Україна представила на COP31 результати кліматичних реформ і пріоритети на 2027 рік
Україна готується до запуску національної системи торгівлі викидами у 2028 році, розвиває міжнародні вуглецеві ринки та впроваджує кліматичні інструменти відповідно до стандартів ЄС. Результати роботи за 2026 рік і наступні кроки представили 18 листопада під час міністерського діалогу на COP31 в Анталії.
У діалозі взяли участь:
• генеральний директор DG CLIMA Європейської комісії Курт Ванденберге, • директор DG TAXUD Марія Елена Скоппіо, • Міністр енергетики та довкілля Естонії Ерккі Кельдо, • Міністер клімату та довкілля Швеції Роміна Пурмохтарі, • Міністр довкілля та енергетичної безпеки Італії Джільберто Пікетто-Фратін, • Парламентський державний секретар Федерального Міністерства довкілля Німеччини Ріта Шварцельюр-Саттер, • Віце-міністр довкілля Литви Айра Палюкенайте-Стасюкайте, • керівник Секретаріату Climate Club Майкл Апічеллі, • глобальний директор ПРООН із питань зміни клімату Кессі Флінн, • старший радник Міністерства довкілля Фінляндії Сайя Вуола, • голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко.
Під час заходу «Кліматичний перехід України: від зобов’язань до реалізації, інвестицій та європейської інтеграції» ключові результати та пріоритети України представив заступник міністра економіки та довкілля України Олександр Краснолуцький.
У 2026 році Україна схвалила Довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року та оновила Національний план з енергетики та клімату до 2030 року. Кліматичні цілі передбачають скорочення викидів парникових газів більш ніж на 65% до 2035 року порівняно з 1990 роком та досягнення кліматичної нейтральності економіки до 2050 року.
Водночас розроблено законопроєкт про систему торгівлі викидами, запущено експериментальний механізм реалізації статті 6 Паризької угоди та створено нормативну основу для Національного вуглецевого реєстру. У вересні запрацював публічний дашборд виконання Національного плану з енергетики та клімату, а в жовтні Уряд затвердив механізм моніторингу державної кліматичної політики.
«Для України кліматична політика — це конкретні рішення для відновлення економіки, модернізації підприємств та інтеграції до ЄС. Ми вже створюємо інструменти, які дозволять скорочувати викиди та залучати інвестиції. Наше завдання на 2027 рік — завершити підготовку системи торгівлі викидами, запустити перші міжнародні кліматичні проєкти та забезпечити бізнесу можливості для низьковуглецевої модернізації», — зазначив Олександр Краснолуцький.
Як зазначив Курт Ванденберге, генеральний директор Генерального директорату Європейської комісії з питань клімату (DG CLIMA), за результатами останньої оцінки Єврокомісії щодо розширення Україна входить до числа країн, які демонструють найкращі результати. Він наголосив, що Європейська комісія вражена тим, як Україна навіть в умовах повномасштабної війни продовжує системно розвивати кліматичну політику, та підтвердив готовність ЄС підтримувати Україну на шляху до впровадження європейських кліматичних стандартів.
Окрему увагу зосередили на впливі війни на клімат. За представленими оцінками, російська агресія спричинила понад 311 млн тонн додаткових викидів CO₂. Серед основних причин — бойові дії, ландшафтні пожежі та руйнування інфраструктури.
Серед пріоритетів для України на 2027 рік — ухвалення закону про систему торгівлі викидами, запуск перших проєктів за статтею 6 Паризької угоди з Японією та Швейцарією, підготовка промисловості до CBAM і затвердження Стратегії адаптації до зміни клімату до 2036 року. Для залучення фінансування зеленої відбудови на полях COP31 міністерство також підписало меморандум про співпрацю з НЕФКО.
Кабінет Міністрів · текст збережено 19.11.2026
Відкрити першоджерело →