (усього)
із них за непрацюючими активами
балансова вартість
балансова вартість
10
11
”;
у поясненні до заповнення таблиці 5:
пункт 30 після слова “звітності” доповнити цифрою, літерами та словами «7IX “Дані про реструктуризовані активи”»;
у пункті 37:
підпункт 7 доповнити новим реченням такого змісту: “Загальна сума балансової вартості застави та гарантій визначається з урахуванням параметра F083;”;
підпункт 8 доповнити новим реченням такого змісту: “Загальна сума балансової вартості застави та гарантій визначається з урахуванням параметра F083.”;
пункт 39 пояснення до заповнення таблиці 6 розділу VI після слова “звітності” доповнити цифрою, літерами та словами «7IX “Дані про реструктуризовані активи”»;
пункт 43 пояснення до заповнення таблиці 7 розділу VII після слова “звітності” доповнити цифрою, літерами та словами «7HX “Дані про потенційно проблемні та непрацюючі активи”»;
у поясненні до заповнення таблиці 8 розділу VIII:
у пункті 50:
перше речення після слова “звітності” доповнити цифрою, літерами та словами «7HX “Дані про потенційно проблемні та непрацюючі активи”»;
у другому реченні слова “при первісному визнанні” виключити;
у пункті 56 слово “резидентства” замінити словом “місцезнаходження”;
у першому реченні підпунктів 2 та 4 пункту 58 слова “при первісному визнанні” виключити;
у поясненні до заповнення таблиці 9 розділу IX:
пункт 59 після слова “звітності” доповнити цифрою, літерами та словами «7HX “Дані про потенційно проблемні та непрацюючі активи”»;
у пункті 65 літери, цифри та слова «К110 “Вид економічної діяльності [відповідно до національного класифікатора України ДК 009:2010 “Класифікація видів економічної діяльності”, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457 (зі змінами)]”» замінити літерою, цифрами та словами «К111 “Коди розділів видів економічної діяльності (узагальнені)”»;
у поясненні до заповнення таблиці 10 розділу X:
у пункті 68 слова “файлів статистичної звітності” замінити словами, цифрою та літерами «файла статистичної звітності 7HX “Дані про потенційно проблемні та непрацюючі активи”»;
підпункти 9, 11 пункту 76 доповнити новим реченням такого змісту: “Загальна сума балансової вартості застави та гарантій визначається з урахуванням параметра F083;”;
у поясненні до заповнення таблиці 11 розділу XI:
пункт 77 після слова “звітності” доповнити цифрою, літерами та словами «7JX “Дані про стягнуте майно”»;
пункт 78 викласти в такій редакції:
“78. Інформація щодо балансової вартості стягнутого майна зазначається станом на звітну дату, а щодо накопичених негативних змін первісної вартості стягнутого майна – за звітний період.”;
у поясненні до заповнення таблиці 12 розділу XII:
у пункті 83 слова “файлів статистичної звітності” замінити словами, цифрою та літерами «файла статистичної звітності “7JX “Дані про стягнуте майно”»;
пункт 84 викласти в такій редакції:
“84. Інформація щодо балансової вартості стягнутого майна зазначається станом на звітну дату, а щодо накопичених негативних змін первісної вартості стягнутого майна – за звітний період.”;
4) Положення доповнити новим додатком такого змісту:
“Додаток 4
до Положення про порядок
оприлюднення пруденційної
інформації банками України
та банківськими групами
(підпункт 4 пункту 9 розділу II)
Шаблони для розкриття інформації про політику винагороди
Законодавство України · текст збережено 06.10.2026
Відкрити першоджерело →Норма, якої стосується
Дослівний текст статті, чинна редакція.
