← Зміни в законодавстві
Зміни в законодавствіЗаконодавство України

Про затвердження Порядку підготовки плану готовності до ризиків

Міненерго № 450 від 23.09.2026

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

23.09.2026 № 450

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

28 вересня 2026 року

за № 1297/46691

Про затвердження Порядку підготовки плану готовності до ризиків

Відповідно до частини третьої статті 16-1 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 8 Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 507, з метою імплементації Регламенту (ЄС) 2019/941 Європейського Парламенту і Ради від 05 червня 2019 року про готовність до ризиків у секторі електроенергетики та скасування Директиви 2005/89/ЄС,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок підготовки плану готовності до ризиків, що додається.

2. Директорату електроенергетичного комплексу та розвитку ринку електричної енергії забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника Міністра НЕКРАСОВА Артема.

Заступник Міністра

Валентина МОСКАЛЕНКО

ПОГОДЖЕНО:

Голова Національної комісії,

що здійснює державне регулювання

у сферах енергетики та комунальних послуг

Юрій ВЛАСЕНКО

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

енергетики України

23 вересня 2026 року № 450

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

28 вересня 2026 року

за № 1297/46691

Порядок

підготовки плану готовності до ризиків

I. Загальні положення

1. Цей Порядок запроваджує систему управління ризиками безпеки електропостачання Об’єднаної енергетичної системи України (далі — ОЕС України) з урахуванням систем управління ризиками суміжних країн Європейського Союзу як частини загальноєвропейської системи, а також змін, які відбулися й відбуваються в ОЕС України та в енергосистемах суміжних країн, зокрема: збільшення частки відновлюваних джерел енергії, децентралізації ресурсів, зростання міждержавної інтеграції електроенергетичних систем, посилення взаємозалежності енергосистем держав — членів Європейського Союзу та держав — сторін Енергетичного Співтовариства між собою.

Разом з відповідними нормами Закону України «Про ринок електричної енергії», цей Порядок спрямований на транспозицію Регламенту (ЄС) 2019/941 Європейського Парламенту і Ради від 05 червня 2019 року про готовність до ризиків у секторі електроенергетики та скасування Директиви 2005/89/ЄС (далі — Регламент).

2. Цей Порядок визначає:

1) вимоги до регіональних та національних сценаріїв криз в електроенергетиці;

2) процедуру затвердження та оприлюднення плану готовності до ризиків, повідомлення Секретаріату Енергетичного Співтовариства про затвердження плану готовності до ризиків;

3) вимоги до змісту плану готовності до ризиків та його типову форму;

4) вимоги щодо включення до плану готовності до ризиків національних, регіональних та двосторонніх заходів;

5) принципи захисту конфіденційної інформації, критерії визначення та/або перелік конфіденційної інформації, яка підлягає захисту під час підготовки, погодження та оприлюднення плану готовності до ризиків;

6) вимоги до звіту з оцінки за підсумками завершення кризи в електроенергетиці, зокрема вимоги до його змісту;

7) вимоги до проведення перевірки, передбаченої пунктом 10 частини другої статті 16-1 Закону України «Про ринок електричної енергії»;

8) інші питання.

3. Цей Порядок є обов’язковим для виконання учасниками ринку, яких він стосується, та поширюється на суб’єктів владних повноважень у межах їхньої компетенції.

II. Визначення термінів

У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

безпека постачання електричної енергії — спроможність енергосистеми забезпечувати потреби споживачів в електричній енергії з чітко визначеним рівнем ефективності відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії»;

Європейська мережа операторів системи передачі електричної енергії (далі — ENTSO-E) — міжнародна некомерційна асоціація для співпраці європейських операторів систем передачі (далі — ОСП);

компетентний орган — центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, у частині виконання ним завдань, пов’язаних із запобіганням та подоланням криз в електроенергетиці відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії»;

координаційна група з безпеки постачання — група, сформована відповідно до рішення Ради міністрів Енергетичного Співтовариства для координації заходів з безпеки постачання електричної енергії та природного газу в межах Енергетичного Співтовариства та надання консультативної допомоги з питань безпеки постачання органам Енергетичного Співтовариства;

кризовий координатор — уповноважена особа, група уповноважених осіб, або орган, якому доручено діяти як контактний пункт та координувати обмін інформацією під час кризи в електроенергетиці;

критерії безпеки постачання — показники, кількісні та якісні характеристики, що визначають граничні межі безпечного стану процесу постачання електричної енергії;

моніторинг безпеки постачання — система безперервних спостережень за роботою електроенергетичної галузі щодо забезпечення потреб споживачів в електричній енергії;

сценарій кризи в електроенергетиці — опис події, послідовності подій або сукупності подій, а також їхнього розвитку, що призведе або, як очікується, призведе до погіршення безпеки постачання електричної енергії, що вплине на все суспільство або його частину.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про ринок електричної енергії» (далі — Закон), Правилах ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24 червня 2019 року № 1168), Кодексі системи передачі, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 309, Кодексі систем розподілу, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 310.

III. Вимоги до регіональних та національних сценаріїв криз в електроенергетиці

1. Компетентний орган забезпечує в межах своєї компетенції оцінювання всіх ризиків порушення безпеки постачання електричної енергії. Для цього він співпрацює з ОСП, операторами систем розподілу (далі — ОСР), компетентними та регуляторними органами відповідних держав — членів Європейського Союзу та/або держав — сторін Енергетичного Співтовариства, ENTSO-E, регіональними координаційними центрами (через ОСП), та іншими учасниками ринку електричної енергії.

Оцінювання всіх ризиків порушення безпеки постачання електричної енергії здійснюється у такий спосіб:

під час підготовки плану готовності до ризиків — на основі визначених регіональних та національних сценаріїв (далі — сценарії) криз в електроенергетиці;

під час моніторингу достатності ресурсів в ОЕС України — відповідно до статті 19 Закону;

під час моніторингу безпеки постачання — відповідно до статті 20 Закону, зокрема щодо готовності суб’єктів ринку електричної енергії до роботи в періоди високих та низьких температур, льодоходу та повені, осінньо-зимовий, грозовий періоди, а також повноти й якості виконання завдань із забезпечення технічного стану та організації експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання суб’єктів ринку електричної енергії.

Під час оцінювання ризиків враховуються результати відповідних досліджень, оцінок достатності ресурсів, сезонних прогнозів та інших аналітичних матеріалів ENTSO-E і регіональних координаційних центрів, що стосуються безпеки постачання електричної енергії.

2. Національні сценарії криз в електроенергетиці не мають суперечити регіональним сценаріям криз в електроенергетиці, визначеним ENTSO-E, та повинні враховувати можливість настання, зокрема:

1) малоймовірних та надзвичайних природних небезпек;

2) випадкових небезпек, що виходять за межі критерію безпеки N-1, та виняткових непередбачуваних обставин;

3) побічних небезпек, включно з наслідками зловмисних атак чи дефіциту палива.

