Рішення у справі "Цавахідіс проти Греції"

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

21.01.1999

Рішення у справі "Цавахідіс проти Греції"

Комюніке Секретаря Суду

У рішенні, ухваленому в Страсбурзі 21 січня 1999 року у

справі "Цавахідіс проти Греції", Європейський суд з прав людини

одностайно постановив, що справу слід вилучити з реєстру.

1. Основні факти

Заявник - пан Габрієль Цавахідіс, громадянин Греції,

1941 року народження, живе в Кілкісі (Греція). Пан Цавахідіс є

членом релігійної общини "свідки Єгови".

Пан Цавахідіс був обвинувачений у зв'язку з тим, що він

відкрив церкву без необхідного дозволу місцевих церковних органів

і міністра освіти та релігійних справ, і притягнутий до судової

відповідальності Кілкіським кримінальним судом. 7 квітня, за

тиждень до судового засідання, стороні захисту стало відомо про

те, що до матеріалів справи заявника було додано анонімну

доповідь, датовану 7 березня 1993 року і підписану словами "строго

конфіденційно", яка містила докладну інформацію про діяльність

"свідків Єгови", а заявник згадувався як їхній лідер. На початку

судового розгляду заявник піддав сумніву законність висунутих

проти нього обвинувачень, пояснюючи це тим, що зазначена доповідь

не може бути використана проти нього як доказ, оскільки була

анонімна. Суд відхилив заперечення заявника, але вирішив не

визнавати доповідь як доказ з огляду на її анонімність, і того ж

дня заявника було виправдано.

Державний обвинувач Кілкіса відмовився надіслати заявникові

на його прохання оригінал згаданої вище доповіді для того, щоб

провести судову експертизу і визначити її автора.

2. Процедура і склад Суду

Заяву, подану 20 вересня 1995 року до Європейської комісії з

прав людини, було оголошено частково прийнятною 4 березня

1997 року.

Після невдалої спроби досягти дружнього врегулювання Комісія

28 жовтня 1997 року затвердила доповідь, у якій навела факти і

висловила таку думку: а) було допущено порушення статті 8

( 995_004 ) (тринадцять голосів проти чотирьох); б) не було

допущено порушення статті 9 (дев'ять голосів проти восьми); в)

окремого питання на підставі статті 11 не постає (чотирнадцять

голосів проти трьох) і г) не було потреби розглядати питання про

порушення статті 14 разом зі статтями 8, 9 і 11 (одностайно).

15 грудня 1997 року Комісія передала справу до старого Суду.

Згідно з перехідними положеннями Протоколу N 11 до Конвенції

( 994_536 ), справу було передано до Великої палати нового

Європейського суду з прав людини після набуття Протоколом чинності

1 листопада 1998 року.

4 листопада 1998 року Суд отримав від представника Уряду

текст угоди дружнього врегулювання, укладеної між Урядом і

заявником, за якою Уряд зобов'язувався виплатити заявникові

1500000 драхм і заявити про те, що "свідки Єгови" не підлягають

таємному нагляду на підставі релігійних переконань і не будуть

об'єктом такого нагляду в майбутньому". Адвокат заявника

підтвердив цю угоду.

Судове рішення було постановлене Великою палатою, до складу

якої увійшло 17 суддів, а саме:

Елізабет Палм (Швеція), голова Луїджі Феррарі Браво (Італія) Гаукур Йорундссон (Ісландія) Люціус Кафліш (Швейцарія) Пранас Куріс (Литва) Іренеу Кабраль Баррето (Португалія) Жан-Поль Коста (Франція) Віллі Фурманн (Австрія) Карел Юнгвірт (Чехія) Марк Фішбах (Люксембург) Ніна Важич (Хорватія) Джон Хедіган (Ірландія) Вільгельміна Томассен (Нідерланди) Маргарита Цаца-Ніколовська (колишня югославська республіка

Македонія) Тудор Пантіру (Молдова) Егілс Левіц (Латвія) Крістос Єраріс (Греція), суддя ad hoc, а також Мікеле де Сальвія, Секретар Суду, Пол Махоуні,

заступник Секретаря Суду, і Мод де Бур-Буквіккіо, заступник

Секретаря Суду.

3. Стислий виклад судового рішення

Оскарження

У своїй скарзі заявник стверджує, що грецькі служби безпеки

здійснюють за ним стеження через його релігійні переконання. Він

посилається на положення статті 8 (право на повагу до приватного

життя), статті 9 (право на свободу віросповідання) та статті 11

(право на свободу зібрань та об'єднання) Європейської конвенції з

прав людини ( 995_004 ), взяті окремо або разом зі статтею 14

Конвенції (заборона дискримінації).

Рішення Суду

Суд зважив на офіційне повідомлення про угоду, досягнуту між

Урядом і паном Цавахідісом, і зазначив, що ця угода задовольняє

скарги заявника.

Суд відзначив, що у деяких попередніх справах уже

розглядалася система органів таємного нагляду в державах - членах

Ради Європи, але не в Греції, і було встановлено, що, згідно зі

статтею 8 Конвенції ( 995_004 ), у цих державах існують необхідні

та ефективні засоби, щоб запобігти зловживанням з боку таких

органів. Крім того, у справах "Коккінакіс проти Греції" і

"Мануссакіс та інші проти Греції" - обставини яких, однак,

відрізнялися від обставин цієї справи, - розглядаючи застосування

відповідного грецького законодавства до діяльності "свідків

Єгови", Суд змушений був спиратися на статтю 9 Конвенції. Отже,

щодо цього характер і рамки зобов'язань договірних сторін уже було

визначено.

Звідси випливає, що цю справу слід вилучити з реєстру справ

Суду.

(Див. пункт 21-25 і резолютивну частину судового рішення).

Судові рішення можна знайти на веб-сторінці Суду в Інтернеті

(www.dhcour.coe.fr) у день їх постановлення.

Відповідно до Регламенту, Секретар Суду, який має діяти на

власний розсуд, надає інформацію про роботу Суду і відповідає на

запитання преси.

Канцелярія Європейського суду з прав людини F-67075 Strasbourg Cedex Звертатися до Родеріка Лідделла (Roderick Liddell) Телефон: (0)3 88-41-24-92; факс: (0)3 88-41-27-91

Рішення у справі "Цавахідіс проти Греції"

Рішення; Рада Європи від 21.01.1999

Прийняття від 21.01.1999

Постійна адреса:

https://zakon.rada.gov.ua/go/980_391

Законодавство України

станом на 04.09.2026

поточна редакція

Публікації документа

Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. від 1999 — 1999 р., № 2