Банківський нагляд на консолідованій основі - це нагляд, що здійснюється Національним банком України за банківською групою з метою забезпечення стабільності банківської системи та обмеження ризиків, на які наражається банк внаслідок участі в банківській групі, шляхом регулювання, моніторингу та контролю ризиків банківської групи у визначеному Національним банком України порядку. Національний банк України з метою здійснення нагляду на консолідованій основі має право визначати в межах банківської групи підгрупи, що складаються принаймні з двох учасників банківської групи, та здійснювати за ними нагляд на субконсолідованій основі. Критерії визначення таких підгруп встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Банківська група, підгрупи банківської групи, учасники банківської групи зобов’язані дотримуватися вимог, встановлених Національним банком України відповідно до цього Закону. Національний банк України має право визначати умови, за яких на учасника банківської групи не поширюються вимоги, встановлені Національним банком України відповідно до цього Закону, у тому числі щодо врахування звітності учасників банківської групи під час складання консолідованої/субконсолідованої звітності, розрахунку нормативів банківської групи/підгрупи банківської групи, враховуючи, зокрема, розмір активів учасників банківської групи, співвідношення їхніх активів до консолідованих активів банківської групи, характер їхньої діяльності та взаємовідносин з іншими учасниками банківської групи. Національний банк України має право встановлювати вимоги до банківської групи та/або підгруп банківської групи на консолідованій та субконсолідованій основі щодо: 1) організації ефективної системи корпоративного управління; 2) організації комплексної, адекватної та ефективної системи внутрішнього контролю, що включає систему управління ризиками та внутрішній аудит; 3) наявності облікових процедур, інформаційних систем, необхідних для забезпечення виконання вимог на консолідованій основі; 4) складання та порядку подання консолідованої та субконсолідованої звітності; 5) достатності капіталу: мінімальні вимоги щодо достатності основного капіталу 1 рівня, капіталу 1 рівня, регулятивного капіталу; підвищені вимоги щодо достатності основного капіталу 1 рівня, капіталу 1 рівня, регулятивного капіталу згідно з частиною двадцять п’ятою цієї статті; вимоги щодо комбінованого буфера капіталу; вимоги щодо достатності внутрішнього капіталу; 6) достатності ліквідності: мінімальні значення нормативів ліквідності; підвищені значення нормативів ліквідності згідно з частиною двадцять п’ятою цієї статті; вимоги щодо достатності внутрішньої ліквідності; 7) пруденційних нормативів кредитного ризику, інвестування; {Пункт 7 частини шостої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3994-IX від 08.10.2024 } 8) лімітів та обмежень стосовно певних видів діяльності, у тому числі щодо діяльності на території інших держав; 9) порядку подання необхідної звітності та інформації; 10) розроблення планів підтримання достатності капіталу та достатності ліквідності, безперервної діяльності, фінансування у кризових ситуаціях, відновлення діяльності. Національний банк України визначає для банківської групи та/або підгруп банківської групи: 1) порядок розрахунку основного капіталу 1 рівня, капіталу 1 рівня, регулятивного капіталу та їх достатності; 2) вимоги щодо оцінки достатності внутрішнього капіталу та внутрішньої ліквідності; 3) вимоги щодо формування та порядку розрахунку буферів капіталу/комбінованого буфера капіталу, значення буферів капіталу. Національний банк України має право встановлювати для банківської групи та/або підгруп банківської групи коефіцієнт левериджу, визначати його значення та порядок розрахунку . Національний банк України визначає порядок, строки та умови погодження або надання дозволу на включення окремих складових основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня до капіталу банківської групи, а також визначає перелік інформації та документів, які необхідно подати для отримання такого погодження або надання дозволу. {Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Відповідальна особа банківської групи має право включати до капіталу банківської групи та/або підгруп банківської групи визначені Національним банком України окремі складові основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня, за умови відсутності відмови або отримання дозволу Національного банку України. {Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Контролер банківської групи протягом 30 календарних днів з дати створення банківської групи зобов’язаний забезпечити подання відповідальною особою банківської групи до Національного банку України повідомлення про створення банківської групи, документів та інформації згідно з переліком та у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України. Національний банк України за результатами розгляду таких документів приймає у визначеному ним порядку рішення про визнання банківської групи або про відмову у визнанні банківської групи протягом трьох місяців з дня отримання повідомлення про створення банківської групи. {Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Датою