3. Компетентний орган може уповноважити ОСП співпрацювати з ENTSO-E у процесі визначення на основі методології, розробленої відповідно до статті 5 Регламенту, регіональних сценаріїв криз в електроенергетиці відповідного регіону (регіонів), до якого (яких) належать торгові зони України.

У такому випадку компетентний орган спільно з кризовим координатором забезпечує обмін необхідною інформацією з ОСП.

Протягом 30 календарних днів з дня отримання від ENTSO-E регіональних сценаріїв криз в електроенергетиці ОСП надає компетентному органу пропозиції щодо сценаріїв криз в електроенергетиці, що складаються з:

1) частини або всіх регіональних сценаріїв криз в електроенергетиці відповідного регіону (регіонів), до якого (яких) належать торгові зони України, які є найбільш імовірними для України або такими, які через свій потенційний вплив мають бути враховані під час оцінювання ризиків порушення безпеки постачання електричної енергії;

2) інших (національних) сценаріїв криз в електроенергетиці, які є найбільш імовірними для України або суттєвої частини ОЕС України чи такими, які через свій потенційний вплив мають бути враховані під час оцінювання ризиків порушення безпеки постачання електричної енергії.

4. З метою оцінювання всіх ризиків, пов’язаних з безпекою постачання електричної енергії, під час визначення національних сценаріїв криз в електроенергетиці компетентний орган із залученням кризового координатора проводить консультації щодо пропозицій щодо сценаріїв криз в електроенергетиці, наданих відповідно до пункту 3 цього розділу, з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі — Регулятор), ОСП, ОСР, виробниками електричної енергії, іншими учасниками ринку (за потреби). Під час консультацій враховуються характер та ступінь їх впливу на безпеку постачання електричної енергії, а також залежність їх діяльності від функціонування ОЕС України.

В умовах воєнного стану коло суб’єктів ринку електричної енергії, з якими проводяться консультації, може бути обмежене, але має в обов’язковому порядку включати кризового координатора, ОСП та Регулятора.

За результатами проведених консультацій, протягом чотирьох місяців з дня отримання від ENTSO-E регіональних сценаріїв криз в електроенергетиці, компетентний орган визначає сценарії криз в електроенергетиці. За ініціативою компетентного органу та наявності відповідних підстав національні сценарії криз в електроенергетиці можуть оновлюватись частіше.

5. Національні сценарії криз в електроенергетиці оновлюються щоразу після кожного оновлення регіональних сценаріїв криз в електроенергетиці.

Оновлення сценаріїв відбувається у порядку, передбаченому пунктами 3, 4 цього розділу.

IV. Процедури затвердження та оприлюднення плану готовності до ризиків, повідомлення Секретаріату Енергетичного Співтовариства

1. План готовності до ризиків розробляється на основі аналізу регіональних та національних сценаріїв криз в електроенергетиці з урахуванням консультацій з ОСП, виробниками електричної енергії, Регулятором, ОСР, організаціями, що представляють інтереси споживачів, та іншими учасниками ринку електричної енергії.

2. Компетентний орган подає проєкт плану готовності до ризиків до координаційної групи з безпеки постачання, компетентних органів держав — членів Європейського Союзу та держав — сторін Енергетичного Співтовариства, які входять до одного з Україною регіону функціонування енергетичних систем, а також до компетентних органів держав — членів Європейського Союзу та держав — сторін Енергетичного Співтовариства, які не входять до складу цього регіону, але енергетичні системи яких безпосередньо з’єднані з енергетичною системою України, з метою забезпечення узгодженості планів готовності до ризиків, проведення відповідних консультацій та отримання рекомендацій щодо проєктів планів.

3. План готовності до ризиків затверджується компетентним органом упродовж дев’яти місяців з дати подання проєкту плану до відповідних органів згідно з пунктом 2 цього розділу та з урахуванням результатів проведених консультацій і рекомендацій, отриманих протягом шести місяців з дня подання проєкту плану готовності до ризиків.

Під час першого затвердження плану готовності до ризиків строк для проведення консультацій та отримання рекомендацій складає 30 календарних днів.

4. Компетентний орган після затвердження плану готовності до ризиків невідкладно повідомляє про це Секретаріат Енергетичного Співтовариства із наданням тексту затвердженого плану.

5. Компетентний орган оприлюднює план готовності до ризиків на своєму офіційному вебсайті із забезпеченням конфіденційності інформації з обмеженим доступом, зокрема про заходи із запобігання або пом’якшення наслідків зловмисних атак, відповідно до розділу VІІ цього Порядку.

6. Компетентний орган з дня отримання висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства, наданого за результатами оцінки затвердженого плану готовності до ризиків, протягом трьох місяців доопрацьовує такий план з урахуванням рекомендацій Секретаріату Енергетичного Співтовариства (за наявності).

У разі неврахування рекомендацій компетентний орган повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства про причини їх неврахування. Секретаріат Енергетичного Співтовариства протягом чотирьох місяців переглядає свої рекомендації та за необхідності повторно повідомляє компетентний орган про необхідність внесення змін до плану готовності до ризиків з додатковим детальним обґрунтуванням.

З дня отримання від Секретаріату Енергетичного Співтовариства додаткового детального обґрунтування до рекомендацій щодо доопрацювання плану готовності до ризиків та в разі незгоди з ними компетентний орган протягом двох місяців надає Секретаріату Енергетичного Співтовариства обґрунтування своєї позиції.

7. План готовності до ризиків оновлюється не рідше ніж один раз на чотири роки з урахуванням оновлення регіональних сценаріїв криз в електроенергетиці.

За ініціативою компетентного органу та за наявності відповідних підстав план готовності до ризиків може оновлюватися частіше.

V. Вимоги до змісту плану готовності до ризиків

1. План готовності до ризиків готується українською та англійською мовами.

2. План готовності до ризиків повинен містити, зокрема:

1) критерії безпеки постачання із зазначенням їх граничних значень та/або умов застосування, зокрема кількісні показники (обсяг очікуваної недопоставленої електричної енергії (EENS) та тривалість втрати навантаження (LOLE)) і топологічні критерії (розділення ОЕС України на несинхронні частини (острови) та втрата здатності видачі потужності до окремих енерговузлів), за потреби диференційовані за рівнями;

2) стислий опис сценаріїв кризи в електроенергетиці, визначених на регіональному та національному рівнях відповідно до процедур, встановлених статтями 6 і 7 Регламенту, а також опис вихідних припущень та гіпотез, застосованих під час розроблення та моделювання зазначених сценаріїв;

3) визначення повноважень та обов’язків компетентного органу й відповідних уповноважених органів, а також перелік завдань у разі їх делегування іншим органам (за згодою);

4) опис процедур та заходів запобігання кризам в електроенергетиці, підготовки до них та їх пом’якшення, в тому числі національних процедур та заходів, необхідних для впровадження та забезпечення виконання регіональних та, у відповідних випадках, двосторонніх процедур та заходів;

