← Податки і звітність
Податки і звітністьКабінет МіністрівМіністерство фінансів України

Представлено Звіт щодо створення незалежної фіскальної інституції в Україні: Мінфін презентував бачення моделі Фіскальної ради

19 листопада в онлайн-форматі відбулася презентація Звіту щодо створення незалежної фіскальної інституції в Україні. Звіт підготували міжнародні експерти Проєкту технічної допомоги в рамках співробітництва між Міністерством фінансів України та Міністерством фінансів Королівства Нідерланди. У межах обговорення Звіту представники Міністерства фінансів України презентували попереднє бачення моделі Фіскальної ради України. Також свої коментарі надали представники Європейської Комісії та Програми EU4PFM, а відкрите обговорення продовжили інші Партнери з розвитку та заінтересовані органи влади.

Навіщо Україні Фіскальна рада

Фіскальна рада – це незалежна установа, яка професійно й неупереджено оцінює, наскільки реалістичними є макроекономічні прогнози, на яких будується державний бюджет та середньострокові бюджетні плани, і чи дотримується Уряд фіскальних правил. Її висновки публікуються, тож суспільство, Парламент та міжнародні партнери можуть бачити незалежну оцінку стану державних фінансів.

Для України створення такої установи – це ще й вимога на шляху до членства в Європейському Союзі. Зокрема, виконання цього зобов’язання визначено Національною програмою адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС), Дорожньою картою з питань реформи державного управління, Стратегією реформування системи управління державними фінансами на 2026-2030 роки. Законодавчі підстави для її роботи потрібно створити до кінця 2027 року.

«Створення незалежної фіскальної установи – одна з ключових реформ, необхідних для приведення бюджетної системи до вимог ЄС. Практика організації таких установ у країнах Євросоюзу суттєво відрізняється. Щоб систематизувати її та обрати найприйнятніший для України варіант, ми попросили про технічну допомогу колег із Нідерландів. Вдячні за ґрунтовний звіт та за внесок усіх партнерів, які долучилися до його підготовки», - зазначив перший заступник Міністра фінансів України Роман Єрмоличев.

Що показав Звіт

Експерти порівняли досвід країн ЄС і розглянули чотири варіанти організаційної моделі незалежної фіскальної установи:

● підрозділ при Рахунковій палаті;

● рада при Національному банку;

● парламентський бюджетний офіс;

● самостійна незалежна Фіскальна рада.

За висновком експертів, найкращим є останній варіант. Рахункова палата має зосередитися на аудиті після виконання бюджету, тож наділення її повноваженнями Фіскальної ради може суперечити її основним завданням. Для Національного банку ризиком було б можливе зіткнення інтересів з його головною відповідальністю за монетарну політику. Парламентський бюджетний офіс, який виконує вимоги функції незалежної фіскальної установи у розумінні законодавства ЄС, діє лише в одній країні ЄС, – Італії.

Експерти також зазначили, що спочатку повноваження Фіскальної ради можна обмежити мінімальними вимогами ЄС, а розширювати їх за необхідності можна пізніше, коли з'являться ресурси. За оцінкою авторів Звіту, для виконання мінімальних вимог достатньо формування незалежної фіскальної установи з членів, які працюють на умовах часткової зайнятості, та невеликого постійного апарату, приблизно з шести осіб.

Коментарі Європейської Комісії

Представники Європейської Комісії зазначили, що створення Фіскальної ради є одним із ключових бенчмарків для закриття переговорного Кластеру. Вони погодилися з висновками, що найоптимальнішим варіантом є самостійна незалежна Фіскальна рада. Крім того, наголосили на необхідності забезпечення відкритості та незалежності процедури призначення членів Фіскальної ради, доступу до інформації для виконання нею своїх повноважень, а також на доцільності визначення вузького переліку її повноважень.

Окремо Європейська Комісія наголосила на необхідності розмежування повноважень Фіскальної ради та Рахункової палати.

Коментарі та бачення Мінфіну

Міністерство фінансів у коментарях до Звіту підтримало його ключові висновки, зокрема те, що найоптимальнішим є створення самостійної незалежної Фіскальної ради. З урахуванням Звіту, коментарів партнерів, досвіду окремих країн ЄС та специфіки України Мінфін представив попереднє бачення моделі створення незалежної фіскальної установи в Україні. Нижче – його основні параметри, які пропонуються для обговорення. Вони будуть уточнюватися під час підготовки відповідного законопроєкту.

Окремий закон. Основні принципи роботи Фіскальної ради пропонується закріпити в окремому законі, з точковими змінами в інші акти, зокрема до Бюджетного кодексу та Регламенту Верховної Ради. У ньому мають бути визначені незалежність, повноваження, порядок призначення членів, вимоги до них, доступ до інформації, комунікація з громадськістю, організаційне та фінансове забезпечення і зовнішнє оцінювання діяльності.