створення банківської групи є дата, з якої група юридичних осіб відповідає визначенню терміна "банківська група", наведеному у цьому Законі. {Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Юридична або фізична особа, яка має намір стати контролером банківської групи, через визначену нею уповноважену особу зобов’язана повідомити про це Національний банк України та надати Національному банку України відомості про таку банківську групу, у тому числі структуру власності банківської групи та види діяльності її учасників, у порядку, встановленому Національним банком України. У разі виявлення банківської групи, яка не ідентифікована контролером банківської групи або ідентифікована ним не в повному складі, Національний банк України у визначені ним строки та порядку ідентифікує таку банківську групу та приймає рішення про визнання банківської групи або про визнання зміни структури власності банківської групи. {Частина чотирнадцята статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Національний банк України має право вимагати від контролера банку, банківської групи, учасників банківської групи, інших юридичних та фізичних осіб подання інформації та копій документів, необхідних для ідентифікації банківської групи. Контролер банку, банківської групи, учасники банківської групи, інші юридичні та фізичні особи зобов’язані надати Національному банку України на його письмову вимогу та в установлений ним строк відповідну інформацію та копії документів. Небанківські фінансові установи, які є учасниками банківської групи, підлягають нагляду з боку Національного банку України в межах нагляду на консолідованій та субконсолідованій основі відповідно до цього Закону. Керівник банківської холдингової компанії, його заступники, члени виконавчого органу, члени наглядової ради, головний бухгалтер повинні відповідати вимогам до керівників банків, установленим цим Законом. Банківська група зобов’язана визначити серед учасників банківської групи відповідальну особу банківської групи - банк, спроможний забезпечити виконання вимог, установлених Національним банком України до банківської групи, та погодити її з Національним банком України. У банківській групі, до складу якої входить материнський банк, відповідальною особою є цей материнський банк. Погодження Національним банком України відповідальної особи банківської групи здійснюється протягом одного місяця, а під час визнання банківської групи - протягом трьох місяців з дня отримання заяви про погодження відповідальної особи банківської групи, у порядку, визначеному Національним банком України. До такої заяви додаються документи, визначені нормативно-правовим актом Національного банку України. {Частина дев'ятнадцята статті 9 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 } До погодження Національним банком України відповідальної особи банківської групи або в разі, якщо за висновком Національного банку України відповідальна особа, визначена банківською групою, не спроможна забезпечити виконання функцій відповідальної особи, відповідальною особою є банк - учасник банківської групи з найбільшим значенням активів за останній звітний період (квартал). Учасник банківської групи не пізніше 10 робочих днів після зміни своєї структури власності та/або видів діяльності зобов’язаний повідомити про це відповідальну особу банківської групи. Відповідальна особа банківської групи зобов’язана повідомити Національний банк України про зміну структури власності банківської групи та/або видів діяльності її учасників, про припинення існування банківської групи та надати відомості, передбачені нормативно-правовим актом Національного банку України, не пізніше 30 календарних днів з дня настання таких змін. {Частина двадцять друга статті 9 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 } Національний банк України приймає рішення про визнання зміни структури власності банківської групи або про відмову у визнанні зміни структури власності, про припинення визнання банківської групи або про відмову у припиненні визнання банківської групи на підставі відповідної заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить 45 робочих днів з дня подання заяви. {Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Національний банк України має право продовжити строк прийняття рішень, передбачених цією статтею, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття таких рішень. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє відповідальну особу банківської групи не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією статтею. {Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Національний банк України має право вимагати від відповідальної особи банківської групи інформацію щодо учасників банківської групи, необхідну для здійснення банківського нагляду на консолідованій основі. Відповідальна особа банківської групи зобов’язана надавати Національному банку України на його вимогу та в установлений ним строк відповідну інформацію. Відповідальна особа банківської групи зобов’язана забезпечити дотримання банківською групою та підгрупами банківської групи вимог, установлених Національним банком України відповідно до цього Закону. Відповідальна особа банківської групи складає консолідовану/ субконсолідовану звітність на основі звітності учасників банківської групи/підгруп банківської групи у порядку, визначеному Національним банком України. Учасники банківської групи зобов’язані подавати відповідальній особі банківської групи звіти, інформацію та документи, необхідні для підготовки консолідованих звітів, та забезпечувати виконання вимог щодо нагляду на консолідованій основі. Загальна сума прямої та/або опосередкованої участі учасників банківської групи у статутному капіталі юридичної особи, що не є фінансовою установою, не повинна перевищувати 15 відсотків регулятивного капіталу банківської групи. Загальна сума прямої та/або опосередкованої участі учасників банківської групи у статутному капіталі всіх юридичних осіб, які не є фінансовими установами, не повинна перевищувати 60 відсотків регулятивного капіталу банківської групи. Національний банк України за результатами оцінки банківської групи, проведеної ним під час нагляду на консолідованій основі в порядку та спосіб, визначені Національним банком України, має право: 1) встановлювати підвищені вимоги щодо достатності капіталу та підвищені значення пруденційних нормативів; {Пункт 1 частини статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3994-IX від 08.10.2024 } 2) вимагати від відповідальної особи банківської групи, її керівників, контролера банківської групи вжиття заходів, спрямованих на усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України, підтримання на достатньому рівні капіталу та ліквідності для покриття усіх суттєвих ризиків банківської групи та/або підгруп банківської групи, поліпшення якості корпоративного управління, системи внутрішнього контролю, у тому числі системи управління ризиками. Національний банк України здійснює контроль за операціями між учасниками банківської групи, а також за операціями між учасниками банківської групи та пов’язаними з ними особами. Відповідальна особа банківської групи зобов’язана забезпечити проведення щорічної аудиторської перевірки річної консолідованої фінансової звітності банківської групи аудиторською фірмою та подати результати такої перевірки до Національного банку України в установленому ним порядку. Вимоги щодо проведення щорічної аудиторської перевірки учасниками банківської групи визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України. Національний банк України має право вимагати від відповідальної особи банківської групи розширення предмета аудиторської перевірки в порядку та обсягах, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України. Відповідальна особа банківської групи має право укладати договори на проведення щорічної аудиторської перевірки річної консолідованої фінансової звітності банківської групи з однією аудиторською фірмою не більше ніж сім років поспіль. Аудиторська фірма (аудитор), що здійснює аудиторську перевірку річної фінансової звітності учасника банківської групи, річної консолідованої фінансової звітності банківської групи та/або надає інші аудиторські послуги, зобов’язана (зобов’язаний) письмово повідомити Національний банк України про виявлені під час проведення аудиторської перевірки та/або надання інших аудиторських послуг порушення банківського законодавства, а також про будь-які події чи факти, що можуть становити суттєву загрозу безпеці та надійності учасника банківської групи або всієї банківської групи, про сумніви щодо їх можливості продовжувати діяльність на безперервній основі не пізніше наступного дня після їх виявлення. Аудиторська фірма (аудитор) на вимогу Національного банку України зобов’язана (зобов’язаний) надати Національному банку України робочі документи з питань аудиту річної фінансової звітності учасника банківської групи, річної консолідованої фінансової звітності банківської групи. {Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2522-VI від 09.09.2010 , № 3024-VI від 15.02.2011 ; в редакції Закону № 3394-VI від 19.05.2011 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1587-VII від 04.07.2014 ; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } {Статтю 10 виключено на підставі Закону № 3394-VI від 19.05.2011 } {Статтю 11 виключено на підставі Закону № 3394-VI від 19.05.2011 } {Статтю 12 виключено на підставі Закону № 3394-VI від 19.05.2011 }
чинна з 2000-12-07Повний текст статті →
Державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах: I. Адміністративне регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банку (банків); {Абзац четвертий статті 66 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків. II. Індикативне регулювання: 1) встановлення обов'язкових пруденційних нормативів; 2) визначення норм обов'язкових резервів для банків; 3) встановлення вимог до визначення (розрахунку) банками розміру ризиків, притаманних їхній діяльності; {Абзац одинадцятий статті 66 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } 4) визначення процентної політики; 5) рефінансування банків; 6) кореспондентських відносин; 7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції; 8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку; 9) імпорту та експорту капіталу.