5) визначення кризового координатора, із зазначенням його повноважень та обов’язків щодо забезпечення координації заходів із запобігання та ліквідації наслідків криз в електроенергетиці;

6) детальні процедури, яких слід дотримуватися під час кризи в електроенергетиці, зокрема відповідні механізми обміну інформацією, взаємодії з ENTSO-E, регіональними координаційними центрами, суміжними ОСП та компетентними органами суміжних держав;

7) опис консультацій із зацікавленими сторонами;

8) перевірку ефективності заходів плану готовності до ризиків;

9) визначення внеску ринкових заходів у подолання кризи в електроенергетиці, зокрема заходів з боку попиту та пропозиції;

10) визначення можливих неринкових заходів, що мають бути вжиті під час кризи в електроенергетиці, із зазначенням фактичних підстав, умов та процедур їхнього вжиття, опису їх відповідності вимогам частини шостої статті 16-1 Закону, та регіональним і двостороннім заходам; обмеження обсягу міжзональної пропускної спроможності для цілей її розподілу та обмеження щодо подання графіків допускаються лише відповідно до статті 38 Закону;

11) норми стосовно примусового обмеження / відключення електроенергії з визначенням обставин, за яких має відбуватися обмеження / відключення, категорії користувачів електроенергії, які мають право на особливий захист від відключень, обґрунтування необхідності такого захисту, а також визначення порядку дій ОСП та ОСР;

12) опис способів інформування громадськості про кризи в електроенергетиці;

13) інформацію про пов’язані та необхідні заплановані заходи щодо розвитку мереж, що допоможуть зменшити вплив визначених сценаріїв криз в електроенергетиці.

3. Типова форма плану готовності до ризиків наведена у додатку до цього Порядку.

VI. Вимоги щодо включення до плану готовності до ризиків національних, регіональних та двосторонніх заходів

1. План готовності до ризиків включає національні, регіональні та двосторонні заходи для запобігання кризам в електроенергетиці, підготовки до них та їх пом’якшення. Такі заходи мають бути чітко визначеними, прозорими, пропорційними та недискримінаційними.

Регіональні та двосторонні заходи повинні забезпечувати належне запобігання та управління кризами в електроенергетиці, які мають транскордонний вплив.

Національні заходи враховують погоджені регіональні та, у відповідних випадках, двосторонні заходи і не повинні становити загрозу операційній безпеці системи передачі та безпеці постачання електричної енергії держав — членів Європейського Союзу та/або держав — сторін Енергетичного Співтовариства.

2. Регіональні заходи, що включаються до плану готовності до ризиків, погоджуються ОСП та/або компетентним органом та операторами систем передачі та/або компетентними органами, та/або іншими юридичними особами держав — членів Європейського Союзу та/або держав — сторін Енергетичного Співтовариства, які входять до одного з Україною регіону функціонування енергетичних систем та мають технічні можливості для надання взаємної допомоги. Для цих цілей у межах відповідного регіону можуть бути створені підгрупи.

Під час підготовки регіональних заходів та їх погодження враховуються процедури координації та обміну інформацією, визначені ENTSO-E та відповідними регіональними координаційними центрами.

Двосторонні заходи, що включаються до плану готовності до ризиків, мають бути узгоджені ОСП та/або компетентним органом та операторами систем передачі та/або компетентними органами, та/або іншими юридичними особами держав — членів Європейського Союзу та/або держав — сторін Енергетичного Співтовариства, які не входять до складу того самого регіону функціонування енергетичних систем, але енергетичні системи яких безпосередньо з’єднані з енергетичною системою України.

Регіональні та двосторонні заходи, що включаються до плану готовності до ризиків, мають бути узгоджені між собою.

Регіональні та двосторонні заходи, що включаються до плану готовності до ризиків, передбачають, зокрема:

1) призначення кризового координатора (для відповідних регіональних або двосторонніх заходів);

2) механізми обміну інформацією та співпраці;

3) скоординовані заходи з надання допомоги для пом’якшення кризи в електроенергетиці, зокрема одночасної кризи в електроенергетиці;

4) процедури проведення перевірок (випробувань) планів готовності до ризиків щороку або кожні два роки;

5) механізми ініціювання неринкових заходів, які мають бути активовані з метою запобігання кризі в електроенергетиці або її пом’якшення.

Компетентний орган подає (щонайменше за вісім місяців до кінцевого терміну затвердження або оновлення плану готовності до ризиків) до координаційної групи з безпеки постачання звіт про укладення з компетентними органами та/або ОСП, та/або іншими юридичними особами держав — членів Європейського Союзу та/або держав — сторін Енергетичного Співтовариства угод щодо регіональних та/або двосторонніх заходів, які включаються до плану готовності до ризиків.

3. Компетентний орган із залученням ОСП проводить консультації з регіональним координаційним центром щодо регіональних та двосторонніх заходів, які мають бути включені до плану готовності до ризиків.

Неотримання відповіді від регіонального координаційного центру у визначений у запиті щодо отримання консультації строк стосовно розгляду питань плану готовності до ризиків не є перешкодою для затвердження зазначеного плану.

VII. Принципи захисту конфіденційної інформації, критерії визначення та/або перелік конфіденційної інформації, яка підлягає захисту під час підготовки, погодження та оприлюднення плану готовності до ризиків

1. Звіт про результати оцінювання ризиків порушення безпеки постачання електричної енергії є інформацією з обмеженим доступом та не підлягає розповсюдженню.

На запит Секретаріату Енергетичного Співтовариства та/або Європейської Комісії може бути наданий звіт про результати оцінювання ризиків щодо безпеки постачання електричної енергії в обсязі запитуваної інформації, а також із забезпеченням конфіденційності передачі такої інформації.

План готовності до ризиків повинен містити узагальнення результатів оцінювання ризиків порушення безпеки постачання електричної енергії, які є достатніми для розуміння потреби у національних, регіональних та двосторонніх заходах, їх очікуваного впливу та інших потреб, пов’язаних з виконанням вимог Закону.

2. План готовності до ризиків оприлюднюється на офіційному вебсайті компетентного органу, крім інформації з обмеженим доступом.

3. Компетентний орган, ОСП, уповноважені органи та учасники ринку електричної енергії забезпечують належний захист інформації з обмеженим доступом, отриманої в межах цього Порядку, відповідно до законів України.

VIII. Вимоги до звіту з оцінки за підсумками завершення кризи в електроенергетиці

1. Протягом 3 робочих днів з дня завершення кризи в електроенергетиці компетентний орган повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства та координаційну групу з безпеки постачання про її завершення.

2. Невідкладно, але не пізніше трьох місяців з дати завершення кризи в електроенергетиці та після консультацій з Регулятором компетентний орган подає звіт з оцінки за підсумками завершення кризи в електроенергетиці.

У разі якщо інформація, наведена у цьому звіті, буде визначена недостатньою, компетентний орган зобов’язаний надати додаткову інформацію Секретаріату Енергетичного Співтовариства та координаційній групі з безпеки постачання, для чого він отримує необхідну інформацію від ОСП, уповноважених органів, учасників ринку електричної енергії.