Незалежність. Закон має гарантувати, що Фіскальна рада є функціонально, політично та фінансово незалежною і захищеною від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Повноваження. З огляду на обмежені бюджетні ресурси Мінфін пропонує вузьке й вичерпне коло функцій, яке відповідає мінімальним вимогам оновленої Директиви ЄС 2011/85. Це:

● оцінка основних макроекономічних прогнозів, які враховуються в Бюджетній декларації та проєкті закону про Державний бюджет;

● моніторинг дотримання фіскальних правил;

● оцінка узгодженості, цілісності й ефективності бюджетної системи.

Фіскальна рада братиме участь у слуханнях Бюджетного комітету та засіданнях Верховної Ради, а свої висновки публікуватиме. Для Уряду пропонується закріпити принцип «виконуй або пояснюй»: або врахувати висновки Фіскальної ради, або публічно пояснити, чому цього не зроблено. Розширення функцій, наприклад аналіз довгострокової стійкості державних фінансів, розглядатимуть пізніше, коли Фіскальна рада виконуватиме основні завдання й матиме ресурси.

Склад і добір. Пропонується, щоб до складу Фіскальної ради входило до п'яти членів, але не менше трьох, і щоб вони працювали на умовах часткової зайнятості. Членів добиратиме за відкритим і прозорим конкурсом комісія з представників Мінфіну, Мінекономіки, Рахункової палати, Національного банку та Бюджетного комітету Верховної Ради України.

Вимоги до членів. Кандидат має володіти державною мовою та однією з офіційних мов Ради Європи, мати вищу освіту не нижче магістра у відповідній сфері та щонайменше п'ять років релевантного досвіду. Важливі також професійна компетентність, доброчесність і неупередженість.

Строк повноважень. Це п'ять років, обіймати посаду можна не більше двох разів. Підстави дострокового припинення повноважень мають бути вичерпно визначені законом.

Доступ до інформації. Фіскальна рада матиме право запитувати та отримувати від органів влади, установ і організацій інформацію, потрібну для роботи, а регулярні дані їй надаватимуть без окремого запиту.

Забезпечення діяльності. Щоб зекономити бюджетні кошти, розглядаються два варіанти: або організаційно-аналітичну підтримку надає Мінфін, як це робиться в окремих країнах ЄС, або створюється невеликий окремий Офіс Фіскальної ради. Видатки на її роботу плануються в окремій бюджетній програмі Мінфіну (аналогічно, зокрема, досвіду Латвії).

Зовнішнє оцінювання. Діяльність Фіскальної ради оцінюватимуть щонайменше раз на три роки. Це робитиме незалежна українська чи іноземна установа або експерти. Звіт про оцінювання передадуть Уряду та Комітету ВРУ з питань бюджету й опублікують на сайті Фіскальної ради.

Питання, які потребують обговорення

Мінфін виділив кілька питань, які потребують подальшого обговорення, і за якими очікує пропозицій від партнерів і зацікавлених органів. Серед них:

● як розмежувати повноваження Фіскальної ради та Рахункової палати, щоб уникнути дублювання;

● на якому етапі включати повноваження, які стануть актуальними після вступу України до ЄС. Зокрема, це оцінка прогнозів у середньостроковому фіскально-структурному плані та перевірка бюджету на відповідність багаторічній траєкторії чистих видатків;

● хто й за якою процедурою призначатиме переможців конкурсу;

● на які посади чи установи орієнтуватися в оплаті праці членів Ради.

Мінфін також запросив коментарі Європейської Комісії щодо запропонованої моделі.

Що далі

На завершення представники Мінфіну наголосили на необхідності узгодження моделі незалежної фіскальної установи для України та продовження роботи зі всіма зацікавленими сторонами з метою вирішення дискусійних питань, що залишаються відкритими. Подальша робота проводитиметься в межах розроблення відповідного законопроєкту із залучення всіх внутрішніх стейкхолдерів та у тісній координації з представниками Європейської Комісії.

У заході взяли участь представники Європейської Комісії, Представництва ЄС в Україні, Програми EU4PFM, Представництва МВФ в Україні, Міністерства економіки, Рахункової палати, Національного банку, Державної служби статистики, а також народні депутати та працівники секретаріату Комітету Верховної Ради з питань бюджету.

Кабінет Міністрів · текст збережено 20.11.2026

Відкрити першоджерело →

Схожі за рубрикою: податки і звітність

20.11.2026Стан реалізації проєкту міжнародної технічної допомоги «Програма підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM)», результати реформування…19.11.2026Державна податкова служба України нагадує! 20 листопада – останній день19.11.2026Уряд схвалив Стратегію модернізації бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі до 2030 року19.11.2026Якщо власники земельної ділянки сільськогосподарського призначення офіційно передали свої угіддя в оренду, суборенду, емфітевзис чи інше користування…