чинна з 2000-12-07Повний текст статті →
Метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків, ключових учасників у структурі власності банків, банківські групи, учасників банківських груп на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог цього Закону. {Частина друга статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3024-VI від 15.02.2011 , № 3394-VI від 19.05.2011 ; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } При здійсненні банківського нагляду та нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення Національний банк України має право застосовувати професійне судження. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 } Професійне судження формується Національним банком України з урахуванням таких принципів: рівноцінності сутності та форми (оцінка правочинів, операцій, обставин та подій з точки зору їх суті та форми); співмірності (пропорційності) (урахування обставин та умов конкретної ситуації, щодо якої формується професійне судження та приймається відповідне рішення (зокрема, розмір банку, складність, обсяг, види, характер здійснюваних ним операцій, організаційна структура банку, профіль ризику банку, особливості діяльності банку як системно важливого (за наявності такого статусу), діяльність банківської групи, до складу якої входить банк, фінансовий стан банку та власників істотної участі в ньому); обґрунтованого сумніву (здійснення додаткової/поглибленої перевірки/аналізу правочинів, операцій, обставин та/або подій, щодо яких формується професійне судження та приймається відповідне рішення, за наявності обґрунтованого сумніву щодо них); комплексного аналізу (дослідження всіх обставин та умов конкретної ситуації при формуванні професійного судження та прийнятті відповідного рішення). {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 } Професійне судження може застосовуватися Національним банком України під час будь-якої оцінки осіб, правочинів, операцій, обставин, подій (як за якісними, так і за кількісними показниками), що здійснюється Національним банком України в межах виконання покладених на нього наглядових функцій (зокрема, оцінки фінансового стану банку, ризиків, притаманних його діяльності, життєздатності бізнес-моделі банку, адекватності капіталу та ліквідності банку ризикам, на які наражається або може наражатися банк, якості корпоративного управління в банку, ефективності систем управління ризиками та внутрішнього контролю, у тому числі у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, впливу ризиків і стрес-факторів на ефективне, надійне та розсудливе управління банком, фінансову стабільність і захист інтересів вкладників та інших кредиторів банку). {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 } Документи, у яких викладене професійне судження, мають бути підписані/затверджені/погоджені/схвалені Головою Національного банку України або уповноваженим(и) на такі дії службовцем(ями) Національного банку України. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 } Рішення Правління Національного банку України та Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури, прийняті із застосуванням професійного судження, можуть бути оскаржені в судовому порядку. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3156-IX від 10.06.2023 } Документ, у якому викладене професійне судження, крім рішень Правління Національного банку України та Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури, може бути переглянутий у встановленому Національним банком України порядку Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури за зверненням особи, якої він стосується. Особа має право клопотати про перегляд відповідного документа протягом 15 робочих днів з дня його отримання. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3156-IX від 10.06.2023 } Національний банк України у визначеному ним порядку має право визначати величину ризиків у діяльності банку. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 } Національний банк України за результатами оцінки банку, проведеної ним під час банківського нагляду в порядку та спосіб, визначені Національним банком України, з урахуванням оцінки фінансового стану та бізнес-моделі банку, ризиків, притаманних його діяльності, якості корпоративного управління, системи внутрішнього контролю, у тому числі системи управління ризиками, має право: 1) встановлювати для банку підвищені значення пруденційних нормативів; 2) вимагати від банку, його керівників, власників істотної участі вжиття заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану банку, підтримання на достатньому рівні капіталу та ліквідності для покриття всіх суттєвих ризиків його діяльності, підвищення якості корпоративного управління, системи внутрішнього контролю, у тому числі системи управління ризиками; 3) вимагати перегляду політики винагород в банку. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 } Банк зобов’язаний подати план заходів щодо виконання вимог Національного банку України, який має відповідати вимогам Національного банку України, та забезпечити його виконання у визначені строки. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 } У разі погіршення фінансового стану банку, що становить загрозу для його вкладників та інших кредиторів, Національний банк України має право встановити обмеження щодо діяльності такого банку. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 } Національний банк України для цілей банківського нагляду має право отримувати від державних органів, у тому числі від державних органів іноземних держав, та інших осіб інформацію, у тому числі конфіденційну, щодо фінансового/майнового стану засновника (засновників) банку, ключових учасників у структурі власності банку та осіб, які набувають або збільшують істотну участь у банку осіб, що є власниками інструментів з умовами конверсії, та осіб, що прямо та/або опосередковано володіють істотною участю в цих особах, їхньої ділової репутації, джерел походження коштів, що використовуються для формування статутного капіталу банку, складових основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня та/або для набуття або збільшення істотної участі у банку, а також іншу інформацію, яка є необхідною для виконання Національним банком України функцій державного регулювання та нагляду. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011 ; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 } Державні органи та інші особи зобов'язані протягом 20 днів з дня отримання запиту Національного банку України надати йому відповідну інформацію. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011 } При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників, відповідальних осіб банківських груп, учасників банківських груп усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності. {Частина статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3394-VI від 19.05.2011 , № 4452-VI від 23.02.2012 ; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } {Частину шістнадцяту статті 67 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } {Частину сімнадцяту статті 67 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } {Частину вісімнадцяту статті 67 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право користуватися послугами інших, у тому числі іноземних юридичних та фізичних осіб, установ, за окремими угодами. {Частина дев'ятнадцята статті 67 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } У разі відкликання у банку банківської ліцензії Національний банк України повідомляє про це відповідні органи банківського нагляду інших держав, в яких банк мав філії або кореспондентські та інші рахунки. {Частина статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011 } Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду. {Частина статті 67 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 } Національний банк України у межах безвиїзного нагляду має право: 1) письмово вимагати від банку копії документів, а також письмові пояснення з питань його діяльності; 2) уповноважувати службовця (службовців) Національного банку України на здійснення нагляду за діяльністю банку, про що повідомляє банк протягом двох робочих днів з дня визначення такого уповноваженого службовця (службовців). {Частина статті 67 в редакції Законів № 3024-VI від 15.02.2011 , № 1587-IX від 30.06.2021 } У межах здійснення нагляду за діяльністю банків днем початку адміністративного провадження за ініціативою Національного банку України є день складення ним документа, в якому зафіксовані обставини, що можуть бути підставою для прийняття Національним банком України індивідуального акта щодо банку або іншої особи, яка охоплюється наглядовою діяльністю Національного банку України. Документи, в яких фіксуватимуться такі обставини, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Банк зобов'язаний надавати на письмову вимогу Національного банку України відповідну інформацію та копії документів. {Частина статті 67 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 } Уповноважений службовець Національного банку України має право: 1) вільного доступу у робочий час до всіх приміщень банку; 2) вільного доступу до інформації банку щодо його діяльності і щодо проведення ним будь-яких операцій, а також до всіх документів банку, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, у паперовій та в електронній формах; 3) вільного доступу до систем автоматизації банківських операцій; 4) виготовляти та вилучати (виносити за межі банку) копії документів, у тому числі копії документів, що свідчать про порушення законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України; 5) бути присутнім на загальних зборах учасників банку, засіданнях ради банку, правління банку та комітетів банку. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 } Керівники банку зобов’язані забезпечити уповноваженому службовцю Національного банку України вільний доступ у робочий час до всіх приміщень банку, доступ у режимі перегляду до всіх інформаційних систем банку та консультаційну підтримку з питань функціонування таких систем, а також забезпечити надання інформації, документів та письмових пояснень з питань діяльності банку, у тому числі щодо проведення банком будь-яких операцій. Банк зобов’язаний завчасно (не пізніше ніж за один робочий день) інформувати уповноваженого службовця Національного банку України про проведення загальних зборів учасників банку, засідань ради банку, правління банку та комітетів банку, обов’язкове утворення яких передбачено цим Законом, з наданням інформації про питання, які плануються до розгляду, та створити умови для його участі у таких зборах/засіданнях. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 } {Частину статті 67 виключено на підставі Закону № 590-IX від 13.05.2020 } При здійсненні нагляду за установами, що ведуть банківську діяльність в інших державах, Національний банк України співпрацює з відповідними органами цих держав. {Абзац перший частини статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 } {Абзац другий частини статті 67 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } {Абзац третій частини статті 67 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } Національний банк України під час здійснення нагляду співпрацює з іншими державними органами, які здійснюють регулювання ринків фінансових послуг в Україні, та з відповідними органами нагляду за фінансовими установами іноземних держав. Співпраця відбувається на підставі укладених договорів, меморандумів чи в інших формах. {Статтю 67 доповнено частиною згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011 }
чинна з 2000-12-07Повний текст статті →