3. Звіт з оцінки за підсумками завершення кризи в електроенергетиці повинен містити, зокрема:

1) опис події (й), що спричинила (и) кризу в електроенергетиці;

2) опис всіх заходів для запобігання кризі в електроенергетиці, підготовки до неї та її пом’якшення, а також оцінку їх пропорційності та ефективності;

3) оцінку транскордонного впливу вжитих заходів;

4) опис допомоги, яка була підготовлена (незалежно від того, чи була вона фактично надана), надана або отримана від держав — членів Європейського Союзу та/або держав — сторін Енергетичного Співтовариства, інших держав;

5) економічний вплив кризи в електроенергетиці та вплив вжитих заходів на електроенергетичний сектор у межах наявних даних, доступних на дату оцінки, зокрема обсяги електричної енергії, що не були поставлені, та обсяг відключень електричної енергії (добровільних (включно з порівнянням заходів самостійного зменшення споживання електричної енергії) та примусових відключень);

6) причини, що обґрунтовують застосування будь-яких неринкових заходів;

7) будь-які можливі або запропоновані вдосконалення плану готовності до ризиків;

8) огляд можливих вдосконалень розвитку енергомережі у випадках, коли недостатній розвиток мережі спричинив або сприяв виникненню криз в електроенергетиці.

4. Компетентний орган представляє на засіданні координаційної групи з безпеки постачання результати оцінки за підсумками завершення кризи в електроенергетиці.

Ці результати відображаються в оновленому плані готовності до ризиків.

IX. Вимоги до проведення перевірки, передбаченої пунктом 10 частини другої статті 16-1 Закону

Один раз на два роки компетентний орган разом з кризовим координатором, заінтересованими сторонами, а також компетентними органами та/або ОСП, та/або іншими юридичними особами держав — членів Європейського Союзу та/або держав — сторін Енергетичного Співтовариства, які входять до одного з Україною регіону функціонування енергетичних систем та мають технічні можливості для надання взаємної допомоги, проводить перевірки ефективності заходів, передбачених у плані готовності до ризиків, включно з ефективністю обміну інформацією, взаємодії та моделювання криз в електроенергетиці.

Порядок проведення таких перевірок, зокрема перелік заінтересованих сторін, узгоджується компетентним органом разом з компетентними органами та/або ОСП, та/або іншими юридичними особами держав — членів Європейського Союзу та/або держав — сторін Енергетичного Співтовариства, які входять до одного з Україною регіону функціонування енергетичних систем та мають технічні можливості для надання взаємної допомоги.

X. Інші питання

1. Протягом чотирьох місяців з дня отримання від ENTSO-E регіональних сценаріїв криз в електроенергетиці компетентний орган повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства та координаційну групу з безпеки постачання про свою оцінку ризиків щодо власності на інфраструктуру, що має значення для безпеки постачання електричної енергії, та будь-які заходи, вжиті для запобігання або пом’якшення таких ризиків, із зазначенням їх пропорційності та підстав, з яких такі заходи вважаються необхідними.

2. Для проведення оцінки ризиків щодо власності на інфраструктуру, зазначену в пункті 1 цього розділу, компетентний орган залучає інших суб’єктів владних повноважень.

3. План готовності до ризиків розробляється з урахуванням результатів оцінки ризиків, підготовлених у межах планів захисту та забезпечення стійкості критичної інфраструктури, що стосуються об’єктів електроенергетики, віднесених до критичної інфраструктури.

Компетентний орган та ОСП забезпечують обмін інформацією про результати оцінки ризиків, передбачені цим пунктом, з учасником ринку електричної енергії, уповноваженим на координацію розроблення планів стійкості відповідно до законодавства України про критичну інфраструктуру, у порядку та в обсязі, що не порушують режиму захисту інформації з обмеженим доступом.

У разі виявлення розбіжностей між сценаріями криз в електроенергетиці, визначеними відповідно до розділу III цього Порядку, та сценаріями загроз, урахованими в планах стійкості, компетентний орган та відповідний суб’єкт захисту критичної інфраструктури проводять узгодження таких сценаріїв.

Генеральний директор

Директорату електроенергетичного

комплексу та розвитку ринку

електричної енергії

Кирило НОВИКОВ

Додаток

до Порядку підготовки плану

готовності до ризиків

(пункт 3 розділу V)

Типова форма

плану готовності до ризиків

Законодавство України · текст збережено 07.10.2026

Відкрити першоджерело →

Норма, якої стосується

Дослівний текст статті, чинна редакція.

ст. 16-1 ЗУ про ринок електроенергіїЗапобігання кризам в електроенергетиці

1. Компетентний орган здійснює оцінювання ризиків порушення безпеки постачання електричної енергії, запобігання, планування готовності та подолання криз в електроенергетиці, управління такими кризами та оцінювання результатів управління ними. Для виконання цих завдань компетентний орган співпрацює з іншими компетентними органами держав - членів Європейського Союзу та держав - сторін Енергетичного Співтовариства. Компетентний орган уповноважений делегувати операційні завдання щодо планування готовності до ризиків та управління ризиками, визначені відповідно до цієї статті, іншим особам за їхньою згодою. Компетентний орган здійснює контроль за виконанням делегованих операційних завдань, які визначаються в плані готовності до ризиків. 2. До повноважень та завдань компетентного органу належить: 1) оцінювання всіх ризиків порушення безпеки постачання електричної енергії та участь у роботі над формуванням регіональних сценаріїв кризи в електроенергетиці у співпраці з операторами систем передачі, операторами систем розподілу, компетентними органами, регуляторними органами відповідних держав - членів Європейського Союзу та/або держав - сторін Енергетичного Співтовариства, Європейською мережею операторів системи передачі електричної енергії, регіональними координаційними центрами та іншими заінтересованими сторонами; 2) визначення найбільш імовірних національних сценаріїв кризи в електроенергетиці з урахуванням консультацій з оператором системи передачі, операторами систем розподілу, виробниками електричної енергії, Регулятором, іншими учасниками ринку (за потреби); 3) повідомлення Секретаріату Енергетичного Співтовариства та Координаційній групі з безпеки постачання про свою оцінку ризиків щодо власності на інфраструктуру, що має значення для безпеки постачання електричної енергії, та будь-які заходи, вжиті для запобігання або пом’якшення таких ризиків, із зазначенням їх пропорційності та підстав, з яких такі заходи вважаються необхідними; 4) розроблення планів готовності до ризиків на основі регіональних та національних сценаріїв кризи в електроенергетиці з урахуванням консультацій з оператором системи передачі, виробниками електричної енергії, Регулятором, операторами систем розподілу, організаціями, що представляють інтереси споживачів, та іншими учасниками ринку (за потреби); 5) проведення консультацій з регіональним координаційним центром щодо регіональних та двосторонніх заходів, які мають бути включені до плану готовності до ризиків; 6) подання проектів планів готовності до ризиків до Координаційної групи з безпеки постачання, компетентних органів держав - членів Європейського Союзу та держав - сторін Енергетичного Співтовариства, які входять до одного з Україною регіону функціонування енергетичних систем, та до компетентних органів держав - членів Європейського Союзу та держав - сторін Енергетичного Співтовариства, які не входять до складу того самого регіону функціонування енергетичних систем, але енергетичні системи яких безпосередньо з’єднані з енергетичною системою України, з метою забезпечення узгодженості планів готовності до ризиків, проведення відповідних консультацій та отримання рекомендацій щодо проектів планів; 7) затвердження планів готовності до ризиків упродовж дев’яти місяців з дати подання проектів планів до відповідних органів згідно з пунктом 6 цієї частини та з урахуванням результатів проведених консультацій, отриманих рекомендацій; 8) повідомлення Секретаріату Енергетичного Співтовариства про затвердження планів готовності до ризиків; 9) оприлюднення планів готовності до ризиків на своєму офіційному веб-сайті із забезпеченням конфіденційності інформації, зокрема про заходи із запобігання або пом’якшення наслідків зловмисних атак; 10) проведення кожні два роки за участю заінтересованих сторін перевірки ефективності заходів, передбачених у плані готовності до ризиків, включаючи ефективність обміну інформацією, взаємодії, а також моделювання криз в електроенергетиці; 11) надання раннього попередження про можливість виникнення кризи в електроенергетиці; 12) оголошення кризи в електроенергетиці у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті; 13) повідомлення Секретаріату Енергетичного Співтовариства та Координаційній групі з безпеки постачання про завершення кризи в електроенергетиці, розроблення та подання звіту з оцінки за підсумками завершення кризи в електроенергетиці протягом трьох місяців від моменту завершення кризи та за результатами консультацій з Регулятором. У разі якщо інформація, наведена у звіті, буде визначена недостатньою, компетентний орган зобов’язаний надати додаткову інформацію Секретаріату Енергетичного Співтовариства та Координаційній групі з безпеки постачання; 14) представлення на засіданні Координаційної групи з безпеки постачання результатів оцінки за підсумками завершення кризи в електроенергетиці, які мають бути відображені в оновленому плані готовності до ризиків. 3. План готовності до ризиків, який розробляє та затверджує компетентний орган, є обов’язковим до виконання учасниками ринку та має включати національні, регіональні та двосторонні заходи для запобігання кризам в електроенергетиці, підготовки до них та їх пом’якшення. Такі заходи мають бути чітко визначеними, прозорими, пропорційними та недискримінаційними. Регіональні та двосторонні заходи повинні забезпечувати належне запобігання та управління кризами в електроенергетиці, які мають транскордонний вплив. Національні заходи враховують погоджені регіональні та, у відповідних випадках, двосторонні заходи і не повинні становити загрозу операційній безпеці системи передачі та безпеці постачання електричної енергії держав - членів Європейського Союзу та/або держав - сторін Енергетичного Співтовариства. План готовності до ризиків розробляє, затверджує та оприлюднює компетентний орган згідно із затвердженим ним порядком підготовки плану готовності до ризиків. Компетентний орган також повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства про затвердження плану готовності до ризиків відповідно до зазначеного порядку. Компетентний орган після отримання висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства, наданого за результатами оцінки затвердженого плану готовності до ризиків, протягом трьох місяців доопрацьовує такий план з урахуванням рекомендацій Секретаріату Енергетичного Співтовариства (за наявності). У разі неврахування рекомендацій компетентний орган повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства про причини неврахування. Секретаріат Енергетичного Співтовариства протягом чотирьох місяців переглядає свої рекомендації та за необхідності повторно повідомляє компетентний орган про необхідність внесення змін до плану готовності до ризиків з додатковим детальним обґрунтуванням. Після отримання від Секретаріату Енергетичного Співтовариства додаткового детального обґрунтування до рекомендацій щодо доопрацювання плану готовності до ризиків та в разі незгоди з ними компетентний орган протягом двох місяців надає Секретаріату Енергетичного Співтовариства обґрунтування своєї позиції. Порядок підготовки плану готовності до ризиків, зокрема, визначає: 1) вимоги до національних сценаріїв криз в електроенергетиці; 2) процедуру затвердження та оприлюднення плану готовності до ризиків; 3) вимоги до змісту плану готовності до ризиків та його типову форму; 4) вимоги щодо включення до плану готовності до ризиків національних, регіональних та двосторонніх заходів; 5) принципи захисту конфіденційної інформації, критерії визначення та/або перелік конфіденційної інформації, яка підлягає захисту під час підготовки, погодження та оприлюднення плану готовності до ризиків; 6) вимоги до звіту з оцінки за підсумками завершення кризи в електроенергетиці, зокрема вимоги до його змісту; 7) вимоги до проведення перевірки, передбаченої пунктом 10 частини другої цієї статті. 4. З метою оцінювання всіх ризиків, пов’язаних з безпекою постачання електричної енергії, при визначенні національних сценаріїв кризи в електроенергетиці компетентний орган проводить консультації з оператором системи передачі, Регулятором, операторами систем розподілу та іншими учасниками ринку (за потреби). 5. Якщо сезонна оцінка достатності ресурсів містить конкретну, змістовну та достовірну інформацію про можливість настання кризи в електроенергетиці, компетентний орган невідкладно повідомляє (надає раннє попередження) про це Секретаріат Енергетичного Співтовариства, компетентні органи держав - членів Європейського Союзу та держав - сторін Енергетичного Співтовариства, які входять до одного з Україною регіону функціонування енергетичних систем, та компетентні органи держав - членів Європейського Союзу та держав - сторін Енергетичного Співтовариства, які не входять до складу того самого регіону функціонування енергетичних систем, але енергетичні системи яких безпосередньо з’єднані з енергетичною системою України. Компетентний орган надає інформацію про причини можливої кризи в електроенергетиці, про заходи, заплановані або вжиті для запобігання кризі, а також про можливу потребу в допомозі держав - членів Європейського Союзу та/або держав - сторін Енергетичного Співтовариства. Інформація повинна включати оцінку можливого впливу заходів на ринки електричної енергії суміжних держав. 6. У разі виникнення кризи в електроенергетиці компетентний орган після консультацій з оператором системи передачі оголошує кризу в електроенергетиці, приймає рішення про застосування заходів для пом’якшення кризи в електроенергетиці та невідкладно повідомляє компетентні органи держав - членів Європейського Союзу та держав - сторін Енергетичного Співтовариства, які входять до одного з Україною регіону функціонування енергетичних систем, компетентні органи держав - членів Європейського Союзу та держав - сторін Енергетичного Співтовариства, які не входять до складу того самого регіону функціонування енергетичних систем, але енергетичні системи яких безпосередньо з’єднані з енергетичною системою України, а також Секретаріат Енергетичного Співтовариства та Координаційну групу з безпеки постачання. Повідомлення компетентного органу має містити таку інформацію: 1) причини погіршення ситуації з електропостачанням; 2) причини оголошення кризи в електроенергетиці; 3) заходи, заплановані або вжиті для пом’якшення кризи в електроенергетиці; 4) відомості про потребу в будь-якій допомозі з боку держав - членів Європейського Союзу та/або держав - сторін Енергетичного Співтовариства. 7. Якщо інформація, надана компетентним органом відповідно до частини п’ятої або шостої цієї статті, буде визначена недостатньою, компетентний орган зобов’язаний надати додаткову інформацію на запит Секретаріату Енергетичного Співтовариства, Координаційної групи з безпеки постачання, компетентних органів держав - членів Європейського Союзу та держав - сторін Енергетичного Співтовариства, які входять до одного з Україною регіону функціонування енергетичних систем, та компетентних органів держав - членів Європейського Союзу та держав - сторін Енергетичного Співтовариства, які не входять до складу того самого регіону функціонування енергетичних систем, але енергетичні системи яких безпосередньо з’єднані з енергетичною системою України. 8. Заходи, яких вживають для запобігання або пом’якшення криз в електроенергетиці, повинні відповідати правилам ринку , кодексу системи передачі та кодексу систем розподілу . Неринкові заходи застосовують для запобігання кризам в електроенергетиці або під час такої кризи, якщо всі ринкові заходи вичерпано або очевидно, що ринкові заходи не спроможні повною мірою запобігти подальшому погіршенню ситуації з електропостачанням. Неринкові заходи не повинні надмірно спотворювати конкуренцію та ефективне функціонування ринку електричної енергії. Вони мають бути необхідними, пропорційними, недискримінаційними і тимчасовими. Компетентний орган інформує заінтересовані сторони про застосування будь-яких неринкових заходів. 9. З метою отримання або надання технічної допомоги оператор системи передачі та/або компетентний орган погоджує з операторами системи передачі та/або компетентними органами, та/або іншими юридичними особами держав - членів Європейського Союзу та/або держав - сторін Енергетичного Співтовариства регіональні та/або двосторонні заходи для забезпечення належного запобігання або управління кризами в електроенергетиці. Регіональні та двосторонні заходи мають бути узгоджені між собою. Регіональні заходи погоджують оператор системи передачі та/або компетентний орган та оператори систем передачі та/або компетентні органи, та/або інші юридичні особи держав - членів Європейського Союзу та/або держав - сторін Енергетичного Співтовариства, які входять до одного з Україною регіону функціонування енергетичних систем та мають технічні можливості для надання взаємної допомоги. Для цих цілей у межах відповідного регіону можуть бути створені підгрупи. Двосторонні заходи мають бути узгоджені оператором системи передачі та/або компетентним органом та операторами систем передачі та/або компетентними органами, та/або іншими юридичними особами держав - членів Європейського Союзу та/або держав - сторін Енергетичного Співтовариства, які не входять до складу того самого регіону функціонування енергетичних систем, але енергетичні системи яких безпосередньо з’єднані з енергетичною системою України. Регіональні та двосторонні заходи мають включати, зокрема: 1) призначення кризового координатора; 2) механізми обміну інформацією та співпраці; 3) скоординовані заходи з надання допомоги для пом’якшення кризи в електроенергетиці, у тому числі одночасної кризи в електроенергетиці; 4) процедури проведення перевірок (випробувань) планів готовності до ризиків щороку або кожні два роки; 5) механізми ініціювання неринкових заходів, які мають бути активовані з метою запобігання або пом’якшення кризи в електроенергетиці. Регіональні та двосторонні заходи включають до плану готовності до ризиків після проведення консультацій з регіональним координаційним центром відповідно до вимог порядку підготовки плану готовності до ризиків. З метою погодження регіональних та двосторонніх заходів оператор системи передачі та/або компетентний орган укладає угоду (угоди) щодо регіональних та/або двосторонніх заходів з операторами системи передачі та/або компетентними органами та/або іншими юридичними особами держав - членів Європейського Союзу та/або держав - сторін Енергетичного Співтовариства. У разі якщо між оператором системи передачі та/або компетентним органом та операторами системи передачі та/або компетентними органами, та/або іншими юридичними особами держав - членів Європейського Союзу та/або держав - сторін Енергетичного Співтовариства не буде укладено угоду щодо регіональних та/або двосторонніх заходів, які мають бути включені до плану готовності до ризиків, компетентний орган повідомляє про причини неукладення угоди Секретаріат Енергетичного Співтовариства. Компетентний орган подає (щонайменше за вісім місяців до кінцевого терміну прийняття або оновлення плану готовності до ризиків) до Координаційної групи з безпеки постачання звіт про укладення з компетентними органами та/або операторами системи передачі, та/або іншими юридичними особами держав - членів Європейського Союзу та/або держав - сторін Енергетичного Співтовариства угод щодо регіональних та/або двосторонніх заходів, які включають до плану готовності до ризиків. 10. Оператор системи передачі та/або компетентний орган та оператори системи передачі та/або компетентні органи, та/або інші юридичні особи держав - членів Європейського Союзу та держав - сторін Енергетичного Співтовариства узгоджують необхідні технічні, правові та фінансові заходи для реалізації регіональних та/або двосторонніх заходів перед отриманням або наданням допомоги. Такі заходи, серед іншого, визначають: 1) максимальний обсяг електричної енергії, що має бути поставлений на регіональному або двосторонньому рівні; 2) умови ініціювання будь-якої допомоги та умови призупинення такої допомоги; 3) спосіб постачання електричної енергії; 4) положення про справедливу компенсацію між сторонами укладених угод щодо регіональних та/або двосторонніх заходів. Надання та отримання допомоги здійснюють відповідно до попередньо укладених угод між оператором системи передачі та/або компетентним органом та операторами систем передачі та/або компетентними органами, та/або іншими юридичними особами держав - членів Європейського Союзу та/або держав - сторін Енергетичного Співтовариства. Справедлива компенсація визначається положеннями таких угод. У разі настання кризи в електроенергетиці до погодження регіональних або двосторонніх заходів та узгодження технічних, правових та фінансових заходів, передбачених абзацом першим цієї частини, оператор системи передачі та/або компетентний орган погоджує з операторами системи передачі та/або компетентними органами, та/або іншими юридичними особами держав - членів Європейського Союзу та/або держав - сторін Енергетичного Співтовариства спеціальні заходи з метою отримання та/або надання допомоги. 11. У разі надання компетентним органом раннього попередження або оголошення кризи в електроенергетиці заходи, передбачені планом готовності до ризиків, виконують якомога повніше. Національні сценарії кризи в електроенергетиці та план готовності до ризиків оновлюють кожні чотири роки. За ініціативою компетентного органу та за наявності відповідних підстав національні сценарії кризи в електроенергетиці та план готовності до ризиків можуть оновлюватися частіше. 12. У разі введення надзвичайного стану відповідно до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану" підприємства, установи та організації електроенергетики, розташовані у місцевостях, у яких введено надзвичайний стан, зобов’язані виконувати розпорядження органів, що здійснюють заходи надзвичайного стану на відповідній території, щодо енергопостачання споживачів незалежно від умов укладених договорів. 13. У разі введення особливого періоду електроенергетичні підприємства діють згідно із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" і нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, які регулюють функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду. {Закон доповнено статтею 16 - 1 згідно із Законом № 4834-IX від 07.04.2026 }

чинна з 2017-04-13Повний текст статті →

ст. 19 ЗУ про ринок електроенергіїБаланс попиту та пропозиції на електричну енергію

1. З метою підтримання балансу між попитом та пропозицією на електричну енергію: 1) правила ринку та правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку мають створювати умови для забезпечення об’єктивних цінових сигналів для виробників та споживачів електричної енергії; 2) оператор системи передачі має забезпечити необхідний резерв генеруючих потужностей для цілей балансування та/або застосувати еквівалентні ринкові заходи. 2. З метою підтримання балансу між попитом на електричну енергію та пропозицією Кабінет Міністрів України може приймати заходи, спрямовані на: 1) створення умов для спрощення будівництва нових генеруючих потужностей та виходу на ринок нових виробників; 2) неперешкоджання укладенню договорів з умовою переривчастого постачання; 3) неперешкоджання укладанню договорів з різними строками виконання для виробників і покупців; 4) заохочення використання технологій управління попитом у режимі реального часу; 5) заохочення заходів з енергозбереження; 6) застосування тендерних процедур для залучення нових інвестицій в генеруючі потужності на засадах прозорості та недискримінаційності. 3. Моніторинг достатності ресурсів в ОЕС України здійснює оператор системи передачі з урахуванням результатів європейської оцінки достатності ресурсів, яку виконує Європейська мережа операторів системи передачі електричної енергії, та національної оцінки достатності ресурсів, яку виконує оператор системи передачі. Оператор системи передачі бере участь у консультаціях, які проводить Європейська мережа операторів системи передачі електричної енергії перед проведенням європейської оцінки достатності ресурсів, а також щодо її результатів. Оператор системи передачі надає Європейській мережі операторів системи передачі електричної енергії інформацію, необхідну для проведення європейської оцінки достатності ресурсів. З метою збору інформації для проведення європейської оцінки достатності ресурсів потужності оператор системи передачі має право звертатися до виробників електричної енергії та інших учасників ринку про надання даних щодо прогнозованої доступності ресурсів потужності, зокрема генеруючих потужностей, забезпеченості первинними джерелами енергії, засобів та обсягів управління попитом, потужностей установок зберігання енергії, прогнозованих обсягів попиту та пропозиції на електричну енергію. Оператор системи передачі зобов’язаний забезпечити нерозголошення комерційної інформації, отриманої для підготовки європейської оцінки достатності ресурсів потужності. {Частина третя статті 19 в редакції Закону № 4834-IX від 07.04.2026 } 4. Оператор системи передачі щороку здійснює національну оцінку достатності ресурсів та розробляє звіт з оцінки достатності ресурсів для покриття прогнозованого попиту на електричну енергію та забезпечення необхідного резерву потужності (звіт з оцінки достатності ресурсів) з урахуванням вимог безпеки постачання електричної енергії. Національна оцінка достатності ресурсів має враховувати регіональні фактори та виконується відповідно до загальноєвропейської методології проведення європейської оцінки достатності ресурсів. Порядок підготовки, зміст та методологічні засади підготовки звіту з оцінки достатності ресурсів, короткострокової та сезонної оцінки достатності ресурсів визначаються кодексом системи передачі . Звіт з оцінки достатності ресурсів містить базові сценарії відповідно до загальноєвропейської методології проведення європейської оцінки достатності ресурсів та інші сценарії оцінки достатності ресурсів, у тому числі прогнозні баланси потужності та електроенергії ОЕС України на короткострокову, середньострокову та довгострокову перспективу з урахуванням, зокрема, структурних, економічних, ринкових, екологічних умов, заходів з управління попитом та енергоефективності, з дотриманням стандартів операційної безпеки. Звіт з оцінки достатності ресурсів включає: 1) опис сценаріїв розвитку; 2) методологію моделювання попиту/пропозиції на електричну енергію та роботи ОЕС України; 3) аналіз основних тенденцій розвитку генеруючих потужностей та навантаження, включаючи економічну оцінку наслідків ймовірного виведення з експлуатації, консервації, нового будівництва генеруючих потужностей; 4) оцінку заходів з досягнення цілей енергоефективності; 5) аналіз розвитку міждержавних ліній електропередачі; 6) оцінку впливу екстремальних погодних умов, гідрологічних умов; 7) оцінку оптових цін на електричну енергію та цін на первинні джерела енергії; 8) оцінку вартості викидів вуглецю; 9) оцінку ризиків ОЕС України у разі настання критичних умов з використанням відповідних критеріїв оцінювання; 10) результати розрахунків режимів роботи ОЕС України за найгіршими сценаріями та заходи із запобігання дефіциту генеруючої потужності та пропускної спроможності системи передачі. Оператор системи передачі, здійснюючи національну оцінку достатності ресурсів, може враховувати також інші фактори впливу, зокрема: робити припущення з урахуванням особливостей національного попиту та пропозиції на електричну енергію; використовувати інструменти та актуальні дані додатково до тих, що використовуються Європейською мережею операторів системи передачі електричної енергії для європейської оцінки достатності ресурсів. Оператор системи передачі розробляє короткострокову та сезонну оцінку достатності ресурсів для покриття прогнозованого попиту на електричну енергію та забезпечення необхідного резерву (короткострокова та сезонна оцінка достатності ресурсів) з урахуванням вимог до безпеки постачання електричної енергії та відповідно до загальноєвропейських правил, які встановлюють методологію щодо короткострокової та сезонної оцінки достатності ресурсів. Органи державної влади, Регулятор, учасники ринку відповідно до своїх повноважень повинні надавати на запит оператора системи передачі інформацію, необхідну для підготовки національної оцінки достатності ресурсів та звіту з оцінки достатності ресурсів. Оператор системи передачі повинен забезпечити нерозголошення комерційної інформації, отриманої під час підготовки звіту з оцінки достатності ресурсів. {Частина статті 19 в редакції Закону № 4834-IX від 07.04.2026 } 5. {Установити, що на період дії воєнного стану в Україні, частина п'ята статті 19 застосовується в редакції пункту 2 розділу ІІ Закону № 4834-IX від 07.04.2026} Якщо у процесі національної оцінки достатності ресурсів виявлені проблеми з достатністю ресурсів у торговій зоні (торгових зонах) України, які не були виявлені в європейській оцінці достатності ресурсів, звіт з оцінки достатності ресурсів має включати описані причини розбіжностей та відмінність припущень, а також має бути наведений аналіз реалізації альтернативних припущень. Оператор системи передачі оприлюднює звіт з оцінки достатності ресурсів та подає його до Секретаріату Енергетичного Співтовариства. Після отримання висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства оператор системи передачі за необхідності вносить зміни до звіту з оцінки достатності ресурсів. Висновок Секретаріату Енергетичного Співтовариства оприлюднюється на веб-сайті оператора системи передачі. У разі неврахування оператором системи передачі висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства звіт з оцінки достатності ресурсів з обґрунтуванням причин такого неврахування оприлюднюється на веб-сайті оператора системи передачі та подається Регулятору для затвердження. У разі ненадання Секретаріатом Енергетичного Співтовариства висновку щодо звіту з оцінки достатності ресурсів протягом чотирьох місяців з дня подання оператор системи передачі подає його Регулятору для затвердження. {Частина статті 19 в редакції Закону № 4834-IX від 07.04.2026 } 6. Звіт з оцінки достатності ресурсів затверджується Регулятором та підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора та веб-сайті оператора системи передачі. {Частина статті 19 в редакції Закону № 4834-IX від 07.04.2026 } 7. У разі якщо європейська або національна оцінка достатності ресурсів виявить проблеми щодо достатності ресурсів, Регулятор у співпраці з оператором системи передачі визначає регуляторні викривлення або ринкові збої, які спричинили або сприяли виникненню таких проблем. Регулятор у співпраці з оператором системи передачі розробляє план заходів з усунення виявлених регуляторних викривлень або ринкових збоїв (далі - план заходів), до якого включає заходи для усунення виявлених регуляторних викривлень або ринкових збоїв, та вказує строки його впровадження. План заходів ґрунтується на принципах, визначених статтею 3 цього Закону, та включає заходи, зокрема щодо: 1) усунення регуляторних викривлень; 2) зміни або скасування граничних цін; 3) запровадження окремого механізму ціноутворення на балансуючу електричну енергію у разі її дефіциту в енергосистемі; 4) збільшення пропускної спроможності внутрішніх електричних мереж та міждержавних ліній електропередачі з метою досягнення цілей інтеграції (взаємного з’єднання) енергосистеми України з енергосистемами суміжних держав; 5) сприяння виробництву електричної енергії споживачами для забезпечення власних потреб відповідно до цього Закону, зберіганню енергії, заходам управління попитом та енергоефективності; 6) забезпечення економічної ефективності закупівлі послуг з балансування та інших допоміжних послуг на ринкових засадах; 7) скасування спеціальних обов’язків щодо постачання електричної енергії за ціною, визначеною згідно з частинами восьмою і дев’ятою статті 62 цього Закону. Регулятор подає проект плану заходів до Секретаріату Енергетичного Співтовариства для отримання висновку щодо достатності заходів для усунення регуляторних викривлень або ринкових збоїв. Регулятор бере до уваги висновок Секретаріату Енергетичного Співтовариства та за потреби вносить відповідні зміни до плану заходів. План заходів затверджує Кабінет Міністрів України за поданням Регулятора. Якщо план заходів передбачає впровадження механізмів забезпечення потужності відповідно до статті 19 - 1 цього Закону із застосуванням державної допомоги, відповідний надавач державної допомоги повідомляє про це Антимонопольний комітет України для отримання рішення у порядку, встановленому Законом України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання". {Частина статті 19 в редакції Закону № 4834-IX від 07.04.2026 } 8. Кабінет Міністрів України здійснює моніторинг виконання плану заходів та відображає результати моніторингу у звіті про виконання плану заходів, який готується щороку, оприлюднюється на його офіційному веб-сайті та направляється до Секретаріату Енергетичного Співтовариства. {Частина статті 19 в редакції Закону № 4834-IX від 07.04.2026 } 9. Якщо план заходів передбачає заходи, які є чітко визначеними та мають строковий характер, то розпочаті заходи підлягають виконанню навіть після вирішення виявлених проблем з достатністю ресурсів. {Частина статті 19 в редакції Закону № 4834-IX від 07.04.2026 }

чинна з 2017-04-13Повний текст статті →

ст. 20 ЗУ про ринок електроенергіїМоніторинг безпеки постачання

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, спільно з Регулятором, оператором системи передачі та іншими відповідними установами здійснюють моніторинг безпеки постачання електричної енергії в Україні. Такий моніторинг має охоплювати: 1) баланс попиту та пропозиції на ринку електричної енергії; 2) рівень очікуваного попиту на електричну енергію та передбачених додаткових генеруючих потужностей, запланованих або що будуються; 3) якість та рівень технічного обслуговування електричних мереж; 4) заходи щодо покриття максимального навантаження та недопущення дефіциту генеруючих потужностей. 2. Повідомлення про безпеку постачання, включаючи звіт про результати моніторингу безпеки постачання електричної енергії, оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, кожні два роки до 31 липня. {Абзац перший частини другої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-IX від 07.04.2026 } Цей звіт має включати інформацію про: 1) результати моніторингу питань відповідно до частини першої цієї статті, а також прийняті або заплановані заходи, спрямовані на вирішення цих питань; 2) загальну спроможність енергосистеми із забезпечення поточного та прогнозованого попиту на електричну енергію; 3) безпеку мережі та якість електропостачання; 4) прогнозний баланс попиту та пропозиції електричної енергії на наступні п’ять років; 5) прогнози щодо безпеки постачання на період від 5 до 15 років; 6) заплановані оператором системи передачі або іншими сторонами інвестиції на п’ять або більше років щодо забезпечення пропускної спроможності міждержавних перетинів; 7) принципи управління перевантаженнями; {Пункт 7 частини другої статті 20 в редакції Закону № 1396-IX від 15.04.2021 } 8) існуючі та заплановані лінії електропередачі; 9) очікувану структуру виробництва, постачання, торгівлі, міждержавного обміну та споживання для визначення заходів з управління попитом; 10) національні, регіональні та загальноєвропейські цілі сталого розвитку, у тому числі пріоритетні проекти електроенергетичної інфраструктури Енергетичного Співтовариства. 3. З метою моніторингу безпеки постачання та підготовки відповідного звіту центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, співпрацює з відповідними органами державної влади, у тому числі Регулятором, оператором системи передачі, іншими установами. 4. Органи державної влади, Регулятор, оператор системи передачі, інші установи надають на запит центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, інформацію, отриману ними в результаті своєї діяльності, необхідну для підготовки звіту. 5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, забезпечує нерозголошення комерційної інформації, отриманої під час здійснення моніторингу безпеки постачання та підготовки відповідного звіту. 6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, направляє звіт про результати моніторингу безпеки постачання до Секретаріату Енергетичного Співтовариства та розміщує його на своєму офіційному веб-сайті.

чинна з 2017-04-13Повний текст статті →

Схожі за рубрикою: зміни в законодавстві

12.11.2026Про Порядок перевірки факту тимчасової нездатності виборця пересуватися самостійно для організації його голосування на загальнодержавних та місцевих виборах за 12.11.2026Про внесення змін до постанови Центральної виборчої комісії від 25 червня 2020 року № 11712.11.2026Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань збереження та розвитку акаде12.11.2026Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування злочинів, вчинених